Як уже зазначалося «будівельним матеріалом» літератури є саме художня (або поетична) мова.
Зауважимо принагідно, що в художньому творі розрізняють мову авторську і мову персонажів. Цю останню складають пряма і невласне пряма мова. Невласне пряма – дуже близька до прямої, але вживаються займенники й дієслова не першої, а третьої особи. Ось характерний фраґмент з повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»: «Соломія сиділа, обнявши голову руками, і думала. Ні, вона не хоче гинути отут! Як тільки на світ займеться і можна буде йти, вонапіде, піде просто, воназнайде там людей».
Існує кілька пластів художньої мови: лексика, тропи, фігури, фоніка, ритміка (властиво, усе це засоби, що роблять мову образною, естетичною, експресивною – сиріч художньою). Розглянемо докладніше ці рівні мови.