ДИПЛОМНА РОБОТА. Спеціальність 7.090.103 Лісове господарство

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Імені В.В.Докучаєва

Факультет лісового господарства

 

Кафедра лісових культур

і меліорації

 

Спеціальність 7.090.103 «Лісове господарство»

Освітньо кваліфікаційний рівень «Спеціаліст»

Кваліфікація «Інженер лісового господарства»

 

 

Дипломна робота допущена до захисту

Протокол №___ від _____ лютого 2012 р.

Зав. кафедрою: канд. с.-г. наук

Доцент_____________ О.Б.Величко

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

  Студент – дипломник _____________________ Січко Р.В.  

Вступ

 

Ліси вкривають третину земної поверхні, тому вони важливий компонент біосфери, який ще називають легені землі так як синтезують вуглекислий газ до кисню. Ліс також забезпечує населення в деревині та іншій лісовій продукції, а також ліс виконує водоохоронну та ґрунтозахисну роль.

Важко переоцінити значення невтомної, хоч, може, і не завжди помітної і належним чином оціненої праці для України, її народу, її землі. Адже, навряд чи багато хто знає, що кожен другий гектар українських лісів - рукотворний, тобто посаджений, виплеканий і збережений поколіннями лісівників.

Незважаючи на величезну шкоду, якої завдала лісоводству діяльність людини, на небувалі за своїми масштабами війни, революції, техногенні катастрофи, важко назвати ще хоч одну галузь природокористування, де позитивний вплив людської діяльності був би настільки відчутним і вагомим.

А мова ж іде не просто про прекрасне місце відпочинку багатьох людей чи про джерело сировини для деревообробної та харчової промисловості, хоч важливість всього цього не підлягає сумніву.

І навіть часто повторювана фраза: "Ліс - легені планети" не вичерпує всіх аспектів, що зумовлюють унікальне значення лісової роботи для людей.

Розведення лісів стає ключовою проблемою збереження річок і боротьби з ерозією ґрунтів, боротьби з суховіями і катастрофічними явищами природи.

Адже не секрет, що та біда, з наслідками якої ми ще й зараз, втрачаючи величезні ресурси, боремося в Закарпатті, могла б і не трапитись, якби в останні десятиліття більш уважним було ставлення до карпатських лісів.

Тож збереження і примноження наших лісів, особливо в Донбасі, Криму, на Херсонщині та Миколаївщині, в Карпатах - не просто добре побажання.

В планетарному масштабі лісові насадження відіграють найбільш значну роль по стабілізації кисневого балансу .

Ліс є джерелом деревної сировини для всіх галузей народного господарства. З деревини отримують більше 20 тис. різноманітних матеріалів, продовольства та сировини. Особливо зросла потреба у деревині в зв’язку з розвитком хімічної промисловості, оскільки в результаті хімічної переробки деревної сировини отримують велику кількість виробів широкого вжитку та технічних продуктів як то целюлоза, папір, тканина, спирт, сировину для лікарських речовин.

Ліс є джерелом продуктів харчування, оскільки наші ліси багаті на плоди горіхових , гриби та ягоди –чорниця, брусниця, клюква, малина , ожина. Також в лісових масивах ведеться заготівля лікарської сировини якої нараховується 12 тис. видів. Використовують лісові угіддя також і для збору меду.

Ліс –соціальний та рекреаційний фактор, що сприяє формуванню естетичного розвитку людей та їх відпочинку.

Зважаючи на збільшення потреб в деревині людство змушене збільшувати обсяг заготівель лісових матеріалів, що в свою чергу викликає негативні явища, тому постає питання збільшувати та покращувати лісові масиви шляхом штучного створення деревостанів, оскільки природне відновлення лісових площ займає тривалий час. Штучне поновлення лісу передбачає закладання насадження шляхом садіння сіянців, саджанців, живців чи посівом насіння. Передбачається також не тільки лісовідновлення на ділянках, що вийшли з лісового користування, а й лісорозведення на територіях які під лісом ніколи не були, чи були дуже давно і ґрунти втратили властивості притаманні лісам. Лісорозведення проводиться також на непридатних для сільського господарства землях для створення захисних лісів та на заболочених місцях. У наш час на таких площах закладають велику кількість лісових насаджень, тому одним із перших завдань лісокультурного виробництва є високопрофесійна діяльність та організаційні можливості всього лісокультурного комплексу, починаючи від заготівлі насіння і закінчуючи сіянням та садінням лісу а також доглядом за ним.

 

Літературний огляд з проблем підвищення росту та продуктивності деревостанів.

 

Проблема підвищення продуктивності та якості лісів гостро стала в повоєнні роки. Уже у кінці 50-х та на початку 60-х років XX ст. з'явилися роботи з цього питання. Серед них 4-е видання "Проблеми підвищення продуктивності лісів" (1959-1961 pp.), монографії П.В.Воропанова, О.О.Молчанова (1971), В.В.Смирнова (1971), Д.Ф.Соколова, Є.Ф.Іваницької (1971), Н.А.Мойсеєнка (1972), В.К.М'якушка (1978), В.Г.Атрохіна (1980), С.А.Генсірука (1980) та ін. Вийшли численні публі­кації у наукових журналах, наприклад, В.В.Протопопова (1970), А.І.Уткіна (1970, 1975), А.І.Пітікіна (1974), В.С.Шумакова (1975), В.П.Григор'єва, В.К.Гвоздєва (1978), В.Г.Атрохіна, Є.Ю.Афоніна (1984) та ін.

За даними С.А.Генсірука (1980), у Держлісфонді України питома ва­га насаджень з повнотою 0,6-0,5 становила 40%. Коефіцієнт викорис­тання потенціальної продуктивності лісових земель не перевищував 0,7.

На кінець другого тисячоліття справа дещо поліпшилася, але низькоповнотні ліси в Україні становлять більше чверті вкритих лісовою рослинністю земель. Тому підвищення продуктивності лісів вважалось однією з головних задач лісоводів.

До першорядних систем заходів щодо підвищення продуктивності лісів слід віднести викладені у публікаціях Артеменка, Тюкова, Ярмольської (1960), Георгієвського (1960), Мелехова (1962), Логгінова (1965) та інших учених. Так, у пер­шій із названих публікацій, акцент зроблений на заліснення лісових та нелісових земель, реконструкцію малоцінних насаджень, осушення за­болочених лісів. Усе це розроблялося для умов України. М.П.Георгієвський запропонував заходи у цілому для лісів України, включивши у систему заліснення непокриті лісом землі, насінництво та селекцію, ре­конструкцію насаджень, лісоосушення, заміну порослевих насаджень насіннєвими, використання попереднього поновлення, введення підліс­ку та створення другого ярусу, підвищення родючості ґрунту, своєчасне проведення рубок догляду, раціональне використання деревини тощо.

І.С.Мелехов пов'язав заходи щодо підвищення продуктивності з руб­ками лісу: збереження молодняка при лісозаготівлях та заходи стосовно поліпшення його росту; раціональна розробка деревини та повніша її утилізація; повніше використання приросту шляхом проведення несу цільних рубок; поліпшення ґрунтових умов шляхом вогневої дії, введен­ням певних порід тощо; поліпшення складу молодняків освітленнями та прочистками; осушувальні меліорації тощо.

Пропозиції Б.Й.Логгінова, у цілому, стосувалися України, до них на­лежали: докорінне поліпшення лісорослинних умов осушенням пере­зволожених земель; захист лісів від хвороб та шкідників; покращання охорони лісів від пожеж; подальше вдосконалення агротехніки штучного лісопоновлення, підвищення рівня ведення лісового господарства у кол­госпних лісах; раціональне використання лісосічного фонду, поглиблене використання лісосічних відходів.

Академік А.Б.Жуков ще у 1956р. поділив заходи щодо підвищення продуктивності лісів на такі групи:

Ті, що підвищують продуктивність шляхом суттєвої зміни факто­рів середовища.

