Кінцевий мозок.

До кінцевого мозку входять проміжний мозок і півкулі великого мозку.

Проміжний мозок складається зчотирьох частин: зоровий бугор, підзоровобугрова, зазоровобугрова йнадзоровобугрова ділянки. Порожниною проміжного мозку служить третійшлуночок.

Зоровий бугор (таламус) — парнийорган, складається з сірої речовини, має яйцеподібну форму, спередузагострену. Задня його частина потовщена й називається подушкою. Уталамусі розрізняють групу передніх. бічних. присередніх і сітчастихядер. Бічною поверхнею він зростається з півкулями великого мозку. Міжмедіальними поверхнями лежить третій шлуночок. Основна його функція —проведення аферентних імпульсів від рецепторів усіх органів чуття (крімнюхового) в кору великого мозку.

В зоровому бугрі локалізується йсітчастий утвір (ретикулярна формація), який представлено неспецифічнимиядрами, що лежать між латеральними і вентральними ядрами. Сітчастийутвір регулює тонус усіх відділів центральної нервової системи, активновпливає на кору великого мозку. З сітчастим утвором пов'язані руховадіяльність, дихання та кровообіг.

Від нервових клітин зорового бугравідходять відростки, що направляються до кори великого мозку, а також допідкіркових ядер, утворюючи при цьому так званий променистий вінець, щозв'язує кору з підкіркою, завдяки чому зорові бугри входять доекстрапірамідної системи.

Підбугрова ділянка(гіпоталамус) складається з сірого бугра, якийзакінчується лійкою, на нійприкріплений гіпофіз. Перед сірим бугром розташовується зоровеперехрестя — хіазма. В сірому бугрі є ядра, вищі підкіркові вегетативніцентри, які регулюють обмінні процеси в організмі людини (вуглеводний,жировий, водний і сольовий) та теплорегуляцію. За сірим бугром розміщенісосочкоподібні тіла, що належать до підкіркових нюхових центрів. Усосочкоподібних тілах закінчуються ніжки склепіння. Гіпофіз тіснозв'язаний з лійкою сірого бугра.

Забугрова ділянка (метаталамус)складається з двох колінчастих тіл: латерального та медіального, які задопомогою відповідних ручок колінчастих тіл з'єднуються з пластинкоюпокришки середнього мозку. Бічні (латеральні) колінчасті тіла служатьпідкірковим центром провідних шляхів зорового аналізатора, а медіальніз'єднуються з нижніми буграми за допомогою присередніх ручок і єпідкірковими провідними шляхами слухового аналізатора.

Надбугрова ділянка(епіталамус)складається зі спайки повідків, які в напрямку до середнього мозкурозширюються в трикутники повідка, від них відходять повідки, на якихпідвішене шишкоподібне тіло — епіфіз.

Третій шлуночок є порожниноюпроміжного мозку і являє собою вузьку щілину. Його бічні стінки утворенімедіальними поверхнями зорових бугрів..Спереду третій шлуночок двомаміжшлуночковими отворами з'єднується з бічними шлуночками півкульвеликого мозку. Порожнина третього шлуночка, як і четвертого, заповненаспинномозковою рідиною.

Півкулі великого мозку. До них належать частки півкуль, коравеликого мозку (плащ), базальні ганглії, нюховий мозок і бічні шлуночки.Півкулі мозку розділені поздовжньою щілиною, в заглибині якої міститьсямозолисте тіло, що їх з'єднує. На кожній півкулі розрізняють такіповерхні: 1) верхньобічну, опуклу, обернену до внутрішньої поверхнісклепіння черепа; 2) нижню поверхню, розмішену на внутрішній поверхніоснови черепа; 3) медіальну поверхню, якою півкулі з'єднуються міжсобою. В кожній півкулі є частини, що найбільше виступають: спереду, —лобовий полюс, ззаду — потиличний полюс, збоку — скроневий полюс. Крімтого, кожна півкуля великого мозку розділяється на чотири великі частки:лобову, тім'яну, потиличну та скроневу. В заглибині бічної ямки мозкулежить невеличка частка — острівець. Півкуля поділена на часткиборознами. Найглибша з них — бічна, або латеральна, ще вона називаєтьсясільвієвою борозною. Бічна борозна відділяє скроневу частку від лобовоїта тім'яної. Від верхнього краю півкуль опускається вниз центральнаборозна, або борозна Роланда. Вона відділяє лобову частку мозку відтім'яної. Потилична частка відділяється від тім'яної лише з бокумедіальної поверхні півкуль тім'яно-потиличною борозною.

Будова кори (плаща) півкуль великого мозку. Півкулі великого мозкуззовні покриті сірою речовиною, що утворює кору великого мозку, абоплащ. У корі налічується 15 млрд клітин, Поверхнякори значно збільшується за рахунок борозен і закруток. Корафілогенетична є найновішою структурою мозку (площа приблизно 220 тисячкв. мм).

