На дно пробірки трьома різними піпетками поміщають краплю стандартної сироватки, краплю желатини та краплю крові, отриману з пальця досліджуваного. Пробірку поміщають на 5 хв у водяну баню при 47-49°С. Через 5 хв в пробірку додають 3 мл фізіологічного розчину, перемішують вміст пробірки, затиснувши їх між великим та середнім пальцями правої руки.
Розглядають пробірку на світло і встановлюють наявність чи відсутність аглютинації. У випадку позитивної реакції у розчині з’являється дрібний пластівчастий осадок. При негативній реакції вміст пробірки гомогенний. У сумнівних випадках рекомендується краплю розчину помістити на предметне скло під мікроскоп і при малому збільшенні роздивитись положення еритроцитів. При наявності аглютинації вони розташовані групами, при відсутності - рівномірно розташовані в плазмі.
Контрольні питання
1. За яким принципом побудована методика визначення груп крові?
2. Якщо кров донора I групи може бути перелита реципієнту з III групою крові, то чому не можна зробити навпаки (тобто кров III групи перелити людині з I групою)?
3. У потерпілого II група крові. Яку групу крові йому можна перелити?
4. Чи виникне резус-конфлікт вагітної жінки та плоду, якщо кров жінки резус-позитивна, а кров плоду резус-негативна?
5. Чи виникне резус-конфлікт вагітної жінки та плоду, якщо кров жінки резус-негативна, а кров плоду резус-позитивна?
6. Від яких факторів залежить виникнення гемотрансфузійного току при переливанні крові:
- донор – ІІІ група, резус-позитивний; реципієнт – ІІІ група, резус-негативний;
- донор – І група, резус-негативний; реципієнт – ІV група, резус-позитивний.
Семінар № 2
Тема: “Фізіологія крові”.
Мета: З’ясувати ефективність засвоєння теоретичного матеріалу та практичних навичок з теми.