Обмеження струмів КЗ необхідно, якщо їх величина більша значень, які допустимі для апаратури чи струмопроводів, наприклад для легких типів вимикачів КРП.
Установку струмообмежуючих реакторів передбачають, якщо недостатні інші способи струмообмеження: роздільна робота трансформаторів і ліній, застосування трансформаторів з розщепленими обмотками. На електростанціях і підстанціях застосовують струмообмежуючі реактори на 6-10 кВ з алюмінієвими обмотками одинарні серій РБ (РБУ, РБГ, РБР), а також здвоєні реактори серій РБС (РБСГ, РБСР). Здвоєні реактори мають перевагу, якщо можливий розподіл навантажень за реактором на дві приблизно рівні частини, так як втрати напруги і потужності в них при нормальному режимі роботи будуть менші, ніж у реактора звичайної конструкції (обмеження струмів КЗ практично однакове). Номінальні дані реакторів наведені в [5, табл. 5.14], а також в [6], [8], [9].
Реактор обирають за номінальною напругою Uн, номінальним струмом Iн і номінальним індуктивним опором Xр. Вибір і перевірка струмообмежуючих реакторів наведені в табл. 2.66 [10]. Приклад вибору наведений в [8, приклад 3.9].
Вибраний реактор перевіряють на електродинамічну і термічну стійкість струмам КЗ. Електродинамічна стійкість реактора забезпечується при виконанні умови
, (6.6)
де – номінальний струм динамічної стійкості за каталогом.
Термічна стійкість реактора характеризується заводом-виготовлювачем або величиною , кА·с1/2 [6], [8], [9], або величинами , кА; , с [5], за якими розраховується номінальний тепловий імпульс
. (6.7)
Термічна стійкість реактора перевіряється за умовою
, (6.8)
де Вк – тепловий імпульс за розрахунковим струмом КЗ за реактором.
Втрати напруги в нормальному режимі для одинарного реактора
. (6.9)
Для здвоєного реактора
, (6.10)
де – індуктивний опір обмотки (половини) реактора;
– номінальний струм обмотки реактора;
– розрахунковий струм обмотки в нормальному режимі;
К – коефіцієнт зв’язку .