Методика розрахунку

1. Визначити допустиму кількість робочих місць, обладнаних ЕОМ

Згідно п. 4.1.2 Правил охорони праці при роботі з ЕОМ [15]: «Площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, повинна складати не менше 6 кв.м, а об’єм - не менше 20 куб.м»

Таким чином:

Кількість робочих місць за нормами площі:

(4.1)

Кількість робочих місць за нормами об’єму:

, (4.2)

де – площа приміщення;

– допустима площа, виділена для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ;

– об’єм приміщення;

– допустимий об’єм, виділений для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ.

Приймаємо найменшу кількість робочих місць.

2. Визначити нормативні значення параметрів мікроклімату

Температуру і ентальпію зовнішнього повітря визначаємо враховуючи, що в теплий період приймаємо розрахункові значення за параметрами А, в холодний – за параметрами В. Інші параметри – відносну вологість і вологовміст – знаходимо за допомогою -діаграми або теплотехнічної залежності:

. (4.3)

 

Заносимо знайдені значення в таблицю 4.4.

 

Таблиця 4.4 – Розрахункові параметри зовнішнього повітря

Місто Період року tн, °С , кДж/кг , % , г/кг Розрахункова географічна широта, град. пн. ш.
             
             

 

Нормовані параметри мікроклімату знаходимо відповідно до Правил з охорони праці при роботі з ЕОМ або за оптимальними нормами [2].

 

Таблиця 4.5 – Нормовані значення параметрів мікроклімату

Період року Категорія робіт , °С Прийнята до розрахунків , °С , % , г/кг Vп, м/с
             
             

3. Визначення кількісних значень основних шкідливостей

У теплий період року в адміністративно-побутових та офісних приміщеннях основними шкідливостями, що визначають систему підтримання мікроклімату та її параметри, є тепловиділення від наявного обладнання і людей та надходження тепла через світлові прорізи. Також виникають виділення вологи, які потрібно враховувати.

В холодний період основним шкідливим виділенням стає волога.

Крім того, при роботі офісної техніки неодмінно виділяються шкідливі речовини (озон, бензол і т. п.), але інтенсивності їх виділення важко піддаються визначенню.

3.1. Тепловиділення від обладнання приймаються в залежності від їх номінальної потужності з урахуванням тривалості їх роботи:

 

, (4.4)

 

де 3,6 – коефіцієнт для переводу Вт в кДж/год;

– кількість приладів, шт;

– потужність обладнання, Вт;

– коефіцієнт використання обладнання.

3.2. Виділення тепла людьми для теплого періоду року визначаються за формулою:

, (4.5)

де nпр – кількість працівників;

– виділення явного тепла одним чоловіком, якщо відомо статевий розподіл працівників, то для жінок табличне значення зменшується на 15% .

3.3. Надходження тепла за рахунок сонячної радіації знаходимо за формулою [5]:

, (4.6)

де– площа заскленої поверхні, ;

– питома величина теплонадходжень через засклені поверхні, кДж/(м2×год);

– коефіцієнт, що залежить від кількості рядів скла і ступеня їх забрудненості:

, (4.7)

де – при подвійному заскленні в одній рамі [5];

– при звичайному забрудненні[5].

Питому величину теплонадходжень через засклені поверхні визначаємо з урахуванням розрахункової географічної широта обраного міста, азимута повздовжньої осі цеху, напряму куди виходять вікна.

3.4. Інтенсивності виділень вологи

В офісних приміщення основними джерелами вологи є виділення вологи від працівників. Крім того можуть бути виділення вологи внаслідок мокрого прибирання, приготування чаю чи якихось особливих процесів. Однак, в загальному випадку їх кількість є набагато меншою ніж вологовиділення людьми, тому в розрахунок, як правило, приймаються тільки останні:

Вологовиділення працівниками визначаємо за формулою:

, (4.8)

де – табличне значення величини виділення вологи одним чоловіком залежно від температури повітря в приміщенні і категорії виконуваних фізичних робіт. Жінки виділяють 85% вологи, підлітки 75% вологи від табличних значень, приведених на 1 чоловіка. В залежності від оптимального значення температури повітря для холодного і теплого періоду року, визначаємо і .

4. Визначення мінімально необхідної кількості свіжого повітря, згідно норм мінімальної подачі на одного працівника.

СНиП 2.04.05-91*У [1] встановлює такі норми мінімальної подачі свіжого повітря на одного працівника:

«При можливості природного провітрювання у приміщеннях з питомим об’ємом на 1 людину менше 20 м3 подача зовнішнього повітря повинна складати не менше 30 м3/год на кожного працівника, при об’ємі 20 м3/людину і більше - подача не менше 20 м3/год на 1 працівника:

, м3/год. (4.9)

5. Визначення необхідних параметрів систем забезпечення мікроклімату в теплий період року.

5.1. Якщо температура зовнішнього повітря менша за допустиму температуру в приміщенні, то дотримання допустимих значень параметрів мікроклімату в теплий період року можливе за рахунок самої вентиляції (без кондиціонування). В такому разі необхідну продуктивність вентиляції Lвент3/год) за виділеннями явного тепла визначають за формулою:

, (4.10)

сумарні виділення надлишкового явного тепла в приміщенні від усіх наявних джерел, кДж/год;

. (4.11)

с – теплоємність повітря, для стандартних умов с = 1 кДж/(кг×оС);

r - густина повітря, r = 1,2 кг/м3 ;

tвит – температура повітря, що виходить з приміщення і видаляється системою витяжної вентиляції (не більше від tнорм), оС;

tпр – температура припливного повітря, оС.

Для уточнення способу вентиляції необхідно обчислити кратність повітрообміну :

, (4.12)

де V – об’єм приміщення, м3 .

5.2. Якщо температура зовнішнього повітря в теплий період року вища або близька до нормативної в приміщенні, то необхідно використати систему кондиціонування повітря та визначити кількість надлишкового тепла, включаючи теплонадходження від припливного повітря (якщо tпр>tнорм).

, (4.13)

де – теплонадходження від припливного повітря, яке має вищу температуру ніж температура в приміщенні:

, (4.14)

Для завершення розрахунків і підготовки до підбору обладнання потрібно визначити мінімально необхідну охолоджувальну потужність пристроїв кондиціювання повітря (кВт):

. (4.15)

, (4.16)

5.3. Кількість надлишкової вологи, яку потрібно видаляти системою кондиціонування з урахуванням часткового її видалення системою вентиляції можна знайти із формули:

, (4.17)

де – кількість вологовиділень яка буде видалятись системою вентиляції з прийнятою мінімальною продуктивністю, яка в свою чергу може бути визначена із стандартної залежності:

 

, (4.18)

6. Визначення необхідних параметрів системи забезпечення мікроклімату з урахуванням інтенсивності виділення основних шкідливостей в холодний період року

В холодний період року головними шкідливостями є виділення вологи і необхідна продуктивність систем вентиляції згідно СНиП 2.04.05-91 визначається за формулою:

, (4.19)

7. Зробити висновки щодо влаштування систем забезпечення мікроклімату в заданому приміщенні.

Більш детально розв’язок подібних задач викладено в [7, c. 57-58; 8, c. 37-42; 5, с. 69-71].