Біосферні, природні заповідники, національні природні парки
(станом на 01.01.2002)
| Площа зе- | |||||
| № пор. | Назва | Розташування | Рік створення | Загальна площа, га | мель, надана в постій- |
| не користу- | |||||
| вання, га | |||||
| Біосферні заповідники | |||||
| Асканія-Нова | Херсонська область | 33 307,6 | 11312,2 | ||
| Чорноморський | » | 1985 (розши- | 89 129,0 | 70 509,0 | |
| рений у 1998) | |||||
| Карпатський | Закарпатська область | 1993 (розши- | 53 630,0 | 31 977,0 | |
| рений у 1997) | |||||
| Дунайський | Одеська область | 1998 (на базі | 46 402,9 | 22 662,0 | |
| ПЗ «Дунай- | |||||
| ські плавні», шо | |||||
| існує з 1981 р.) | |||||
| Природні заповідники | |||||
| Кримський | Автономна | 44 175,5 | 44 175,5 | ||
| Республіка Крим | |||||
| Канівський | Черкаська область | 2 049,3 | 2 049,3 | ||
| Український | Донецька область | 2 768,4 | 2 768,4 | ||
| степовий | |||||
| Луганський | Луганська область | 1 575,5 | 1 575,5 | ||
| Поліський | Житомирська область | 20 104,0 | 20 104,0 | ||
| Ялтинський | Автономна | 14 523,0 | 14 523,0 | ||
| гірсько-лісовий | Республіка Крим | ||||
| Мис Мартьян | » | 240,0 | 240,0 | ||
| Карадазький | » | 2 855,2 | 2 855,2 | ||
| Розточчя | Львівська область | 2 084,5 | 2 084,5 | ||
| Медобори | Тернопільська | 1990 (розши- | 10 516,7 | 10 516,7 | |
| область | рений у 2000) |
117
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Глава 2
Біоекологія
Закінчення табл. 2.2
| Площа зе- | |||||
| № пор. | Назва | Розташування | Рік створення | Загальна площа, га | мель, надана в постійне користу- |
| вання, га | |||||
| Дніпровсько- | Дніпропетровська | 3 766,2 | 3 766,2 | ||
| Орільський | область | ||||
| Єланецький | Миколаївська область | 1 675,7 | 1 675,7 | ||
| степ | |||||
| Горгани | Івано-Франківська | 5 344,2 | 5 344,2 | ||
| область | |||||
| Казантипський | Автономна | 450,1 | 450,1 | ||
| Республіка Крим | |||||
| Опукський | » | 1 592,3 | 1 592,3 | ||
| Рівненський | Рівненська область | 47 046,8 | 47 046,8 | ||
| Черемський | Волинська область | 2 975,7 | 2 975,7 | ||
| Національні природні парки | |||||
| Карпатський | Івано-Франківська | 50 303,0 | 38 591,0 | ||
| область | |||||
| Шацький | Волинська область | 1983 (розши- | 48 977,0 | 18 810,0 | |
| рений у 1999) | |||||
| Синевир | Закарпатська область | 40 400,0 | 27 208,0 | ||
| Азово- | Херсонська область | 52 154,0 | 52 154,0 | ||
| Сиваський | |||||
| Вижницький | Чернівецька область | 7 928,4 | 7 013,4 | ||
| Подільські | Хмельницька область | 261 316,0 | 3 015,0 | ||
| Товтри | |||||
| Святі Гори | Донецька область | 40 589,0 | 11878,0 | ||
| Яворівський | Львівська область | 7 078,6 | 2 885,5 | ||
| Сколівські | » | 35 684,0 | 24 702,0 | ||
| Бескиди | |||||
| Деснянсько- | Сумська область | 16 215,1 | 7 272,6 | ||
| Старогутський | |||||
| Ужанський | Закарпатська область | 39 159,3 | 14 904,6 |
Сучасні ретельні еколого-економічні розрахунки й моделі показують: збереження генофонду будь-якого регіону можливе лише за умови, що не менше ніж 10—15 % його площі зайнято заповідними територіями рангу заповідника чи заказника. На-
явність розвиненої мережі заповідних територій — необхідна (хоч і не достатня) умова збереження біорізноманітності. Тому кожна держава, яка приєдналася до Конвенції про біорізноманітність, зобов'язана підтримувати й розвивати мережу заповідних територій, насамперед — заповідників.
Потрібно менше мисливців — більше сторожів у заповідниках, менше мисливських товариств — більше товариств захисту тварин, менше мисливської літератури — більше літератури біологічної. І тоді останні акти трагедії диких тварин, які людство впише в історію життя на планеті Земля, матимуть гарний фінал!
І. І. Акимушкін,
російський біолог,
публіцист
Заповідник — це виділені державою території й акваторії, в межах яких охороняються природні об'єкти, що становлять особливу екологічну, генетичну, наукову чи культурну цінність: типові чи рідкісні ландшафти, еталонні ділянки природного середовища, рідкісні геологічні утворення, угруповання рослин і тварин із характерним генофондом тощо. Заповідники беруться під охорону закону, на їхній території категорично забороняються всі види господарської діяльності (мисливство, рибальство, вилов тварин, усі види лісокористування, заготівля сіна, лікарських трав, збирання квітів, випасання худоби), застосування будь-яких хімічних засобів, шумових дій. У заповіднику вводиться певний заповідний режим. Це або абсолютне заповідання, тобто цілковите невтручання людей у природні процеси, або заповідання обмежене, за якого для досягнення максимальної природної рівноваги й максимального збереження екосистем допускається здійснення певних біотехнологічних заходів (наприклад, вилов тварин, що надміру розмножилися, створення штучних водопоїв, протиерозійний захист тощо). Всього у світі створено більш як 11 тис. заповідних територій, що мають статус заповідника чи національного парку.
Заповідники, які являють собою найхарактернішу еталонну ділянку біосфери даної фізико-географічної зони або біома й де діє режим абсолютного заповідання, мають найвищий статус — це біосферні (або еталонні) заповідники. Сьогодні в світі є близько 350 біосферних заповідників, і чотири з них розташовані на території України: Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський та Дунайський.
Розділ І Сучасні підходи в науці про довкілля
Глава 2
Біоекологія
 | |||
|
|
| < т ❁ |
У заповідниках із нижчим статусом на більшості території вводиться режим обмеженого заповідання, хоч обов'язково є також і ділянки абсолютної заповідності. В Україні 17 таких заповідних територій (рис. 2.13): у Поліссі це Поліський і Рівненський заповідники; в лісостепу — заповідники Канівський, Дніпровсь-ко-Орільський, Розточчя та Медобори; в степовій зоні — Український степовий, Луганський та Єланецький степ; у Карпатах — заповідник Горгани; в Криму — заповідники Карадазький, Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Казантипський, Опукський і Мис Мартьян; у Прикарпатті — Черемський заповідник.
Крім указаних природних заповідників, в Україні є 54 істор и ко- культури их та історико-архітектурних заповідники. Серед них такі всесвітньо відомі, як Шевченківський у Каневі, Києво-Печерський, Софія Київська, Асканія-Нова тощо.
Національні природні парки — це території, що створюються для збереження природних комплексів, які мають екологічну, історичну й естетичну цінність завдяки сприятливому поєднанню природних і культурних ландшафтів, і для використання їх у рекреаційних, виховних, наукових і просвітницьких цілях. В Україні є 11 національних парків, таких як Шацькі озера, Подільські Товтри, озеро Синевир тощо.
Заказники — це території й акваторії, на яких охороняються окремі види рослин і тварин або природні комплекси (озера, болота, ділянки лісу чи степу з рідкісними видами рослин або тварин, печери, території з унікальними геологічними утвореннями тощо). На території заказників дозволяється обмежена господарська діяльність, але тільки така, що не завдає шкоди об'єктам, які охороняються (наприклад, обмежена заготівля сіна в лісових заказниках, збирання морської трави зостери в приморських заказниках, регламентоване полювання на окремих видів тварин у заповідно-мисливських господарствах). На території України практично в кожній області є принаймні кілька заказників.
Пам'ятки природи являють собою окремі невідновлювані природні об'єкти, які мають наукове, історичне чи культурно-естетичне значення, наприклад: водоспад, печера, дуже старе дерево, джерело, рідкісне геологічне відслонення. Останнім часом до пам'яток природи дедалі частіше почали відносити також невеликі території (площею до кількох сотень квадратних метрів), зайняті популяціями рідкісних та реліктових видів або попу-
120
s