ВИМОГИ ЩОДО НОРМУВАННЯ ВІБРАЦІЙ ЕЛЕКТРИЧНИХ МАШИН

(за ГОСТ 10816-1-97)

Критерієм, прийнятим для оцінки інтенсивності вібрації машин із частотою обертання 600 об/хв і вище, є середньоквадратичне значення віброшвидкості Vе мм/с. Vе визначають безпосереднім виміром або за результатами спектрального аналізу в діапазоні від частоти обертання, на якій проводяться вимірювання, до 2000 Гц за формулою:

,

де – середньоквадратичне значення віброшвидкості, отримане при спектральному аналізі для 1-й смуги фільтра; i= 1, 2,..., n при цьому перша й n-на смуги фільтра повинні включати відповідно нижню й верхню граничні частоти заданої для вимірювання смуги частот.

У табл. 1 наведені тільки тимчасові, зразкові критерії, якими можна користуватися за відсутності відповідних нормативних документів. За нею можна визначити верхні границі зон від А до С, виражені в середньоквадратичних значеннях віброшвидкості , мм/с для машин різних класів.

Клас 1. Окремі частини двигунів і машин, з'єднані з агрегатом, що працюють у звичайному для них режимі (серійні електричні мотори потужністю до 15 кВт є типовими машинами цієї категорії).

Клас 2.Машини середньої величини (типові електромотори потужністю від 15 до 875 кВт) без спеціальних фундаментів, жорстко встановлені двигуни або машини (до 300 кВт) на спеціальних фундаментах.

Клас 3. Потужні первинні двигуни й інші потужні машини з обертовими масами, встановлені на масивних фундаментах, відносно жорстких у напрямку вимірювання вібрації.

Клас 4. Потужні первинні двигуни й інші потужні машини з обертовими масами, встановлені на фундаменти, відносно піддатливі у напрямку вимірювання вібрації (наприклад, турбогенератори й газові турбіни з вихідною потужністю більше 10 МВт).

Якісна оцінка інтенсивності вібрації машин проводиться по наступних чотирьох позиціях:

- добре (зона A);

- задовільно (зона B, прийнятно);

- необхідне поліпшення (зона C, ще припустима);

- неприпустимо (зона D).

Для щойно розроблювальних машин вібрація повинна перебувати в зоні А. Машини з вібрацією, що перебуває в зоні В, вважаються придатними для необмежено тривалої експлуатації. Верхня границя зони В є гранично припустимою при випробуваннях машин і уведенні їх в експлуатацію.

Машини з вібрацією, що перебуває в зоні С, вважаються такими, що потребують поліпшення. Вони можуть працювати в таких умовах обмежений час до появи сприятливої можливості виконання ремонтних робіт.

Вібрація, що попадає в зону D, уважається досить строгою передумовою ушкодження машини.

Таблиця 1 – Нормування віброшвидкості для машин різних класів

Додаток Б