Туристичний збір є місцевим збором, який може справлятися на всій території країни; він вводиться замість раніше діючого курортного збору, який мав обмежене застосування. Запровадження цього збору сприятиме залученню додаткових фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування, які можна спрямувати на розвиток туристичної та курортної інфраструктури територіальних громад. Туристичний збір не є обов'язковим для встановлення за наявності об'єктів оподаткування, а його ставки та порядок сплати визначаються сільською, селищною і міською радами. Це дозволяє органам місцевого самоврядування провадити власну фіскальну політику залежно від економічної ситуації.
Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської рад про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов'язанням залишити місце перебування в зазначений строк. Проте не сплачують туристичний збір особи, які:
· постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір;
· особи, які прибули у відрядження;
· інваліди, діти-інваліди та особи, які супроводжують інвалідів І групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
· ветерани війни;
· учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
· особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.
Ставка збору встановлюється органами місцевого самоврядування у розмірі від 0,5 % до 1 % до бази справляння збору залежно від якості наданих сервісних послуг і природнокліматичних умов адміністративно-територіальних одиниць.
База справляння збору - це вартість усього періоду проживання в готелях, кемпінгах, мотелях, гуртожитках для приїжджих й інших закладах готельного типу, санаторно-курортних закладах, будинках і квартирах, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму без ПДВ.
До вартості проживання, за якою визначається база справляння цього збору, не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд, обов'язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати.
Податковими агентами, на яких згідно з рішеннями органів місцевого самоврядування покладається обов'язок з обчислення і перерахування туристичного збору до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платників податків визначено:
а) адміністрації готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичні особи або фізичні особи - підприємці, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Порядок сплати збору. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
Податковий період, тобто період, за який податковий агент зобов'язаний здійснювати розрахунки туристичного збору та сплатити його до бюджету, дорівнює календарному кварталу, тобто до 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня.