рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ - Конспект, раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України Національний У...

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів всіх спеціальностей і форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри

техногенно-екологічної безпеки

Протокол №11

від 23.06.2011р

Львів 2011

УДК 355.58

В19

ББК Ц69

Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Дацько О.С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В.В., Мохняк С.М., Петрук М.П., Романів А.С., Скіра В.В.Цивільний захист:Конспект лекцій для студентів всіх спеціальностей і форм навчання – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011, с.208.

 

За редакцією доц. В.Є. Гончарука

У конспекті лекцій зібраний сучасний матеріал, розрахований на студентів, що навчаються на рівні спеціаліста і магістра (всіх спеціальностей). Пропоновані матеріали підготували викладачі кафедри техногенно-екологічної…

Державна політика у сфері цивільного захисту населення і територій

Від НС техногенного та природного характеру 4

Тема 2.

Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації 24

Тема 3.

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту 43

Тема 4. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту 69

Тема 5.

Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження 97

Тема 6

Планування заходів захисту в зонах радіоактивного, хімічного та біологічного зараження 121

Тема 7.

Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ 152

Тема 8.

Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків НС 177

Тема 1.

Державна політика у сфері цивільного захисту населення і територій від НС техногенного та природного характеру.

Загальні положення

Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Дина державна система цивільного захисту.

Вступ

Конституцією України визнано що найвищою соціальною цінністю є безпека людини її життя і здоров’я. Кожен громадянин України має конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Дані конституційні права і свободи людини та суспільства в цілому є об’єктами національної безпеки держави.

Розвиток людської цивілізації, крім позитивних здобутків, породив численні загрози життєво важливим інтересам людини, суспільства і держави. Значне місце серед цих загроз займає, небезпека техногенно-природної сфери. При такій ситуації роль держави у забезпеченні захисту населення і територій від стихійного лиха, аварій, природних, техногенних та екологічних катастроф постійно зростає.

Україна переживши найстрашнішу техногенну катастрофу – аварію на Чорнобильській АЕС, одна з перших прийшла до висновку, що вирішення питань щодо запобігань надзвичайних ситуацій (НС) можливе лише за умови проведення цілеспрямованої державної політики в цьому напрямку. Тому вже у 1992 році Верховна Рада України схвалила Концепцію цивільної оборони, а в 1993 році прийняла Закон України де зазначено:

"Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування".

В березні 1999 року в Концепції захисту населення і територій у разі загрози та виникнення НС (Указ Президента України від 26.03.1999 № 284/99) було зазначено:

"Забезпечення безпеки та захисту населення в Україні, об'єктів економіки і національного надбання держави від наслідків надзвичайних ситуацій повинно розглядатися як невід'ємна частина державної політики національної безпеки і державного будівництва, як одна з найважливіших функцій центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад".

Указом Президента України від 9 лютого 2001 року № 80 "Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" визначено: "Вважати, що запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ефективна ліквідація їх наслідків є одним з головних пріоритетів у діяльності Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади".

 

Загальні положення.

Участь держави в забезпеченні безпеки своїх громадян від природних техногенних та інших небезпек і загроз проявляється у наступному: – в Україні створено систему відповідних організаційних структур, а саме: на… – в рамках державної політики створена і постійно удосконалюється законодавча, нормативно - правова і методична база,…

Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Так, наприкінці XV століття виникла пожежна служба. Розвиток гірничої справи, хімічної промисловості, мореплавства, обумовив створення підрозділів… Необхідність створення державної системи захисту населення і території була… Створення МППО забезпечило у роки Великої Вітчизняної війни успішний захист населення і створення умов для…

Дина державна система цивільного захисту.

– розроблення нормативно-правових актів, норм, правил та стандартів з питань запобігання НС та забезпечення захисту населення і територій від їх… – забезпечення готовності органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і… – забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню НС;

Моніторинг небезпек, що можуть спричинити надзвичайні ситуації

 

Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення

Мета і завдання системи моніторингу небезпек

Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники

Територіальний моніторинг НС

Паспортизація та реєстрація об’єктів підвищеної небезпеки

Зонування територій за ступенем небезпеки

Вступ

Природно-техногенна ситуація в Україні залишається напруженою, а в ряді її складових і в окремих регіонах країни – загрозливою .Моніторинг природної та техногенної безпеки впродовж останніх років підтверджу У цьому аспекті набувають своєї практичної ваги питання прогнозування та запобігання надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Досвід підтверджує, що необхідно насамперед проводити постійний моніторинг найнебезпечніших об'єктів.

Як свідчить багаторічний досвід, без урахування даних моніторингу і прогнозування НС неможливо планувати розвиток територій, приймати рішення на будівництво промислових і соціальних об’єктів, розробляти програми і плани з попередження та ліквідації можливих НС.

Від ефективності і якості проведення моніторингу та прогнозування залежить ефективність і якість програм, планів, прийняття рішень щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Необхідно підкреслити, що якість моніторингу і прогноз надзвичайних ситуацій значною мірою впливає на ефективність діяльності у сфері зниження ризиків їх виникнення і зменшення їх масштабів,

Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення

Класифікація надзвичайних ситуацій на території України за походженням здійснюється відповідно до Державного класифікатора НС, затвердженого в 2001… До причин, які породжують надзвичайні ситуації, слід віднести: - стихійні явища, особливо небезпечні інфекції;

Мета і завдання системи моніторингу небезпек

Діяльність із моніторингу та прогнозуванняНС природного і техногенного характеру є багатоплановою. Вона здійснюється багатьма організаціями… Важливу роль у справі моніторингу відіграє Мінекології, яке здійснює загаль­не… Міністерство охорони здоров'я через територіальні санітарно-епідеміологічного нагляду організовує та здійснює…

Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники

· Міністерство охорони навколишнього природного середовища; · Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення… · Міністерство охорони здоров'я;

Територіальний моніторинг НС

– визначають найважливіші напрямки у сфері запобігання НС, які вимагають розробки нормативно-правових актів та внесення змін і доповнень до… – організовують моніторинг і прогнозування НС, аналіз та управління ризиком… – створюють і здійснюють підготовку та утримання в готовності органів управління сил і засобівдо дій у НС;

Паспортизація та реєстрація об’єктів

Підвищеної небезпеки

ПНО вважається об’єктом підвищеної небезпеки (ОПН) відповідного класу у випадку, якщо у ньому використовуються, виготовляються, переробляються,… Нормативи порогових мас небезпечних речовин встановлюються Кабінетом міністрів… Ідентифікацію ОПН проводить ОГД, у власності або користуванні яких є хоча б один ОПН або які мають намір почати…

Зонування територій за ступенем небезпеки

Територія міста з урахуванням переважного функціонального призначення поділяється на селітебну, виробничу і ландшафтно-рекреаційну. Селітебна територія має таке призначення: розміщення житлового фонду,… Виробничу територію призначено для розміщення промислових підприємств і пов’язаних з ними об’єктів, комплексів…

Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту .

 

Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ОГ, як складова частина цивільного захисту.

Суть стійкості роботи ОГ та організація і проведення дослідження стійкості його роботи.

Методика оцінки стійкості роботи ОГ.

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ.

Резервування матеріальних та фінансових ресурсів.

Вступ

 

Сучасні досягнення у всіх областях науки розширили наші уявлення про різні природні явища. Однак навіть у вік бурхливого науково-технічного прогресу стихійні сили природи не підвладні людині і завдають населенню та економіці великих втрат.

Але не тільки стихійні лиха викликають руйнування споруд, загибель людей, приносять матеріальні втрати. До важких наслідків приводять великі аварії та катастрофи на транспорті, промислових підприємствах.

Причиною цього, з одного боку, є те, що постійний науково-технічний прогрес не тільки сприяє підвищенню продуктивності і покращенню умов праці, зростанню добробуту та інтелектуального потенціалу суспільства, але й призводить до зростання ризику аварій і катастроф, і перш за все, великих технічних систем.

Це зумовлено збільшенням кількості і складності, зростанням одиничних потужностей агрегатів на промислових і енергетичних об’єктах, їх територіальною концентрацією. В Україні ці тенденції, які притаманні розвитку світового співтовариства, підсилюються значним старінням основних фондів і зниженням технологічної дисципліни.

Значні пошкодження ОГ і великі втрати серед населення можуть стати причиною різкого скорочення випуску промислової і сільськогосподарської продукції, викликати необхідність проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у вогнищах ураження. У зв'язку з цим виникає необхідність завчасно приймати відповідні заходи захисту населення, та підвищувати стійкість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях.

Розв’язання цієї проблема сформувалось в останні роки в системі державного врегулювання, як нагальна і об’єктивна потреба, визначена, як функція Держави в єдиній державній системі з цивільного захисту населення і територій (ЄСЦЗ).

Існуюча у Державі система запобігання та реагування на НС повинна забезпечувати реалізацію наступних основних цільових функцій:

· запобігання (попередження виникнення) НС;

· мінімізацію розмірів збитків та затрат на ліквідацію їх наслідків;

· проведення першочергових аварійно - рятувальних та інших невідкладних робіт;

· повна ліквідація можливих наслідків НС.

Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ОГ як складової частини ЦЗ.

Людство відчуло і усвідомило техногенні небезпеки та загрози пізніше, ніж природні. Лише з розвитком техносфери у його життя увійшло техногенне… Слід відзначити, що за ступенем потенційної і реалізованої небезпеки об'єкти… - оборонного комплексу;

Суть стійкості роботи ОГ та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .

Під стійкістю роботи промислового об'єкту розуміють здатність його у надзвичайних ситуаціях випускати продукцію в запланованому об'ємі та… Під стійкістю роботи об'єктів, які безпосередньо не виробляють матеріальні… Стійкість промислового підприємства складається з:

Методика оцінки стійкості роботи ОГ до дії різних

В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями: а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражального… б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих чинників одночасно і в однаковій мірі;

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ

До них належать: 1. Захист працівників і членів їх сімей. 2. Підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу.

Резервування матеріальних та фінансових ресурсів

Резерви створюються. 1. На загальнодержавному рівні : а) резервний фонд Кабінету Міністрів України - для фінансування витрат пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій…

Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.

Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.

Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки.

Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.

Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО.

Вступ

Щороку в Україні реєструється близько 350 надзвичайних ситуацій. Внаслідок надзвичайних ситуацій та подій щорічно гине понад п’ять тисяч людей.

В Україні функціонують близько 17 тис. потенційно небезпечних об’єктів. Більшість з них мають не тільки економічну, оборонну та соціальну значимість для країни, але й потенційну небезпеку для здоров'я і життя населення, а також навколишнього природного середовища.

Значної шкоди населенню, об'єктам господарської діяльності та навколишньому середовищу завдають пожежі. Щорічно в державі зареєстровано близько 45 тис. пожеж.

Матеріальні збитки завдані надзвичайними ситуаціями техногенного та природного характеру за останні 11 років, оцінюються в суму близько 12 млрд. гривень.

Кількість коштів, виділених на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій залежить, насамперед, від кількості та масштабності надзвичайних ситуацій і становить у середньому близько 65% від резервного фонду Держбюджету.

У справі запобігання надзвичайних ситуацій важлива роль відведена загальнодержавним, відомчим і територіальним заходам організаційно-економічного характеру.

Вони дають можливість підняти за допомогою економічних механізмів відповідальність керівників організацій, які мають у своєму складі потенційно небезпечні об’єкти, застосуванням санкцій адміністративного характеру (штрафи) стимулювати роботу щодо зниження рівня ризику надзвичайних ситуацій і управління ними за допомогою податкового механізму і пільгового кредитування, перерозподілу ризику страхуванням і перестрахуванням.

До таких заходів у техногенній сфері належать: декларування промислової безпеки об’єктів, ліцензування діяльності небезпечних виробничих об’єктів, страхування відповідальності за завдану шкоду життю і здоров´ю, майну громадян і довкіллю.

 

Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.

Державна стандартизація у сфері цивільного захисту Державна стандартизація з питань безпеки в умовах НС техногенного і природного… – безпеки продукції (робіт, послуг) і матеріалів для життя і здоров'я людей і навколишнього середовища;

Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.

Декларація безпеки це документ, який визначає комплекс заходів, що проводяться об’єктом господарювання з метою запобігання аваріям, а також… Одним з основних завдань декларування є покладання на керівників об’єктів… Основи декларування промислової безпеки небезпечних виробництв визначають Закони України «Про захист населення і…

Страхування відповідальності за завдану шкоду внаслідок експлуатації небезпечного об’єкту та використання матеріальних резервів для запобігання і ліквідації НС.

Існують різні механізми державного регулювання промислової безпеки, відшкодування збитків, зумовлених аваріями і катастрофами на небезпечних промислових об’єктах. До них належать різні форми державної компенсації самострахування об’єктів, об’єднані фінансові резерви об’єктів, різні форми фінансових гарантій.

Метою страхування є підвищення промислової безпеки шляхом використання економічного механізму компенсації шкоди, завданої життю і здоров’ю людей, майну і природному середовищу, а також захисту майнових інтересів організацій, які експлуатують небезпечні виробничі об’єкти, на випадок аварій.

Порядок і правила проведення обов'язкового страхування, розміри відшкодування (страхових сум) визначений Постановою Кабінету Міністрів України N1788 від 16 листопада 2002р. «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежо-вибухо-небезпечні об'єкти та об'єкти господарська діяльність, на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру».

Для здійснення обов’язкового страхування визначаються:

- об’єкти, які підлягають обов’язковому страхуванню;

- ризики, від яких вони мають бути застрахованими;

- мінімальні розміри відшкодування (страхових сум).

Страхова сума визначається за кожним конкретним об'єктом підвищеної небезпеки відповідно до категорії небезпеки.Перелік груп об'єктів підвищеної небезпеки за категорією небезпек наведений в Додатку № 4 лекції.

4.1. Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації НС

З метою забезпечення запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків в державі створюється матеріальний резерв.

Постановою КМУ № 308 від 29 березня 2001р. «Про Порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків» затверджений порядок створення і використання матеріального резерву.

Цей порядок розроблено відповідно до Положення Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

Матеріальними резервами є будівельні матеріали, пальне, медикаменти продовольство, техніка, технічні засоби та інші матеріально-технічні цінності, призначені для проведення невідкладних відновних робіт і заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

Номенклатура, норми накопичення місця розміщення матеріальних резервів, що використовуються для запобігання ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, створюються:

· Кабінетом Міністрів України -державний резерв (стратегічний резерв) для проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги постраждалому населенню;

· МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайні ситуації та надання термінової невідкладної допомоги постраждалому населенню;

· Профільними міністерствами і відомствами - відомчий резерв (за специфікою діяльності) для запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного характеру та ліквідації їх наслідків;

· Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення - регіональний та місцевий резерви для виконання заходів, спрямованих на запобігання, ліквідацію надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, і надання термінової допомоги постраждалому населенню;

· суб'єктами господарської діяльності, у власності (управлінні) або у користуванні яких є об'єкт (об'єкти) підвищеної небезпеки - об'єктовий запас для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків, проведення невідкладних відновних робіт.

Резерви створюються заздалегідь з метою використання їх у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків. Номенклатура та норми накопичення запасів резервів у складі державного резерву затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Резерви створюються виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків.

Відпуск матеріально-технічних цінностей з резервів здійснюється за рішенням керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств.

Відповідальність за створення та накопичення резервів, контроль за їх наявністю, станом та використанням покладається на керівників відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, виконкомів рад міст обласного значення та керівників підприємств.

МНС здійснює методичне керівництво і контроль за створенням, зберіганням, використанням та поповненням оперативних,відомчих, регіональних, місцевих та об'єктових резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків.

5. Організація роботи щодо проведення нагляду та здійснення контролю за обстановкою на ПНО

Державний нагляд і контроль у сфері діяльності, пов'язаної з ПНО, здійснюють уповноважені органами влади, в т. ч. спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади та їх відповідні територіальні органи, до відання яких згідно з законом віднесені питання: охорона праці; забезпечення екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища; захист населення і території від НС техногенного та природного, характеру; пожежна безпека; санітарно - епідеміологічна безпека; містобудування.

Важливою проблемою у системі правового управління НС є проблема правового режиму потенційно небезпечних об’єктів. Законодавство України розрізняє правові режими об’єктів підвищеної небезпеки, ПНО, хімічно небезпечних об’єктів, радіаційно небезпечних об’єктів, пожежо-небезпечних об’єктів, вибухонебезпечних об’єктів, об’єктів гідродинамічної небезпеки, об’єкти підвищеного ризику тощо. При чому, правові режими вищезазначених об’єктів не є чітко розмежованими: вони часто перетинаються один з одним, що вносить плутанину у практику застосування екологічного законодавства. Найбільш чітко виражений правовий режим мають об’єкти підвищеної небезпеки і ПНО. Правовий режим ПНО безпосередньо стосується правового управління НС.

Ст. 66 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачає загальні засади правового режиму екологічно небезпечних об’єктів. На таких об’єктах має систематично проводитися перевірка їх стану та виконання вимог щодо їх безпечної експлуатації. Незважаючи на певні термінологічні і правові неузгодженості, вважаємо, що правовий режим екологічно небезпечних об’єктів згідно з вищезазначеним Законом є застосовним і до об’єктів підвищеної небезпеки, і до ПНО згідно з законодавством про цивільний захист, і до об’єктів, що входять до Переліку видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року № 554.

ПНО визначається ст. 1 Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року як об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об’єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії. Однак, у цьому Законі правовий режим ПНО визначається для потреб ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, а тому цей правовий режим не зовсім збігається з правовим режимом ПНО, що передбачається законодавством про цивільний захист.

Визначення правового режиму ПНО здійснюється відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого наказом МНС від 18 грудня 2000 року № 338. Паспортизація здійснюється для створення загальнодержавного реєстру ПНО як складової частини ЄДС. Незважаючи на те, що визначення ПНО, що подається у цьому Положенні, практично збігається з визначенням ПНО, поданому у Законі «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Положення конкретизує механізм ідентифікації ПНО. Перевагою Положення є те, що воно не покладає цей обов’язок на власників ПНО, як це має місце у законодавстві про об’єкти підвищеної небезпеки: весь тягар ідентифікації ПНО лежить на органах ЄДС. З точки зору власників господарських об’єктів, вони не зв’язані жодними обов’язками, які накладає правовий режим ПНО, до моменту отримання повідомлення органів Державного департаменту страхового фонду документації про необхідність ідентифікації ПНО.

Визначення переліків ПНО здійснюється комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій обласних державних адміністрацій. Переліки ПНО з усіх областей передаються до Головного управління планування та дій у надзвичайних ситуаціях МНС, який формує зведений перелік ПНО по всій Україні і передає його до Науково-дослідного, проектно-конструкторського та технологічного інституту мігрографії Державного департаменту страхового фонду документації. Останній займається розсилкою форм паспортів ПНО, збором і аналізом отриманих даних.

Відповідно до Положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року № 1288, Державний реєстр ПНО є автоматизованою інформаційно-довідковою системою обліку та обробки інформації щодо ПНО. Реєстр ведеться Державним департаментом страхового фонду документації для забезпечення підготовки управлінських рішень щодо запобігання та ліквідації наслідків НЕС, а також для потреб страхового фонду документації. З моменту реєстрації на об’єкт у повному обсязі поширюється правовий режим ПНО.

Положення про організацію оповіщення і зв’язку у надзвичайних ситуаціях 1999 року предебачає, що на ПНО мають бути у постійній готовності локальні системи виявлення загрози виникнення НС і локальні системи оповіщення населення та персоналу ПНО. Такі системи повинні створюватися і підтримуватися за рахунок власників ПНО. Відповідно до п. 29 Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, ПНО повинні мати свої аварійні формування чи підрозділи

 

Додаток № 1

 

НОРМАТИВИ

порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин.

