Методика складання карти умов праці

На кожне типове робоче місце складається карта умов праці, в яку заносяться трудові, санітарно-гігієнічні умови і фактори технічної безпеки.

Форма карти встановлена, але для навчальних цілей прий­нятнішою є форма, наведена у табл.2.

Послідовність заповнення карти умов праці:

· За ДСН 3.3.6.042-99 визначається категорія робіт і вста­новлюються оптимальні показники мікроклімату.

· За гігієнічною класифікацією праці та іншими джерелами визначається перелік факторів умов праці на робочому місці, для яких за нормативними документами встановлюють гранично до­пустимий рівень або граничнодопустиму концентрацію (ГДК, ГДР), які заносяться в гр. 15.

· Для кожного з факторів умов праці проводиться за загаль­ноприйнятими методиками інструментальний замір фактичного значення фактора. Для навчальних цілей фактичні значення факторів умов праці беруться з матеріалів попередньо проведеної паспортизації або з літературних джерел.

Визначається коефіцієнт нормо забезпеченості:

К_н = 1± (А_в - А_н) /А_н (25)

де А_в - виміряне значення факторів умов праці;

А_н - нормативне зна­чення фактора.

Гранично­допусти­мий рівень або концен­трація (ГДР, ГДК), Ан
Оцінка умов праці за гігієнічною класифікацією праці. 3 категорія - шкідливі і небезпечні умови праці	3 ступінь (3 бали)	розра­хункова кіль­кість балів Хфат
почат­кова кіль­кість балів X
2 ступінь (2 бали)	розра­хункова кількість балів Хфак
почат­кова кіль­кість балів X
1 ступінь (1 бал)	розра­хункова кількість балів Хфат
почат­кова кіль­кість балів X
Коефіцієнт небезпечності	від усіх факто­рів (К)
від дії факто­ра (Кдф)
Час дії фактора	у част­ках довго-тривалості зміни, Тдф
в годи­нах
Коефі­цієнт нормо-забезпечення, Ки
Фактич­не зна­чення фактора умов праці, Ав
Норма-тивне значення фактора	норма­тивний доку­мент
Фактори умов праці

 

 

 

 

 

Знак « + » ставиться для розрахунку за граничнодопустимим значенням нормативного параметру A_н знак «-» - з мінімально допустимим значенням А_н . Результати розрахунків заносяться в гр. 15 табл. 2.

Гранично допустиме значення коефіцієнта нормозабезпечення повинне дорівнювати одиниці. Якщо воно більше за одиницю, то це означає, що діючий фактор умови праці вищий за гранично допустимий рівень і треба вжити заходів для зниження дії цього фактора, тим самим поліпшити умови праці.

Відповідно до технології виконання процесу встановлю­ється тривалість дії кожного фактора і результати заносяться у гр. 5 і 6 табл. 2.

Визначається коефіцієнт небезпеки Кдф від кожного фак­тора умов праці і від усіх діючих факторів К. Результати підрахунків заносяться у гр. 7 і 8 табл. 2. Ці коефіцієнти обчислюються за формулами:

 

К_дф = К ∙ Т_дф (26)

де К - сумарний коефіцієнт небезпеки від шкідливих факторів умов праці; Кт_т - коефіцієнт травмонебезпеки.

 

(27)

де Т - тривалість дії фактора; п - кількість факторів умов праці.

 

За табл. 2. встановлюється ступінь шкідливості фактора і визначається початкова та розрахункова кількість балів X та Хфак. Розрахункова кількість балів Хфак визначається за формулою:

 

Х_фак =Х ∙Т_дф (28)

 

Початкова і розрахункова кількість балів заносяться відпо­відно у гр. 9-14 табл.2.

Визначаються фактори технічної небезпеки і результати заносяться у табл.3.

Виявити фактори технічної небезпеки можна методом виби­рання їх з карт контролю механізмів та пристроїв за показника­ми безпеки і контролю техніки.

Визначається коефіцієнт травмонебезпеки:

, (29)

де По - кількість небезпечних факторів; Пф - загальна кількість факторів.

 

Розраховується коефіцієнт небезпеки на робочому місці:

К_рм = К + К_т , (30)