| Нозологічні форми | Препарати ІФН |
| А. Ефективність підтверджено клінічно Гепатит В Гепатит С Гепатит Д Герпес генітальний Папілломавірусні захворювання (генітальні бородавки, загострені кандиломи) Папіломатоз гортані ВІЛ - інфекція, СНІД Розсіяний склероз Б. Виявлений позитивний ефект Герпетичні та аденовірусні кон'юнктивіти і керато- кон'юнктивіти ГРВІ | Лейкоцитарний ІФН людини, роферон, інтрофон, берофор, віллферон, g - ІФН. Роферон, інтрон, віллферон, ферон. Роферон, інтрон, віллферон. Лейкоцитарний ІФН людини, роферон, інтрон, берофор, ферон. Лейкоцитарний ІФН людини, роферон, інтрон, берофор, віллферон, g - ІФН, ферон. Лейкоцитарний ІФН людини, інтрон, берофор, віллферон, ферон. Роферон, інтрон, віллферон, ферон Бетасерон, бетаферон, ферон. a - і b - ІФН a - ІФН |
Спектр захворювань, при яких показано використання ІФН можна розділити на три великі групи вірусної інфекції (табл. 12), пухлинні хвороби та інші захворювання.
Серед вірусних інфекцій найбільше вивчений ефект при герпетичних ураженнях (кератити, кератокон'юнктивіти, генітальний герпес) , гострих і хронічних гепатитах, грипі і ГРВІ; менше вивчена ефективність ІФН при ВІЛ - інфекції, папілломавірусах ураженнях (папіломатоз гортані, бородавки), епідеміологічному паротиті, сказі. Препарати ІФН найбільш перспективні для профілактики та терапії дитячих інфекцій (ГРВІ, кір, гепатит, хламідіози та інші). Клінічна ефективність виражається в зменшенні або зникненні симптомів інтоксикації, зниження лейкоцитозу, корекції ацидозів та покращення загального стану. Крім вказаних вище станів, ІФН використовують:
1) a - ІФН - профілактично у пацієнтів з імунодефіцитами при виникненні ризику герпетичних інфекцій; для лікування саркоми Капоші і хронічного лімфолейкозу у хворих зі СНІДом.
2) b - ІФН - для лікування розсіяного склерозу.
3) g - ІФН - деколи використовують як імуномодулятор у пацієнтів з онкологічними ураженнями, деякими імунодефіцитами, а також при аутоімунних і паразитарних хворобах.
Індуктори інтерферону.Препарати ІФН органічно доповнюють індуктори ІФН, котрі можна розглядати як нову і досить перспективну групу антивірусних препаратів. Індуктори ІФН представляють досить різнорідну по складу групу високо і низькомолекулярних з'єднань, об'єднаних здатністю викликати в організмі власного (ендогенного) ІФН. Багато препаратів даної групи проявляють антитуморогенний, противірусний, імуномоделюючий ефект. В результаті багаторічного, направленого скринінгу серед препаратів різної природи (флюоренони, акриданони, аналоги госсіполу, синтетичні полінуклеотиди, природні дсРНК та інші) виявлені декілька досить перспективних з'єднань які мають досить високий хіміотерапевтичний індекс і придатних для профілактики і лікування вірусних інфекцій (табл.13).
Вивчення ефективності індукторів ІФН при різних експериментальних вірусних інфекціях виявило широкий спектр їх активності і дозволило намітити основні шляхи їх подальшого клінічного використання. Отримані результати підтвердили головну властивість індукторів ІФН - універсально широкий діапазон противірусної активності.