 

----------------------------------------------------------------------------------------

Найменування |Порогова маса, тонн

небезпечної речовини |----------------------------

|1 клас | 2 клас

-----------------------------------------------------------------

Аміак 500 50

Амонію нітрат* 2500 350

Амонію нітрат (добрива)** 5000 1250

Арсенатний ангідрид, арсенатна кислота 2 1
та/або її солі

Арсенітний ангідрид, арсенітна кислота 0,1
та/або її солі

Бром 100 20

Хлор 25 10

Нікелеві сполуки

(дрібнодисперсний порошок), 1
монооксид нікелю, діоксид нікелю,

триоксид нікелю, сульфід нікелю (II),
сульфід нікелю (III)

Формальдегід (концентрація більш як 50 5
90 відсотків)

Водень 50 5

Фосфористий водень (фосфін) 1 0,2

Хлороводень (зріджений газ) 50 25

Алкіли свинцю 0 5

Ацетилен 50 5

Етилену оксид 50 5

Пропілену оксид 50 5

Метанол 5000 500

Кисень 2000 200

Сірководень 50 5

Арсеновмісний водень (арсен) 1 0,2

Сірки діоксид 250 25

Сірки триоксид 75 7,5

Вугільної кислоти дихлорангідрид (фосген) 0,75 0,3 Метилізоціанат 0,15

 

Додаток № 2

 

НОРМАТИВИ

порогових мас небезпечних речовин за категоріями

_____________________________________________________________________

|Порогова маса, тонн

Категорія небезпечних речовин ___________________|

| 1 клас | 2 клас

___________________________________________________________

Горючі (займисті) гази 200 50

Горючі рідини 50 000 5000

Горючі рідини, перегріті під тиском 200 50

Ініціюючі (первинні) вибухові речовини 50 10

Бризантні (вторинні) та піротехнічні вибухові 200 50

речовини

Речовини - окисники 200 50

Високотоксичні речовини 20 5

Токсичні речовини 200 50

Речовини, які становлять небезпеку для 500 200

довкілля (високотоксичні для водних організмів)

Речовини, які становлять небезпеку для 2000 500
довкілля (токсичні для водних організмів)

або можуть здійснювати довгостроковий

негативний вплив на водне середовище

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 500 100
водою

Речовини, які вступають у бурхливу реакцію з 200 50
водою з виділенням горючих або

вибухонебезпечних чи токсичних газів

 

Додаток № 3

 

« ЗАТВЕРДЖУЮ » посада, підпис, прізвище, ім'я по батькові керівника суб'єкта господарської діяльності «___» __________________20___р..   мп

 

ДЕКЛАРАЦІЯ

Безпеки об'єкта (об'єктів) підвищеної небезпеки.

(реєстраційний номер (код) декларації безпеки у Державному реєстрі об'єктів підвищеної небезпеки) ______________________________________________________________

Прогнозування обстановки в зонах хімічного зараження

Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.

Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки.

Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки.

Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.

Вступ

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин небезпечними хімічними речовинами.

До ХНО відносяться:

– підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують НХР;

– підприємства з переробки нафтопродуктів;

– підприємства інших галузей промисловості, які використовують НХР;

– підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;

– залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;

– транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;

– склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

– В зонах можливого хімічного зараження в Україні проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38,5% населення, яких потрібно захистити у випадку можливих аварій.

 

Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.

В обігу на хімічно-небезпечних підприємствах перебуває велика кількість різноманітних небезпечних хімічних речовин. Небезпечні хімічні речовини… За своїми вражаючими властивостями НХР поділяються на групи: – речовини з переважно задушливої дії (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);

Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки

Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну і/або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності… При "вільному" виливі НХР висота шару (h) вважається такою, що не… Прогнозування й оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті…

Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки

На ХНО стався аварійний викид НХР. В зону забруднення може попасти об’єкт господарської діяльності (ОГД), розташований на певній відстані від ХНО.… Вихідні дані: Тип викинутої НХР водень бромистий

Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.

Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про… Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах… Постійно діючий контроль за викидами НХР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів…

Додатки

Таблиця 1 Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря. … Примітка:

Швидкість переносу переднього фронту хмари

Зараженого повітря, км/год

  Таблиця 7. Коефіцієнт Ф, який залежить від швидкості вітру (м/с)

Хімічного та біологічного зараження

Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.

Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу.

Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах.

Медичний захист в зонах біологічного зараження.

Вступ

Відповідно до статей 9 та 15 Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (1809-14) і постанови Кабінету Міністрів У країни від 3 серпня 1998 р. № 1198 (1198-98 - п) "Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" наказом МНС за № 186 від 06.08.2002 р. була введена в дію "Методика спостережень щодо оцінки радіаційної та хімічної обстановки".

Ця методика визначає єдиний порядок спостережень щодо оцінки радіаційної обстановки та хімічної обстановки у разі виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Дозиметричний і хімічний контроль є складовою частиною протирадіаційного і протихімічного захисту персоналу. Контроль включає комплекс організаційних та технічних заходів, які проводяться з метою:

а) одержання даних про дози радіоактивного опромінення особового складу формувань цивільного захисту, робітників і службовців ОГД, інших кате­горій населення;

б) визначення ступеня забруднення (зараження) радіоактивними, отруйними і іншими шкідливими речовинами людей, техніки, обладнання, ЗІЗ, продуктів харчування та інших матеріальних засобів.

За даними контролю визначається:

– працездатність особового складу формувань ЦЗ, робітників і службовців ОНД;

– первинна діагностика важкості гострих променевих та хімічних уражень;

– режими радіаційного захисту людей;

– необхідність і обсяг санітарної обробки людей, дезактивації (дегазації) техніки, транспорту, обладнання, ЗІЗ, одягу і ін. засобів;

– -можливість використання продуктів харчування і води в зонах радіоактивного і хімічного зараження і ін.

Дозиметричний контроль включає контроль опромінення і контроль радіоактивного забруднення.

За результатами даних хімічного контролю визначаються можли­вість дій без застосування ЗІЗ, повнота дегазації техніки і споруд, ступінь зараження продуктів, води та інших засобів.

 

Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.

Режими радіаційного захисту та евакуація населення. Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосування… Режим радіаційного захисту визначає послідовність і тривалість використання захисних споруд (сховищ, ПРУ), захисних…

Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу

До засобів індивідуального захисту відносяться фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, протипорохові матер'яні маски ПТМ-1, ватно-марлеві…   Засоби захисту органів дихання.

Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах

Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов: – загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності… – захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;

Медичний захист в зонах біологічного зараження.

– своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомог та лікування потерпілих з метою їх повного одужання; – попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових… – забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій,…

Допоміжні таблиці

Таблиця 1.