Нова кора становить 95% площі півкуль, складається з шести абосеми шарів нервових клітин завтовшки від 1,3 до 5 мм. Перший шар кори —молекулярна пластинка. До її складу входить мало клітин, але багатодендритів пірамідальних нейроцитів, а також тангенціальні волокна, якірозміщені паралельно і належать до глибше розташованих клітин.

Другий шар — зовнішня зернистапластинка, складається з малих зернистих нейроцитів нервових клітин іневеликої кількості клітин інших форм.

Третій шар — пірамідальна пластинка,складається з пірамідальних нейроцитів, розміри яких поступовозбільшуються в напрямку згори донизу.

Четвертий шар — внутрішня зернистапластинка, складається з малих зернистих та зірчастих нейроцитів. Удеяких місцях кори цей шар відсутній.

П'ятий шар — гангліонарна пластинка,складається з гігантопірамідальних нейроцитів (клітини Беца). їхніаксони утворюють пірамідну систему. Цей шар особливо добре розвинений упередцентральній закрутці кори великого мозку.

Шостий шар — поліморфна пластинка, до складу якої входять багатоформні, трикутні та веретеноподібні нейроцити.

Сьомий шар має такий самий клітиннийсклад, що й шостий, але клітин у ньому мало, більше волокон, і тому вінзветься, як і перший шар, молекулярним. Це — перехідний шар, вінбезпосередньо контактує з білою речовиною великих півкуль мозку.

Ядра основи (ганглії) півкульвеликого мозку — це скупчення сірої речовини, що утворюють підкірковівузли, які з'явилися філогенетично значно раніше, ніж сама кора. До нихналежать: смугасте тіло, огорожа й мигдалеподібне тіло.

Смугасте тіло складається зхвостатого й сочевицеподібного ядер.. Хвостате ядро охоплює зоровийбугор спереду, згори та з боків. Сочевицеподібне ядро лежить бічніше відхвостатого, форма його нагадує тригранну піраміду і складається злушпини темного кольору, що бічніше блідої кулі, яка складається з двохчлеників і лежить медіально, прилягаючи до зорових бугрів. Хвостате ядроі лушпина з'єднуються волокнами з корою та зоровим горбом;

Бліда куля проводить імпульсинизхідними шляхами в такі структури мозку, як червоне ядро і чорнасубстанція середнього мозку. Хвостате й сочевицеподібне ядра розділяєвнутрішня капсула (променистий вінець). Внутрішня капсула утворенабілими волокнами, що є продовженням білої речовини півкуль великогомозку. Волокна капсули групуються в ніжки мозку й, утворюючи провіднішляхи, з'єднують кору зі стовбуром мозку та спинним мозком. Смугастетіло ще називають стріопалідарною системою й відносять до еферентноїекстрапірамідної системи. До її складу входять зоровий бугор проміжногомозку й червоні ядра середнього мозку. В ядрах смугастого тілазамикаються дуги безумовних рефлексів. Смугасте тіло бере участь уздійсненні складних локомоцій (ходьба, біг, лазіння), пов'язаних ізвегетативними функціями, які регулюють тепловий і вуглеводний обмін.

Зовні від лушпини сочевицеподібногоядра лежить тонка пластинка сірої речовини — огорожа , яка відділяєтьсявід сочевицеподібного ядра зовнішньою капсулою.

Мигдалеподібне тіло — скупченнянервових клітин у білій речовині скроневої частки. Мигдалеподібне тілобере участь в емоційних реакціях і функціонально пов'язане з нюховиманалізатором.

Бічні шлуночки — щілеподібніпорожнини півкуль великого мозку, розміщені в товщі білої речовини підмозолистим тілом. Кожен шлуночок складається з центральної частини йтрьох рогів.

Біла речовина півкуль великого мозкуміститься безпосередньо під корою і являє собою в основному провіднішляхи нервової системи, що складаються з нервових волокон, котріз'єднують між собою окремі відділи центральної нервової системи, а такожскупчення сірої речовини, тобто ядра. Біла речовина складається зкапсул, які оточують підкіркові вузли. Найбільша з них — внутрішнякапсула, що є продовженням основи ніжок мозку. До складу білої речовинивходять асоціативні, комісуральні та проекційні волокна.

Асоціативні волокна поділяються накороткі й довгі. Короткі волокна з'єднують нейроцити з розміщеними порядокремими закрутками в одній частці, тоді як довгі з'єднують нейроцитикори різних часток півкулі.

Комісуральні волокна з'єднуютьоднойменні частки обох півкуль. Найбільший комісуральний шлях —мозолисте тіло. Задня його частина потовщена, а передня — коліномозолистого тіла — закінчується дзьобом.

Проекційні волокна утворюютьпровідні шляхи, які з'єднують кору півкуль великого мозку з розміщениминижче відділами нервової системи. Короткі проекційні волокна з'єднуютькору півкуль з підкірковими ядрами, з проміжним, середнім мозком,мозочком і довгастим мозком, а також з аналізаторами. Довгі проекційнішляхи з'єднують кору півкуль великого мозку зі спинним мозком і з усімаорганами тіла.