Сутність випробування полягає в тому, що в штампі з незмінними розмірами пуансона і матриці виконують витягування ковпачка із заготовок з діаметрами, що збільшуються
Dзаг1<Dзаг2<Dзаг3<Dзаг4.
Причому, дві-три заготовки беруть таких розмірів, щоб ступінь деформації при витягуванні був незначним і витягування відбувалось без відриву дна, а діаметр останньої заготовки збільшується до розмірів, при яких відбувається відрив дна в процесі витягування.
Таблиця 1.1
Норми на глибину видавлювання лунки тонколистової вуглецевої якісної
та звичайної якості сталей по ГОСТ 16523-97
для нормального Н та глибокого Г витягування
| Товщина листа, мм | Глибина видавлювання сферичної лунки, мм | ||||||
| Категорія | Категорія | ||||||
| 08кп, 08пс,10кп | 08, 10пс, 10, 15кп, 15пс, 15, 20кп, 20пс, 20 | ВСт1кп, ВСт1пс, ВСт1сп | Усі марки | ||||
| Н | Г | Н | Г | Н | Н | Г | |
| 0,2 | - | 6,9 | - | 6,7 | - | 5,7 | 6,9 |
| 0,3 | - | 7,5 | - | 7,2 | - | 6,1 | 7,2 |
| 0,4 | - | 8,0 | - | 7,5 | - | 6,5 | 7,5 |
| 0,5 | 8,0 | 8,4 | 7,6 | 8,0 | 6,9 | 6,9 | 8,0 |
| 0,6 | 8,5 | 8,9 | 7,8 | 8,4 | 7,2 | 7,2 | 8,5 |
| 0,7 | 8,9 | 9,2 | 8,0 | 8,6 | 7,5 | 7,5 | 8,9 |
| 0,8 | 9,3 | 9,3 | 8,2 | 8,2 | 7,8 | 7,8 | 9,3 |
| 0,9 | 9,6 | 9,6 | 8,4 | 8,4 | 8,2 | 8,2 | 9,6 |
| 1,0 | 9,9 | 9,9 | 8,6 | 8,6 | 8,4 | 8,4 | 9,9 |
| 1,1 | 10,2 | 10,2 | - | - | 8,6 | 8,6 | 10,0 |
| 1,2 | 10,4 | 10,4 | - | - | 8,8 | 8,8 | 10,2 |
| 1,3 | 10,6 | 10,6 | - | - | 9,0 | 9,0 | 10,4 |
| 1,4 | 10,8 | 10,8 | - | - | 9,1 | 9,1 | 10,6 |
| 1,5 | 11,0 | 11,0 | - | - | 9,2 | 9,2 | 11,0 |
| 1,6 | 11,2 | 11,2 | - | - | 9,4 | 9,4 | 11,2 |
| 1,7 | 11,4 | 11,4 | - | - | 9,5 | 9,5 | 11,3 |
| 1,8 | 11,5 | 11,5 | - | - | 9,6 | 9,6 | 11,4 |
| 1,9 | 11,7 | 11,7 | - | - | 9,7 | 9,7 | 11,6 |
| 2,0 | 11,8 | 11,8 | - | - | 9,9 | 9,9 | 11,8 |
Визначення граничного коефіцієнта витягування за даною методикою засноване на припущені, що між максимальним зусиллям витяжки Рmах та логарифмом діаметра вихідної заготовки lgDзаг (або ступенем витягування) існує лінійна залежність.
Таким чином, визначивши з перших двох випробувань Р1mах і Р2mах для відповідних Dзаг1 і Dзаг2 , проводять на діаграмі «Рmах - lgDзаг» пряму. Потім проводять третє випробування, при якому дно заготовки відривається і фіксують зусилля відриву. За цим зусиллям знаходять точку на графіку і відповідне їй граничне значення діаметра заготовки Dгран< Dзаг (рис. 1.5). Отже, витягування із заготовки Dзаг3< Dзаг. гран. повинне відбуватися без відриву дна і коефіцієнт витягування m = dд/ Dгран є граничним для даних умов витягування (відносних радіусів заокруглення пуансона rn/S і матриці Rm/S , даному зусиллі притискача і мастилі).
Рис. 1.5. Визначення граничного діаметра заготовки