Дерматропні віруси: натуральна віспа людини, ящур, везикулярний стоматит, вісповакцина, везикулярна екзантема свиней, везикулярна хвороба свиней, інфекційний ларинготрахеїт птахів, віспа птахів, міксоматоз кролів, контагіозна ектима овець і кіз, віспа свиней, віспа овець та інші.
Нейротропні віруси: сказ, хвороба Борна, енцефаліти коней, полімієліт, енцефаломієліт птахів, вісна-маеді, хвороба Тешена та інші.
Пвевмотропні віруси:грип людей, ссавців, птахів, респіраторно-синцитіальна інфекція ВРХ, аденовірусна інфекція ВРХ, парагрип-3, інфекційний бронхіт курей, інфекційний ринотрахеїт великої рогатої худоби та інші.
Пантропні віруси:ньюкаслська хвороба, класична чума птахів, класична чума свиней, африканська чума свиней, чума великої рогатої худоби та дрібної рогатої худоби, ІНАН, ринопневмонія коней, хвороба Ауескі та інші.
Однак ця спорідненість нестрога. Наприклад, вірус чуми собак може викликати хворобу чотирьох клінічних форм: нервову (хорея собак), легеневу (пневмонія), вісцеральну (ентерити) і шкірну; причому частіше ці форми зустрічаються не в чистому виді, а розвиваються одночасно, тому класифікація вірусів на основі тропізму неможлива. Так, вірус жовтої лихоманки є пантропним і надзвичайно вірулентним, однак при серійних пасажах у центральній нервовій системі білих мишей він стає нейротропним, але апатогенним для мавп і людини.
Вплив вірусів на кров. Крім еритроцитотропізму при герпесвірусній інфекції людини, при чумі свиней відзначене гальмування продукції еритроцитів і гранулоцитів. Задовго до появи клінічних ознак хвороби виникає деструкція кровотворних клітин, порушення їхнього синтезу і дозрівання, аплазія.
Реакція лейкоцитів на взаємодію з респіраторними вірусами на відміну від еритроцитів нагадує реакцію взаємодії з епітелієм дихальних шляхів, сприйнятливих до грипу тварин. Лейкоцити крові людини активно адсорбують на собі віруси грипу і респіраторно-синцитіального вірусу, завдяки чому знижують фагоцитарну активність. При чумі свиней і вірусній діареї постійною ознакою є лейкопенія.
Дія вірусів на генетичний апарат клітини. При ряді міксовірусних інфекцій (кір, паротит, Сендай і ін.) спостерігаються хромосомні порушення в лейкоцитах крові хворих у гострому періоді хвороби.
Вірулентність вірусів. Вірулентність як ступінь патогенності вірусу залежить від особливостей штаму і методу його підтримки, прояв її - від методу уведення вірусу в організм. Загальновизнане розходження у вірулентності штамів того самого вірусу. У вірусу ньюкаслської хвороби прийнято всі штами поділяти на велогенні (високовірулентні), мезогенні (штами середньої патогенності -такі, як Н, Муктесвар, Роакін) і лентогенні, апатогенні навіть для курчат добового віку і які знайшли широке практичне застосування як живі вірус-вакцини (La Sota, В1, Бор-74 ВДНКІ, FR і F-штами).