рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території

Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території - Конспект, раздел Образование, ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ   Гідротехнічна Споруда - Об'єкт Господарювання, Який Зн...

 

Гідротехнічна споруда - об'єкт господарювання, який знаходиться поблизу водної поверхні і призначений: для використання кінетичної енергії води, що рухається, з метою перетворення її в інші види енергії; охолодження відпрацьованого пару ТЕС і АЕС; захисту прибережної території від води; забору води для зрошення і водозабезпечення; осушення; рибозахисту; регулювання рівнів води; забезпечення діяльності річкових і морських портів, суднобудівельних і суд­норемонтних підприємств, судноплавства; підводного видобування, зберігання і транспортування, корисних копалин (нафти та газу).

До основних гідротехнічних споруд відносяться: греблі, водозабірні і водо­скидні споруди (шлюзи), загати, дамби.

Гребля - гідротехнічна споруда або природні утворення, які обмежують стік води, створюють водосховища і різницю рівнів води уздовж русла річки.

Гідродинамічні аварії – це події, пов’язані з виходом із ладу (руйнуванням) гідротехнічного спорудження або його частини, та некерованим переміщенням великих мас води, що спричиняють руйнування та затоплення значних територій.

Гідродинамічно небезпечний об'єкт – штучна споруда або природні утворення, які створюють різницю рівнів води до і після нього.

Чинниками гідродинамічної небезпеки (порушення стану гідротехнічних споруд) можуть бути як техногенні (наприклад, руйнування дамб через зменшення їх міцності), так і гідрометеорологічні фактори (сильні зливи, паводки). Руйнування (прорив) гідротехнічної споруди виникає внаслідок дії сил природи (землетрус, буревій, розмив дамби, греблі) або діяльності людини, а також через конструктивні дефекти або помилки проектування. Основним чинником гідродинамічної небезпеки останніх років залишається стан гідротехнічних споруд - гребель, дамб, шлюзів, тобто інженерних споруд, за допомогою яких створені та утримуються певні об'єми води.

Основним наслідком прориву греблі при гідродинамічних аваріях є катастрофічне затоплення місцевості.

Катастрофічне затоплення характеризується:

– максимально можливими висотою та швидкістю хвилі прориву;

– розрахунковим часом приходу гребеня і фронту хвилі прориву у відповідний створ;

– кордонами зони можливого затоплення;

– максимальною глибиною затоплення конкретної ділянки місцевості;

– тривалістю затоплення території.

Катастрофічне затоплення поширюється зі швидкістю хвилі прориву від 3.0 до 25 км/год та призводить до затоплення великих територій шаром води від 0.5 до 10 м і більше. Утворюються зони затоплення.

Зоною можливого затоплення при руйнуванні гідротехнічних споруд називається частина прилеглої до річки (озера, водоймища) місцевості, затоплена водою.

Зона катастрофічного затоплення – частина зони можливого затоплення, у межах якої поширюється хвиля прориву, яка викликає масові втрати людей, руйнування будинків і споруд, знищення матеріальних цінностей.

Час, протягом якого затоплені території можуть знаходитися під водою, коливається від 4 годин до декількох діб. Параметри зони затоплення залежать від розмірів водоймища, напору води й інших характеристик гідровузла, а також від гідрологічних і топографічних особливостей місцевості.

Зони можливих, у тому числі катастрофічних, затоплень і характеристики хвилі прориву відображаються на картах і в спеціальних атласах, які складаються заздалегідь на стадії проектування гідротехнічного об'єкта.

 

2.1. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні

В Україні налічується 63119 річок, у тому числі великих (площа водозабору понад 50 тис. км2) - 9; середніх (від 2 до 50 тис. км2) - 81 і малих (менше, як 2 тис. км2) - 63029. Загальна довжина річок становить 206,4 тис. км, 90% припадає на малі річки.

Усунення територіальної і часової нерівномірності розподілу стоку водозабезпечення на території України здійснюється за допомогою 1160 водосховищ (загальним об'ємом майже 55 км3), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 км та пропускною здатністю 1000 м3/с), 10 великих водоводів, якими вода подається у маловодні райони.

Найбільшу потенційну гідродинамічну небезпеку для населення і навколишнього середовища може становити каскад Дніпровських водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське водосховища), параметри якого подані у табл. 5,Дністровський та Південно-Бузький каскади гідроспоруд, а також хвостосховища та шламонакопичувачі великих підприємств.

