МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з НАПИСАННЯ курсових робіт З навчальної ДИСЦИПЛІНИ ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Дніпропетровський ГУМАНІТАРНИЙ університет

 

Кафедра загальноправових дисциплін

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з НАПИСАННЯ курсових робіт

З навчальної ДИСЦИПЛІНИ

„ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”

для студентів денної та заочної форми навчання

 

 

 

 

Дніпропетровськ – 2009

 

 

Методичні рекомендації з написання курсових робіт з навчальної дисципліни „Теорія держави і права” / укладач: к.ю.н. А.М. Кучук – Дніпропетровськ: Дніпропетровський гуманітарний університет, 2009. – 54 с.

 

 

Рецензенти:

Талдикін О.В. –кандидат юридичних наук, доцент (Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ);

Орлова О.О. –кандидат юридичних наук (Дніпропетровський гуманітарний університет)

 

Методичні рекомендації обговорені та схвалені на засіданні кафедри загальноправових дисциплін „___” ________ 2009 року, протокол № ___.

 

НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА

(курсова робота)   Курс: 1. Підготовка бакалаврів Напрям, …  

Вибір теми курсової роботи

Тему курсової роботи студент обирає самостійно, виходячи з Тематики курсових робіт. При цьому має бути дотримана умова: в одній навчальній групі не…

Підготовка до написання курсової роботи

Під час підбору та аналізу матеріалу для написання курсової роботи слід виходити з того, що: · кількість та якість джерел повинна забезпечити всебічне та повне розкриття… · матеріали для написання курсової роботи повинні відображати найважливіші теоретичні положення, передову практику…

Викладення змісту курсової роботи.

Курсова робота повинна бути завершеною працею - тема роботи вважається розкритою тоді, коли в ній послідовно і правильно, з використанням рекомендованої літератури, нормативних актів, інших джерел висвітлені всі питання плану.

Структура курсової роботи:

1) титульний аркуш (див. зразок);

2) зміст;

3) перелік умовних скорочень (за необхідності);

4) вступ;

5) основна частина роботи;

6) висновки;

7) список використаної літератури;

8) додатки (за необхідності).

Кожен структурний елемент роботи, а також розгляд кожного питання починається з нової сторінки.

На титульному аркуші роботи вказується назва навчального закладу, назва кафедри, дисципліна, з якої виконується робота, тема роботи, прізвище та ініціали автора роботи, зазначається факультет, курс, номер навчальної групи, рік набору і номер контактного телефону, а також науковий ступінь, вчене звання, посада, прізвище та ініціали наукового керівника, місце та рік написання (див. зразок).

У вступі має бути відображено: актуальність обраної теми для державно-правової практики, мету та завдання, об’єкт і предмет дослідження, а також методологія роботи.

В основній частині роботи слід послідовно розкривати поставлені питання. Важливе не механічне зіставлення окремих позицій чи їх безпідставна критика, а прагнення того, щоб головні моменти були визначені теоретичними положеннями, фактами, прикладами з практичної діяльності.

Оскільки курсова робота є результатом самостійного вивчення студентами обраної теми, вона повинна містити в собі необхідні особисті узагальнення та висновки. Наведені факти, статистичні дані та інші матеріали повинні бути достовірними, систематизованими, сприяти розкриттю змісту роботи. Обов’язковими є наявність посилань по тексту роботи. При використанні цитат, їх потрібно брати в лапки і обов^’язково в посиланнях давати повну вказівку на джерело, де вони містяться.

У висновках (з кожного питання) автор підсумовує виконану роботу, вказує, з якими труднощами довелось зіткнутись при викладенні суті обраної теми, виокремлює ті проблеми, які викликали зацікавлення.

Загальні висновки по роботі повинні стати логічним висновком розглянутої студентом теми і не повинні дублювати проміжних висновків по кожному з питань, передбачених планом дослідження. Сформульовані в роботі висновки і визначення понять повинні вирізнятися ясністю, бути чіткими, логічно не суперечливими, пов^’язаними з іншими положеннями та поняттями теорії держави та права. Слід зазначити, які питання мають значення для правової діяльності, забезпечення прав людини і громадянина, зміцнення законності, правопорядку.

У кінці курсової роботи подається список використаної літератури. Список повинен містити бібліографічні дані з обов’язковим зазначенням прізвища та ініціалів авторів, точної і повної назви роботи, місця і року видання. Якщо використовується стаття, яка опублікована в періодичному виданні, то потрібно вказати прізвище, ініціали автора та назву статті, назву та рік видання журналу чи газети, номер журналу та сторінки. В роботі повинні знайти своє відображення лише фактично використані студентом джерела.

При цьому можливі два варіанта оформлення посилань та відповідно списку використаної літератури: 1) посторінкові посилання (на кожній сторінці) та, відповідно, список використаної літератури – в алфавітному порядку; 2) оформлення списку використаної літератури по мірі появи посилань в тексті.

Оформлення роботи.

Кожна сторінка повинна бути пронумерована. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра „1” не ставиться, другою вважається сторінка,… Обсяг курсової роботи складає 25-30 сторінок машинописного (комп’ютерного)… Текст друкується на аркушах формату А4, шрифт – Times New Roman, кегль – 14, інтервал – 1,5.

Захист курсової роботи

Навчальний відділ університету визначає час і місце захисту курсової роботи. Процедура захисту включає в себе: ü представлення роботи студентом у формі доповіді (до 5-ти хв.) з викладом основних положень, висновків тощо.…

ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ

1. Методологія юридичної науки: сучасний стан і перспективи розвитку. 2. Теорія держави і права – фундаментальна юридична наука. 3. Суспільство: теоретико-правові аспекти функціонування.

Зразок титульного аркуша

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальноправових дисциплін

  К У Р С О В А Р О Б О Т А на тему: «Легалізація та легітимація державної влади»

РЕКОМЕНДОВАНІ ПЛАНИ ТА ЛІТЕРАТУРА (ДОДАТКОВА) ДЛЯ НАПИСАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ

 

Тема 1. Методологія юридичної науки: сучасний стан і перспективи розвитку.

Вступ

1. Юриспруденція як наука.

2. Поняття і зміст методології науки.

3. Методи наукового пізнання держави та права.

Висновок

Література

1. Андріюк В.В. Теоретико-методологічні основи юридичного прогнозування. Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Київ: КНУВС, 2007. – 20 с.

2. Бандура О.О. Основні принципи парадигми сучасного правознавства // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 4.

3. Керимов Д.А. Методология права (предмет, функции, проблемы философии права): Монография. – М.: Аванта+, 2001. – 560 с.

4. Князева Е.Н. Случайность, которая творит мир // В поисках нового мировидения: И. Пригожин, Е. и Н. Рерихи. – М.: Знание, 1991. – С. 3-31.

5. Кучук А.М. Сучасна парадигма методології правознавства // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 4. – С. 46-52.

6. Лукашевич В.Г., Солов’євич І.В. Методологія правових досліджень: багаторівневість поняття // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 1996. – № 2. – С. 24-28.

7. Луць Л. Проблеми трансформації методу загальної теорії права // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 6-7.

8. Максимов С.І., Рабінович М.П., Тодика Ю.М., Данишин І.М. Проблеми методології сучасного правознавства // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 1. – С. 146-150.

9. Рекомендації міжнародної науково-теоретичної конференції „Проблеми методології сучасного правознавства” // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 1997. – Вип. 1. – С. 150-154.

10.Селиванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і право творення в Україні // Право України. – 2006. – № 4. – С. 21-28.

11.Сурмин Ю. Методология анализа ситуацій. – К: Центр инноваций и развития, 1999. – 94 с.

12.Сырых В.М. Логические основания для общей теории права.
В 2 тт. Т.1: Элементный состав. – М.: Юридический дом “Юстицинформ”, 2000. – 528с.

13.Циппеліус Р. Юридична методологія. – К., 2004.

Тема 2. Теорія держави і права – фундаментальна юридична наука.

Вступ

1. Поняття та структура юридичної науки.

2. Теорія держави та права як наука, її об’єкт, предмет і функції.

3. Теорія держави та права як навчальна дисципліна.

Висновок.

Література

1. Алексеев С.С. Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования. М., 1999.

2. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. – К.: Ін Юре, 2002. – 472 с.

3. Завальнюк В.В. Принцип і метод історизму в сучасній теорії держави і права. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 3. – С. 11-14.

4. Керимов Д.А. Общая теория государства и права: предмет, структура, функции. - М., 1977.

5. Лекции по общей теории права. Н.М. Коркунова. КНИГА 1. ПОНЯТИЕ ПРАВА. По изданию 1914 года. - Редактирование и комментарии // www.allpravo.ru.

6. Падевосян Э.В. Социология права и ее место в системе наук о праве // Государство и право. – 1998. - № 1.

7. Пучков О.А. Теория государства и права: проблемы и перспективы // Правоведение. – 2001. – № 6.

8. Селиванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні // Право України. – 2006. – № 4. – С. 21-28.

9. Селиванов В.М. Право і влада суверенної України. Методологічні аспекти. – К.: Ін Юре, 2002. – 724 с.

10. Тихомиров О.Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2005. – № 6.

 

Тема 3. Суспільство: теоретико-правові аспекти функціонування.

Вступ

1. Суспільство як система.

2. Первісне суспільство: організація влади та норми поведінки.

3. Громадянське суспільство як вища форма організації людей

Висновок.

Література

1. Алексеев В.П. Першиц А.И. История первобытного общества. - М., 1990.

2. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. – К.: Ін Юре, 2002. – 472 с.

3. Безродна В. I. Особливості становлення громадянського суспільства в Україні у контексті модернізації // Держава і право. — 2002. — Вип. 17. — С 481-485.

4. Дробышевский С.А. Политическая организация, право и доклассовое общество. // Правоведение – 1988 - № 5.

5. Думанов Х.М., Першиц А.И. Мононорматика и начальное право // Государство и право – 2000 - № 1.

6. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. – М., 1969.

7. Любашиц В.Я. Первобытное общество: общественная власть и формы организации //Вісник ЛІВС МВС України - 2000 - №2.

8. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - № 7. – С. 25-30.

