На даний час сільське господарство України працює у привілейованому режимі оподаткування. Аграрним підприємствам надано значну кількість податкових пільг, але їхню несільськогосподарську діяльність держава оподатковує на загальних підставах. З метою стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва Податковим кодексом далі - (ПК) України передбачено функціонування спеціального податкового режиму у формі фіксованого сільськогосподарського податку.
Фіксований сільськогосподарський податок далі - (ФСП) - це податок, який справляється з одиниці земельної площі у відсотках від її нормативної оцінки та сплата якого замінює сплату окремих податків і зборів. Фіксований сільськогосподарський податок належить до загальнодержавних податків, тобто таких, що є обов'язковими для сплати на усій території України.
ФСП почав діяти в нашій країні з 1 січня 1999 р. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок», а був затверджений Верховною Радою України 17 грудня 1998 р.. Протягом таких років цей Закон мав суттєві зміни, і остаточно втратив чинність після прийняття 2 грудня 2010 р. Податкового кодексу України.
Суб'єктом оподаткування є сільськогосподарський товаровиробник. Під ним розуміється юридична особа, незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання. Відповідно, платниками ФСП можуть бути також суб'єкти, які займаються виловом риби у внутрішніх водоймах (рибгоспи).
Не може бути платником ФСП суб'єкт господарювання:
— у якого понад 50 % виручки, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва становить дохід від продажу декоративних рослин, диких тварин і птахів, хутряних виробів та хутра;
— який виробляє чи реалізує підакцизні товари (крім виноградних виноматеріалів, вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства);
— який на день подання документів для набуття статусу платника податку повинний податковий борг (за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок форс-мажорних обставин).
Об'єктом оподаткування ФСП є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) і земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Базою оподаткування ФСП є вартість сільськогосподарських угідь і земель водного фонду, зафіксована на 1 липня 1995 р. Нормативна грошова оцінка землі визначається залежно від її родючості та потенційної продуктивності.