Таблиця 5

Параметри водосховищ Дніпровського каскаду ГЕС

і зон можливого катастрофічного затоплення

№ пп Найменування параметрів водосховищ, гребель і зон можливого затоплення Київ-ська ГЕС Канів-ська ГЕС Кремен-чуцька ГЕС Дніпро-дзержи-нська ГЕС Дніп-ровсь-ка ГЕС Кахов-ська ГЕС
А. Греблі і водосховища
1. Відстань між осями гребель, км -
2. Об’єм водосховища, км3 3,7 2,6 13,9 2,4 3,3 18,2
3. Площа дзеркала, км2
4. Довжина водосховища, км  
5. Глибина максимальна, м 14,5 21,0 20,0 16,0 53,0 22,0
6. Протяжність гребель, км 40,9   10,7 8,1   3,2
7. Ширина гребня греблі, м    
Б. Зони затоплення
8. Площа затоплення, км2 150,0 335,0 2250,0 840,0 342,0 640,0
9. Можливе затоплення населених пунктів, од
10. Чисельність населення, яке мешкає у зоні затоплення, тис.чол. 590,8 73,0 540,0 363,0 195,0 101,0

Будівництво малих ГЕС в Україні, в основному, здійснювалося наприкінці 40-х, а також у 50-х роках. По завершенні цього періоду кількість ГЕС сягала близько 900 одиниць. Проте поступово більшість малих ГЕС припинила свою роботу. Нині загальна кількість працюючих ГЕС в Україні становить близько 50 одиниць.

У комплексі водозахисних споруд країни налічується 3,5 тис. км дамб, 1,2 тис. км берегоукріплення, понад 600 насосних та компресорних станцій для перекачування надлишків води. Через певний брак коштів на їх експлуатацію та ремонт вони нерідко втрачають надійність, що посилює загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

Виникнення катастрофічних затоплень на території країни можливо в результаті руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Їх загальна площа може досягнути 8294 км2, до якої потрапляють 536 населених пунктів та 470 промислових об'єктів різноманітного призначення. В Україні побудовано близько 1 тис. водосховищ об'ємом більше 1 млн. м3 і площею водного дзеркала біля 1 млн. га та 24 тис. ставків. Більшість гребель земляні (з місцевих матеріалів або намивні). Характерним для катастрофічного затоплення при руйнуванні гідроспоруд є значна швидкість розповсюдження (3-25 км/год.), висота (10-20 м) та ударна сила (5-10 т/м2) хвилі прориву, а також швидкість затоплення всієї території. Катастрофічне затоплення місцевості може виникнути внаслідок руйнування значних гідротехнічних споруд. Наприклад, у разі руйнування гребель на всіх гідроспорудах Дніпровського каскаду територія катастрофічного затоплення складає біля 700 тис. га з населенням майже 1,5 млн. осіб. Може бути виведено з ладу 270 промислових підприємств, 14 електростанцій, 2000 км ліній електропередач, численні мережі та споруди газового та водного постачання багатьох міст.

2.2. Прогнозування параметрів прориву греблі гідротехнічних споруд

Прогнозування часу прориву природних гідротехнічних споруд базується на прогнозі підйому рівнів води до 80-85% висоти перемички водосховища з урахуванням прогнозу найближчої метеостанції.

З метою завчасного планування проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в зонах катастрофічного затоплення внаслідок можливого прориву гребель (штучних і природних) виконується завчасне прогнозування можливих хвиль прориву та розмірів катастрофічного затоплення.

Вихідними даними для проведення необхідних розрахунків є:

- відстань створу, який розглядається, від греблі (L, км);

- приведений розмір прориву (В = 1; 0,5; 0,25);

- схил водної поверхні (і);

- висота ділянки (hм, м);

- максимальна висота затоплення ділянки місцевості по створу (hз, м);

- висота прямокутника, еквівалентного по площі змоченому периметру в створі при максимальній глибині затоплення (hср, м);

- висота греблі (Н, м).

Розрахунки максимальної висоти хвилі прориву, макси­мальної швидкості потоку, середньої швидкості потоку води в точці створу та тривалості затоплення території здійснюється за допомогою формул і таблиць.