9. Нарижный Ю.А. Культура и философия постмодерна. – Днепропетровск: Днепропетровский гуманитарный университет, 2008. – 464 с.

10. Поппер К. Открытое общество и его враги / Перевод В.Н. Садовский. – М: Международный фонд “Культурная инициатива”, 1992.

11. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.- М.,1977.

Тема 4. Регулювання суспільних відносин в додержавницький період.

1. Організація влади в первісному суспільстві. 2. Регулятивна система первісного суспільства. 3. Співвідношення права та норм поведінки первісного суспільства.

Література

1. Бейкун А. Позитивна тенденція розвитку категорії „система” як елемента структурно-функціональної побудови органів державного управління //Право України – 2001 - № 12

2. Журавський В.С. Політична система України: проблеми становлення і розвитку (правовий аспект) Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01./Університет внутр. справ Укр. – Харків, 2000. – 18 с.

3. Игнатенко А.В. Политическая власть в Древнем Риме //Правоведение-1988. - №5.

4. Поволокіна К. Взаємодія правової та політичної систем в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 32-33.

5. Политология. Курс лекций: Учеб. Пособие / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 282с.

6. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку/ Редкол.: Ф.М. Рудич та ін. – К.: Парламентське вид-во, 1998.

7. Рияд Таха Шамсан. Политическая система (организация) общества: Автореф. канд. ...юрид. наук (12.00.01) / Одеський ГУ. – Одеса, 1992. – 15 с.

8. Тодика О.Ю. Конституційні принципи політичної системи і здійснення народовладдя// Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб./ Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2005. – Вип. 72. – С. 3-9.

9. Шмоткін О.В. Політична влада та процеси її реформування: досвід країн - членів НАТО // http://eai.org.ua/ua/digest/issue4/1278/

10. Якушик В. Українська революція 2004 – 2005 років. Спроба теоретичного аналізу // Політичний менеджмент. - 2006. - № 2 (17). - C. 19-36.

 

Тема 6. Закономірності виникнення держави і права.

Вступ.

1. Походження права.

2. Форми виникнення держави.

3. Причини виникнення держави та права.

Висновок.

Література

1. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества. – М. 1982.

2. Дробышевский С.А. Политическая организация, право и доклассовое общество. //Правоведение – 1988 - № 5

3. Дробышевский С.А. Политическая организация общества и права. Историческое место и начало эволюции. - Красноярск., 1991.

4. Думанов Х.М., Першиц А.И. Мононорматика и начальное право //Государство и право – 2000 - № 1

5. Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и нове подходы: Учебное пособие. – М., 1999

6. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. – М., 1969

7. Любашиц В.Я. Первобытное общество: общественная власть и формы организации //Вісник ЛІВС МВС України - 2000 - №2

8. Малый А.Ф. Государственная власть как правовая категория //Государство и право – 2001 - № 3

9. Супатаев М.О. Обычное право и правовой плюрализм //Ты и право -1999 - №2

10. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.- М.,1977

 

Тема 7. Легалізація та легітимація державної влади.

Вступ.

1. Легітимність і легалізація: співвідношення понять.

2. Типологія легітимності.

3. Легалізація державної влади.

Висновок.

Література

1. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. Курс лекций. – М.: Юрид. лит., 1997.

2. Бейкун А. Позитивна тенденція розвитку категорії „система” як елемента структурно-функціональної побудови органів державного управління //Право України – 2001 - № 12

3. Верник О., Машков А. та ін. Межі державної влади/ За заг. ред. В. Самохвалова. – К., 2001. – 216 с.

4. Козюбра М. Державна влада: межі здійснення та форми організації (політико-правові аспекти) // Українське право. - 1995. - № 2.

5. Політологія: Підручник / І.С. Дзюбко, K.M. Левківський, В.П. Андрющенко та ін. – К., 1998.

6. Рябов С. Державна влада: проблеми авторитету й легітимності. - К., 1996. - 124 с.

7. Чехович Т. В. Державна влада як інститут конституційного права України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. – Київ, 2005 .- 19 с.

8. Чехович Т. В. Сутність і юридична природа державної влади // Часопис Київського університету права. – 2003. - № 3. – С. 18-21.

9. Чиркин В.Е. Основы государственной власти. – М.: Юристъ, 1996. – 112 с.

10. Шпакова Р.П. Легитимность политической власти. // Советское государство и право. - 1990. - № 3.

 

Тема 8. Політико-правова ідея суверенітету та її реалізація в українському державотворенні.

Вступ.

1. Суверенітет в історії державно-правової думки.

2. Поняття і види суверенітету.

3. Реалізація принципу суверенітету в українському державотворенні.

Висновок.

Література

1. Волянська Г.М. Народний суверенітет та форми його реалізації в Україні: конституційно-правові аспекти. Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук. – К., 1995. – 23 с.

2. Гапотій В.Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук. - Х, 2005. – 18 с.

3. Журавський В.С. Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми). – К.: Парламентське вид-во, 2002. – 344 с.

4. Книгін К. Реалізація народного волевиявлення, вираженого в рішеннях всеукраїнських референдумів: окремі проблеми// Право України. – 2003. – № 8. – С. 44-47.

5. Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. До 10-ї річниці незалежності України. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 356с.

6. Федущак-Паславська Г. Обмеження державної влади (теоретичний аспект) // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 11-13.

7. Червяцова А.О. Народний суверенітет: загальна характеристика// Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск. – С. 76–79.

8. Шипілов Л.М. Принцип народовладдя і його здійснення в Україні: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук. - Х, 2004. – 18с.

9. Шипілов Л.М. Про деякі питання теорії народовладдя// Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 4 (27). – С. 224-231.

 

Тема 9. Поняття та соціальне призначення держави.

Вступ.

1. Плюралізм підходів до розуміння держави.

2. Сутність держави.

3. Соціальне призначення держави.

Висновок.

Література

1. Бутенко А.П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки. //Государство и право- 1993 - № 7.

2. Копан О. Соціальна безпека як об’єкт державної діяльності // Право України - 2001 - № 11

3. Косарев А.И. Происхождение и сущность государства. – М., 1969.

4. Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов. //Советское государство и право – 1990 - № 1.

5. Малый А.Ф. Государственная власть как правовая категория. // Государство и право - 2001 - №3

6. Мамут Л.С. Социальное государство с точки зрения права // Государство и право - 2001- № 7

7. Медведчук В. Держава в умовах перехідного суспільства // Право України – 1998 - № 3

8. Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави // Право України -1999 - № 9.

9. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян // Право України -1999 - № 9

10. Рабінович П., Лобода Ю. Соціальна сутність держави: теоретико-методологічні засади дослідження. //Право України – 2002 - № 1.

11. Чиркин В.Е. Общечеловеческие ценности и современное государство // Государство и право – 2002 - № 2

Тема 10. Правоохоронна функція держави.

Вступ.

1. Функції держави: поняття і види.

2. Правоохоронна функція держави: поняття і зміст.

3. Правоохоронна діяльність як форма реалізації правоохоронної функції.

Висновок.

Література

1. Горінецький Й.І. Правоохоронна функція держав Центральної Європи: теоретичні і практичні аспекти: Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 – К., 2005. – 20 с.

2. Ковальський В. Охоронна функція держави як система // Юридична Україна. – 2003. – № 11. – С. 26-30.

3. Кучук А.М. Основні напрями та завдання правоохоронної діяльності // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 27. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 85-90.

4. Кучук А.М. Правоохоронна діяльність: питання теоретичного визначення // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. – № 2. – С. 63-68.

5. Онопенко П.В. Функції сучасної держави, їх сутність, різновиди та тенденції розвитку // Держава і право. - 2000. - № 7. - С.72-76.

6. Онопенко П.В. Правоохоронні функції держави України: Монографія. - К.: "Варта", 2003. - 128 с.

7. Онопенко Петро Васильович Правоохоронні функції української держави: зміст і реалізація : Автореф. дис. …канд.. юрид. Наук: 12.00.01. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 16 с.

8. Сажнєв І.В. Суб’єкти реалізації правоохоронної функції держави: теоретико-правовий аналіз// Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2001.—№4. — С.73-81.

9. Сажнєв І.В. Деякі питання щодо визначення поняття „правоохоронна функція держави” // Вісник Запорізького юридичного інституту.— 2000.— №4.— С. 62-70.

10.Сажнєв І.В. До питання щодо визначення поняття „правоохоронна функція держави” // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – Вип. 4. – С. 62–71.

 

Тема 11. Правовий статус людини і громадянина.

Вступ.

1. Образи людини у загальнотеоретичному правознавстві.

2. Поняття і види правового статусу.

3. Структура правового статусу.

Висновок.

Література

1. Басик В.П. Эволюция правового статуса личности и ее отражение в российской правовой науке // Правоведение. – 2005. - № 1.

2. Білозьоров Є.В. Правовий статус особи в Україні // Другі юридичні читання: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 18 травня 2005 р. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2005. − С. 13-15.

3. Гудима Д. Образи людини у загальнотеоретичному правознавстві: постановка проблеми // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції. – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – С. 14-15.

4. Гудима Д. Поняття „суб’єкт права”: до сучасних дискусій // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 10. – С. 40-53.

5. Гусарєв С.Д. Теоретичні аспекти забезпечення правового статусу особистості в Україні // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції. – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – С. 18-21.

6. Добрянський С. Теорія прав людини: до постановки окремих проблем // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 14-16.

7. Стремухов А.В., Гасанов К.К. Свойства основных прав человека как правовое явление// История государства и права. – 2003. – № 6. – С. 32-35.

8. Тихонов В.Н. К вопросу взаимоотношения государства и личности // Вісник Луганського інституту МВС. – 2001. - № 3. – С. 3-8.

9. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина в Україні // Право України. – 2006. - № 9. - С. 47-51.

10. Шукліна Н. Правовий статус людини і громадянина як інститут конституційного права // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. - № 12. – С. 52-62.

 

 

Тема 12. Теорія прав людини.

Вступ.

1. Поняття прав і свобод людини.

2. Класифікація прав людини.

3. Забезпечення прав людини в сучасному світі.

