Додаток В

 

Приклад 1. Вибір електродвигуна.

За початковими даними при D = 0,6 м, L = 0,4 м, dП = 0,03 м, dК = 0,004 м, r = 2800 кг/м3, Е = 630 МПа, sСТ = 20 МПа, µ= 0,3, f = 0,5 встановлюємо, що і = 0,75, LР = 0,36 м.

Частота обертання вала дробилки nmax = 10,209 об/с. Приймаємо попередньо її величину 10 об/с. Для зменшення зношування бандажів n = (0,4…0,7)nmax , тобто вибираємо значення n з проміжку (4…7) об/с. Для подальших розрахунків приймаємо n = 5 об/с.

Продуктивність дробилки з формули

,

.

Зусилля подрібнення

.,

де a - кут захоплення шматка (рис. 3.9). Із трикутника АВС знаходимо його величину, що в результаті розрахунку для даних параметрів становить 330.

Р = 0,25 · 20·0,6·0,36·0,576·0,3 = 0,187 МН.

Сумарне зусилля пружин приймають Р0 = (1,2…1,3)Р = 0,243 МН. За ним розраховують на міцність вали, опори, пружини.

Потужність, що витрачається на подрібнення

NДР = p0Dn,

NДР = 3,14·0,5·0,243·0,6·5/100 = 114,4 кВт

З таблиць приймаємо до встановлення електродвигуни потужністю 132 кВт.

 

Приклад 2. Розрахунок клиноремінної передачі.

Знайдемо потужність з урахуванням ккд приводу:

Np=Nдвη

Np = 132 . 0,98 = 129,36 кВт.

Передавальне число клиноремінної передачі повинно знаходитися в межах 3 < иРЕМ < 5.

З таблиці 1 (Додаток В) вибираємо двигун з частотою обертання вала 1000 об/хв.

Визначаємо передавальне число клиноремінної передачі

иРЕМ = nДВ/ n

иРЕМ = 1000/(5·60) = 3,333.

Вибираємо перетин клинового ременя (табл. 2, Додаток В). Попередньо визначаємо кутову швидкість і номінальний обертаючий момент М1 ведучого вала:

, с-1

w1 = 3,14 × 1000 / 30 = 104,667 с-1.

М1 = Nр / w1,

М1 = 129360 / 104,667 = 1235,924 Н /м.

При такому значення М1 обираємо перетин Гременя з площею поперечного перерізу F = 476 мм2. Мінімальне значення діметру Dmin = 315 мм. Однак для забезпечення більшої довговічності ременя приймаємо на один номер більше (з ряду в Додатку В).

D1 = 335 мм.

Знаходимо діаметр D2 більшого шківа, прийнявши відносне ковзання ε = 0,015:

D2 = иРЕМ D1(1– ε)

D2 = 3,333 . 335 (1– 0,015) = 1099,917 мм.

Приймаємо найближче стандартне значення D2 = 1100 мм .

Уточнюємо передавальне відношення u рем з урахуванням ε:

иРЕМ = D2 / (D1(1– ε))

иРЕМ = 1100/ (335 (1– 0.015)) = 3,394.

Перераховуємо

n2 = n1 / иРЕМ = 294,621 об/хв,

розбіжність із заданим становить D n = ((300 – 294,621)/300) × 100 = – 1,793 % (при розбіжності, що допускається, до 3%).

Отже, приймаємо D1= 335 мм; D2 = 1100 мм.

Визначаємо міжосьову відстань a

amin = 0,55(D1 + D2) + h,

amax = 2(D1+D2)

Вибираємо її в інтервалі:

amin = 0,55(335 + 1100) + 19 = 819,25 мм,

amax = 2(335 + 1100) = 2910 мм.

Приймаємо близьке до середнього значення a = 2000 мм.

Розрахункова довжина паса визначається за формулою:

 
 

 


 

Найближча до стандарту (Додаток В) довжина L = 6300 мм.

DСР = 0,5(D1 + D2) = 727,5 мм.

Визначаємо нове значення а з урахуванням стандартної довжини L за формулою:

 
 

 

 


При монтажі передачі необхідно забезпечити можливість зменшення а на 0,01 L для того, щоб полегшити надягання пасів на шків; для збільшення натягу пасів необхідно передбачити можливість збільшення а на 0.025L; необхідні переміщення складуть у меншу сторону 0,01 . 6300 = 63 мм, у більшу 0,025.6300 = 157,5 мм.