В результаті розрахунку повинні визначатися: максимальна висота хвилі прориву (h); максимальна швидкість потоку (V); середня швидкість потоку води у створі, який розглядається (Vср); тривалість затоплення території (t); час приходу гребеня хвилі прориву (tгр); час приходу фронту хвилі прориву (tфр).

Послідовність розрахунку:

1. Визначення висоти і швидкості хвилі прориву:

, м , м/с (4)

де: А1, B1, A2, B2 - коефіцієнти апроксимації, які залежать від висоти греблі (Н) - гідравлічною схилу водної поверхні (i) і розмірів очікуваного прориву (В) - значення коефіцієнтів наведені у табл. 6.

Таблиця 6

– Конец работы –

Эта тема принадлежит разделу:

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА... ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ... КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ...

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Гідродинамічні аварії. Методика оцінки інженерного cтану при них і заходи захисту населення та території

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Все темы данного раздела:

За редакцією доц. В.Є. Гончарука
Конспект лекцій розроблено згідно типової навчальної програми нормативної дисципліни «Цивільний захист», затвердженої МОН МС України 31.03.2011 р. для студентів вищих навчальних закладів всіх форм

Загальні положення.
В Україні питання захисту людини у випадку виникнення НС є складовою державної політики. Участь держави в забезпеченні безпеки своїх громадян від природних техногенних та інших небезпек і

Правові основи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Історія України завжди була пов’язана з небезпечними природними явищами, катастрофами, небезпекою, яка виникала під час воєнних дій. Здавна люди намагалися об'єднатися, щоб протистояти цим лихам. Ч

Дина державна система цивільного захисту.
З метою забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на НС, цивільного захисту населення була створена Єдина державна система органів виконавчої влади з питань запобі

Надзвичайні ситуації та причини їх виникнення
Надзвичайна ситуація техногенного і природного характеру – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи будь-якому об’єкті. Розташованому на ній, або спричин

Мета і завдання системи моніторингу небезпек
Сутність і призначення моніторингу та прогнозування полягають у спостереженні, контролі і передбаченні небезпечних процесів та явищ природи, техносфери, зовнішніх дестабілізуючих чинників (збройних

Галузевий моніторинг довкілля та його основні показники
Моніторинг довкілля (екологічний моніторинг) здійснюють відповідні державні органи: · Міністерство охорони навколишнього природного середовища; · Міністерство з питань н

Територіальний моніторинг НС
Органи виконавчої влади України і місцевого самоврядування з метою запобігання НС здійснюють такі заходи: – визначають найважливіші напрямки у сфері запобігання НС, які вимагають ро

Підвищеної небезпеки
Потенційно небезпечний об’єкт (ПНО) - це об’єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препара

Зонування територій за ступенем небезпеки
З метою диференційованого підходу до планування запобіжних заходів здійснюється зонування територій країни, регіонів, міст і населених пунктів за територіями природного і техногенного ризиків.

Небезпеки і загрози техногенного характеру та забезпечення техногенної безпеки на ОГ як складової частини ЦЗ.
Людство відчуло і усвідомило техногенні небезпеки та загрози пізніше, ніж природні. Лише з розвитком техносфери у його життя увійшло техногенне лихо, джерелом якого с аварії і техногенні катастр

Суть стійкості роботи ОГ та організація і проведення дослідження стійкості його роботи .
Одним із основних завдань забезпечення життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях є проведення заходів, скерованих на підвищення стійкості роботи об’єкту у надзвичайних ситуаціях. Під стійкі

Методика оцінки стійкості роботи ОГ до дії різних
уражальних чинників В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями: а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кожного уражально

Шляхи і способи підвищення стійкості роботи ОГ
В результаті оцінки стійкості роботи об’єкту розробляються заходи по підвищенню стійкості його елементів. До них належать: 1. Захист працівників і членів їх сімей.