Висновок.

Література

1. Барчук Г.І., Олійник А.Ю. Діяльність судових та правоохоронних органів щодо забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 173-181.

2. Верланів С. Стандарти прав людини: спроба загальнотеоретичної характеристики // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 57-58.

3. Добрянський С. Теорія прав людини: до постановки окремих проблем // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 14-16.

4. Заворотченко Т.М. Міжнародні організаційно-правові гарантії парв і свобод людини // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К: Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2003. - С.108.

5. Матузов Н.И. Правовая система и личность.- Саратов, 1987.

6. Музика А. Права людини в площині правозахисної діяльності // Право України. – 1995. – № 9-10. – С. 23-27.

7. Нор В., Грищук В. Права людини і правові проблеми роздержавлення правоохоронної діяльності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 56-67.

8. Права человека: Учебник для вузов/ Отв. ред. Б.А. Лукашева. – М., 1999.

9. Слюсар К. Європейські стандарти в галузі прав людини: теорія і практика функціонування Європейської конвенції про захист основних прав і свобод людини і громадянина // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 102-105.

10. Стремухов А.В., Гасанов К.К. Свойства основных прав человека как правовое явление// История государства и права. – 2003. – № 6. – С. 32-35.

 

Тема 13. Правоохоронна діяльність.

Вступ.

1. Поняття та ознаки правоохоронної діяльності.

2. Функції та завдання правоохоронної діяльності.

3. Механізм здійснення правоохорони.

Висновок.

Література

1. Бондаренко І. Правоохоронна діяльність і правоохоронні органи: поняття та ознаки // Право України. – 2003. – № 4. – С. 18–21.

2. Ведєрніков Ю.А., Шкарупа В.К., Карпунчев В.П. Щодо визначення поняття правоохоронної діяльності // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. – № 3. – С.102–111.

3. Кучук А.М. Основні напрями та завдання правоохоронної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 27. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 85-90.

4. Кучук А.М. Правоохоронна діяльність: питання теоретичного визначення // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. – № 2. – С. 63-68.

5. Кучук А.М. Правоохоронна діяльність: проблемні питання визначення поняття // Держава і право: історія, теорія, практика: Наук. та метод. щорічник кафедри теорії та історії держави і права. – Вип. 1. – Д.: Юрид. акад. М-ва внутр. справ, 2003. – С. 130-137.

6. Кучук А.М. Сучасна парадигма правоохоронної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 199-203.

7. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2002. – 576 с.

8. Новік О. Правоохоронна діяльність: її бачення крізь призму людини // Право України. – 2003. – № 9. – С. 121–124.

9. Степаненко Ю.В. Понятие и содержание правоохранительной деятельности // Российский следователь. – 2003. – № 8. – С. 20-28.

10. Тихомиров О.Д., Ведєрніков Ю.А. Діалектика змісту та форми правоохоронної діяльності // Філософські проблеми права та правоохоронної діяльності співробітників органів внутрішніх справ: Зб. наук. праць. – К., 1995. – С. 166-173.

 

Тема 14. Правоохоронна система суспільства.

Вступ.

1. Поняття правоохоронної системи.

2. Структура правоохоронної системи.

3. Напрями удосконалення правоохоронної системи.

Висновок.

Література

1. Братко А.Г. Правоохранительная система (Вопросы теории). – М.: Юрид. лит, 1991. – 206 с.

2. Гуценко К.Ф. Правоохранительные органы в СССР: проблемы теории и методики преподавания // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1989. – С. 15–23.

3. Кучук А.М. Правоохоронна система України: визначення поняття і структура // Науковий потенціал майбутнього України на шляху до європейської інтеграції: Мат-ли наук. конференції курсантів, студентів та молодих науковців (26 березня 2004 р.). – Д., 2004. – С. 183-184.

4. Кучук А.М. Правоохоронні органи в механізмі правоохорони // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. Конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 142-144.

5. Кучук А.М. Теоретико-правові засади правоохоронної діяльності в Україні. Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01 – К., 2007. – 20 с.

6. Кучук А.М., Ведєрніков Ю.А. Удосконалення правоохорони як неодмінна умова євроінтеграції // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 109-111.

7. Лукашевич В.Г., Негодченко О.В. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ: Науковий журнал / Гол. ред. Ф.К. Думко. – Одеса, 1997. – Вип. 1. – С. 17–22.

8. Мойсик В. Реформування правоохоронної системи – шлях до правової держави // Голос України. – 2004. – № 177. – 23 вересня – С. 1, 4.

9. Нор В., Грищук В. Права людини і правові проблеми роздержавлення правоохоронної діяльності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 56-67.

10. Нор В., Грищук В., Кир’яков В. Недержавна правоохоронна діяльність: (правова концепція) // Право України. – 1992. – № 2. – С. 23–25.

11. Півненко В. Правоохоронна система України: визначення і функціонування // Вісник прокуратури. – 2003. – № 2. – С. 39–45.

12. Теория права и государства: Учебник для вузов / Под ред.
В.В. Лазарева. – М.: Право и Закон, 1996. – 424 с.

13. Фрицький О.Ф. Вплив Конституції України на розвиток і удосконалення правоохоронної діяльності держави // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1997. – Вип. 1. – С. 7-15.

 

Тема 15. Правові гарантії забезпечення прав людини.

Вступ.

1. Система гарантування прав та законних інтересів.

2. Правові гарантії – як засіб забезпечення прав і свобод особи в сучасних умовах.

3. Діяльність правоохоронних органів щодо гарантування прав людини.

Висновок.

Література

1. Барчук Г.І., Олійник А.Ю. Діяльність судових та правоохоронних органів щодо забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 173-181.

2. Білозьоров Є.В. Гарантії прав і свобод людини і громадянина − основа їх реальності в суспільстві // Україна 2005: поступальна хода до верховенства права: Зб. матер. конф. − К.: НАВСУ, 2005. − С. 21-24.

3. Білозьоров Є.В. Конституційні гарантії соціально-правового захисту прав і свобод громадян України // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – № 2. – С. 181-186.

4. Білозьоров Є.В. Особливості права власності в системі економічних гарантій прав і свобод людини і громадянина // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і прав ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Т.1. – С. 26-29.

5. Білозьоров Є.В. Правові гарантії забезпечення прав і свобод громадян в діяльності міліції // Юридичні читання молодих вчених: Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 23-24 квітня 2004 р. – К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. − С. 11-17.

6. Мінюков А. Система органів державної влади, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина: їх повноваження // Право України. – 2002. – № 4. – С. 61-65.

7. Музика А. Права людини в площині правозахисної діяльності // Право України. – 1995. – № 9-10. – С. 23-27.

8. Нор В., Грищук В. Права людини і правові проблеми роздержавлення правоохоронної діяльності // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999. – Вип. 34. – С. 56-67.

9. Права человека: Учебник для вузов/ Отв. ред. Б.А. Лукашева. – М., 1999.

10. Слюсар К. Європейські стандарти в галузі прав людини: теорія і практика функціонування Європейської конвенції про захист основних прав і свобод людини і громадянина // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 102-105.

 

Тема 16: Суд як основний орган забезпечення прав людини.

Вступ.

1. Система інститутів забезпечення прав людини.

2. Місце суду в системі інститутів забезпечення прав людини.

3. Європейський суд з прав людини.

Висновок.

Література

1. Андріанов К. Природа рішень Європейського суду з прав людини // Право України – 2002 - №3

2. Барчук Г.І., Олійник А.Ю. Діяльність судових та правоохоронних органів щодо забезпечення прав, свобод та обов’язків людини і громадянина // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. – № 2. – С. 173-181.

3. Вильдхабер Л. Прецедент в Европейском суде по правам человека // Государство и право - 2001 - № 12.

4. Куц Г. Застосування норм Європейської конвенції та прецедентної практики Європейського суду з прав людини судами України. //Право України - 2002 - № 2.

5. Мінюков А. Система органів державної влади, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина: їх повноваження // Право України. – 2002. – № 4. – С. 61-65.

6. Права человека: Учебник для вузов/ Отв. ред. Б.А. Лукашева. – М., 1999.

7. Скитович В.В., Мальцева С.В. Нотариат и суд: грани взаимоотношений // Журнал российского права. – 2004. – № 7. – С. 99-104.

8. Слюсар К. Європейські стандарти в галузі прав людини: теорія і практика функціонування Європейської конвенції про захист основних прав і свобод людини і громадянина // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 102-105.

9. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України // Право України. – 1999. – № 5. – С 18-22.

10. Фоков А.П. Правозащитная деятельность Конституционного Суда РФ в сфере уголовного судопроизводства // Юридический мир. – 2000. – № 4. – С. 64-70.

 

Тема 17. Демократія: історія і сучасність.

Вступ.

1. Ознаки і принципи демократії.

2. Демократія в історико-правовій думці.

3. Форми і види демократії.

Висновок.

Література

1. Гапоненко В. Майбутнє демократії // Віче. – 2007. - № 17.Левіна Ю. Демократія як форма політичного режиму // Вісник Академії правових наук. – 2006. – Вип.. 3.

2. Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы политико-правовой теории. – М.: Наука, 1990. – 256 с.

3. Лардере Гі Короткий аналіз світового конституційного досвіду демократії // Право України. – 1992. - № 1.

4. Невичерпність демократії: видатні діячі минулого і сучасності про вільне, демократичне суспільство і права людини/ Упоряд. О.І. Терех, Я.Г. Оксюта. – К.: Укр. письменник, 1994. – 198 с.

5. Погорілко В. Ф. Основні засади теорії безпосередньої демократії// Право України. – 2001. – № 8. – С. 26-32.

6. Ревель Ж.-Ф. Друга молодість демократії К., 2001.

7. Скрипнюк О. Демократія як механізм державного управління // Вісник Академії правових наук. – 2006. – Вип.. 3.

8. Скрипнюк О. Демократія: Україна і світовий вимір. – К., 2006.

9. Чубин О. Свобода вираження поглядів – основа демократичного суспільства // Вісник прокуратури. – 2003. - № 7.

10. Шаповал В. Безпосередня демократія і представницька демократія у взаємозв’язках // Право України. – 2004. - № 8.