Спрямовані на більш повне використання деревостаном потенціальної родючості ґрунту.

Такі, що поліпшують якість існуючих лісостанів та прискорюють процеси дозрівання лісу.

Спрямовані на усунення причин, що призводять до зниження продуктивності лісу.

Підвищують ступінь використання лісосічного фонду.

Пізніше А.Б.Жуков та А.С.Бузикін усю систему підвищення продук­тивності лісів розглядали як складний комплекс взаємозв'язаних абіо­тичних та біотичних факторів, що характеризуються чотирма рів­нями: кліматичним, едафічним, біоценотичним та фізіологобіохімічним.

Кліматичний рівень - розповсюдження лісів та накопичення фіто-маси у них залежить від величини радіаційного балансу земної поверх­ні, кількості опадів.

Едафічний рівень - живлення, водний, тепловий та повітряний режими.

Біотичний - міжвидові та внутрішньовидові взаємини у лісостанах, трофічні зв'язки. Цей рівень піддається регулюванню лісогосподарськи­ми заходами - рубками, внесенням добрив тощо.

Фізіолого-біохімічний рівень включає у себе найважливіші життєві процеси: фотосинтез, транспірацію, тощо. Кожен з вищих у даній ієрар­хії рівнів впливає на нижчий та служить для нього верхнім рівнем.

Проф. В.Г.Нестеров вважав, що вирішення проблеми підвищення продуктивності лісів повинне базуватися на більш досконалих методах лісовирощування, перш за все, правильним просторовим розміщенням дерев залежно від лісорослинних умов та шляхом поліпшення цих умов відповідно до вимогливості деревних порід.

На підвищення деревної продуктивності, окрім природних факторів, впливають організаційні, господарські та економічні умови ведення лі­сового господарства. З цієї точки зору проф. М.М.Горшенін склав сис­тему заходів, яка передбачає: організаційні заходи; заходи, які впли­вають на деревостан; заходи, що впливають на лісорослинні умови.

Організаційні заходи:

- раціональне використання деревини у процесі заготівлі, транспор­тування, переробка відходів виробництва;

- заліснення непридатних для сільськогосподарського використан­ня земель;

захист від шкідників і хвороб;

протипожежні заходи;

- попередження втрат від стихійних явищ (вітровалу, бурелому,
сніголому тощо);

будівництво мережі постійних лісових шляхів і волоків;

- механізація лісогосподарських робіт з урахуванням біології лісу;

прогресивна організація всіх лісогосподарських заходів на основі
концентрації робіт з циклічним охватом території лісництв.

Заходи, які впливають на деревостан:

- правильний вибір способів головних рубок відповідно до типу лісу;

- збереження ґрунту, підросту і залишених на корені дерев при лі­созаготівлях;

- реконструкція розладнаних низькоповнотних і невдало створених деревостанів;

- насінництво та селекція деревних порід;

- підбір порід і схем змішування відповідно до лісорослинних умов;

- введення у звичайні культури потрібної кількості сіянців швидко­рослих порід відповідно до лісорослинних умов;

- створення плантацій і спеціалізованих господарств із швидкорос­лих порід поблизу споживача;

- систематичне і якісне проведення рубок догляду, масовий відбір кращих форм, екотипів протягом кількох поколінь;

- правильний вибір методів очистки місць рубок і сприяння природ­ному поновленню з врахуванням типу лісу.

Заходи, що впливають на лісорослинні умови:

- двостороннє регулювання водного режиму осушуваних лісових територій;

застосування мінеральних добрив;

- регулювання стоку і боротьба з ерозією ґрунту;

- збереження і підвищення природної родючості лісових ґрунтів за­вдяки створенню мішаних насаджень, підтримці оптимальної зімкнутості, складу і будови деревостанів;

- введення підліску і другого ярусу з порід, які підвищують родючість ґрунту;

- вогневий або механічний вплив на ґрунт;

- вапнування і гіпсування ґрунту;

- біологічна меліорація піщаних ґрунтів шляхом посіву люпину, ін­ших з родини бобових рослин.

 

РОЗДІЛ 1. Природні умови та господарська діяльність державного лісового підприємства «Новгород-Сіверське лісове господарство»

Місцезнаходження, адміністративна приналежність, структура, загальна площа державного підприємства.

ДП “Новгород-Сіверське лісове господарство”, Чернігівського державного лісогосподарського об’єднання „Чернігівліс” розташований північно-східній частині Чернігівської області, на території Новгород-Сіверського, Семенівського, Сосницького та Коропського адміністративних районів і на території Шосткінського району Сумської області.

Загальна площа підприємства за даними лісовпорядкування 1991 року складає 31468 га.

Найменування лісництв, місцезнаходження контор і загальна площа наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Поштова адреса контори підприємства:16000, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. К. Маркса 15/а

Лісорослинні умови території ДП

Клімат району характеризується помірною континентальністю. Зима порівняно недовготривала з частими відлигами. Літо також з великою кількістю… Кліматичні чинники, які негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослин… · Пізні весняні і ранні осінні заморозки, які пошкоджують пагони молодих рослин;

Таблиця 1.2

Кліматичні показники

  вод. На всій території розташування підприємства спостерігаються пізні весняні… Переважаючими вітрами в районі розташування в літній період є вітри західних напрямків;взимку спостерігаються південні…

Економічні умови району і господарська діяльність підприємства

Основною ведучою галуззю народного господарства є багатогалузеве крупне механізоване сільське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні… Основною базою для розвитку тваринництва м'ясо-молочного напряму у зоні… Промисловість у районі розташування підприємства розвинена відносно слабо, представлена в основному заводами,…

Таблиця 1.7

Характеристика шляхів транспорту

Територія підприємства недостатньо забезпечена мережею доріг. Слід зазначити, що стан ґрунтових доріг на окремих ділянках незадовільна. У дощову… Недоступних ділянок для автотранспорту немає. Облік доріг ведеться задовільно.

РОЗДІЛ 3. Програма, об'єкти і методика досліджень.

Вибір об'єктів досліджень

Дослідні ділянки підбирались на основі таксаційного опису та книги обліку лісових культур Задеснянського лісництва. Ділянки підбирались таким чином,… Потім підібрані ділянки оцінювались в натурі з метою встановлення їх… Перелік дерев проводивсь за 2- сантиметровим ступенем товщини. Для кожного ступеня товщини було виміряні по 2-3 висоти…

Таблиця 3.1

Лісові культури, створені в Задеснянському лісництві ДП «Новгрод-Сіверське л/г» за ревізійний період 2001-2009 рік.

При створенні лісових культур проводили частковий обробіток грунту борознами з використанням ПКЛ-70. Даний спосіб обробітку грунту під культури має… Як видно з таблиці 3.1 основною категорією лісокультурних площ на підприємстві…

Таблиця 3.2.

Розподіл площі створених лісових культур за типами умов місцезростання

ТУМ	Площа,га	%, від загальної площі
А2	7,1
В2	82,9

 

З даної таблиці помітно, що лісових культур найбільше посаджено в умовах свіжого субору (92%) і свіжого бору, оскільки ці умови в даному районі найбільш сприятливі для росту сосни звичайної. Оскільки, бори формуються на пісках, надмірно зволожених торф’яних та інших бідних грунтах, то на таких грунтах доцільно садити сосну звичайну. Порівняно з борами субори займають більш родючі грунти, які представлені з прошарками супісків, суглинків та глин на доступній корінню глибині. Інколи субори формуються на однорідних легких супісках. На таких грунтах, крім сосни звичайної, можна також садити дуб звичайний, ялину звичайну, березу повислу та інші породи.

 

Таблиця 3.3.

Розподіл площі створених лісових культур за розміщенням садивних місць.

Розміщення садивних місць	Площа,га	%, від загальної площі
2х0,7
2х0,5

 

При розподілі площ створених лісових культур за розміщенням садивних місць, враховувались численні фактори: тип лісорослинних умов, категорія лісокультурної площі, біологічні і ценотичні особливості порід, цільове призначення культур, можливості застосування засобів механізації на лісокультурних роботах.

З нашої таблиці помітно, що найбільша площа припадає на таке розміщення садивних місць: 2х0,5 – 84,0 га і 2х0,7-всього 6,0 га. Таке розміщення садивних місць дозволяє культурам швидко зімкнутися в рядах, а згодом і в міжряддях. Швидкому зімкненню культур в міжряддях допомагає природне поновлення, особливо листяних порід.

Таблиця 3.4.

Розподіл площі створених лісових культур за схемами змішування

Схема змішуваних порід	Площа,га	%, від загальної площі
10С	19,4
8С2Дч	1,7
8С2Бп	30,2
7С3Бп	37,5

 

Продуктивність насаджень багато у чому залежить від частки всіх компонентів лісу. Це зумовлено різними ценотичними особливостями. З даних таблиці помітно, що найкращі схеми змішування такі: 7С3Бп, 8С2Бп. Оскільки, у свіжих та вологих борах і сухих суборах оптимальна чи близька до неї частка участі берези у соснових культурах становить 17-25 % ( один ряд берези повислої розміщують через 3-5 рядів сосни звичайної ). Аналогічне явище спостерігається і в сосново-дубових культурах, які створюють у свіжих та вологих суборах. Це пояснюється тим, що при малій частці листяних порід у складі культур сосни опад перших не дуже істотно вплине на розкладання органічного опаду останньої. При значній частці листяних порід у культурах сосни дерев сосни на одиниці площі буде мало, через що знижується продуктивність насаджень.

У результаті в насадженні накопичиться органічний опад. Вміст 2-4 % листя берези в підстилці сосново-березових культур або 7 % листя дуба в підстилці сосново-дубових культур у 1,5-2,0 рази посилює інтенсивність розкладання опаду, що прискорює кругообіг азоту і зольних елементів.

Внаслідок цього хімічна родючість грунту зростає, посилюється енергія росту деревних порід і підвищується продуктивність насаджень.

 

Морфологічна характеристика сосни звичайної

На такому корінні сосни, ялини, ялиці тощо розвиваєть­ся мікориза. Гіфи грибів густо обплітають кореневі волоски. Вони мають більшу протяжність, ніж… Родина складається з 10 -11 родів. Аборигенні види й ек­зоти із родів ялиця,… Рід сосна (Pinaceae Lindl) - найбільший у родині соснових, охоплює більше 100 видів. Родова назва Pinus походить з…

Характеристика об'єктів дослідженя

Пробна площа № 1

Розташована у кварталі 18 виділ 2.1 Задеснянського лісництва.

Площа пробної площі 0,2 га. Рельєф хвилястий. Тип ґрунту -дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання - свіжий субір (В₂). Лісові культури на цій ділянці було створено в 2002 році на свіжому зрубі. Був проведений обробіток ґрунту борознами під посадку культур.

Мал 2.

Ґрунтовий розріз.

 

Посадку культур провели ручним способом, під меч Колєсова. Висаджували однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5 м., відстань між рядами становила 2,0 м. Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом.

Склад культур 7Сз3Бп, середня висота культур сосни становить 3,1 м, середній діаметр 2 см. Бонітет I.

Пробна площа №2

Розташована в кварталі 29 виділ 14 Задеснянського лісництва. Площа виділу 1,6 га.

Площа пробної площі 0,5га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання свіжий субір В₂. Лісові культури на цій ділянці були створені в 2002 році, посадкою під меч Колесова. Ґрунт під культури був підготовлений борознами, плугом ПКЛ-70. Відстань в ряду 0.5 м, між рядами 2,0 м.

Догляд за культурами проводився вручну. Середня висота культур на час обстеження становила 3,0 м, середній діаметр 2.1 см, сосна зростає по І бонітету.

Пробна площа №3

Розташована в кварталі 1 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство»Площа виділу 1,5 га. Склад насадження 10 Сз.

Площа пробної площі 0,18 га. Рельєф рівнинний. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий бір (А₂).

Мал 3.

Ґрунтовий розріз

 

Вік лісових культур 46 років. Підготовка ґрунту проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.

Догляд за лісовими культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середня висота насадження 19 м, середній діаметр - 20 см, культури зростають за Іа бонітетом.

Пробна площа №4

Розташована в кварталі 30 виділ 14 Задеснянського лісництва ДП «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 2,5 га.

Площа пробної площі 0,09 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Ґрунт дерново-слабопідзолистий, піщаний. Тип умов місцезростання - свіжий бір(А₂ ). Склад насадження 10 Сз.

Підготовка грунту під культури проводилась борознами, плугом ПКЛ – 70. Посадка культур проводилась вручну, під меч Колєсова. На площу висаджувались однорічні сіянці сосни звичайної із відстанню в ряду 0,5м та між рядами 2,0 м.

Догляд за культурами проводився механізованим і ручним способом упродовж 4років.

Повнота насадження 0,83. Середня висота культур 19 м, середній діаметр 22 м. Бонітет І.

Пробна площа № 5

Розташована в кварталі 17 виділ 5 Задеснянського лісництва ДП. «Н.-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 1,1 га,

Площа пробної площі 0,16 га. Рельєф ділянки злегка хвилястий. Тип ґрунту дерново-слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місце зростання свіжий субір (В₂). Живий надґрунтовий покрив представлений конвалією, злаками...

Культури створені посадкою. Ґрунт, під культури, підготовлено смугами, механізовано, культиватором КЛБ – 1,7 Посадку проводили зручну під меч Колєсова. На площу висаджували однорічні сіянці сосни за схемою розміщення садивних місць 2.0Х0.5м.

Догляд за культурами проводився вручну упродовж 4 років. Середній діаметр становить 30см, середня висота – 25 м, зростають по І бонітету.

Пробна площа № 6

Розташована в кварталі 18 виділ 15 Задеснянського лісництва ДП. «Новгород-Сіверське лісове господарство». Площа виділу 10,0 га.

Площа пробної площі 0,09га. Рельєф ділянки хвилястий. Ґрунти дернові слабопідзолисті, супіщані. Тип умов місцезростання - свіжий субір (В₂).

Підготовка ґрунту – борознами. Посадку проведено вручну однорічними сіянцями сосни звичайної, під меч Колєсова. Відстань в рядах 0.5 м та між рядами 2.0м.

Догляд за лісовими культурами проводились вручну упродовж 4 років.. Середня висота становить 25 м, середній діаметр – 28 см.

 

4.2 Особливості створення та росту культур сосни звичпйної на об'єктах дослідження у Задеснянському лісництві ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство»

 

Таблиця 4.1 – Характеристика лісових культур за даними пробних площ

Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком. Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на… - розширення робіт з сприяння природному поновленню;

Характеристика лісокультурних площ відведених під лісові культури на наступний рік.

Характеристика лісокультурної площі № 1

А0 – лісова підстилка потужна 3 – 5 см, бурого кольору А1 – гумусовий горизонт, сірий потужністю 3 - 15 см А2 – підзолистий шар горизонту світло-сірий, пронизаний гумусовими затьоками

Характеристика лісокультурної площі № 2

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 23 виділ 1 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 4,3 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2010 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 385 м³, кількість пеньків 450 – 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється сосною звичайною і березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

 

 

Характеристика лісокультурної площі № 3

Порядковий номер даної лісокультурної площі 2.Категорія площі  свіжа незадернілий зруб з частковим природним поновленням Ділянка розташована в кварталі 18 виділ 11 Задеснянського лісництва. Площа ділянки 2,0 га. Форма ділянки прямокутна. Тип умов місця зростання даної ділянки  свіжий субір (В2). Вирубка на ділянці проводилась взимку 2010 року. Склад насадження зрубаного деревостану (10Сз), запас на 1 га 404 м³, кількість пеньків 450 – 550 шт/га, середній діаметр пенька 42 см. Рельєф рівний. Ґрунти світло-сірі лісові.

Ділянка частково поновлюється березою повислою. Середня висота підросту складає 0,3 см.

Запроектовані типи лісових культур та їх обгрунтування

Штучні насадження закладають сівбою насіння або садінням сіянців. У разі сівби насіння на лісокультурну площу відпадає потреба у вирощуванні… Спосіб обробітку грунту. На зрубах суцільний обробіток грунту не знайшов… Розміщення посадкових місць. При закладанні суцільних культур застосовують квадратне або прямокутне розміщення…

Технологія створення запроектованих лісових культур

Таблиця 5.1 Основні показники зі створення та вирощування лісових культур

 

Таблиця 5.2 Потреба і вартість садивного матеріалу для створення культур

   

Розрахунок потреби і вартості робочої сили і механічної тяги для створення лісових культур

Технологія створення запроектованих лісових культур

Враховуючи сприятливий вплив берези на грунт, у культури свіжих і вологих борів доцільно вводити один ряд берези через 4-5 рядів сосни. На зрубах –де очікується поновлення головних або другорядних порід краще… На зрубах з типом лісу В2ДС кращім компонентом сосни є дуб звичайний. Його опад більше, ніж опад берези повислої,…

Собівартість та економічна оцінка запроектованих лісових культур.

До собівартості відносяться такі витрати: 1. Тарифна заробітна плата робітникам. 2. Інші види заробітної плати.

РОЗДІЛ 6. Безпека життєдіялльності при виконанні лісокультурних робіт.

Охорона праці важливим фактором продуктивності праці. Охорона праці передбачає систему міроприємств направлених на створення безпечних і нормальних умов праці. Вона включає всі правові‚ технічні та санітарно-гігієнічні норми. Правила охорони праці є обов’язковими для дотримання всіма працівниками лісового господарства.

Основою охорони праці є проведення інструктажів та виробничого стажування на робочому місці. Інструктажі повинні проводитись з усіма працівниками незалежно від терміну роботи. Після проведення інструктажів всі робітники повинні розписатись в журналах по техніці безпеки про те, що вони прослухали правила техніки безпеки при виконанні даних робіт. При цьому повинні бути перевірені знання проінструктованих працівників.

При виконанні лісокультур них робіт основними правилами , яких потрібно дотримуватись є такі:

 

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ НА ЛІСОКУЛЬТУРНИХ РОБОТАХ

Лісокультурні роботи слід організовувати і виконувати відповідно до карти технологічного процесу, яка розробляється і затверджується у встановленому роботодавцем порядку та з

ВИСНОВОКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідження дозволяють зробити висновок, що кращими в умовах підприємства є змішані за складом насадження, якість яких зростає з віком. Основними напрямками покращення лісокультурної діяльності підприємства, на… - розширення робіт з сприяння природному поновленню;

Пропозиції виробництву.

На староорних землях , у рік що передує посадці культур, по можливості провести внесення гербіцидів ( типу Раундап) та інсектицидів, з метою…    

Кіровське лісництво - кв.28, вид.15, пл. - 2,8 га.

Вирощування лісових культур Сосни звичайної на схилах

Задеснянське лісництво – кв.47, вид.5, пл. – 2,0 га.

ЗАДЕСНЯНСЬКЕ лісництво – кв.72, вид. 11.1, пл. - 4,5 га.

Лісові культури Сосни звичайної 2002 року переведені в покриту лісом площу в 2007 році.

Задеснянське лісництво

Вирощування сіянців Сосни звичайної „В коробах”

Список літератури.

1.Алексеев И.А. Лесохозяйственные меры борьби с корневой губкой М.: Лесная промышленность , 1969. 2. Бабич А.Г. Способы повышения биологической устойчивости и продуктивности… 3. Ведмідь М.М. ,Шкудор В.Д. .Бузун В.О. Відновлення лісостанів Західного Полісся. Видавництво « Полісся» 2008рік.