Реферат Курсовая Конспект
ПОДАТКОВА СИСТЕМА - Конспект, раздел Образование, Міністерство Освіти І Науки, Молоді Та Спорту України...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ
ПОДАТКОВА СИСТЕМА
Конспект лекцій
Вінниця, ЛЕКЦІЯ 1.
ТЕМА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ.
Поняття податкової системи.
Принципи оподаткування.
Класифікація податку.
ЛЕКЦІЯ 2.
Тема 2. Податок на прибуток підприємств.
1. Сутність прибуткового оподаткування підприємств, його функції, переваги, недоліки.
2. Характеристика та класифікація платників податку.
3. Загальна характеристика об’єкта оподаткування. Ставки податку.
4. Амортизаційні відрахування: суть, значення, види.
5. Податкові пільги: сутність, види.
ЛЕКЦІЯ 3.
Тема 3. Податок на доходи фізичних осіб.
1. Характеристика податку.
2. Пільгові аспекти податку.
3. Порядок оподаткування операцій з рухомим та нерухомим майном.
4. Специфіка оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців.
5. Порядок подання податкової декларації.
Порядок оподаткування операцій з рухомим та нерухомим майном
Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна
У Податковому кодексі чітко не визначено, що належить до об'єктів рухомого майна, однак це міститься в інших нормативно-правових документах. Так, згідно із Законом України від 18.11.2003 р. № 1255-ІV «рухоме майно - це окрема рухома річ, сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери, а також майнові права та обов'язки». Відповідно до постанови КМУ від 10.09.2003 р. № 1440 «рухоме майно - це матеріальні об'єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. До рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю».
Для цілей оподаткування дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою 5 % бази оподаткування. Дохід від продажу об'єкта рухомого майна визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта.
На відміну від нерухомого майна, де кожен об'єкт володіє унікальними властивостями, що ускладнює підбір аналогів, рухоме майно, як правило, є об'єктом масового виробництва, що спрощує процедуру оцінки. При цьому важливо враховувати стан рухомого майна, умови зберігання, а також достовірність джерел інформації про ціни продажів на аналогічне рухоме майно.
Слід зазначити, як виняток, що під час продажу одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера не частіше одного разу протягом звітного податкового року доходи продавця від зазначених операцій оподатковуються за ставкою 1 %, а від другого та наступних продажів - за ставкою 5 %, а сам дохід визначається виходячи із ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об'єкта та не нижче 25 % вартості такого самого нового об'єкта рухомого майна.
Фізична особа - платник податку самостійно розраховує та сплачує до бюджету через банківські установи податок з доходу, отриманого від продажу чи обміну рухомого майна. У випадку якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа-підприємець, суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності податкової оціночної вартості такого рухомого майна, що визначена суб'єктом податкової оціночної діяльності та документа про сплату податку сторонами договору, щокварталу подає органу державної податкової служби інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу, податкову оціночну вартість майна та суму сплаченого до бюджету податку у порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.
Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, які здійснюються фізичними особами-нерезидентами, оподатковується згідно з порядком оподаткування таких доходів для резидентів. При цьому ставка податку становить 15 %, а якщо дохід перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - 17 % суми перевищення.
Якщо резиденти та нерезиденти успадкували (отримали у подарунок) об'єкт рухомого майна та продають його, то податок нараховується та сплачується за наведеними вище правилами.
Таким чином, порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна має певні особливості, особливо в частині продажу легкового автомобіля, мотоцикла та моторолера залежно від кількості продаж цих об'єктів протягом звітного податкового року, статусу резидента чи нерезидента у особи, що здійснює дані операції.
Специфіка оподаткування доходів фізичних осіб-підприємців та від провадження незалежної професійної діяльності
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування
Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Статус фізичної особи-підприємця, який є громадянином України, підтверджується свідоцтвом, що оформлюється у порядку, визначеному Законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Відповідно до ст. 1 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» свідоцтво про державну реєстрацію - документ встановленого зразка, який засвідчує факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи-підприємця.
Доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою 15 %, а якщо загальна сума доходу у звітному податковому місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - 17 % суми перевищення.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Не може бути зараховано до складу витрат з метою визначення чистого оподатковуваного доходу ті витрати, які безпосередньо не пов'язані з провадженням господарської діяльності (витрати на купівлю продуктів харчування для власного кінцевого споживання, особисті телефонні переговори тощо), не підтверджені документально та пов'язані з придбанням рухомого і нерухомого майна, яке підлягає державній реєстрації, якщо таке майно придбано до державної реєстрації фізичної особи - суб'єктом підприємницької діяльності та/або не використовується у такій діяльності.
При визначенні чистого оподатковуваного доходу фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, які входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Відповідно ці суми не можуть бути взяті до уваги при визначенні ані чистого оподатковуваного доходу, ані розміру податкового зобов'язання.