Кут охоплення меншого шківа

 

 

a1 = 180 – 60 (1100 – 335)/1968,7 = 156,080 .

Швидкість

υ = 0,5ω1D1

υ = 0,5 . 104,667 . 335 .10-3 = 17,532 м/с

Знаходимо величину окружного зусилля ро (табл.4, Додаток В), яке передається одним клиновим пасом перетину Г при D 1 = 335 мм і υ = 17,532 м/с .

ро= 990 Н.

Колове зусилля, що допускається, на один пас

[p] = роCαCLCp

тут Cα=1– 0,003(180 – α1) =1 – 0,003(180 – 156,08) = 0,91.

Коефіцієнт, що враховує вплив довжини ременя CL= 1.

Коефіцієнт режиму роботи при заданих вище умовах Cp=1.

Отже,

[p] = 990.0,91 = 918,944 Н.

Визначаємо колове зусилля

P = N/υ.

P = 129,36 .103/17,532 = 7378,648 H.

Розрахункове число пасів

Z = P / [p]

Z = 7378,648 / 918,944 = 7,999.

Приймаємо кількість пасів Z = 8.

Визначаємо зусилля в пасовій передачі, прийнявши напругу від попереднього натягу σo= 1,6 Н/мм2.

Попередній натяг кожної галузі паса

So = σoF

So = 1,6 . 476 = 761,6 H.

Робочий натяг ведучої галузі

S1= So+P/(2Z)

S1 = 761,6 + 7378,648/(2 × 8) = 1222,766 H,

те ж на відомої галузі

S2 = SoP / (2 Z) = 300,434 H.

Зусилля на вали

Q = 2 So Z sin1/2)

Q = 2. 761,6 . 8. sin(156,08/2) = 4957,021 H.

Менший шків клиноремінної передачі виконують дисковим, а більший – із спицями. Матеріал шківів — чавун СЧ 15-32, сталь 25 Л. Шорсткість робочих поверхонь Ra ≤ 2,5 мкм.

 

 

 
 

 


Рис. 1. Профіль клинового пасу та канавки для ременя нормального перетину Г

y0 = 6,9 мм; b = 32 мм; h = 19 мм; bp = 27 мм; c = 8,1 мм; s = 24 мм; t = 37 мм; e = 20 мм.

 

 

Приклад 3. Визначення діаметра вала нерухомого валка.

За умови, що на вал діє зусилля подрібнення та момент від більшого шківа клиноремінної передачі, визначимо діаметр вала за наближеною формулою

 
 


,

 

де МВИГ = Р0·L/2 – вигинальний момент від зусилля подрібнення, МНм; [s]ВИГ – допустиме напруження матеріалу вала, МПа. Наприклад, [s]ВИГ = 142 МПа, МВИГ = 48702,72 Н·м, М2 = 4195,45 Н·м (із розрахунку клиноремінної передачі)

Тоді d > 151,9 мм, і вал приймаємо d = 160 мм.

 

 

Приклад 4. Визначення розмірів більшого шківа клиноремінної передачі.

За наведеними в Додатку Б розрахунковими залежностями (приймаючи до уваги рис.1), та користуючись визначеним діаметром валу виконують необхідні розрахунки розмірів шківа.

 

Приклад 5. Розрахунок шпонки.

Для з’єднання валів з деталями, які передають обертання, застосовують призматичні шпонки з сталі 45, Ст6, які мають границю міцності sВ ≥ 590 МПа.

Довжину шпонки вибирають із стандартного ряду таким чином, щоб вона була трохи меншою, ніж довжина ступиці (на 5 – 10 мм). Шпонку перевіряють на зминання вузьких граней за умовою

sЗМ = Р1/FЗМ ≤ [s]ЗМ,

де Р1 = 2М/ d ; М – момент, що передається, Н·мм; d – діаметр валу у місці встановлення шпонки, мм; FЗМ = (ht1)lP – площа зминання; lP – робоча довжина шпонки: для шпонки з плоскими торцями lP = l , при закруглених lP = l b; [s]ЗМ ≤ 100 МПа – допустиме напруження зминання.

Параметри шпонок b, h, t1 за відомим діаметром валу підбирають із таблиць (СТ СЕВ 189-75).