 

Тема 18. Поняття і структура форми держави.

Вступ.

1. Форма держави: поняття та зміст.

2. Форма державного правління.

3. Форма державного устрою.

4. Форма державного режиму.

Висновок.

Література

1. Арбузов А.В. Европейский Союз: международная организация или конфедерация // Правоведение. – 2005. – № 4.

2. Брезгулевская Н.В. Виды федерации и модели федерализма // Правоведение. – 2005. – № 3.

3. Иванов В. Вопросы теории государственного устройства // Журнал российского права. – 2002. - № 1.

4. Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы политико-правовой теории. – М., 1990.

5. Линецкий С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму //Право України - 1999 - № 7

6. Мазуров И. Фашизм как форма тоталитаризма. // Общественные науки и современность, 1993. № 5.

7. Сухонос В. Форма державно-територіального устрою // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 1.

8. Телешун С. Поняття державного устрою України: проблеми теорії і практики // Право України - 2000 - № 6.

9. Шаповал В. Державний устрій України: політико-правовій аспект, проблеми. // Українське право. – 1996. - № 1.

Тема 19. Авторитарний режим в умовах переходу до демократії.

Вступ.

1. Державний режим: поняття і види.

2. Характеристика авторитарного режиму.

3. Сутність та функції авторитарного режиму в умовах переходу до демократії.

Висновок.

Література

1. Грицкевич С. Особливості держави і права перехідного типу в Україні // Держава і закон: теорія, практика, методика. – Івано-Франківськ, 2006. С. 3-8.

2. Лемак В. Форма державного режиму в постсоціалістичних країнах: теоретико-правовий аналіз // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2003. - № 2.

3. Линецкий С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму // Право України - 1999 - № 7.

4. Мазуров И. Фашизм как форма тоталитаризма. // Общественные науки и современность, 1993. № 5.

5. Медведчук В. Держава в умовах перехідного суспільства // Право України. – 1998. - № 3.

6. Романів О. Яку державу будує Україна. – Львів, 1995.

7. Скрипник О. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму. // Право України - 2001 - № 5.

8. Сухонос В. Аналіз державного режиму: термінологія, класифікація та характеристика в постіндустріальну епоху // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 12.

9. Тоталитаризм как исторический феномен. Редкол: А.А. Кара-Мурза (отв. ред.) и др. – М. 1989.

 

Тема 20. Плюралізм підходів до типології держави.

Вступ.

1. Типологія держав: поняття та значення.

2. Критерії типології держав та характеристика типів держави.

Висновок.

Література

1. Бур’ян М.С., Грицьких І.В.Держава та демократія: зовнішньоекономічні аспекти становлення держави //Вісник ЛІВС МВС України ,спец. випуск 2001.

2. Бутенко А.П. Государство: его вчерашние и сегодняшние трактовки. //Государство и право. – 1993. - № 7.

3. Кампо В. Українські реформи: політика і право (Популярний нарис). – К., 1995

4. Кечекьян С.Ф. Учения Аристотеля о государстве и праве. – М., 1947

5. Ковлер А.И. Исторические формы демократии: проблемы политико-правовой теории. – М., 1990.

6. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві. //Право України – 2001- № 2.

7. Лившиц Р.З. Государство и право в современном обществе: необходимость новых подходов. //Советское государство и право. - 1990.- № 1

8. Линецкий С. Теоретичні підходи до визначення та еволюції української моделі державного режиму //Право України - 1999 - № 7

9. Оборотов Ю.М. Традиції та новації у правовому розвитку. – Одеса, 2001

10. Тоталитаризм как исторический феномен. Редкол: А.А. Кара-Мурза (отв. ред.) и др. – М. 1989.

11. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства.- М.,1977

12. Якушин В.М. Государство переходного типа. Вопросы теории. – К 1991.

 

Тема 21. Держава як система державних органів: західне та східне трактування.

Вступ.

1. Держава як система інститутів влади.

2. Механізм держави: „радянське трактування” і сучасність.

Висновок.

Література

1. Бульба О. Законодавча влада як один з елементів приципу розподілу влад // Право України – 2002 - № 6.

2. Копейчиков В.В. Механизм советского государства. – М.: Юрид. лит., 1988.

3. Наливайко Л. До питання про визначення поняття „механізм держави” // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 10.

4. Наливайко Л. Конституційно-правові основи механізму української держави та його принципів // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 11.

5. Прийдак М.М. Виконавча влада в “автономному режимі” // Віче - 1996 - № 5.

6. Скомороха В. Окремі питання поділу влади, визначення державної та судової влади, незалежності судової влади. // Вісник Конституційного суду України - 2000 - № 1.

7. Титарчук В. Вдосконалення державного апарату. // Право України - 1999 - № 3.

8. Шаповал В. Виконавча влада: правовий статус і реалії. // Урядовий кур’єр -1996 - 6 грудня.

9. Шаповал В. Феномен державного органу (органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти // Право України. – 2003. – № 8. – С. 25-29.

Тема 22. Порядок формування органів держави в різних державах.

 

Вступ.

1. Порядок формування представницьких органів держави.

2. Виконавчі органи влади: склад і процедура формування.

3. Система судових органів влади та повноваження щодо її формування.

Висновок.

Література

1. Америка: далекая и …близкая // Закон иправо. – 2003. - № 2.

2. Бульба О. Законодавча влада як один з елементів приципу розподілу влад // Право України – 2002 - № 6

3. Давид Рене. Основные правовые системы современности.- М., 1978.

4. Делія Ю. Делеговані повноваження: немає підконтрольності без відповідальності. // Право України - 1999 - № 4.

5. Інститут омбудсмена: світові моделі і досвід // Вісник Академії правових наук України. – 1998. - № 2.

6. Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник/Под. ред. – д.ю.н.,проф. А.Я.Сухарева. – 2-е изд; изм. и доп. – М., Изд-во Норма – 2001.

7. Прийдак М.М. Виконавча влада в “автономному режимі” // Віче - 1996 - № 5.

8. Прийдак М.М. До формування механізму правління судової влади. //Право України. - 1994. - № 4.

9. Шаповал В. Виконавча влада: правовий статус і реалії. // Урядовий кур’єр -1996 - 6 грудня.

10. Шумський Г. Місце прокуратури в системі державних органів. //Право України.- 1995 - № 2

 

Тема 23. Ідеальна держава в політико-правовій думці.

Вступ.

1. Концепції ідеальної держави в античні часи та Середньовіччя.

2. Характеристика основних концепцій ідеальної держави в Новий та Новітній час.

3. Концепція правової держави.

Висновок.

Література

1. Бердяев Н.О. О государстве: Философия неравенства.- М., 1990.

2. Гумилев Л.Н. В поисках вымышленного царства.- М., 1992.

3. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник /Ю.А.Ведєрніков, В.В. Чурпіта, А.М.Колодій та ін. –К.:Національна академія внутрішніх справ,2001.

4. Кіндратець О. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства // Людина і політика. – 2004. - № 1.

5. Коваленко А.И. Правовое государство: концепции и реальность.- М., 1993.

6. Кондратьєв Р. Соціальна держава в теоретико-правових та філософських дослідженнях //Право України. - 2005. - № 2.

7. Кузнецов Э.В., Савельев В.Ф. Правовое государство (из истории русской правовой мысли) // Правоведение – 1991- №7.

8. Кузьменко Б. Правління права, політична демократія, громадянське суспільство: перспективи інтегративної ідеології. //Право України - 1999 - №11.

9. Махновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - № 7.

10. Мироненко Н. Актуальне дослідження теорії правової держави // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. - № 2.

Тема 24. Концепції держави соціологічного спрямування.

Вступ.

1. Концепція держави загального благоденства.

2. Характеристика елітарної та технократичної концепцій держави.

3. Етатиська та фашистка концепції держави.

Висновок.

Література

1. Бердяев Н.О. О государстве: Философия неравенства.- М., 1990.

2. Власть: очерки современной политической философии Запада.- М., 1989.

3. Графский В.Г. Общая теория права П.А. Сорокина: на пути к интегральному (синтезированному) правопознанию. //Государство и права - 2000 - № 1

4. Гумилев Л.Н. В поисках вымышленного царства.- М., 1992.

5. История политических и правовых учений ХХ в.- М., 1995.

6. Іванішин В. Нація. Державність. Націоналізм. - Дрогобич, 1992.

7. Історія вчень про державу і право: Навч. посібник /Ю.А.Ведєрніков, В.В. Чурпіта, А.М.Колодій та ін. –К.:Національна академія внутрішніх справ,2001.

8. Политические проблемы теории государства.- М.,1993.

9. Скворцов В.И. Доктрина конвергенции и ее пропаганда.- М.:Политиздат, 1974.

10. Шацкий Ежи. Утопия и традиция.- М., 1990.

Тема 25. Правова держава.

Вступ.

1. Історія розвитку ідеї правової держави.

2. Поняття та принципи правової держави.

3. Формування правової держави в Україні.

Висновок.

Література

1. Бердяев Н.О. О государстве: Философия неравенства.- М., 1990.

2. Волинка К.Г. Основні тенденції розвитку громадянського суспыльства і правової держави в сучасній Україні // Науковий вісник Запорізького юридичного інституту МВС. – 1999. – № 4.

3. Іваненко Г. Основні принципи правової держави // Митна справа. – 2002. - № 4.

4. Калинин С. О генезисе концепции правового государства // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 27-28.

5. Кіндратець О. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства // Людина і політика. – 2004. - № 1.

6. Коваленко А.И. Правовое государство: концепции и реальность.- М., 1993.

7. Кравченко Ю. Вчення про правову державу Г. Бермана // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. - № 2.

8. Махновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - № 7.

9. Мироненко Н. Актуальне дослідження теорії правової держави // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. - № 2.

10. Ходаківський М. Громадянське суспільство і держава: аспекти взаємодії // Держава і право. – 1999. –Вип. 2.

Тема 26. Громадянське суспільство і правова держава.

Вступ.

1. Правова держава і громадянське суспільство в історії державно-правової думки.

2. Характеристика громадянського суспільства.

3. Співвідношення правової держави та громадянського суспільства.

Висновок.

Література

1. Бабенко К. Становлення громадянського суспільства в Україні: конституційний вимір // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 12.

2. Волинка К.Г. Основні тенденції розвитку громадянського суспільства і правової держави в сучасній Україні // Науковий вісник Запорізького юридичного інституту МВС. – 1999. – № 4.

3. Іваненко Г. Основні принципи правової держави // Митна справа. – 2002. - № 4.

4. Кіндратець О. Нові форми взаємодії держави і громадянського суспільства // Людина і політика. – 2004. - № 1.

5. Корнієнко В. Реалізація ідеалу соціально-правової держави в українському суспільстві // Право України. – 2004. - № 6.

6. Магновський І. Демократична, соціальна, правова держава і громадянське суспільство: єдність та обумовленість // Право України. – 2005. - № 7.

7. Рудич Ф. Громадянське суспільство в Україні // Віче. – 2004. - № 6.

8. Тодика Ю. Конституційні засади формування громадянського суспільства в Україні // Вісник Академії правових наук України. – 2003. - № 1.

9. Ходаківський М. Громадянське суспільство і держава: аспекти взаємодії // Держава і право. – 1999. –Вип. 2.

10. Цвих В.Ф. Основні концепції виникнення та формування громадянського суспільства // Науковий вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. – 2001. – Вип. 35.

 

Тема 27. Верховенство права.

Вступ.

1. Розвиток ідеї верховенства права в державно-правовій думці.

2. Поняття верховенства права.

3. Верховенство права: український досвід.

Висновок.

Література

1. Андрощук С. Принцип верховенства права: визначення, співвідношення із суміжними поняттями, особливості законодавчого закріплення і реалізації // Юридичний журнал. – 2005. - № 11. – С. 71-77.

2. Вовк Д. Принцип верховенства права в Україні: проблеми визначення та дії // Юридический вестник. – 2003. - № 3. – С. 110-113.

3. Гайворонський В. Конституційний принцип верховенства права // Право України. – 2003. – № 3. – С. 26-31.

4. Зейкан Я. Верховенство права: міф чи реальність // Закон і бізнес. – 2002. - № 33. – С. 1, 29.

5. Кампо В. Верховенство права // Український юрист. – 2006. - № 3. – С. 88.

6. Козюбра М.І. Принцип верховенства права і права людини // Права людини і правова держава (До 50-ї річниці Загальної декларації прав людини): Тези доповідей та наукових повідомлень. 10-11 грудня 1998 р. – Х., 1998.

7. Костицький М.В. Філософські проблеми верховенства права // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2007. – № 5.

8. Рабинович П. Верховенство права з погляду Страсбурзького суду // Віче. – 2006. - № 9-10. – С. 40-44.

9. Савченко О. Принцип верховенства права – нормативна основа громадянського суспільства та правової держави // Юридична Україна. – 2006. - № 12. – С. 17-20.

10. Стефаник В. Верховенство права чи верховенство закону? // Віче. – 2004. - № 2. – С. 19-21.

 

Тема 28. Розподіл влади: історія та сучасність.

Вступ.

1. Розвиток ідеї розподілу влади в державно-правовій думці.

2. Принцип розподілу державної влади: загальна характеристика.

3. Механізм „стримувань і противаг”.

Висновок.

Література

1. Бульба О. Законодавча влада як один з елементів принципу розподілу влад // Право України – 2002 - № 6.

2. Веніславський Ф. Взаємодія гілок державної влади, як принцип основ конституційного ладу України. // Право України - 1998 - № 1.

3. Заєць А. Законодавча діяльність: деякі питання методології, теорії і практики. //Українське право 1995 № 2

4. История политических и правовых учений. Учебник для вузов. Изд. 2-е, стереотип. Под общ. ред. В.С. Нерсесянца. – М., 1999. – 736 с.

5. Монтеск’є Ш.-Л. Про розподіл влади // Демократія: антологія / Упоряд. О. Проценко. – К.: Смолоскип, 2005. – С. 373-377.

6. Тертишник В. Концептуальні проблеми розподілу влади: до становлення сучасної моделі правової держави в контексті політичної реформи в Україні // Юридична Україна. – 2003. – № 3. – С. 13-16.

7. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты. //Советское государство и право - 1990 - № 8.

8. Шаповал В. Виконавча влада: правовий статус і реалії. //Урядовий кур’єр -1996 - 6 грудня.

9. Шаповал В. Вищі органи сучасної держави. (Порівняльний аналіз) – К. Програма, 1995.

10. Шаповал В. Феномен державного органу (органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти // Право України. – 2003. – № 8. – С. 25-29.

 

Тема 29. Праворозуміння в різних школах права.

Вступ.

1. Плюралізм підходів до праворозуміння.

2. Нормативіський підхід до розуміння права.

3. Психологічний підхід до праворозуміння.

4. Соціологічний підхід до розуміння права.

Висновок.

Література

1. Алаіс С.І. Проблема праворозуміння в основних школах права. Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01. – К.: НАВСУ, 2003.

2. Алаіс С.І. Психологічна школа права: зміст, значення та вплив на формування юридичної психології // Держава і право. Збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – Вип. 8. – К., 2000. – С. 41–48.

3. Алаіс С.І. Соціологічна школа права: багатоманітність концепцій та їх роль у забезпеченні ефективності правових досліджень // Держава і право. Збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – Вип. 7. – К., 2000. – С. 49–58.

4. Алаіс С.І. Соціологічна школа права: багатоманітність концепцій та їх вплив на формування законодавства // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку (матеріали міжвузівської наукової конференції). – Вип. 2. – К., 2002. – С. 60–63.

5. Бачинин В.А. Неправо (негативное право) как категория и социальная реалия // Государство и право. – 2001. – № 5.

6. Беляневич О. Декілька нотаток про дуалізм права // Юридичний журнал. – 2004. – № 12. – С. 24-26.

7. Козлихин И.Ю. О нетрадиционных подходах к праву // Правоведение. - № 1. – 2006. – С.31 – 41.

8. Лазарев В.В. Поиск права // Журнал российского права. – 2004. – № 7.

9. Пархоменко Н. Співвідношення права та держави в контексті сучасного праворозуміння // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 46-47.

10. Селиванов В. Нетотожність права і закону (методологічний аспект) // Право України. – 2005. – № 5.

 

Тема 30. Поняття і сутність права.

Вступ.

1. Плюралізм підходів до розуміння права.

2. Поняття та ознаки права.

3. Сутність права.

Висновок.

 

Література

1. Алаіс С.І. Проблема праворозуміння в основних школах права. Автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.01. – К.: НАВСУ, 2003.

2. Алексеев С.С. Право: время новых подходов. //Советское государство и право- 1991 - №2.

3. Бачинин В.А. Неправо (негативное право) как категория и социальная реалия // Государство и право. – 2001. – № 5.

4. Графский В.Г. Общая теория П.А. Сорокина на пути к интегральному (синтезированному) правопознанию. //Государство и право – 2000 - № 1.

5. Кампо В. Українські реформи: політика і право. Популярний нарис.- К., 1995.

6. Козлихин И.Ю. О нетрадиционных подходах к праву // Правоведение. - № 1. – 2006. – С.31 – 41.

7. Лазарев В.В. Поиск права // Журнал российского права. – 2004. – № 7.

8. Папірна А.В. Основні етапи розвитку теорії природного права //Вісник ДЮІ МВС України - 2000 - Випуск 3.

9. Пархоменко Н. Співвідношення права та держави в контексті сучасного праворозуміння // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 46-47.

10. Супатаев М.А. Обычное право и правовой плюрализм. //Государство и право – 1999 - № 12.

 

Тема 31. Принципи права.

Вступ.

1. Основні ознаки і визначення права

2. Принципи права: форми існування та види.

3. Характеристика принципу верховенства права.

Висновок.

Література

1. Андрощук С. Принцип верховенства права: визначення, співвідношення із суміжними поняттями, особливості законодавчого закріплення і реалізації // Юридичний журнал. – 2005. - № 11. – С. 71-77.

2. Вовк Д. Принцип верховенства права в Україні: проблеми визначення та дії // Юридический вестник. – 2003. - № 3. – С. 110-113.

3. Гайворонський В. Конституційний принцип верховенства права // Право України. – 2003. – № 3. – С. 26-31.

4. Зейкан Я. Верховенство права: міф чи реальність // Закон і бізнес. – 2002. - № 33. – С. 1, 29.

5. Кампо В. Верховенство права // Український юрист. – 2006. - № 3. – С. 88.

6. Колодій А.М. Конституція і розвиток принципів права України (методологічні питання): Автореф. дис. ...д-ра. юрид. наук: 12.00.01, 12..00.02./Київський університет імені Тараса Шевченка. – К., 1999. – 38 с.

7. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія. – К.: Юрінком, 1995. – 272 с.

8. Костицький М.В. Філософські проблеми верховенства права // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2007. – № 5.

9. Кучук А.М. Принципи правоохоронної діяльності // Юридична Україна. – 2005. – № 2. – С. 77-81.

 

Тема 32. Норми права в системі соціальних норм.

Вступ.

1. Поняття та види соціальних норм.

2. Загальна характеристика норм права.

3. Співвідношення норм права з іншими соціальними нормами.

Висновок.

Література

1. Вардомацкий А.П. Мораль как регулятивная система // Философские науки. – 1988. - № 10.

2. Вовк Д. Право і релігія: спільні риси та відмінності // Вісник Академії правових наук України. - № 1 (48).

3. Корчевна Л. До питання про концептуальну єдність моралі та права // Юридична Україна. – 2004. - № 6. – С. 11-14.

4. Костенко Л. Право звичаїв // Юридичний журнал. – 2006. - № 8.

5. Молчанов Б.А. Закон и обычаи в регулировании взаимодействия человека и среды его обитания // Журнал российского права – 2001 - № 4.

6. Осипян Б.А. Процессы взаимодействия обычая и права // Современное право. – 2006. - № 4. – С. 51-57.

7. Парасюк В.М. Зміст моральних норм у праві // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2004. - № 1. – С. 318-329.

8. Ставицька О. Норма права в системі чинників регулювання соціальних конфліктів. // Право України - 2001 - № 10.

9. Тихомиров Ю. Технико-юридические нормы в системе права. // Право и экономика. – 2004. - № 10. – С. 3-8.

10. Шевцов С.В. Религия и право: аспекты взаимодействия // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. - К: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003.

 

Тема 33. Види юридичних норм.

Вступ.

1. Поняття юридичних норм.

2. Класифікація класичних юридичних норм.

3. Види і характеристика спеціалізованих юридичних норм.

Висновок.

Література

1. Бошно С. Развитие признаков нормативно-правового акта в современной правотворческой практике // Журнал российского права. – 2004. - № 2.

2. Тихомиров Ю.А. Теория закона.- М., 1982.

3. Черданцев А.Ф. Специализация и структура норм права. // Правоведение, 1970. - №1.

4. Бобнева М.И. Социальные нормы и регуляция.- М., 1978.

5. Графский В.Г. Право и мораль в истории: проблемы ценностного подхода. // Государство и право - 1998 - № 8.

6. Пугинский Б. О норме права // Вестник Московського университета С. 11. Право. – 2007. - № 7.

7. Мотовиловкер Е.Я. Теория регулятивного и охранительного права. – Воронеж, 1990.

8. Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки , види і структура конституційно-правових норм //Право України – 2001 - № 11.

Тема 34. Структура юридичної норми.

Вступ.

1. Юридична норма: поняття і види.

2. Підходи до розуміння структури юридичних норм.

3. Характеристика структурних елементів юридичних норм.

Висновок.

Література

1. Корнута Р. Вітчизняні погляди на структуру норми права // Право України. – 2007. - № 7.

2. Мотовиловкер Е.Я. Теория регулятивного и охранительного права. – Воронеж, 1990.

3. Наден О. Диспозиція норм кримінального права // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 2.

4. Наден О.В. Структура норм кримінального права // Проблеми законності. – 2006. – Вип.. 79. – С. 121-129.

5. Орєхов В. Загальнотеоретичні проблеми розуміння санкції // Часопис Київського університету права. – 2005. - № 4.

6. Погорілко В., Федоренко В. Поняття, ознаки , види і структура конституційно-правових норм //Право України – 2001 - № 11.

7. Пугинский Б. О норме права // Вестник Московського университета С. 11. Право. – 2007. - № 7.

8. Черданцев А.Ф. Специализация и структура норм права. // Правоведение, 1970. - №1.

9. Чернобель Т.Т. Структура норм права и механизм их действия (Логические основы). // Правоведение - 1988 - № 6.

 

Тема 35. Юридичне нормотворення: поняття і процес.

Вступ.

1. Співвідношення правоутворення і юридичного нормотворення.

2. Об’єктивне і суб’єктивне в нормотворенні.

3. Стадії юридичного нормотворення.

Висновок.

Література

1. Дзейко Ж. Законодавча техніка: поняття і значення // Вісник Київського національного університету ім.. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2006.. – С. 11-15.

2. Дідич Т.О. Суб’єкти нормопроектної діяльності: поняття, ознаки та вимоги // Держава і право. – Випуск 27. – С. 108-113.

3. Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні // Право України. – 2004. - № 3. – С. 121-124.

4. Косинський В. Законодавчий процес та процедура: їх основні стадії і етапи. //Право України – 1999 - № 6.

5. Коталейчук С.П. Правотворчість та законотворчість: чинники впливу та особливості законотворчого процесу в Україні // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2005. - № 4. – С. 98-105.

6. Мулявка Д. Етапи нормотворчого процесу в МВС України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12. – С. 18-20.

7. Мурашин А.Г. Прямое правотворчество. Особенности принятия актов прямого народовластия. //Государство и право - 2001 - № 2.

8. Олійник А. Законодавчий процес – його основні риси і особливості. //Право України - 1998 - № 4.

9. Плавич С.В. До визначення поняття правотворчості // Часопис Київського університету права. – 2007. - № 1. – С. 45-51.

10. Станік С. Оптимізація нормотворчої діяльності як правового засобу утвердження прав і свобод людини. //Право України – 1995 - № 5.

 

 

Тема 36. Правоутворення в різних школах права.

Вступ.

1. Правоутворення і правотворчість за нормативіського праворозуміння.

2. Правоутворення за психологічного та соціологічного праворозуміння.

Висновок.

Література

1. Алаіс С.І. Психологічна школа права: зміст, значення та вплив на формування юридичної психології // Держава і право. Збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – Вип. 8. – К., 2000. – С. 41–48.

2. Алаіс С.І. Соціологічна школа права: багатоманітність концепцій та їх роль у забезпеченні ефективності правових досліджень // Держава і право. Збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – Вип. 7. – К., 2000. – С. 49–58.

3. Алаіс С.І. Соціологічна школа права: багатоманітність концепцій та їх вплив на формування законодавства // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку (матеріали міжвузівської наукової конференції). – Вип. 2. – К., 2002. – С. 60–63.

4. Дзейко Ж. Законодавча техніка: поняття і значення // Вісник Київського національного університету ім.. Т. Шевченка. Юридичні науки. – 2006.. – С. 11-15.

5. Дідич Т.О. Суб’єкти нормо проектної діяльності: поняття, ознаки та вимоги // Держава і право. – Випуск 27. – С. 108-113.

6. Мулявка Д. Етапи нормотворчого процесу в МВС України // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12. – С. 18-20.

7. Патерило І.В. Загальнотеоретичні засади застосування аксіологічного підходу до проблем правотворчості // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2005. – № 4. – С. 80-86.

8. Патерило І.В. Загальнотеоретичні засади застосування аксіологічного підходу до проблем правотворчості // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2005. № 4. – С. 80-85.

9. Плавич С.В. До визначення поняття правотворчості // Часопис Київського університету права. – 2007. - № 1. – С. 45-51.

10.Шишко В. Правотворчий процес: філософський дискурс // Вісник Львівського інституту МВС. – 2002.. – № 2. - С. 254-261.

 

Тема 37. Форми права.

Вступ.

1. Форма і джерело права: аспекти співвідношення.

2. Форми права в різних школах права.

3. Характеристика форм права в Україні.

Висновок.

Література

1. Бошно С. Развитие признаков нормативно-правового акта в современной правотворческой практике // Журнал российского права. – 2004. - № 2.

2. Гураленко Н. Основні концептуальні підходи до розуміння категорії „джерело права” // Юридична Україна. – 2007. - № 6.

3. Демин А.В. Нормативный договор как источник административного права. //Государство и право - 1998 - № 2.

4. Зміївська С. Джерела та форми позитивного права // Вісник Академії правових наук України. – 2005. - № 1.

5. Луць Л. Система джерел права: загальна характеристика // Проблеми державотворення і захисту прав людини. – Львів, 2007.

6. Марченко М. Источники права: понятие, содержание, система и соотношение с формой права // Вестник Московского университета. С. 11. Право. – 2002. - № 5.

7. Марченко М. Форма права: проблемы понятия и значение // Вестник Московского университета. С. 11. Право. – 2002. - № 1.

8. Николик Д. Формальні джерела права // Держава і право. – Випуск 34.

9. Пархоменко Н. Джерела та форми права як категорії права: до постановки проблеми // Часопис Київського університету права. – 2006. - № 4.

10. Трофименко В. Закон як джерело права // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - № 4.

 

Тема 38. Нормативно-правові акти: поняття і види.

Вступ.

1. Загальна характеристика форм права.

2. Поняття та види нормативно-правових актів.

3. Співвідношення нормативних та інших правових актів.

Висновок.

 

Література

1. Бошно С. Развитие признаков нормативно-правового акта в современной правотворческой практике // Журнал российского права. – 2004. - № 2.

2. Демин А.В. Нормативный договор как источник административного права. // Государство и право - 1998 - № 2.

3. Завадская Л.Н. Концепция закона: отрицание отрицания (Теория права: новые идеи – третий выпуск) .- М., 1993.

4. Кравченко М. Поняття, ознаки і сутність правового закону // Держава і право. – Вип. 37.

5. Мурашин О. До питання про поняття правового акта // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 12.

6. Оборотов И. Нормативно-правовой акт: время жизни // Юридический вестник. – 2006. - № 3.

7. Трофименко В. Закон як джерело права // Бюлетень Міністерства юстиції України, №4, 2003.

8. Христова Г., Гайдамака І. Історія формування та особливості сучасного розуміння нормативно-правового акту // Держава і право. – Вип. 35.

9. Шамсутдінов О., Стрипко М. Концепція проекту нормативно-правового акта // Вісник Академії правових наук України. – 2005. - № 1.

 

 

Тема 39: Межі чинності нормативно-правових актів.

Вступ.

1. Параметри обмеження чинності нормативно-правових актів.

2. Дія нормативно-правових актів в часі. Зворотна сила.

3. Чинність нормативно-правових актів у просторі та по колу суб’єктів.

Висновок.

Література

1. Бахрах Д.Н. Действие правовой нормы во времени. // Советское государство и право - 1991 - №2.

2. Бахрах Д.Н. Конституионные основы действия правовой нормы во времени. // Журнал российского права – 2003. - №5.

3. Блум М. Действие уголовного закона во времени. – М., 1974.

4. Завадская Л.Н. Концепция закона: отрицание отрицания (Теория права: новые идеи – третий выпуск) .- М., 1993.

5. Косинський В. Законодавчий процес та процедура: їх основні стадії і етапи. //Право України – 1999 - № 6.

6. Кочерга В. Фесенко Є. Законопроект, який став Законом //Право України - 1998 - № 7.

7. Крохмаль В. Про юридичну дійсність міжнародних договорів // Право України. – 1996. - № 5.

8. Лихолат І. Визначення сфери законодавчого регулювання. //Право України - 1999 - № 11.

9. Плечій О. Межі і сфери дії нормативно-правових актів: загальнотеоретичний аналіз // Митна справа. – 2003. - № 1.

10. Тилле А. Время, пространство, закон. – М., 1965.