Коефіцієнт розташування сховища (Кр)

Умови розташування Кр
Укриття, що стоять окремо поза районом забудови
Те ж в районі забудови
Вбудоване в окремій будові сховище:    
- для виступаючих над поверхнею стін
- для перекриття
Вбудоване в середині виробничого комплексу, або кварталу сховище:    
- для виступаючих над поверхнею землі стін
- для перекриття

 

Таблиця 2

Товщина шару половинного послаблення радіації для різних матеріалів, см

  Матеріал   Густина, г/см3 Товщина шару, см шару
від проникаючої радіації від радіоактивного забруднення
Вода 1.0
Дерев'яні матеріали 0.7 18.5
Грунт 1.6 14.4 8.1
Цегла 1.6 14.4 8.1
Бетон 2.3 5.7
Кладка цегляна 1.5 8.7
Кладка бутова 2.4 9.6 5.4
Глина утрамбована 2.06 6.3
Вапно 2.7 8.5 4.8
Сіно, солома 0.12
Сніг 0.125
Лід 0.9 14.5
Сталь (броня) 7.8 3.0 1.7
Свинець 11.3 2.0 1.2

Примітка: Для інших матеріалів шар половинного послаблення дорівнює відношенню шару половинного послаблення води до густини матеріалу, який використаний. Густина матеріалу наведена в довідниках.

 

Література:

1. Закон України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техно­генного та природного характеру" вiд 08.06.2000 № 1809-III

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".

3. ДБН В2.2.5-97 Захисні споруди цивільної оборони.

4. Наказ Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 03.02.2005 № 59 "Про затвердження порядку видачі непрацюючому населенню засобів індивідуального захисту органів дихання від бойових отруйних речовин".

5. Євдін О.М., Могильниченко В.В., Скидан М.А., Рибакова Е.О. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Том 1. "Техногенна та природна небезпека". Посібник.- К.: КІМ, 2007.- с.636 .

6. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний по­сібник. - Чернівці: вид-во 2000. -186 с.

7. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С. Цивільна оборона .Навчальний посібник/ За ред. Кашина П.І. – Львів, «П.П. Василькевич К.І.», 2005.

8. Стеблюк М. І. Цивільна оборона , - Київ, Урожай, 2004.

9.Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».

10. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. « Основи цивільного захисту» Навч. посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки, с.384..

 

 

Тема 7.

Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж та противибуховий і протипожежний захист ОГ

 

Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.

Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення і часу зберігання диму.

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Оцінка стійкості роботи ОГ внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.

Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.

Вступ

Щорічно в дим та попіл в Україні перетворюються цінності на сотні мільонів гривень. Кожну годину у вогні гине 1 людина і близько 20 осіб отримують опіки та травми. У господарському комплексі України діє понад 1,5 тис. вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів, на яких зосереджено близько 13 млн. тонн твердих і рідких вибухо і пожежонебезпечних речовин.

Переважна кількість вибухо- і пожежонебезпечних об'єктів розташована в центральних, східних і південних областях країни, де сконцентровані хімічні, нафто- і газопереробні, коксохімічні, металургійні і машинобудівні підприємства, функціонує розгалужена мережа нафто-, газо-, аміакопроводів, експлуатуються нафтові і газові промисли, вугільні шахти.

Протяжність магістральних газопроводів по території України складає більше 35,2 тис. км, магістральних нафтопроводів - 3,9 тис. км. Їх роботу забезпечує: 31 компресорна нафтоперекачувальна і 89 компресорних газоперекачувальних станцій. Протяжність продуктопроводів складає 3,3 тис. км. Аналіз стану основних фондів та технічного обладнання нафто-, газо- і продуктопроводів показує, що існуюча їх мережа до теперішнього часу виробила свій ресурс і без вжиття заходів з їх відновлення найближчим часом, може до значно підвищитись аварійність в цій галузі економіки.

Протягом 6 років (з 2004 до 2010 роки) в державі виникло понад 324 тис. пожеж, якими нанесено прямих матеріальних збитків на суму понад 435 млн. гривень. На пожежах загинуло понад 20 тис. осіб, травмовано понад 10 тис. осіб, знищено і пошкоджено понад 110 тис. будівель і споруд, понад 13 тис. одиниць техніки, загинуло близько 4,5 тис. голів худоби.

 

Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.

За масштабами і інтенсивністю пожежі підрозділяються на окремі, суцільні, масові і вогняні шторми. Окрема пожежа — пожежа, що виникла в окремому будинку чи споруді. Пересування… Суцільна пожежа – одночасне інтенсивне горіння переважної кількості будинків і споруд на даній ділянці забудови.…

Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.

Техногенні пожежі, які виникають на пожежонебезпечних об’єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як теплове випромінювання,… Пожежна небезпека виробництва, в основному, визначається щільністю забудови,… Щільність забудови оцінюється відносною величиною Щ:

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

При оцінці обстановки, що виникає при аварії на об’єкті, який використовує вибухопожежонебезпечні речовини, важливо розрізняти випадки, коли аварія…  

Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.

1. При визначенні критеріїв вибухопожежної небезпеки як розрахунко­вий слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нор­мальної… 2. Кількість речовин, що надійшли у приміщення, які здатні утворю­вати… а) виникає розрахункова аварія одного з апаратів згідно з пунктом 1;

Оцінка стійкості роботи ОГД внаслідок вибуху газоповітряної суміші.

а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кож­ного уражаючого фактора окремо; б) всі елементи об’єкта підлягають дії, вражаючих факторів одночасно і в… в) дослідження доцільно проводити для найнесприятливіших умов.

Методи розрахунку характеристик зон ураження (радіусів зон руйнувань) при вибухах конденсованих речовин, газоповітряних, паливно-повітряних сумішей у відкритому та замкнутому просторі.

Однією із причин виробничих аварій і катастроф є вибухи, які на промислових підприємствах супроводжуються обвалом і деформаціями споруд, пожежами, виходами з ладу енергосистем.

Найчастіше спостерігаються вибухи котлів в котельнях, газів, апаратів, продукції і напівфабрикатів на хімічних підприємствах, парів бензину і інших складових палива, лако-фарбовових розчинників, нерідкі випадки вибуху побутового газу.

Причинами вибухів газу, промислового (вугільного, дерев'яного пилу, газоповітряних сумішей) є відкритий вогонь, електрична іскра, в тому числі від статичної електрики.

Уражаючим фактором любого вибуху є ударна хвиля. Дія ударної хвилі на елементи споруд характеризуються складним комплексом навантажень: прямий тиск, тиск відбиття, тиск обтікання, тиск затікання, навантаження від сейсмовибухових хвиль.

Дію ударної хвилі прийнято оцінювати надлишковим тиском у фронті ударної хвилі DР (кПа).

Як відомо, аварії на об'єктах з вибухонебезпечними технологіями можуть призвести до витікання в атмосферу газоподібних або розріджених вуглеводневих продуктів. При змішу­ванні вуглеводневих продуктів з повітрям утворюються вибухо- або пожежонебезпечні суміші - газоповітряні суміші (ГПС). Найбільш вибухо- і пожежонебезпечними є суміші з повітрям вуглеводневих газів: метану (СН4) пропану (С3Н8), бутану (С4Н10) та ін. Розрахунок точного значення надлишкового тиску при вибуху газоповітряної суміші (ГПС) в цьому випадку є надзвичайно складний. Це пов’язано з невизначинністю багатьох факторів, які впливають на утворення хмари суміші, це – напрямок і швидкість руху повітря при даній щільності забудови, стан турбулентності атмосфери, температура і вологість повітря і т.п. Тому можна говорити лише про оціночний характер розрахунків.

Одна з методик полягає у оцінці значення надлишкового тиску вибухової хвилі, яка виникає при вибуху суміші повітря з вуглеводневими газами: метаном, пропаном, бутаном, етиленом, пропіленом і т.п.

При вибуху газоповітряної суміші виділяють три зони (див. рис. 1. у Додатку):

1. Зона детонаційної хвилі з постійним значенням надлишкового тиску ΔРІ = 1700 кПа і радіусом

м, (13)

де m – маса газу, що вибухнув (т);

2. Зона дії продуктів вибуху з радіусом

м, (14)

надлишковий тиск в межах зони визначається згідно формули:

кПа, (15)

де r – відстань від епіцентру вибуху до даного об’єкту, що розташований у зоні. Надлишковий тиск у цій зоні змінюється в межах: від 1350 кПа до 300кПа.

3. Зона повітряної ударної хвилі (ПУХ). Значення надлишкового тиску у цій зоні визначається з наступних формул:

при Ψ ≤ 2 , кПа, (16)

 

при Ψ > 2 , кПа, (17)

де - допоміжний коефіцієнт (18)

Дана методика придатна для розрахунку значення надлишкового тиску в першій та другій зонах при вибуху газоповітряної суміші з масою газу, що перевищує 100 т. При меншій масі газу рекомендується використовувати формули для звичайних тротилових зарядів, або графічну залежність L(м) від маси продукту Q(т) (Додаток, рис.1 ).

Для визначення надлишкового тиску у фронті ударної хвилі при вибуху тротилу рекомендується використовувати формулу академіка М.А.Садовського

, кПа (19)

де m – маса тротилового заряда.

Очевидно, що дану формулу можна використовувати і при вибуху конденсованих вибухових речовин типу тротила.

Від впливу ударної хвилі на будови і споруди можуть утворитися різні ступені руйнувань. В залежності від величини надмірного тиску можуть виникнути повні, сильні, середні та слабкі руйнування, характеристика яких відображена у таблиці (Додаток, табл.6.).

Для більш детального прогнозування пошкоджень окремих об’єктів або їх елементів треба користуватися таблицею (Додаток, табл.4 ). Людина також зазнає ушкоджень від впливу ударної хвилі ((Додаток, табл.5 ).

 

Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.

– витримати безпечні відстані від промислових підприємств до житлових і громадських будівель; – витримати розриви між будівлями і спорудами, які передбачені протипожежними… – об'єднати в окремі комплекси (зони) споріднені за функціональним призначенням або ознакою пожежної небезпеки…

Таблиця 4

Характеристика ступенів руйнувань ударною хвилею елементів промислового об’єкта

Елементи об’єкта Руйнування
слабкі середні сильні
Виробничі, адміністра-тивні та житлові будови Руйнування найменш міцних конструкцій будинків, споруд і агрегатів: заповнень дверних і віконних прорізів, зрив покрівлі; основне устаткування ушкоджене незначно. Відбудовні роботи зводяться до середнього відбудовного ремонту. Руйнування покрівлі, перегородок, а також частини устаткування, ушкодження підйомно-транспортних механізмів. Відновлення можливе при капітальному відбудовному ремонті з використанням збережених основних конструкцій і устаткування. Значні деформації несучих конструкцій, руйнування більшої частини перекриттів, стін і устаткування. Відновлення елемента можливе, але власне, кажучи, зводиться до нового будівництва з використанням деяких збережених конструкцій і устаткування.
Промислове обладнання Ушкодження шестірень і передавальних механізмів, обривши маховиків і важелів управління. Розрив приводних ременів. Відновлення можливе без повного розбирання, із заміною ушкоджених частин. Ушкодження й деформація основних деталей, ушкодження електропроводки, приладів автоматики. Використання устаткування можливо після капітального ремонту. Зсув із фундаментів, деформація станин, тріщини в деталях, вигин валів і осей, ушкодження електропроводки. Ремонт і відновлення, як правило, недоцільні.
Газгольдери, резервуари і ємності для нафтопроду-ктів, зріджених газів і хімічних продуктів Невеликі вм'ятини на оболонці, деформація трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після середнього (поточного) ремонту і заміни ушкоджених деталей. Зсув на опорах, деформація оболонок, трубопроводів, ушкодження запірної арматури. Використання можливе після капітального ремонту. Зрив з опор, перекидання, руйнування й деформація оболонок, обриви трубопроводів і запірної арматури. Використання й відновлення неможливе.
Технологічні та комунальні споруди й мережі Часткове ушкодження стиків труб, контрольно-вимірювальної апаратури, верхньої частини стінок оглядових колодязів. При відновленні міняються ушкоджені елементи. Розрив і деформація труб в окремих місцях, ушкодження стиків, фільтрів, відстійників, баків, вихід із ладу контрольно-вимірювальних приладів. Руйнування і сильна деформація резервуарів вище рівня рідини. При відновленні виконується капітальний ремонт із заміною ушкоджених елементів. Руйнування й деформація більшої частини труб, ушкодження відстійників, насосного й іншого устаткування. Ушкодження запірної арматури. Відновлення неможливе.
Рухомий поїзд, автотранс-порт, інженерна техніка, підйомно-транспортні механізми, кранове обладнання Часткове руйнування і деформація обшивання й даху, ушкодження стекол кабін, фар і приладів. Потрібно поточний (середній) ремонт. Руйнування кузовів, критих вагонів, ушкодження кабін (кузовів), відривання дверей і ушкодження зовнішнього устаткування, розрив трубопроводів систем живлення, охолодження й змащення. Використання можливе після ремонту із заміною ушкоджених вузлів. Перекидання, відривання окремих частин, загальна деформація рами, руйнування кабіни (кузова, вантажної платформи), відривання й пошкодження радіаторів, крил, підніжок, зовнішнього устаткування двигуна. Використання неможливе, потрібно капітальний ремонт у заводських умовах.

Примітка: при повних руйнуваннях в будовах і спорудах повністю зруйновані всі основні несучі конструкції і перекриття, трубопроводи й кабелі розірвані, опори зруйновані, обладнання деформоване, відновлення елементів неможливе.