Фізичні особи-підприємці за місцем своєї податкової адреси подають до органу державної податкової служби за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного року, податкову декларацію незалежно від результатів діяльності, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності вони мають відобразити інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до 01.01.2011 р., подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність, або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше ніж 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
Надмірно сплачені суми податку (тобто коли фактичний розмір податкових платежів перевищив розраховане податкове зобов'язання) підлягають зарахуванню у рахунок майбутніх платежів або поверненню платнику податку у порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, порядок ведення якої визначаються центральним органом державної податкової служби, та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Підтверджуючими документами щодо походження товару можуть бути будь-які документи, які встановлюють (закріплюють) право власності на товар та/або особливості його обігу (угоди, договори, товарні квитанції, товарні чеки, акти прийому-передачі, товарно-транспортні накладні, свідоцтва про право власності, гарантійні талони та ін.), з яких повною мірою випливає зміст здійсненої угоди або господарської операції.
Таким чином, з метою оподаткування фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначається чистий оподатковуваний дохід як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
ЛЕКЦІЯ 4.
Тема 4. Податок на додану вартість.
1. Платники ПДВ. Реєстрація осіб як платників податку.
2. Об’єкт і база оподаткування.
3. Розміри ставок ПДВ.
4. Порядок обчислення та сплати ПДВ.
5. Відшкодування ПДВ.
Розміри ставок податку на додану вартість
Ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування. В Україні встановлено дві ставки ПДВ: основна ставка - 17 % та 0 %. Основна ставка у розмірі 17 % буде застосовуватися з 1 січня 2014 року. Протягом періоду, що передує зазначеній даті, основна ставка ПДВ становить 20 % від бази оподаткування. Податок додається до ціни товарів/послуг.
Отже, у Податковому кодексі збережено дві ставки податку, що свідчить про відмову використовувати в Україні знижені ставки, як це відбувається в більшості європейських країн. Така відмова дозволяє уникнути ускладнення адміністрування податку та загострення проблем із його відшкодуванням. Основна ставка податку відповідає вимогам ст. 97 Директиви Ради 2006/112/ЄС, згідно з якими з 1 січня 2011 р. до 31 грудня 2015 р. стандартна (основна) ставка ПДВ у державах-членах ЄС не може бути меншою від 15 % (див. табл. 5.1).
Таблиця 5.1 Ставки ПДВ у державах-членах ЄС (станом на 01.01.2011 р.), %
Держави-члени ЄС | Стандартна ставка | Знижена ставка | Суперзнижена ставка |
Бельгія | 6/12 | - | |
Болгарія | - | ||
Чеська Республіка | - | ||
Данія | - | - | |
Німеччина | - | ||
Естонія | - | ||
Греція | 6,5/13 | - | |
Іспанія | |||
Франція | 19,6 | 5,5 | 2,1 |
Ірландія | 13,5 | 4,8 | |
Італія | |||
Кіпр | 5/8 | - | |
Латвія | - | ||
Литва | 5/9 | - | |
Люксембург | 6/12 | ||
Угорщина | 5/18 | - | |
Мальта | - | ||
Нідерланди | - | ||
Австрія | - | ||
Польща | 5/8 | - | |
Португалія | 6/13 | - | |
Румунія | 5/9 | - | |
Словенія | 8,5 | - | |
Словаччина | - | ||
Фінляндія | 9/13 | - | |
Швеція | 6/12 | - | |
Велика Британія | - |
Пільгові ставки застосовуються виключно до визначених Директивою 2006/112/ЄС товарів та послуг, серед яких - харчові продукти; водопостачання; фармацевтична продукція; медичне обладнання; перевезення пасажирів; надання послуг медичної та стоматологічної допомоги; постачання послуг із прибирання вулиць, вивезення сміття; доступ на спортивні та видовищні заходи, в театри, цирки, на виставки; надання, будівництво, ремонт та перебудова житла в рамках соціальної політики; розміщення в готелях та подібних закладах тощо.
Стягнення ПДВ за однією ставкою усуває необхідність окремого обліку платником купівель і продажів, що оподатковуються різними ставками. Отже, його наслідками для платників є спрощення обліку, зменшення обсягу податкових декларацій тощо.
Особливістю оподаткування операцій із постачання товарів/послуг за нульовою ставкою є те, що таке оподаткування дає право платникам податку, що здійснюють ці операції, на бюджетне відшкодування суми податку, сплаченої в ціні придбаних матеріальних ресурсів і віднесеної до податкового кредиту Директивою Ради 2006/112/ЄС нульову ставку податку не передбачено. Однак щодо частини операцій, звільнених від оподаткування, передбачено право відносити на зменшення податкового зобов'язання ПДВ, сплачений на попередніх етапах, отже передбачено право на бюджетне відшкодування. Таке звільнення з відшкодуванням є аналогом нульової ставки ПДВ.
Податковим кодексом впроваджено тимчасовий режим застосування нульової ставки. На період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному органі державної податкової служби, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Зазначимо, що нульову ставку при експорті не слід розглядати як податкову пільгу. Це є спеціальний механізм податкового регулювання експорту, застосування якого обумовлено характером ПДВ як податку на внутрішнє споживання та відповідає принципу місця призначення, який використовується в Україні щодо непрямого оподаткування.
ЛЕКЦІЯ 5.
Тема 5. Акцизний податок.
1. Сутність АП.
2. Суб’єкти і об’єкти оподаткування АП.
3. Види підакцизних товарів та ставки податку.
4. Порядок обчислення сум податку.
5. Особливості оподаткування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
6. Контроль за сплатою АП до бюджету
ЛЕКЦІЯ 6.
Тема 6. Екологічний податок.
1. Сутність екологічного податку, його функції, міжнародний досвід.
2. Платники екологічного податку, податкові агенти.
3. Об’єкти та база оподаткування.
4. Ставки екологічного податку та їх класифікація.
5. Порядок та специфіка обчислення податку.
6. Порядок подання податкової звітності та сплати податку.
ЛЕКЦІЯ 7.
Тема 7. Місцеві податки і збори.
1. Економічна сутність та розвиток місцевого оподаткування.
2. Розвиток місцевого оподаткування.
3. Система місцевих податків і зборів та основи їх справляння.
4. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
5. Збір за місця для паркування транспортних засобів.
6. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
7. Туристичний збір.
ЛЕКЦІЯ 8.
Тема 8. Спеціальні податкові режими.
1. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва.
2. Фіксований сільськогосподарський податок.
3. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію.
4. Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Порядок обчислення сум збору передбачає використання діючого тарифу, під яким розуміється ціна природного газу для відповідної категорії споживачів без урахування тарифів на його транспортування і постачання споживачам та суми податку на додану вартість.
Ціну природного газу для споживачів усіх категорій (крім населення) без урахування тарифів на транспортування і постачання природного газу споживачам і суми ПДВ потрібно визначати поділивши на 1,02, тобто зменшити на суму цільової надбавки (2 %), а саме:
Цгазу = (Цнкре : 1,2 - Т - П): 1,02,
де Цнкре : 1,2 - граничний рівень ціни на природний газ згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України без урахування податку на додану вартість;
Т - тариф на транспортування газу без урахування податку на додану вартість;
П - тариф на постачання природного газу без урахування податку на додану вартість.
У випадку постачання газу замість коефіцієнта 1,02 використовується коефіцієнт 1,04.
Базовим податковим (звітним) періодом для цього збору встановлений календарний місяць. У зв'язку з цим податкова декларація повинна надаватися до податкових органів за місцем реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця за формою, встановленою центральним органом державної податкової служби, а платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації.
При цьому необхідно звернути увагу на те, що збір сплачується за місцем податкової реєстрації, а не за місцем постачання природного газу.
ЛЕКЦІЯ 9.
Тема 9. Збір за спеціальне використання води та лісових ресурсів, користування радіочастотним ресурсом.
1. Платники збору.
2. Об’єкт оподаткування збором.
3. Ставки збору.
4. Порядок обчислення збору.
5. Порядок сплати збору.
Платники збору
Обєкт оподаткування збором
Ставки збору
Порядок обчислення збору
Радіочпстотні ресурси
Податкові зобов'язання платники збору за користування радіочастотним ресурсом визначають самостійно. Розрахунок суми збору залежить від встановлених ставок збору, виду радіозв'язку, виділеної ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Обчислення суми збору за користування радіочастотним ресурсом здійснюється із дати видачі ліцензії на користування радіочастотним ресурсом або з дати видачі дозволу на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. Дата видачі зазначена в самій ліцензії або у дозволі. При продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України збір сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.
Порядок сплати збору
ЛЕКЦІЯ 10.
Тема 10. Плата за землю.
1. Загальна характеристика плати за землю.
2. Платники податку.
3. Об’єкти та база оподаткування.
4. Ставки земельного податку.
5. Пільги щодо сплати податку для фізичних та юридичних осіб.
6. Порядок, строки обчислення та сплати за землю.
7. Індексація нормативної грошової оцінки земель.
8. Порядок зарахування до бюджетів плати за землю.
Ставки земельного податку
Ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження)
Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:
— для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
— для багаторічних насаджень - 0,03.
Щодо поняття ставки податку, то у п. 14.1.240 ст. 14 ПК України встановлено, що ставка податку для цілей розділу XIII ПК України (Плата за землю) - це законодавчо визначений річний розмір плати за одиницю площі оподатковуваної земельної ділянки.
Ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів
Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних сил України, які здійснюють господарську діяльність, встановлюється у розмірі 0,02 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі), встановлюється у розмірі 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Ставка податку за земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель), нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду та лісогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду встановлюється у розмірі 0,3 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Ставка податку за земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Пільги щодо сплати податку для фізичних та юридичних осіб
– Конец работы –
Используемые теги: аткова, система0.047
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: ПОДАТКОВА СИСТЕМА
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов