Реферат Курсовая Конспект
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До практичних робіт з дисципліни "Основи охорони праці" - раздел Образование, Удк 658.382.3 Ббк 65.9(2)248 ...
|
|
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Природничо-гуманітарний коледж
Закарпатського державного університету
Л.М.Огородник, І.І.Щербан
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До практичних робіт
з дисципліни "Основи охорони праці"
Ужгород
ББК 65.9(2)248
М
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Основи охорони праці" /Укладачі: Л.М.Огородник, І.І.Щербан. – Ужгород: ЗакДУ, 2012. – 64 с.
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу «Основи охорони праці» є важливим допоміжним компонентом, складовою частиною навчально-методичного комплексу із зазначеної дисципліни.
Для студентів Природничо-гуманітарного коледжу, що навчаються зі спеціальності «розробка програмного забезпечення».
Рекомендовано до друку рішенням науково-методичної ради ЗакДУ
(протокол № 7 від 6 червня 2012 року)
© Л.М.Огородник, І.І.Щербан, 2012
Зміст
Вступ.............................................................................................................. 4
Практична робота № 1
Складання акта про нещасний випадок за формою Н-1............................. 5
Практична робота № 2
Основи електробезпеки на виробництві та надання першої долікарської допомоги людині, ураженій електричним струмом...................................................... 16
Практична робота № 3
Розрахунок штучного освітлення виробничих приміщень......................... 23
Практична робота № 4
Розрахунок захисного заземлення............................................................... 36
Практична робота № 5
Засоби пожежогасіння................................................................................... 43
Контрольні запитання................................................................................ 60
Список літератури....................................................................................... 61
Методичні вказівки до проведення практичних робіт є важливим допоміжним компонентом під час самопідготовки студентів до проведення практичних занять, які є складовою частиною навчально-методичного комплексу дисципліни "Основи охорони праці", що викладається на рівні підготовки молодших спеціалістів зі спеціальності «Розробка програмного забезпечення» Природничо-гуманітарного коледжу Закарпатського державного університету. Методичні вказівки включають 5 практичних робіт, присвячених дослідженню параметрів мікроклімату виробничих приміщень, вмісту пилу й газу в повітрі робочої зони, природного й штучного освітлення робочих місць, опору захисного заземлення та ізоляції струмоведучих частин електроустановок, дослідженню засобів пожежогасіння.
Практичні заняття мають дослідницький характер і є однією з форм активного навчання студентів.
Завданням практикуму при вивченні дисципліни "Основи охорони праці" є:
- закріплення та поглиблення знань, одержаних при вивченні теоретичного матеріалу, здійснення зв'язку теорії з практикою;
- набуття студентами практичних навичок контролю за станом умов праці, аналізу отриманих результатів та розробки інженерних заходів щодо їх поліпшення з використанням сучасної обчислювальної техніки;
- набуття практичних навичок з проведення розслідування., кодування інформації, обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві;
- придбання досвіду наукової роботи з дослідження умов праці.
У результаті проведення практичних занять студент повинен:
- знати методику дослідження виробничого середовища щодо виявлення небезпечних та шкідливих виробничих чинників;
- вміти користуватися апаратурою і приладами контролю, нормативними документами при оцінці стану умов праці за наслідками виконаних вимірів.
При підготовці до практичного заняття студент повинен самостійно ознайомитись з методичними вказівками щодо його проведення, рекомендованою літературою, відповісти на контрольні запитання.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1
АКТ № ________
Про нещасний випадок
_______________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові)
1. Дата і час нещасного випадку _________________________
(число, місяць, рік) (година, хвилина)
2. Підприємство (установа, організація), працівником якого є потерпілий ____________________________________________________________________
(найменування)
2.1. Адреса підприємства, працівником якого є потерпілий:
область _____________________________________________________________
район ____________________________________________________________
населений пункт _____________________________________________________
2.2. Форма власності __________________________________________________
2.3. Міністерство, орган, до сфери управління якого належить підприємство ____________________________________________________________________
2.4. Найменування і адреса підприємства, де стався нещасний випадок ____________________________________________________________________
2.5. Цех, ділянка ______________________________________________________
3. Відомості про потерпілого:
3.1. Стать: чоловіча, жіноча ____________________________________________
3.2. Число, місяць, рік народження ______________________________________
3.3. Професія (посада) _______________________________________________
розряд (клас) ________________________________________________________
3.4. Стаж роботи загальний ____________________________________________
3.5. Стаж роботи за професією (посадою), під час якої стався нещасний випадок ____________________________________________________________________
4. Проведення навчання потерпілого та інструктажів з охорони праці
4.1. Навчання за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок ____________________________________________________
(число, місяць, рік)
Проведення інструктажів:
4.2. Вступного _______________________________________________________
(число, місяць, рік)
4.3. Первинного ______________________________________________________
(число, місяць, рік)
4.4. Повторного ______________________________________________________
(число, місяць, рік)
4.5. Цільового ________________________________________________________
(число, місяць, рік)
4.6. Перевірка знань за професією чи видом роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок (для робіт підвищеної небезпеки) ___________________________________________________________________
(число, місяць, рік)
5. Проходження медоглядів:
5.1. Попередній_______________________________________________________
5.2. Періодичний______________________________________________________
6. Обставини, за яких стався нещасний випадок____________________________
____________________________________________________________________
6.1. Вид подій________________________________________________________
6.2. Шкідливий фактор та його значення__________________________________
7. Причини нещасного випадку _________________________________________
__________________________________________________________________
8. Устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку _________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
(найменування, тип, марка, рік випуску, підприємство-виготовлювач)
9. Медичний висновок про діагноз ушкодження здоров’я потерпілого ____________________________________________________________________
9.1. Перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння ____________________________________________________________________
(так, ні)
10. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці: ____________________________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові, професія, посада)
____________________________________________________________________
порушені вимоги законодавчих та інших нормативних актів ____________________________________________________________________
(ДНАОП з охорони праці – статті, параграфи, пункти тощо)
11. Свідки нещасного випадку __________________________________________
____________________________________________________________________
(прізвище, ім’я та по батькові, постійне місце проживання)
12. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку
№ з/п | Найменування заходів | Термін виконання | Виконавець | Відмітка про виконання |
Голова комісії __________ ____________ ___________________
(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)
Члени комісії __________ ____________ ___________________
(посада) (підпис) (прізвище, ініціали)
“____”________________ 20__ р.
ПОЯСНЕННЯщодо заповнення акта за формою Н-1Акт складається з текстової і кодової частин, які заповнюються відповідно до загальноприйнятих (установлених) термінів, міжгалузевих, галузевих і спеціально розроблених класифікаторів.Коди зазначаються в клітинках з правого боку сторінки акта.Кодування актів за формою Н-1 є обов'язковим.Пункт 1. У першому рядку число та місяць кодуються відповідно до їх порядкових номерів, а рік - двома останніми цифрами.Наприклад: -------------------------дата "1 грудня 1998 року" кодується так: | 0 | 1 | 1 | 2 | 9 | 8 | -------------------------У другому рядку зазначається і кодується час, коли ставсянещасний випадок, наприклад:час "22 година 30 хвилин" -----------------кодується так: | 2 | 2 | 3 | 0 | -----------------Пункт 2. Кодується відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ).Підпункт 2.1. Кодується адреса підприємства відповідно доКласифікатора об'єктів адміністративно-територіального устрою1. Які відомості про підприємство, де стався нещасний випадок містить акт про нещасний випадок за формою Н-1?
2. Які відомості про потерпілого містить акт за формою Н-1?
3. На основі яких документів складається кодова частина акта?
4. Назвіть основні розділи класифікатора.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2
ОСНОВИ ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА НАДАННЯ ПЕРШОЇ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ ЛЮДИНІ, УРАЖЕНІЙ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ.
Мета роботи:ознайомлення з основними положеннями електробезпеки та набуття навичок швидкого і кваліфікованног надавання першої долікарської медичної допомоги людині, ураженій електричним струмом.
План заняття:
1. Причини ураження електричним струмом.
2. Дія електроструму на організм.
3. Фактори небезпечності ураження електричним струмом.
4. Послідовність та порядок надання першої долікарської допомоги.
РОЗРАХУНОК ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ.
Мета роботи: навчити студентів виконувати перевірку та розрахунок штучного освітлення виробничих приміщень і майданчиків.
План заняття:
1. Загальні положення розрахунку штучного освітлення.
2. Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.
3. Розрахунок штучного освітлення точковим методом.
4. Розрахунок штучного освітлення за питомою потужністю.
РОЗРАХУНОК ЗАХИСНОГО ЗАЗЕМЛЕННЯ
Мета роботи: закріпити теоретичні знання, одержані при вивченні таких методів захисту людини від ураження електричним струмом при виконанні робіт в електричних установках.
План
1. Захисне заземлення.
2. Забезпечення недоступності струмопровідних частин електроустановок.
У результаті виконання роботи студент повинен:
- навчитися вимірювати опір захисного заземлення електроустановки;
- оцінювати ступінь небезпечності струму, що проходить через тіло людини при різних значеннях опору захисного заземлення;
- навчитися вимірювати опір ізоляції струмопровідних частин електроустановки (електричних проводів).
План
1.Теоретична частина.
2.Проведення необхідних вимірів та досліджень з подальшим формулюванням відповідних висновків з урахуванням вимог таких нормативно-технічних документів:
- Правила обладнання електроустановок (ПОЕ);
- Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ПБЕЕС) НПАОП 40.1-1.21-98.
- ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
- ГОСТ 12.1.019-79 ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты.
- Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів.
1.Теоретична частина.
Принцип роботи захисного заземлення електроустановок.
Металеві неструмопровідні частини електрообладнання і електроустановок при порушенні ізоляції між ними і їхніми струмопровідними частинами можуть опинитися під напругою. У таких аварійних умовах доторкання до неструмопровідних частин установок рівнозначне дотику до струмопровідних частин.
Усунення небезпеки ураження електричним струмом при такому переході напруги на неструмопровідні частини електроустановок у мережах з ізольованою нейтраллю здійснюється за допомогою захисного заземлення (рис.1).
Під захисним заземленням розуміють з'єднання металевих неструмопровідних частин електроустановок із землею через заземлювальні провідники і заземлювачі для створення між цими частинами і землею малого опору.
При виникненні замикання на корпус електроспоживача із фаз мережі через заземлюючий пристрій починає проходити струм І (струм замикання на землю), викликаний наявністю опорів ізоляції фаз мережі R і ємностей фаз відносно землі С.
Частина цього струму Ih відгалужується на тіло людини, яка торкається металевих неструмопровідних частин електроустановки. Величина цього струму залежить від величини струму замикання на землю ІЗ, опору розходженню струму в землі заземлюючого пристрою RЗ, повного опору в колі «людина - земля» RCh, взаємного розташування електрообладнання, заземлюючого пристрою, яке враховується коефіцієнтом напруги дотику а £ 1 і визначається за формулою
. (1)
Повний опір у колі «людина - земля» складається із опору людини Rh, опору взуття Rb3 і опору розходження струму від підошви взуття в землю Rn3 і визначається за формулою
. (2)
Рис.1. Захисне заземлення
Якщо людина не має спеціального діелектричного взуття і стоїть на струмопровідній підлозі або землі, то можна вважати, що Rb3 = 0, Rn3 = 0 і RCh = Rh.
Коефіцієнт напруги дотику a=0, якщо людина стоїть на заземлюючому провіднику або безпосередньо на поверхні землі над заземлювачем (електрообладнання і заземлюючий пристрій розміщені на одній площині - сумісне заземлення); a = 1, якщо людина стоїть за зоною розходження струму в землі заземлюючого пристрою, тобто на відстані більше 20 метрів від крайнього заземлювача заземлюючого пристрою (електрообладнання розміщене за зоною розходження заземлюючого пристрою - виносне заземлення).
При всіх інших однакових умовах величина струму Ih буде меншою при меншій величині R3.
Рис. 3. Вогнегасник хімічно-пінний ОХП-10
1-корпус; 2-сприск; 3-важіль запуску; 4-кільце ущільнювальне; 5-кришка; 6-шток; 7- пружина; 8-шайба упорна; 9-клапан; 10-стакан; 11-ручка
Для запобігання розірвання балона, якщо сприск засмітився, передбачено захисний клапан, мембрана якого розривається під тиском Р=1,1 МПа. Зберігають хімічні пінні вогнегасники тільки у вертикальному положенні при температурі 5-45º в легкодоступному місці на висоті не більш 1,5 м від підлоги. Корпус вогнегасника щорічно перевіряють на тривкість гідравлічним тиском 2 МПа при перезарядженні.
Повітряно-пінні вогнегасники типів ОВП-9, ОВП-10, ОВП-100 (рис.10.4) мають заряд, що складається з 6%-го водяного розчину піноутворювача типу ПД-1Д.
Балон 4 заповнений вуглекислим газом під тиском 6 МПа. При його застосуванні необхідно піднести до осередку пожежі, направити на вогонь піногенератор 6, видалити запобіжну чеку 21 і натиснути на важіль 9 запірно-пускового пристрою. При цьому сполучена з важелем кнопка з голкою 19 пробиває мембрану балона з робочим газом 4, і газ, проходячи через отвір, що дозує, витискує заряд по сифонній трубці 5 через сітку 7, де він розпорошується, змішується з повітрям і утворює високократну повітряно-механічну піну. У робочому положенні вогнегасник треба тримати вертикально, не перевертаючи.
Повітряно-пінні вогнегасники у 2,5 разу ефективніші хімічно-пінних, при цьому повітряно-механічні піни не шкідливі для навколишніх предметів, тому що після гасіння полум'я вони майже повністю зникають.
Рис.4. Вогнегасник повітряно-пінний ОВП-9
1-корпус; 2-головка; 3-рукав; 4-балон з робочим газом; 5-трубка сифонна;
6-піногенератор; 7-сітка; 8-корпус фільтра; 9-важіль керування клапаном;
10-ручка; 11-кільце ущільнювальне; 12-клапан; 13-перехідник;
14-гайка накидна; 15-кільце ущільнювальне;16-штифт; 17-пружина; 18-вісь;
19-кнопка з голкою; 20-пружина; 21-запобіжна чека; 22-кільце ущільнювальне; 23-запобіжний клапан
Повітряно-пінні вогнегасники так само, як і хімічні, не можна застосовувати для гасіння електроустановок під напругою, тому що при цьому може відбутися ураження електричним струмом по струменю. Огляд вогнегасників проводять щорічно.
Технічні дані пінних вогнегасників
ОХП-10 | ОВП-5 | ОВП-10 | ОВП-100 | |
Продуктивність по піні, л | 43,5 | |||
Місткість балона, л | 8,7 | |||
Тривалість дії, с | ||||
Довжина струменя, м | 4,5 | 4,5 | ||
Кратність піни | ||||
Робочий тиск, МПа | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 1,3 |
2.2. Хладонові вогнегасники
До хладонових вогнегасників відносяться вогнегасники типів ОУБ-3А, ОУБ-7А й ОС-8М. Як вогнегасний засіб використовують речовини на основі галоїдованих вуглеводнів (бромистий етил, хладон 114В2, двоокис вуглецю та інші), що утворюють при випуску з корпуса крізь насадку струмінь аерозольного типу, який складається з дрібнодисперсних крапель.
Переносні вогнегасники ОБХ-3 (рис.5) складаються з тонкостінного балона 1 із сферичним дном. У верхній частині балона вварена горловина, в яку вкручена запірно-пускова голівка, що складається з важеля 3, насадка 4, що розпорошує, укрита ковпаком 5. До горловини знизу прикріплена сифонна трубка 6.
Для застосування вогнегасник необхідно піднести до осередку пожежі, направити розпорошувач на вогонь і натиснути важіль 3 запірно-пускової голівки. При цьому заряд, який витискується стиснутим повітрям, по сифонній трубці 6 поступає в розпорошувач 4, де з рідкої фази перетворюється в газоподібну, що викидається з розпорошувача. Струмінь треба направити в нижню частину полум'я, починаючи з ближнього краю. При застосуванні вогнегасник слід тримати вертикально.
Вогнегасники ОУБ-3 призначені для гасіння невеличких осередків загоряння різноманітних речовин, матеріалів, що жевріють (бавовни, текстилю, ізоляційних матеріалів і т.п.), а також електроустановок, що знаходяться під напругою не більше 380 В. Такі вогнегасники непридатні для гасіння лужних і луго-земельних металів і сплавів на їхній основі, а також речовин, що можуть горіти без доступу повітря (кіноплівка). Вогнегасники ефективно працюють при температурі від -60 до +50º С.
Рис. 5. Вогнегасник брометило-хладоновий ОБХ-3
1-корпус; 2-голівка; 3-насадок розпорошувач; 4-запобіжна чека; 5-важіль керування клапаном; 6-кільце ущільнювальне; 7-ручка; 8-клапан; 9-пружина; 10-перехідник; 11-трубка сифонна; 12-штифт; 13-вісь
Як заряд для вогнегасників ОУБ-3А й ОУБ-7А застосовують склад 4НД з 97% бромистого етилу, 3% вуглекислого зрідженого газу і стиснутого повітря, що вводиться у вогнегасник для створення в ньому робочого тиску 0,86-0,9 МПа при температурі 20 0С. Вуглекислоту добавляють для поліпшення умов розпилення бромистого етилу. За вогнегасними властивостями заряд вогнегасника ОУБ-3А ефективніше вуглекислоти більше ніж в 4 рази і має високу змочувальну здатність. У вогнегасниках ОУБ-3А можна застосовувати високоефективний склад ТФ (тетрафтордіброметан), відомий також за назвою хладон 114В2, або суміш брометилового спирту з хладоном 114В2.
Масу заряду вогнегасника перевіряють не менше одного разу в рік. Одночасно перевіряють тиск повітря в зарядженому вогнегаснику.
Вогнегасник спеціальний ОС-8М призначений для гасіння невеликих загорянь вогнегасним складом на спеціальному транспорті.
Технічні дані хладонових вогнегасників
ОУБ-3А | ОУБ-7А | ОБХ-3 | |
Місткість, л Тривалість дії, с Довжина струменя, м Маса заряду, кг Робочий тиск, МПа | 3,2 3-4 4,2 0,8 | 7,4 3-4 8,0 0,8 | 2,4 1,7 |
2.3. Вогнегасники накачні
Як приклад наведений опис роботи вогнегасників вуглекислотних і порошкових.
Для приведення в дію вуглекислотного вогнегасника (наприклад, ОУ-2, ОУ-5 (рис.6) необхідно видалити запобіжну чеку 8, направити розтруб 3 на вогнище пожежі, натиснути на важіль 9, при цьому вогнегасна речовина з корпуса 1 по сифонній трубці 15 через розтруб 3 подається на вогнище пожежі.
2.4. Порошкові вогнегасники
Існують ручні вогнегасники марок ОП-2, ОП-2А, ОП-8Б, ОП-5, ОП-10; пересувні ОП-100; стаціонарні ОП-250, СИ-120 і комбіновані ОК-100. Всі вони призначені для гасіння загорянь різноманітних твердих матеріалів і речовин, ЛВЖ і ГЖ, луго-земельних металів, електроустановок під напругою до 1000 В. Залежно від марки і призначення вогнегасники можуть застосовуватися при температурі навколишнього повітря в межах від –50 до +50º С.
