Визначення параметрів зони хімічного зараження та її площі

Спільна для можливих варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на потенційно небезпечному об’єкті (ПНО) “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР, місткістю 25т хлору. В результаті аварії виникла хмара зараженого повітря хлором з концентраціями значно перевищуючими гранично допустимі. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення від токсичної дії забрудненої хмари, на підставі вихідних даних (температура повітря ∆t = -1°, швидкість вітруV = 2 м/с), зробимо прогноз щодо можливих негативних наслідків у зоні лиха.

 

Визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря згідно ситуаційної задачі:

1. За графіком (Додаток 4.1) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітруV = 2 м/с: - це буде ІНВЕРСІЯ.

 

2. За табл. 10.3 (Додаток 4.3) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (3Х3) на закритій місцевості (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну - Г_табл розповсюдження зараженого повітря з гранично допустимими концентраціями (ГДК) які значно перевищують установлені норми, таким чином :

 

Г_табл = 22,85 км, за умов, що швидкість вітру V=1 м/с.

А оскільки за вихідними даними швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт. Враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначимо за формулою:

 

Г = Г_табл ∙ k_пер(4.3)

 

тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.

 

3. Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою:

Ш = Г ∙ k_в.ст; (4.4)

 

Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - k_в.ст., який приймається рівним:

при інверсії -0,03;

при ізотермії -0,15;

при конвекції - 0,8.

 

Оскільки, у даній ситуації, ступінь вертикальної стійкості є інверсія,

 

тоді Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.

 

4. Визначимо загальну площу зони хімічного зараження - S_3Х3, яка може бути визначена як площа трикутника за формулою:

, (4.5)

тобто .

Визначивши основні параметри зони хімічного зараження наносимо їх на карту місцевості (схему) у масштабі, це сприятиме прийняттю оптимального рішення щодо організації надійного захисту співробітників та стійкості роботи підприємства у НС, (рис. 4.2).

Додаток 4.1