Резервування матеріальних та фінансових ресурсів
Створення фінансових та матеріальних резервів є основою забезпечення щодо попередження, ліквідації НС техногенного та природного характеру і їх наслідків, здійснюється за рахунок коштів державного

Критерії ідентифікації об’єктів господарювання, що підлягають декларуванню безпеки.
  Державна стандартизація у сфері цивільного захисту Державна стандартизація з питань безпеки в умовах НС техногенного і природного характеру здійснюється відповідно д

Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру, а також забезпечення готовності до локалізації, лікв

Порядок декларування об’єктів підвищеної небезпеки.
Декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки здійснюється з метою запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру, а також забезпечення готовності до локалізації, лікв

Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  В обігу на хімічно-небезпечних підприємствах перебуває велика кількість різноманітних небезпечних хімічних речовин. Небезпечні хімічні речовини (НХР) – це токсичні хімічні ре

Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну і/або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцев

Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
  На ХНО стався аварійний викид НХР. В зону забруднення може попасти об’єкт господарської діяльності (ОГД), розташований на певній відстані від ХНО. Необхідно оцінити хімічну обстанов

Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу на об’єкти і території.
Організаційні: Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної си

Додатки
  Таблиця 1 Графік орієнтованої оцінки ступеню вертикальної стійкості повітря. Швидкість вітру, м/с Ніч День

Зараженого повітря, км/год
Ступінь вертик. стійкості повітря Швидкість вітру, м/с

Протирадіаційний та протихімічний захист населення і територій.
  Режими радіаційного захисту та евакуація населення. Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в

Використання засобів індивідуального та колективного захисту персоналу
  До засобів індивідуального захисту відносяться фільтруючі і ізолюючі протигази, респіратори, протипорохові матер'яні маски ПТМ-1, ватно-марлеві пов'язки, спеціальна ізолююча захисна

Розрахунок укриття виробничого персоналу в захисних спорудах
  Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов: – загальна вмістимість захисних споруд на об’єкті господарської діяльності (ОГД) - дозволяє укрити н

Медичний захист в зонах біологічного зараження.
Серед способів захисту населення у НС особливе місце займає медичний захист. Виходячи з досвіду, надзвичайні ситуації, як правило, призводять до масової загибелі людей та їх ураження. Для зменшення

Класифікація вибухо-, пожежонебезпечних зон. Характеристика ступенів руйнування.
Пожежа – неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Вторинними наслідками пожеж можуть бути вибухи і витоки отруйних а

Оцінка масштабу і характеру (виду) пожежі, прогнозування її розвитку, швидкості та напрямку поширення, площі зон задимлення.
Основні поняття і критерії при оцінці пожежної обстановки Техногенні пожежі, які виникають на пожежонебезпечних об’єктах, призводять до виникнення таких факторів ураження, як теплов

Визначення категорій приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
При оцінці обстановки, що виникає при аварії на об’єкті, який використовує вибухопожежонебезпечні речовини, важливо розрізняти випадки, коли аварія виникає в приміщенні, чи поза приміщенням. Гор

Розрахунок критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень.
  1. При визначенні критеріїв вибухопожежної небезпеки як розрахунко­вий слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нор­мальної роботи апаратів, при якому у вибуху

Оцінка стійкості роботи ОГД внаслідок вибуху газоповітряної суміші.
В ході досліджень необхідно, керуватися наступними положеннями: а) оцінка стійкості елементів об’єкта проводиться до дії кож­ного уражаючого фактора окремо; б) всі елементи об’єкт

Противибуховий та протипожежний захист ОГ, основні заходи захисту від техногенних вибухів та пожеж.
Пожежі і вибухи призводять до значних матеріальних втрат, часто викликають тяжкі травми, а іноді і смерть людей. Тому в усіх розвинутих країнах існує система державних заходів боротьби з вогнем, як

Характеристика небезпечних геологічних процесів і явищ, заходи щодо запобігання їх виникнення та інженерна підготовка території.
Природні та техногенні зміни, які проходять в геологічному середовищі, збільшення техногенного навантаження супроводжуються різким посиленням небезпечних геологічних процесів. В межах тери

Коефіцієнти апроксимації
В Н, м Значення коефіцієнтів при схилах   i = 1·10 -4 i = 5·10 -4 i = 1·10

До створу, який розглядається
L¸ км Н= 20 м   Н = 40 м   Н = 80 м   i=1·10 -4 i=1·10 -3

Приклад.
У результаті весняного водопілля відбувся підйом рівня води в річці, через яку прокладений металевий міст. Біля річки розташоване селище. Недалеко від нього є водосховище з греблею. Після переповне

Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження
3.1. Оцінка збитків від наслідків НС природного і техногенного походження Усі збитки від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру поділяються на види зале

Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • Популярное
  • Облако тегов
  • Здесь
  • Временно
  • Пусто
Теги