 

Тема 40. Правовий прецедент як форма буття права.

Вступ.

1. Загальна характеристика форм права.

2. Правовий прецедент: поняття і види.

3. Судовий прецедент в Україні.

Висновок.

Література

1. Андріанов К. Природа рішень Європейського суду з прав людини //Право України – 2002 - №3

2. Андронов І. Джерела рішення суду Митна справа. – 2006. - № 6.

3. Вильдхабер Л. Прецедент в Европейском суде по правам человека //Государство и право - 2001 - № 12.

4. Голєва А. Сутність і переваги судового прецеденту // Юридичний вісник України. – 2004. - № 47.

5. Зорькин В. Прецедентный характер решений Конституционного Суда РФ // Журнал российского права. – 2004. - № 12.

6. Кирилюк Д. Чи визнається в Україні судовий прецедент? // Юридичний журнал. – 2005. - № 2.

7. Мідзявська В. Судовий прецедент: структура, види // Право України. – 2006. - № 6.

8. Стрєльцова О. Співвідношення понять судового прецеденту та судової практики (теоретичний аспект) // Право України. – 2004. - № 10.

9. Шевчук С. Европейское прецедентное право в украинской правовой системе // Юридическая практика. – 1999. - № 20.

Тема 41. Систематизація законодавства.

1. Поняття та значення систематизації законодавства. 2. Облік та інкорпорація законодавства. 3. Кодифікація та консолідація законодавства.

Тема 42. Правові відносини: поняття, ознаки та види.

1. Передумови виникнення правовідносин. 2. Поняття та ознаки правових відносин. 3. Види правових відносин.

Тема 43. Особливості правоохоронних відносин.

1. Поняття та види правових відносин. 2. Поняття та види правоохоронних правовідносин. 3. Особливості структури і змісту правоохоронних відносин.

Література

1. Бережний О. Правова природа і галузева належність преюдицій // Право України. – 2002. - № 2.

2. Бобровник С. Правовий конфлікт та юридичні колізії: взаємодія та взаємозалежність // Часопис Київського університету права. – 2003. - № 4.

3. Бобровник С. Природа юридичних колізій // Часопис Київського університету права. – 2003. - № 4.

4. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння // Право України. – 2006. - № 1.

5. Кикоть Г. Проблеми класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. – 2003. - № 7.

6. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. - № 7.

7. Коваль О. Класифікація юридичних фактів: наукова фікція і реальність // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. – 2004.- № 1.

8. Лысаковский Г. К вопросу о коллизиях норм права // Юрист. – 2002. - № 1.

9. Сердюк І. Поняття, види та вплив юридичних фактів на динаміку правоохоронних відносин // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2007. - № 1.

10. Шкапко Т. Юридичні факти як підстави виникнення правовідносин по пенсійному забезпеченню інвалідів // Проблеми державотворення і захисту прав людини. – Львів, 2006.

 

Тема 45. Система права у співвідношенні з правовою системою та системою законодавства.

Вступ.

1. Система права: поняття та співвідношення з правовою системою.

2. Поняття законодавства.

3. Співвідношення системи права і системи законодавства.

Висновок.

Література.

1. Бобылев А.И. Современное толкование системы права и системы законодательства. //Государство и право - 1998 - № 2.

2. Власенко Н.А. Логико-структурные дефекты системы права. //Правоведение – 1991 - №3.

3. Левицькі Н. Співвідношення системи права та системи законодавства: теоретичні аспекти // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 22-24.

4. Лилак Д. Колізії наукових поглядів на поняття „законодавство” і практичну необхідність його нормативної легалізації. //Право України - 2001 - № 8.

5. Лисенкова О. Законодавство України: необхідне нормативне визначення поняття. //Право України - 1999 - № 11.

6. Онищенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.,2002

7. Опришко В. Загальнотеоретичні та практичні проблеми систематизації законодавства України. //Право України – 1999 - № 2

8. Погорілко В., Малишко М. Правова система – система права – система законодавства суверенної України //Право України - 1993 - № 9-10.

9. Скакун О.Ф., Пушкін О.А. Правова система України: час нових рішень. - К., 1993

10. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування. //Право України – 1998 - № 2.

Тема 46. Реалізація норм права.

1. Поняття і види норм права. 2. Форми реалізації норм права. 3. Правозастосування як особлива форма реалізації норм права.

Тема 47. Правозастосування як передумова реалізації прав людини.

1. Реалізація норм права: поняття та способи. 2. Поняття правозастосування. 3. Стадії правозастосування.

Тема 48. Законність і правопорядок.

1. Співвідношення права та закону. 2. Законність: поняття та гарантії. 3. Правопорядок: поняття та види.

Тема 49. Юридичні колізії та прогалини в законодавстві.

1. Поняття та види юридичних колізій. 2. Прогалини в законодавстві. 3. Способи подолання та усунення юридичних колізій та прогалин в законодавтсі.

Тема 50. Тлумачення норм права: поняття та його процес.

Вступ.

1. Поняття та необхідність тлумачення юридичних норм.

2. Правороз’яснювальний процес та його стадії.

3. Практика тлумачення норм права: національний і зарубіжний досвід.

Висновок.

Література

1. Алексєєнко І.Г. Загальнотеоретичні аспекти тлумачення конституції та законів органами конституційної юстиції //Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ - 2000 - № 4.

2. Власов Ю.Л.Проблеми тлумачення норм права: Монографія. – К.,2001

3. Матвєєва Л.Г. Інтерпретаційні акти як різновид правових актів //Вісник Одеського ун-та внутрішніх справ - 2000 - № 2.

4. Рарог А.И. Правовое значение разъяснений пленума Верховного Суда РФ //Государство и право - 2001 - №21

5. Сарбаш С.В. Некоторые тенденции развития института толкования договора в гражданском праве. //Государство и право - 1997 - № 2

6. Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення конституційним Судом України норм законодавства. //Право України. - 1999 - № 10

7. Спасов Б. Закон и его толкование.- М., 1986.

8. Суслов В.В., Герменевтика и юридическое толкование. //Государство и право. - 1997 - № 6.

Тема 51. Види тлумачення норм права.

Вступ.

1. Поняття і сутність тлумачення.

2. Класифікація тлумачення юридичних норм.

3. Акт тлумачення норм права: поняття, види та його співвідношення з іншими різновидами правових актів.

Висновок.

Література

1. Алексєєнко І.Г. Загальнотеоретичні аспекти тлумачення конституції та законів органами конституційної юстиції //Вісник Запорізького інституту внутрішніх справ - 2000 - № 4.

2. Власов Ю.Л.Проблеми тлумачення норм права: Монографія. – К.,2001

3. Гуцало О. Протиправність злочину та аналогія кримінального закону. //Вісник академії правових наук України - 1999 - № 4 (19).

4. Костенко О., Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя //Право України - 2000 - № 6

5. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения - М., 1974.

6. Матвєєва Л.Г. Інтерпретаційні акти як різновид правових актів //Вісник Одеського ун-та внутрішніх справ - 2000 - № 2.

7. Насырова Т.Я. Телеологическое (целевое) толкование советского закона.- Казань, 1988.

8. Рабінович П., Савчук Н. Офіційне тлумачення законодавства: герменевтичний аспект //Право України - 2001 - № 11

9. Рарог А.И. Правовое значение разъяснений пленума Верховного Суда РФ //Государство и право - 2001 - №21

10. Сарбаш С.В. Некоторые тенденции развития института толкования договора в гражданском праве. //Государство и право - 1997 - № 2

11. Селіванов А. Теоретичні і практичні погляди на тлумачення конституційним Судом України норм законодавства. //Право України. - 1999 - № 10

12. Спасов Б. Закон и его толкование.- М., 1986.

13. Суслов В.В., Герменевтика и юридическое толкование. //Государство и право. - 1997 - № 6.

 

Тема 52. Правомірна поведінка як різновид правової поведінки.

Вступ.

1. Поняття та види правової поведінки.

2. Ознаки та визначення правомірної поведінки.

3. Види правомірної поведінки.

Висновок.

Література

1. Балинська О. Філософсько-правова варіативність у визначенні психології правомірної та протиправної поведінки // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2005. - № 4.

2. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова праомірної поведінки особи: теоретичні аспекти // Право України. – 2006. - № 1.

3. Гнатюк М. Проблема зловживання правом в процесі його реалізації // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 48-49.

4. Капітанська С. Підстави бездіяльності у праві // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 10.

5. Капітанська С. Роль правомірної бездіяльності у забезпеченні законності і правопорядку // Вісник Одеського інституту МВС. – 2004. - № 3.

6. Кожевников В. Виды правомерного поведения // Юрист. – 2005. - № 5.

7. Конрад С. Юридично значуща поведінка: основні концепції та підходи вивчення // Держава і право. – Вип. 30.

8. Конрат С. Правомірна поведінка та правопорядок: взаємозв’язок та взаємозумовленість // Держава і право. – Вип. 31.

9. Тимошенко В. Мотивація правової поведінки // Держава і право. – Вип. 36.

10. Тимошенко В. Правомірна поведінка особи як показник стабільності суспільства // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 11.

Тема 53. Правопорушення.

1. Поняття та ознаки правопорушення. 2. Склад правопорушення. 3. Види правопорушення.

Тема 54. Юридична відповідальність.

Вступ.

1. Поняття та принципи юридичної відповідальності.

2. Мета та функції юридичної відповідальності.

3. Види юридичної відповідальності.

Висновок.

Література

1. Білозьоров Є.В. Юридична відповідальність як передумови правомірної поведінки особи: теоретичні основи // Право України. − 2006. − № 1. − С. 50-54.

2. Волклвич О. Проблеми застосування певних видів відповідальності до юридичних осіб // Наше право. – 2004. - № 4.

3. Демиденко В.О. Теоретико-правове розуміння конституційно-правової відповідальності // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 6. – С. 354-362.

4. Зелена О. Актуальні проблеми визначення підстав юридичної відповідальності. // Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2002. - № 3.

5. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання // Право України. – 2003. - № 4.

6. Кучук А., Кульбач С. Конституційно-правова відповідальність: міф чи реальність // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 12. – С. 106-108.

7. Лук’янець Д. Типологія юридичної відповідальності // Юридична Україна. – 2004. - № 3.

8. Осауленко А. Нормативно-правововая конструкция юридической ответственности как научная категория // Закон и жизнь. – 2005. - № 11.

9. Осауленко А. Юридична відповідальність як інститут матеріального права // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 81.

10. Стрельни О.Л. До питання щодо функцій юридичної відповідальності // Вісник Луганської академії МВС. – 2002. № 4.

 

Тема 55. Правосвідомість: поняття і сутність.

Вступ.

1. Праворозуміння як основа визначення правосвідомості.

2. Зміст і значення правосвідомості.

3. Види та функції правосвідомості.

Висновок.

Література

1. Абрамов А.И. Функции правосознания и их роль в реализации функций права // Правоведение. – 2006. – № 5.

2. Бачинин В.А. Неправо (негативное право) как категория и социальная реалия // Государство и право. – 2001. – № 5.

3. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. – К.: Ін Юре, 2002. – 472 с.

4. Бова А. Цінності правосвідомості як фактор диференціації // Соціальні виміри суспільства. Збірка наукових робіт молодих науковців. – К.: Інститут соціології НАН України. – 1998. – Випуск 2. – С.107–119.

5. Бова А.А. Правосвідомість і громадська думка про право: концептуальні засади // Проблеми боротьби з корупцією, організованою злочинністю та контрабандою. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І.Комарової, М.О.Потебенька, В.П.Пустовойтенка та ін., т.22. – К., 2001. – С.623–631.

6. Кистяковский Б.А. В защиту права (Интеллигенция и правосознание) / Б.А. Кистяковский // Вехи: Сборник статей о русской интеллигенции // Вехи; Из глубины. – М.: Правда, 1991. – С. 122-149.

7. Кравченко А.П. Значення світоглядних аспектів права у формуванні правосвідомості особистості // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2006. – № 4.

8. Новгородцев П.И. Введение в философию права: Кризис современного правосознания/ Под ред. Е.А. Лукашова. – М.: Наука, 1996. – 296 с.

9. Цимбалюк М.М. Правосвідомість як філософсько-правова категорія: проблеми логічно коректного визначення // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2006. – № 4.

 

Тема 56. Правове виховання.

Вступ.

1. Розрізнення права та закону як основа визначення правового виховання.

2. Поняття і форми правового виховання.

3. Роль правоохоронних органів в правовому вихованні.

Висновок.

Література

1. Бачинин В.А. Неправо (негативное право) как категория и социальная реалия // Государство и право. – 2001. – № 5.

2. Беляневич О. Декілька нотаток про дуалізм права // Юридичний журнал. – 2004. – № 12. – С. 24-26.

3. Кистяковский Б.А. В защиту права (Интеллигенция и правосознание) / Б.А. Кистяковский // Вехи: Сборник статей о русской интеллигенции // Вехи; Из глубины. – М.: Правда, 1991. – С. 122-149.

4. Коржанський М. Право. Наука. Закон // Право України. – 2004. – № 11.

5. Кучук А.М. Сучасна парадигма правоохоронної діяльності // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Спецвипуск. – К.: Ін-т держави і права ім. В. Корецького НАН України, 2005. – С. 199-203.

6. Лазарев В.В. Поиск права // Журнал российского права. – 2004. – № 7.

7. Легуша С. М. Сутність, функції і механізм правового виховання курсантів вищих навчальних закладів МВС України. Автореферат дис. канд. юрид. наук: 12.00.01./Національна академія наук України інститут держави і права ім. Корецького.- К., 2002.-17с.

8. Маглій О.О. Деякі теоретико-історичні аспекти правового виховання // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2004. - № 1 (14). – С. 129-134.

9. Маглій О.О. Правове виховання – невід’ємна частина виховної парадигми // Виховна парадигма в системі національної вищої школи: головні складові та джерела. Матер. Міжвуз. Наук.-практ. Конфер. – Д.: РВВ ДНУ, 2003. – с. 44-47.

 

Тема 57. Деформація правосвідомості та способи її подолання.

Вступ.

1. Поняття правосвідомості.

2. Основні форми деформації правосвідомості.

3. Способи подолання деформації правосвідомості.

Висновок.

Література

1. Бачинин В.А. Неправо (негативное право) как категория и социальная реалия // Государство и право. – 2001. – № 5.

2. Волошенюк О. Види правового нігілізму // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. - № 5.

3. Головченко В., Черней В. Історичні витоки правового нігілізму // Віче. – 2007. - № 11.

4. Голосніченко І. Правосвідомість і правова культура у розбудові Української держави. // Право України. – 2005. - №4.

5. Кистяковский Б.А. В защиту права (Интеллигенция и правосознание) / Б.А. Кистяковский // Вехи: Сборник статей о русской интеллигенции // Вехи; Из глубины. – М.: Правда, 1991. – С. 122-149.

6. Нежельская М. Правовой нигилизм и правовой идеализм // Право и образование. – 2002. - № 2.

7. Пискунова С. Современное правосознание: понятие, характерные черты и функции // Закон и право. – 2003. - № 8.

8. Соловйов Е. Правовий нігілізм і феномен прав людини // Політична думка. – 1999. - № 1-2.

9. Тригубенко Г. Джерела правового нігілізму в сучасній Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 11.

10. Тригубенко Г. Термін «нігілізм»: історія та сучасність // Право України. – 2002. - № 9.

 

Тема 58. Правова система: поняття і види.

Вступ.

1. Поняття і зміст правової системи.

2. Види правових систем.

3. Система права, система законодавства, правова система: співвідношення понять.

Висновок.

Література

1. Давид Рене. Основные правовые системы современности.- М., 1990.

2. Зайчук О., Оніщенко Н. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку. //Право України. – 2002. - № 11

3. Зайчук О., Оніщенко Н. Середовище права та формування правових систем сучасності. //Право України. – 2003. - № 12. – С.37

4. Кнапп В. Крупные системы права в современном мире. Сравнительное правоведение: Сб. статей.- М., 1978.

5. Левицький Д. Вплив середньовічного міського права на формування правових систем країн Центральної та Східної Європи //Право України. - 2005. - № 2. - С.112 .

6. Лисенко О. Предмет порівняльного правознавства // раво України -2000 - №3.

7. Мірошниченко М. Методологічні передумови класифікації правовї системи України // раво України. - 2003. - № 11.

8. Нерсесянц В.С. Сравнительное правоведение в системе юриспруденции – // осударство и право - 2001 - № 6.

9. Онищенко Н.М. Правова система: проблеми теорії: Монографія. – К.,2002

10. Саидов А.Х. Сравнительное правоведение и юридическая география мира.- М., 1993.

11. Скакун О.Ф. Правова система України на правовій карті свіьту. – Харків, 2004.

12. Тихомиров Ю.А. Право и национальное, международное сравнительное. // осударство и право - 1999 - № 8.

13. Шевчук О.М. До питання про поняття правової системи //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ - 2001 - № 3.

 

Тема 59. Теоретично-правові аспекти євроінтеграційних процесів.

Вступ.

1. Інтеграційні процеси в сучасному світі.

2. Правові аспекти євроінтеграції.

3. Україна в євроінтеграційних процесах.

Висновок.

Література

1. Джолос С.В. Проблеми адаптації вітчизняного законодавства до європейських стандартів у контексті побудови романо-германської правової системи в Україні // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 90-93.

2. Качурець Ч.І. Національні інтереси України в контексті глобальних тенденцій сучасності // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 23-26.

3. Косович В. Зближення сучасного права (загальнотеоретична характеристика) // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 8-9.

4. Кукарцев О.В. „Новий регіоналізм” у контексті європейської інтеграції // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 32-35.

5. Лучинець О.Ю. Геополітична ситуація в Європі після розширення ЄС та її вплив на Україну // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 19-21.

6. Онишко Є. Європейські правові стандарти: загальнотеоретична характеристика // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Мат-ли ХІ регіональної наук.-прак. конференції (3-4 лютого 2005 р.). – Львів: Юрид. фак-т Львівського нац. ун-ту ім. І. Франка, 2005. – С. 53-54.

7. Пендюра М.М. Україна в європейському просторі безпеки // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 57-60.

8. Саків М.І. Стратегічні цілі партнерства України та Польщі в сучасних євро інтеграційних умовах // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 17-19.

9. Стрільчук Л.В. Корекція Української позиції щодо питання розширення НАТО й українсько-польських відносин 90-х років ХХ ст. // Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво: міжнародні відносини, економіка, політика, географія, історія, право: Тези доп. – Луцьк.: РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005.– С. 15-17.

10. Тихомиров О.Д. Філософія простору і географія права: міфи чи реальність юридичної компаративістики? // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ України. – 2005. – № 6.

 

Тема 60. Теоретичні аспекти української державності.

Вступ.

1. Історико-правовий аспект українського державотворення.

2. Форма української держави.

3. Правова система України.

Висновок.

Література

1. Алаіс С.І. Генезис вітчизняного праворозуміння // Держава і право. Збірник наукових праць / Юридичні і політичні науки. – Вип. 6. – К., 2000. – С. 10–18.

2. Гетьман-Пятковська І. Історія становлення проблеми співвідношення та взаємодії права і моралі в правовій системі України // Право України. – 2006. - № 1.

3. Гусарєв С.Д., Калюжний Р.А., Тихомиров О.Д. Українська та російська традиції державо розуміння // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2000. – № 3. – С. 3-9.

4. Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами // Право України. – 2001. - № 1.

5. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. З історії української державності. - Львів, 1992.

6. Медведчук В. Держава в умовах перехідного суспільства // Право України – 1998 - № 3

7. Оборотов Ю.М. Традиції та новації у правовому розвитку. – Одеса, 2001

8. Резніков А. До історії розвитку системи магдебурзького права в Україні // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2000. - № 1.

9. Решетников Ф.М. Правовые системы стран мира. Справочник.- М., 1993.

10. Селиванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і право творення в Україні // Право України. – 2006. – № 4. – С. 21-28.