 

 

Рис. 4. Схема зон вибуху газоповітряної суміші

 

Таблиця 5

Дія ударної хвилі на людину

Величина надлишкового тиску, кПа Види травм Характер ураження
>100 Украй важкі Одержувані травми дуже часто приводять до смертельного результату
60 – 100 Важкі Сильна контузія всього організму, ушкодження внутрішніх органів і мозку, важкі переломи кінцівок. Можливі смертельні випадки.
40 – 60 Середньої важкості Серйозні контузії, ушкодження органів слуху, кровотеча з носа й вух, сильні вивихи і переломи кінцівок.
20 - 40 Легкі Легка загальна контузія організму, тимчасове ушкодження слуху, забиті місця й вивихи кінцівок.

Таблиця 6.

Ступені руйнування елементів ОГД при різних надлишкових тисках ударної хвилі, кПа

Елементи ОГД Руйнування
  слабке середнє сильне повне
I. Виробничі адміністративні та житлові будови
1. бетонні та залізобетонні будови і будови антисейсмічної конструкції 25-80 80-120 150-200
2. будови з легким металевим каркасом та безкаркасної конструкції 10-20 20-30 30-50 50-70
3. промислові будови з металевим каркасом та бетонним заповненням 10-20 20-30 30-40 40-50
4. промислові будови з металевим каркасом та суцільним заповненням стін та даху 10-20 20-30 30-40 40-50
5. багатоповерхові залізнобетонні будови з великою площею засклення 8-20 20-40 40-90 90-100
6. будови зі складного залізобетону 10-20 20-30 - 30-60
7. одноповерхові будови з металевим каркасом і стіновим заповненням з листового металу 5-7 7-10 10-15
8. будови фідерної або трансформаторної підстанції з цегли або блоків 10-20 20-40 40-60 60-80
9. складські цегляні будови 10-20 20-30 30-40 40-50
10 адміністративні багатоповерхові будови з металевим або залізобетонним каркасом 20-30 30-40 40-50 50-60
11. цегляні малоповерхові будинки (один-два поверхи) 8-15 15-25 25-35 35-40
II. Деякі види обладнання
1. верстати важкі 25-40 40-60 60-70 -
2. верстати середні 15-25 25-35 35-45 -
3. верстати легкі 6-12 - 15-25 -
4. крани і кранове обладнання 20-30 30-50 50-70
5. підйомно- транспортне обладнання 50-60 60-80
6. стрічкові конвеєри в галереї на залізобе–тонній естакаді 5-6 6-10 10-20 20-40
7. електродвигуни, потужністю до 2 кВт, відкриті 20-40 40-50 - 50-80
8. те ж саме, герметичні 30-50 50-70 - 80-100
9. електродвигуни, потужністю від 2 до 10 кВт, відкриті 30-50 50-70 - 80-90
— те ж саме, герметичні 40-60 60-75 - 75-100
10. електродвигуни, потужністю 10 кВт і більше, відкриті 50-60 60-80 - 80-120
11. те ж саме, герметичні 60-70 70-80 - 80-120
12. трансформатори від 100 до 1000 кВт 20-30 30-50 50-60
13. трансформатори блочні 30-40 50-60 - -
14. генератори на кВт 30-40 50-60 - -
15. відкритий розподільчий пристрій 15-25 25-35 - -
16. контрольно-вимірювальна апаратура 5-10 10-20 20-30
17. магнітні запускачі 20-30 30-40 40-60 -
18. стелажі 10-25 25-35 35-50 50-70
III. Комунально-енергетичні будови і мережі
1. газгольдери та наземні резервуари для хімічних речовин 15-20 20-30 30-40
2. підземні металеві та залізобетонні резервуари 20-50 50-100 100-200
3. частково заглиблені резервуари 40-50 50-80 80-100
4. наземні металеві резервуари та ємності 30-40 40-70 70-90
5. відкрито розміщене обладнання артезіанських свердловин 70-110 110-130 130-170
6. водонапірні башти 10-20 20-40 40-60
7. котельні регуляторні станції та інші будови і цегляні будинки металеві вишки суцільної конструкції 7-13 13-25 2-35 35-45
8. металеві вишки суцільної конструкції 20-30 30-50 50-70
9. трансформаторні підстанції закритого типу 30-40 40-60 60-70 70-80
10. теплові електростанції 10-15 15-20 20-25 25-40
11. кабельні підземні лінії 200-300 300-600 600-1000
12. кабельні наземні лінії 10-30 30-50 50-60
13. повітряні лінії високої напруги 25-30 30-50 50-70
14. повітряні лінії низької напруги 20-60 60-100 100-160
15.повітряні лінії низької напруги на дерев’яних дерев’яних опорах 20-40 40-60 60-100
16. силові лінії електрифікованих залізниць 30-50 50-70 70-120
17. підземні стальні трубопроводи на зварці діаметром до 350 мм 600-1000 1000-1500 1500-2000
18. те ж саме, діаметром понад 350 мм 200-350 350-600 600-1000
19. підземні чавунні та керамічні трубопроводи на розтрубах, асбоцементні на муфтах 200-600 600-1000 1000-2000  
IV. Захисні споруди
1. сховища, які стоять окремо, розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 500 кПа 500-600 600-700 700-900
2. вбудовані сховища, що стоять окремо, розраховані на надлишковий тиск ударної хвилі 300 кПа 300-400 400-500 550-650
3. те ж саме, розраховані на 200 кПа 200-300 300-370 370-450
4. те ж саме, розраховані на 100 кПа 100-140 140-180 180-220
5. те ж саме, розраховані на 50 кПа 50-70 70-90 90-110
6. протирадіаційні укриття (ПРУ), розраховані на 30 кПа 30-40 40-60 60-90
7. підвали без підсилення несучих конструкцій 20-30 30-60 60-80
V. Засоби транспорту, будівельна техніка, мости, загати, аеродроми
1. вантажні автомобілі і автоцистерни 20-30 30-55 55-65 90-130
2. легкові автомобілі 10-20 20-30 30-55
3. автобуси і спецавтомашини з кузовами автобусного типу 15-20 20-45 45-55 60-80
4. шосейні дороги з асфальтовим та бетонним покриттям 120-300 300-1000 1000-2000 2000-4000
5. залізничні колії 100-150 150-200 200-300 300-500
6. металеві мости з довжиною прольоту 30-40 м 50-100 100-150 150-200 200-300
7. мости залізничні з прольотом 20 м 50-60 60-110 110-130 200-300
8. дерев’яні мости 40-60 60-110 110-130 200-250

 

 

Таблиця 7.

Значення коефіцієнту h, залежно від швидкості і температури повітряного потоку над поверхнею випаровування

Швидкість повітряного потоку у приміщенні, м/с   Значення коефіцієнта h при температурі повітря, oC  
10 15 20 30 35
1.0 1.0 1.0 1.0 1.0  
0.1 3.0 2.6 2.4 1.8 1.6  
0.2 4.6 3.8 3.5 2.4 2.3
0.5 6.6 5.7 5.4 3.6 3.2
1.0 10.0 8.7 7.7 5.6 4.6

 

 

Література:

1. Гончарук В.Є., Качан С.І., Орел С.М., Пуцило В.І., «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Навчальний посібник, Львів 2004р., Видавництво НУ «Львівська політехніка».

2. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. « Основи цивільного захисту» Навч. посібник, Львів, 2010р., В-во Львівської політехніки.

3. Г.П.Демиденко и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового поражения. Справочник.Вища школа. – Киев, 1989.

Тема 8.

Оцінка інженерного стану та соціально-економічних наслідків НС

Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.

Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території.

Оцінка збитків від наслідків НС .

Вступ

Інженерний стан при надзвичайних ситуаціях – сукупність наслідків дії уражальних чинників НС, у результаті яких мають місце руйнування різних об’єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, засобів зв’язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важливих для життєдіяльності людей.

Змінюючи в результаті господарської діяльності рельєф, розширюючи будівництво різноманітних наземних і підземних споруд, людина в значній мірі викликає розвиток негативних і навіть небезпечних геологічних процесів. Проблема ймовірної і сучасної оцінки стану території і прогнозу їх змін у взаємозв'язку з будівельними роботами досить актуальна і має державне значення.

Поняття "інженерна підготовка території" та "інженерний захист від небезпечних геологічних процесів" потрібно розрізняти. Інженерна підготовка території передбачає проектування і здійснення заходів загального характеру – благоустрій, вертикальне планування, створення дощостоків, внутрішніх шляхів і таке інше. Інженерний захист включає складні та значні по об'єму і вартості будівельні та інші заходи для запобігання чи контролю за розвитком інтенсивних небезпечних геологічних процесів, що виникають під впливом як природних, так і техногенних чинників. Складність інженерно-геологічних умов суттєво впливає на задачі, види і діяльність комплексних вишукувань для обгрунтування схем, ТЕО і проектів інженерного захисту, які слід відокремлювати в програмах робіт на стадіях як проектування споруд, так будівництва і експлуатації їх.

 

Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.

В межах території України найбільш інтенсивний розвиток мають екзогенні геологічні процеси, що пов'язані з дією сили тяжіння (зсуви, обвали, осипи,… Кількість НС геологічного характеру, що виникли у 2010 році, збільшилася…  

Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території

Гідротехнічна споруда - об'єкт господарювання, який знаходиться поблизу водної поверхні і призначений: для використання кінетичної енергії води, що… До основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні і… Гребля - гідротехнічна споруда або природні утворення, які обмежують стік води, створюють водосховища і різницю рівнів…

Коефіцієнти апроксимації

Vср= , м/с (5) де: nэ – еквівалентний коефіцієнт шорсткості по створу nэ= , м/с (6)

Час приходу гребеня (tгр) і фронту (tфр) хвилі прориву

До створу, який розглядається

Очікувані параметри, які характеризують зону затоплення, залежать не тільки від розмірів водосховища, величини напору та інших характеристик… Критичні параметри руйнування деяких об'єктів хвилею прориву (водяним потоком)… Для оцінки можливих наслідків прориву гребель можливо скористатися атласами, які розроблені проектними інститутами…

Приклад.

Розв'язок: 1. Висота хвилі прориву:

Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження

Усі збитки від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру поділяються на види залежно від завданої фактичної шкоди.… З = Нр +Мр +Мп + Рс/г + Мтв + Рл/г + Рр/г + Ррек + Аф + Вф + Зф+ Рпзф , (8) … де Нр – збитки від втрати життя та здоров'я населення;

Література

1. Адаменко О. Екологічна геологія: Підручник для студентів вищих навчальних закладів екологічних, геологічних, географічних спеціальностей. / О. Адаменко, Г. Рудько. – Київ: Манускрипт, 1998. – 348 c.

2. Васійчук В.О. Основи цивільного захисту: навч. посіб. / В.О. Васійчук, В.Є. Гончарук, С.І. Качан, С.М. Мохняк. – Львів: Вид-во Львівської політехніки, 2010. – 384 с.

3. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека./ За заг. ред. В.В. Могильченка. – К.: КІМ, 2007. – 636 с.

4. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 175 (http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi)

5. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні (http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html).

6. Стеблюк М.І. Цивільна оборона та цивільний захист: Підручник. – К.: Знання, 2010. – 487 с.

7. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник: Вид. 2-ге, – К.: Центр начальної літератури, 2006.- 438 с.

8. Методика оценки инженерной обстановки при гидродинамической аварии.- ГОЧС НГТУ

(http://www1.nntu.nnov.ru/RUS/otd_sl/gochs/posobiya/posob7/posob7glava1_2_1.htm)

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

 

Васійчук Віктор Олексійович

Гончарук Володимир Євтихієвич

Дацько Олександра Сергіївна

Качан Степан Іванович

Козій Оксана Іванівна

Ляхов Володимир Володимирович

Мохняк Сильвестр Михайлович

Петрук Марія Петрівна

Романів Анна Степанівна

Скіра Володимир Васильович

 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

для студентів всіх спеціальностей і форм навчання

 

Редактор

Комп’ютерне верстання

 

 

– Конец работы –

Используемые теги: ЦИВІЛЬНИЙ, Захист0.053

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

ЗАХИСНІ СПОРУДИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ З дисципліни «Цивільний захист»
ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ... КАФЕДРА ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВНИЦТВА ТА ОХОРОНИ ПРАЦІ МЕТОДИЧНІ... ЗМІСТ...

ЛЕКЦІЯ З нормативної дисципліни Цивільний захист Тема 3.1.2. Планування заходів з питань цивільного захисту
З нормативної дисципліни Цивільний захист... Тема Планування заходів з питань цивільного захисту... Час хвилин...

До самостійної роботи з дисципліни ,,ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА,, ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ Методичні вказівки
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ... УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ...

ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ (ІВ) ДЛЯ ЗАХИСТУ. ДЕРЖАВНИЙ ЗАХИСТ ОБ’ЄКТА ІВ. ОФОРМЛЕННЯ ВІДПОВІДНИХ ДОКУМЕНТІВ
Упорядники З В Дудар В І Каук В В Голян...

ЛЕКЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ З ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ... ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Кафедра МБЦО...

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ... Національний аерокосмічний університет ім М Е Жуковського Харківський авіаційний інститут ХАІ...

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ... ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ... ОСНОВИ...

План лекцій з дисципліни Цивільний захист
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... Кафедра безпеки життєдіяльності План лекцій з дисципліни Цивільний захист...

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Луганської області
Навчально методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Луганської області... Курси підвищення кваліфікації керівних кадрів... Опорний конспект лекцій до навчального модуля...

ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ
УНІВЕРСИТЕТ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ УКРАЇНИ... НСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ... ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ...

0.033
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам