Тонічний вірш побудований на однаковій кількості наголосів у віршованих рядках при відсутності поділу їх на стопи.
Ця система віршування досить рідкісна й давня, виростає вона з варязького, давньонімецького і руського фолькльору (билини).
Твори, написані тонічним віршем трапляються у М.Лермонтова (стилізація під билинний фолькльор «Пісня про купця Калашникова», у Г.Ґайне, Т.Шевченка, Л.Полтави.
Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто,
А на місті, мамо, на місті
Грає, мамо, музика троїста.
Т. Шевченко