Питання до самопідготовки

1. Загальна характеристика підшлункової залози.

2. Гормони підшлункової залози.

2.1 Роль інсуліну в регуляції вуглеводного обміну.

2.2 Роль глюкогону в регуляції вуглеводного обміну.

3. Гіпо- та гіперфункція підшлункової залози.

4. Гіпоглікемічний шок та допомога при ньому.

5. Гліколітичний розпад вуглеводів.

 

 

Короткі теоретичні відомості

Гормони підшлункової залози виконують роль регуляторів вуглеводного обміну. Збільшення кількості утворення інсуліну при гіперфункції підшлункової залози призводить до зменшення кількості цукру в крові, так як інсулін є важливим фактором переходу глюкози в глікоген та відкладення його в депо №1 в клітинах печінки. Але зниження рівня глюкози (цукру) в крові до 45-50 мг % при нормі 100 мг % ± 20 викликає порушення діяльності мозку – гіпоглікемічний шок. Допомога при гіпоглікемічному шоку це негайне введення цукру в організм.

Глюкогон – фізіологічний антогонізм інсуліну. Він збільшує концентрацію цукру в крові, тобто сприяє переходу полімеру глікогену до мономеру глюкози.

При гіпофункції підшлункової залози (різні види діабету) гормону інсуліну виробляється значно менше (або зовсім не утворюється) в організмі, виникає гіперглікемічний шок – порушення мозкової діяльності, допомога при цьому стані – негайне введення інсуліну.

Вуглеводи в організмі виконують енергетичну функцію. Вважають, що вуглеводи повинні перекривати 50-60 % енергетичних потреб людини. В залежності від аеробної чи анаеробної працездатності вуглеводи і забезпечують організм енергією, або окислювальним фосфорилюванням, або гліколітичним, в клітинах організму.