1. Увімкнути осцилограф в електричну мережу (220 В) і підготувати його до роботи в режимі “Розгортка”. Ручками “Фокус”, “Яскравість”, переміщення «» (за віссю Х) та «» (за віссю Y) добитись чіткої горизонтальної лінії в центрі екрана.
2. Установити перемикачі П1 і П2 за вказівкою викладача.
3. Увімкнути ГІ і спостерігати затухаючі коливання, встановивши ручкою “Підсилення” необхідну амплітуду затухаючих коливань.
4. Експериментально вивчити залежність періоду коливань від ємності конденсатора при фіксованих L та R. Для цього перемикач П2 поставити в положення, вказане викладачем, і послідовно вмикаючи в контур конденсатори С1, С2, СЗ, визначити період коливань контуру
де N – число повних затухаючих коливань на ширині ; а – час пробігу променем відрізка довжиною в одну поділку на екрані осцилографа. Результати вимірювань та обчислень занести в табл. 1.
Таблиця 1
№ | R, | L, | Ємність, мкФ | l, под. | N | а, мс/под. | Період коливань, с | |||
п/п | Ом | мГн | С1 | С2 | С3 | |||||
Теоретичне значення періоду коливань обчислюється за формулою:
(якщо , то можна користуватися ). Параметри елементів схеми наведені в табл. 2.
Таблиця 2
Елемент схеми | С1 | С2 | С3 | R1 | R2 | R3 | R4 | L |
Номінал | 0,25 мкФ | 0,50 мкФ | 1,00 мкФ | Ом | Ом | Ом | Ом | 45 мГн |
5. Для конденсаторів С1, С2, С3 обчислити значення Rзр , за яких настає зрив коливань у контурі.
6. Виміряти на екрані осцилографа амплітуди чотирьох послідовних коливань і результати вимірювань та обчислень занести в табл. 3 (взяти попередні значення R і С). Визначити декремент затухання та логарифмічний декремент .
Таблиця 3
Номер досліду | С, мкФ | Q1, мм | Q2, мм | Q3, мм | Q4, мм |
7. Теоретичне значення обчислити за формулою (31.10). Порівняти результати експериментальних вимірювань та теоретичних розрахунків і зробити висновок.