За будовою і принципом роботи порошкові вогнегасники схожі. Цифри в маркуванні означають місткість корпусів. У вогнегасниках ємністю 2л і більше корпуси виготовляють з листової сталі. Ручні вогнегасники забезпечені запірно-пусковими устроями підйомового типу, а ОП-5 і ОП-10 – шлангами довжиною відповідно 0,6 і 0,8м , на кінцях яких є стволи для викидання порошку під тиском робочого газу.
Рис. 6. Вогнегасники вуглекислотні ОУ-2 і ОУ-5
1-корпус; 2-голівка; 3-розтруб; 4-гайка; 5-запобіжна мембрана; 6-шайба;
7-кільце ущільнювальне; 8-запобіжна чека; 9-важіль керування клапаном; 10-ручка: 11-кулачок; 12-шток; 13-клапан; 14-пружина; 15-трубка сифонна.
Вогнегасник ОП-5 (рис. 7) за будовою і приведенням в дію аналогічний вогнегаснику ОВП-10, але в ньому насадка для одержання піни замінена коротким сприском щілинного типу, змонтованим на кришці вогнегасника, і використаний аерозольний засіб витиснення порошку. Вуглекислий газ із балончика при пуску вогнегасника подається по спеціальній трубці під аероднище - подвійне гратчасте дно. При цьому порошок, розміщений у корпусі, спучується і видавлюється по сифонній трубці до сприску. Аерозольна струмінь, що утворюється, надходить у зону горіння.
Рис. 7. Вогнегасник порошковий ОП-5.01
1-корпус; 2-гайка накидна; 3-ковпак; 4-рукав; 5-пістолет-розпушувач;
6-балон з робочим газом; 7-гілка; 8-втулка різьбова; 9-важіль запуску;
10-кільце ущільнювальне;11-ручка; 12-заглушка; 13-гайка; 14-трубка газопідвідна;15-сальник; 16-пружина; 17-гайка; 18-хомут; 19-кільце гумове; 20-запобіжна чека; 21-голівка; 22-трубка сифонна
Технічні дані порошкових вогнегасників
ОП-1 “Момент” | ОП-2 “Турист-2” | ОП-10 | ОП-100 | |
Місткість, л Тривалість дії, с Довжина струменя, м Маса заряду, кг Робочий тиск, МПа | 0,3 | 1,8 1,4 0,25-0,4 | 1,2 | 0,7 |
3. Порядок проведення роботи
Використовуючи ці методичні вказівки і наявні в корпусі засоби пожежогасіння, студенти вивчають призначення, будову, принцип дії і технічні характеристики основних видів вогнегасників і навчаються приведенню в дію і правилам поводження з вогнегасниками в приміщенні.
3.1. Оформлення результатів виконаної практичної роботи
Результати виконання практичної роботи оформляють у вигляді звіту (заповнюється бланк). При захисті практичної роботи студент повинен уміти відповісти на контрольні запитання. Решта практичної роботи підтверджується підписом викладача, після чого звіт здається на кафедру.
Контрольні запитання:
1. Назвіть основні типи вогнегасників.
2. Призначення вогнегасників різноманітних типів.
3. Вогнегасний ефект різноманітних вогнегасників.
4. Послідовність дій при застосуванні вогнегасників різноманітних типів.
5. Принцип дії вогнегасників.
6. Вимоги безпеки при експлуатації вогнегасників.
7. Збереження й свідоцтво вогнегасників.
Список літератури:
1. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
2. ДСТУ 2272-93. ССБП. Пожежна безпека. Терміни та визначення.
3. ДСТУ 2273-93. ССБП. Пожежна техніка. Терміни та визначення.
4. ГОСТ 12.4.009-83. ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов.
5. Денисенко В.В., Точилкина В.Г. Пожарная безопасность в строительстве: Справочник. –К., 1987.
6. Щербина Я.Я. Основы противопожарной техники. –К., 1985.
7. Правила пожежної безпеки в Україні. –К., 1995.
8. ГОСТ 27331-87 Пожарная техника. Классификация пожаров.
9. Методичний посібник з питань експлуатації та застосування вогнегасників. К.: Основа, 1997. – 149с.
10. Лабораторний практикум з курсу «Основи охорони праці» /В.В.Березуцький, Т.С.Бондаренко, Л.А.Васильківець та ін. – Х.: Факт, 2005. – 348с.
11. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання /К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.
12. Запорожець О.І., Протоєрейський О.С., Франчук Г.М., Боровик І.М. Основи охорони праці: підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 264 с.
13. Основи охорони праці: /В.В.Березуцький, Т.С.Бондаренко, Г.Г.Валенко та ін.; за ред. проф. В.В.Березуцького. – Х.:Факт, 2005. – 480 с.
14. Русаловський А.В. Правові та організаційні питання охорони праці: навч. посіб. – 4-те вид., допов. і перероб. – К.: Університет «Україна», 2009. – 295 с.
15. Охорона праці: навч. посіб. /З.М.Яремко, С.В.Тимошук, О.І.Третяк, Р.М.Ковтун; за ред. проф. З.М.Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 374 с.
16. Катренко Л.А., Кіт Ю.В., Пістун І.П. Охорона праці. Курс лекцій. Практикум: Навч.посіб. – Суми: Університетська книга, 2009. – 540 с.
17. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці: підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.
Додаткова література:
18. Охорона праці та промислова безпека: навч. посіб. /К.Н.Ткачук, В.В.Зацарний, Р.В.Сабарно, С.Ф.Каштанов, Л.О.Мітюк, Л.Д.Третьякова, К.К.Ткачук, А.В.Чадюк. За ред. К.Н.Ткачука і В.В.Зацарного. – К., 2009.
19. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): навч. посіб. /За заг. ред. к.т.н., доц. І.П.Пістуна. – Львів: “Тріада плюс”, 2010. – 648 с.
20. Охорона праці (практикум): навч. посіб. /За заг. ред. к.т.н., доц. І.П. Пістуна. – Львів: «Тріада плюс», 2011 – 436 с.
21. Сєріков Я.О. Основи охорони праці: навч. посіб. – Харків: ХНАМГ, 2007. ‑ 227с.
22. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.
23. Лабораторний практикум з курсу «Основи охорони праці»/В.В.Березуцький, Т.С.Бондаренко, Л.А.Васьковець та ін.; За ред. В.В.Березуцького. — Х.: Факт, 2005. — 348 с.
Інтернет-ресурси:
24. http://www.dnop.kiev.ua ‑ Офіційний сайт Держгірпромнагляду.
25. http://www.mon.gov.ua ‑ Офіційний сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
26. http://www.mns.gov.ua – Офіційний сайт Міністерства надзвичайних ситуацій України.
27. http://www.social.org.ua ‑ Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
28. http://portal.rada.gov.ua – Офіційний веб-сайт Верховної Ради України.
29. http://www.iacis.ru ‑ Официальный сайт Межпарламентской Ассамблеи государств – участников Содружества Независимых Государств (МПА СНГ).
30. http://base.safework.ru/iloenc ‑ Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.
31. http://base.safework.ru/safework ‑ Библиотека безопасного труда МОТ.
32. http://www.nau.ua‑ Інформаційно-пошукова правова система «Нормативні акти України (НАУ)».
33. http://www.budinfo.com.ua‑ Портал «Украина строительная: строительные компании Украины, строительные стандарты: ДБН ГОСТ ДСТУ».
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
До практичних робіт
з дисципліни "Основи охорони праці"
Відповідальні за випуск Л.М.Огородник, І.І.Щербан
Технічна редакція О.Гребенюк
Комп’ютерна верстка А.Бродич
Коректура Л.Середа
Підписано до друку 06.06.2012 р.
Умов. друк. арк. 2,9
Редакційно-видавничий відділ Закарпатського державного університету,
М.Ужгород, вул. Заньковецької, 89-А
– Конец работы –
Используемые теги: методичні, вказівки, практичних, робіт, дисципліни, основи, охор, праці0.111
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ До практичних робіт з дисципліни "Основи охорони праці"
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов