рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ: ПОБУДУВАННЯ системи внутрішнього холодного водопроводу житлового будинку

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ: ПОБУДУВАННЯ системи внутрішнього холодного водопроводу житлового будинку - раздел Образование, Міністерство Науки І Освіти України   Донбаська Націон...

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВАТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

 

 

КАФЕДРА ВОДОПОСТАЧАННЯ, ВОДОВІДВЕДЕННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  Затверджено на засіданні кафедри: „Водопостачання, водовідведення і

Мета – закріплення теоретичних знань, придбання навиків проектування і оволодіння методиками розрахунку інженерних систем.

Завдання вміщує всі необхідні дані (додатки1,2,3): генплан кварталу з інженерними комунікаціями і їх характеристики (гарантійний напір в точці… 1.2. Склад практичної роботи. Практична робота включає записку (об'єм 15…20 с., формат А4) пояснення і графічну частину, яка може бути виконана на…

В результаті практичного заняття №1 студент має вибрати завдання і ознайомитися з вимогами до його виконання.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

ПОБУДУВАННЯ системи внутрішнього холодного

водопроводу житлового будинку

План заняття.

2.1. Основні функціональні елементи водопроводу

2.2. Пристрій вводу водопроводу.

2.3. Водомірний вузол.

2.4. Розведення водопроводу.

 

2.1. Основні функціональні елементи водопроводу

Внутрішній господарсько-питний, або «холодний» водопровід будинку - сукупність інженерних пристроїв, призначених для подачі води під тиском до санітарних приладів, розташованих усередині будівлі. При кількості поверхів житлового будинку до 12 – внутрішній протипожежний водопровід не приймається.

У житлових будівлях санітарними приладами є: змішувачі мийок, ванн і умивальників, крани бачків унітазів, місцеві водонагрівачі, поливальні крани.

Система внутрішнього холодного водопроводу включає наступні елементи:

введення в будівлю;

водомірний вузол;

розводяща мережа;

стояки;

підведення до приладів;

водорозбірна і запірно-регулююча арматура.[5, п.4.1]

Залежно від місцевих умов в систему включаються насосні установки, запасні і регулюючі місткості.

В даних прикладах використані будівлі від трьох до п'яти поверхів. Для таких будівель застосовується тупикова схема з нижньою розводкою в санітарних кімнатах на висоті 0,25…0,3 м над підлогою. [5, п.9.1].

 

2.2. Пристрій вводу водопроводу.

Якщо в проекті прийнята тупикова схема внутрішнього водопроводу з одним вводом, то його краще розташовувати в центрі будівлі (якщо споживачі розташовані рівномірно по обидві сторони), або в тій частині будівлі, де споживається більша кількість води.

Вводи приєднується до зовнішньої мережі під прямим кутом, якщо це виконати не можливо, допускається приєднання по діагоналі, з кутом перетину стіни будівлі не менше 450.

Перетин введення із зовнішніми стінами або підлогою підвалу в сухих ґрунтах виконується із зазором 0,2 м між трубопроводом і будівельними конструкціями із закладенням отвору водо- і газонепроникними матеріалами, а в мокрих ґрунтах влаштовуються сальники.

Ввід укладається з ухилом 0,003-0,005 у бік зовнішньої мережі на глибині, м:

hзал = (hпр+0,3),

де: hпр- глибина промерзання ґрунту (приймається за завданням).

При паралельній прокладці інженерних комунікацій, відстань в плані між ними і вводом повинне бути не менше:

1,5 м для випусків каналізації і водостоків (при діаметрі до 200 мм) і 3,0м (при діаметрі більше 200 мм);

1,5 м від трубопроводів системи теплопостачання або газопроводу середнього тиску;

1,0 м від газопроводу середнього тиску;

1,0 м від електричних кабелів;

0,5 м від телефонної мережі.

Відстань в світлі між трубопроводами (за винятком трубопроводів системи водовідведення) повинна бути не менше 0,2 м.

Водопровід прокладається вище за трубопровід системи водовідведення не менше ніж на 0,4 м, якщо це умова виконати не можливо, водопровід повинен бути встановлений у футляр із сталевих труб. Довжина футляра приймається 5,0 м в обидві сторони в сухих ґрунтах і 10,0 м – в мокрих.

2.3. Водомірний вузол.

Рис. 1. Водомірні вузли.

 

Згідно вимогам [5, п.11.1-11.3] для обліку кількості і витрати на введеннях в будівлю необхідно передбачати установку лічильників води. Водомірний вузол включає: вентилі (засувки) які встановлюються на прямолінійних ділянках до і після водоміра, також між водоміром і наступним по руху води вентилем (засувкою) слід встановлювати спусковий кран (рис.2.1.).

Обвідна лінія обов'язкова за наявності одного введення в будівлі, а також в тому випадку, якщо він не розрахований на пропуск пожежної витрати.

Лічильники повинні розташовуватися в зручному досяжному приміщенні з штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче +5 0С (допускається установку лічильників поза будівлею в колодязях).

 

2.4. Розведення водопроводу.

Розведення водопроводу повинно забезпечувати найкоротші путі, але не утворювати ускладнень з перетинанням других комунікацій, або інших мереж, з дотриманням умов, вказаних в пп. 1.1—1.2. На генплані, у масштабі 1:1000, або 1:500 указують мережу водопроводу, який позначається В1, розведену з однієї точки підключення до вуличної магістралі К1 до всіх будинків. Все будинки на генплані повинні бути привۥязані по кутах до координатної сітки 100х100 м. Горизонтальні лінії сітки маркуються як 1А, 2А, 3А… ( номер «А» брати від останньої цифри номера залікової книжки). Вертикальні лінії маркуються, як 1В, 2В, 3В…(номер «В» брати від передостанньої цифри номера залікової книжки). Наприклад: кут 5А + 20 (або 6А- 80) (м), 4Б+60,( або 5Б-40) (м).

На генплані повинні показуватися внутриквартальні дороги (шириною 3 або 4,5 м), зелені насадження (поблизу фасадів будинків, умовними позначеннями), пойнятими у будівельному кресленні. Приклад генплану з мережею водопроводу (та каналізації) поданий в додатку № 12.

В результаті практичного заняття №2 студент має побудувати в масштабі 1:1000, або 1:500 генплан ділянки з привۥязкою домів до координатної сітки, з указуванням доріг та зелених насаджень і других елементів, згідно з позначеннями для будівного креслення, та показати розведення водопроводу від вуличної мережі К1 до вводів до будинків.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3

 

КОНСТРУКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПРОВОДУ

І ПОБУДУВАННЯ ЙОГО АКСОНОМЕТРИЧНОЇ СХЕМИ

План заняття

3.1. Розводяща магістраль, стояки, підведення до приладів

3.2. Труби, а також водорозбірна і запірно-регулююча арматура

3.3. Аксонометрична схема В1.

 

3.1. Розводяща магістраль, стояки, підведення до приладів.

 

Розводяща магістраль звичайно прокладаються під стелею підвалу (h=0,3 м) або технічного підпілля, уздовж капітальних стін. При цьому повинен забезпечуватися вільний доступ до запірно-регулюючої арматури і з'єднань труб. Мережа прокладається з ухилом 0,002…0,005 у бік водомірного вузла.

Кількість стояків і місця їх розташування залежать від планування квартир. Тому їх рекомендується встановлювати відповідно до стандартних монтажних положень. (дод. № 10).

Стояки системи позначаються: Ст.В1-№: Ст. – стояк; В1 – система господарсько-питного водопроводу; № - порядковий номер стояка системи.

3.2. Труби, а також водорозбірна і запірно-регулююча арматура.

Матеріал труб для внутрішніх трубопроводів, що подають холодну воду, слід приймати згідно рекомендаціям [5, п.10.1]:

для внутрішніх трубопроводів холодної - пластмасові труби і фасонні вироби з поліетилену, поліпропілену, полівінілхлориду, метал-полімеру, склопластику і інших пластмасових матеріалів.

Допускається застосовувати сталеві з внутрішнім і зовнішнім захисним покриттям від корозії, а також мідні, бронзові і латунні труби і фасонні вироби.

З'єднання труб — на зварюванні приєднання арматури — муфтове.

Підведення до санітарних приладів повинні відповідати стандартним монтажним схемам ( дод. 10, 11).

Їх рекомендується виконувати автономними гнучкими шлангами, розрахованими на тиск не нижче 0,4…0,6 МПа.

Рекомендується наступна висота установки санітарно-технічної арматури над підлогою:

змішувач мийки — 1,05…1,30 м;

змішувач загальний для ванни і умивальника — 1,00…1,10 м.

змивний бачок унітаза—0,60…0,80 м;

змішувачі в душових кабінах — 0,80 м.

Запірно-регулююча арматура на внутрішніх мережах водопроводу встановлюється згідно вимогам [5, п.10.5]:

- на кожному вводі;

- у основи стояків;

- на відгалуженнях від магістралі;

- на відгалуженнях в кожну квартиру;

- на підведеннях до змивних бачків;

- на підведеннях до водонагрівальних колонок;

- перед поливальними кранами.

Кількість поливальних кранів приймається з розрахунку – один кран на 60…70 м периметра будівлі [5, п.10.7]. Вісь крана повинна бути вищою за відмітку землі в точці установки на 0,3 м. Звичайно поливальні крани встановлюють в нішах зовнішніх стін.

 

3.3 Аксонометрична схема водопроводу В1.

Аксонометрична схема В1 будується по даним двох проекцій – плану типового поверху(дод. 13) та плану підвалу(дод. 14), з урахуванням висоти поверху, яку можна прийняти рівною 3 м. Схема будується в ізометричній (кабінетній) проекції з утриманням масштабу 1:100. Приклад поданий в додатку 15.

В результаті практичного заняття №3 студент повинен побудувати аксонометричну схему господарсько-питного (холодного) водопроводу.

 

Практичне заняття № 4

ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК ГОСПОДАРСЬКО-ПИТНОГО ВОДОПРОВОДУ

План заняття.

4.1. Мета гідравлічного розрахунку.

4.2. Визначення діаметрів труб та втрат напору.

4.3. Підбір пристроїв для вимірювання кількості і витрати води

4.4.Визначення необхідного напору системи.

 

4.1. Мета гідравлічного розрахунку.

 

Метою гідравлічного розрахунку системи холодного водопроводу є визначення розрахункових витрат на ділянках мережі, діаметрів трубопроводів, швидкостей руху води і втрат напору по розрахунковому напряму.

Для цього на аксонометричну схему В1 наносяться всі конструктивні елементи. За розрахунковий напрям приймається рух води до найбільш віддаленої і високо розташованої точки системи (так звана. „диктуюча точка”). Прийнятий напрям розбивається на розрахункові ділянки.

Розрахункова ділянка – це ділянка мережі, на якому постійні: витрата води, діаметр трубопроводу і матеріал.

 

4.2. Визначення діаметрів труб та втрат напору.

 

Знаючи розрахункові витрати, значення яких відображає критичні рівні навантаження, при яких повинна нормально функціонувати проектована система, можна визначити величину необхідного напору в системі, підібрати необхідне насосне устаткування, або напірні баки і т.д.

Розрахунок системи виконується по [5, п.п.3.1…3.4, п.7.1…7.8] і зводиться в табл.4.1.

 

Таблиця 4.1. Відомість гідравлічного розрахунку холодного водопроводу.

№№ розрахунк. ділян-ки Кількість приладів N, шт. Р) (NР) α q (q) q=5qα (q=5qα) d, мм V, м/с 1000 i l, м Hl= il ΣH= il(1+k)
1-2                        
2-3                        
3-4                        
4-5                        
                       

 

Р= - імовірність дії загальної системи;

Р==-імовірність дії системи холодного водопроводу;

q- загальна норма витрати води під час максимального водоспоживання, л/год. Приймається по дод. 5.

q- норма витрати гарячої води під час максимального водоспоживання, л/год. Приймається по дод. 5.

α– коефіцієнт, який визначається по прилож.6 залежно від добутку NРх(NР);

qq) – загальна витрата води приладом системи (витрата холодної води приладом системи), л/с;

q=5qα (q=5qα) – загальна максимальна секундна витрата води на розрахунковій ділянці (максимальна витрата холодної води на розрахунковій ділянці);

U – загальна кількість споживачів в будівлі;

N – загальна кількість приладів в будівлі;

d, V, 1000i – діаметр трубопроводу на розрахунковій ділянці, швидкість руху води і втрати напору на одиницю довжини. Залежно від прийнятого матеріалу трубопроводу ці дані можуть прийматися по дод.7 або для сталевих труб по дод.8;

ΣH= il(1+k)- сумарні втрати напору на ділянці мережі;

k=0,3 для мереж господарсько-питного водопроводу [5, п.7.7].

При виборі діаметрів труб на розрахункових ділянках необхідно враховувати, що економічні швидкості руху води в магістралях лежать в межах 0,9…1,2 м/с, а допустимі швидкості в підведеннях до приладів рівні 2,5 м/с.

Приклад гідравлічного розрахунку поданий в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2.

Приклад гідравлічного розрахунку водопроводу.

 

№ ділянки Кількість приладів q0c,л/с pc Npc a qc,л/с d, мм V, м/с l, м i Hl
1-2 0.2 0.013 0.0131 0.200 0.200 1.18 1.5 0.307 0.598
2-3 0.026 0.228 0.228 1.33 0.5 0.461 0.299
3-4 0.039 0.254 0.254 0.78 3.0 0.101 0.392
4-5 0.786 0.315 0.315 0.95 3.0 0.155 0.604
5-6 0.117 0.362 0.362 1.10 3.0 0.210 0.819
6-7 0.157 0.406 0.406 1.25 3.0 0.265 1.036
7-8 0.197 0.445 0.445 0.84 0.111 1.081
8-9 0.236 0.478 0.478 0.93 1.0 0.180 0.234
9-10 0.472 0.658 0.658 1.21 6.0 0.062 0.483
10-11 0.707 0.803 0.803 0.84 0.5 0.069 0.022
11-12 0.786 0.850 0.850 0.89 3.0 0.069 0.023
12-13 1.572 1.240 1.240 0.98 18.5 0.070 1.684
13-14 3.144 1.880 1.880 0.89 97.5 0.042 5.298

Нtot=13.62м

4.3. Підбір пристроїв для вимірювання кількості і витрати води.

Згідно вимогам [5, п.11.1-11.3] для обліку кількості і витрати на вводах в будівлю необхідно передбачати установку лічильників води. У системах водопостачання житлових і громадських будівель для цих цілей застосовуються крильчасті та турбінні лічильники.

Крильчасті лічильники мають вертикальну вісь обертання і випускаються для невеликих розмірів умовного проходу (15-50 мм).

Турбінні мають горизонтальну вісь обертання і випускаються діаметрами від 50 до 250 мм.

При підборі лічильника визначають:

· відповідність калібру режиму водоспоживання об'єкту;

· втрати напору, які можуть виникнути при розрахункових витратах.

Калібр лічильника або діаметр умовного проходу визначається по табл.1.3, або по [5, табл.4], виходячи з середньої годинної витрати води, яка визначається по формулі, м3/год:

Qсер = .

Де: q- загальна середня годинна витрата води, що доводиться на одного жителя, дод.5;

q- середня годинна витрата гарячої води, що доводиться на одного жителя, дод.5.

При цьому набуте значення середньої годинної витрати не повинне перевищувати експлуатаційну витрату для вибраного калібру.

Втрати напору визначаються по формулі:

Нs= S (qtot (с))2

Де: S – гідравлічний опір;

qtot (с) – максимальна секундна витрата на ділянці, де встановлений водолічильник.

При цьому величина втрат для крильчастого лічильника не повинна перевищувати 2,5 м, а для турбінних 1 м. [5]

Таблиця 4.3. Технічні характеристики водолічильників ВСКМ (ГОСТ 6018-83*)

 

Діаметр умовного проходу лічильника, мм   Параметри  
витрата води, м3/год   поріг чутливості, м3/год, не більш   максимальний об’єм води за добу, м3   гідравлічний опір лічильника S,
мінімальна   експлуата- ційна   макси- мальна  
  0,03   1,2     0,015   14,5  
  0,05       0,025     5,18  
  0,07   2,8     0,035     2,64  
  0,1       0,05     1,3  
  0,16   6,4     0,08     0,5  
  0,3       0,15     0,143  

 

 

Таблиця 4.4. Технічні характеристики водолічильників ВСТ-U (ТУ 24597020.002-97*)[3]

Діаметр умовного проходу лічильника, мм   Параметри  
Витрата води, м3/год   поріг чутливості, м3/год, не більше   максимальний об’єм води за добу, м3   гідравлічний опір лічильника S,
мінімальна   експлуата- ційна   макси- мальна  
  0,03   0,9   0,01 -   -  
  0,06   1,5     0,02   -   -  
  0,14   2,1     0,05   -   -  
  0,24   3,6     0,1   -   -  
  0,3       0,1 -   -

 

4.4. Визначення необхідного напору системи.

Необхідний напір в місці приєднання введення до міського водопроводу повинен забезпечувати подачу води в диктуючу точку і також величину вільного напору в ній.

Нпот = Нgeom +ΣHl +Hs +Hf

Де: Нgeom- геометрична висота підйому води, визначається як різниця відмітки вісі диктуючого приладу і відмітки верху водопроводу в точці підключення до зовнішньої мережі;

ΣHl – сумарні втрати напору від диктуючої точки до точки підключення до зовнішнього водопроводу;

Hs- втрати напору в лічильнику;

Hf- вільний напору диктуючого приладу, приймається по дод.4.

Набуте значення необхідного напору порівнюють з гарантійним в мережі. При цьому можуть виникнути такі варіанти:

· Нпот < Нгар – система водопостачання без підвищувальних насосів і баків;

· Нпот > Нгар на 1,5-2,0 м. В цьому випадку можна виконати коректування гідравлічного розрахунку і знизити значення Нпот.

· Нпот >> Нгар (але не більш 40,0 м) – в цьому випадку передбачається установка підвищувальних насосів або баків.

Для зниження витоків в мережі, якнайкращим варіантом є той, коли величина необхідного напору доповнена гарантійному напору.

В результаті практичного заняття №4 студент повинен розрахувати систему господарсько-питного (холодного) водопроводу, тобто знайти діаметри труб, вибрати водолічильний пристрій та визначити потрібний напір у системі.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №5

 

ТРАСУВАННЯ та побудування АКСОМЕТРИЧНОЇ СХЕМИ СИСТЕМИ

водовідведення.

План заняття.

5.1. Трасування внутрішньо будинкової системи водовідведення.

5.2. Побудування аксонометричної схеми системі водовідведення.

 

 

5.1. Трасування внутрішньобудинкової системи водовідведення.

 

Система водовідведення будівлі включає наступні елементи: приймачі стічних вод з гідравлічними затворами, відвідні трубопроводи (горизонтальні ділянки мережі в межах квартири), стояки (вертикальні трубопроводи) і випуски.

На план типового поверху наносять стояки і відвідні трубопроводи, стояки нумерують (Ст.К1-№ - стояк господарсько-побутової системи водовідведення) і указують діаметр.

На плані підвалу необхідно вказати місця розташування стояків, випуски і їх діаметри ( дод. №10, 11). При виконанні трасування необхідно дотримувати вимоги [5, п. 17.5, 17.9, 17.10, 17.15, 17.25].

Слід зазначити, що один випуск може відводити стічні води як від одного стояка, так і від декількох стояків системи, причому відстань від стояка до випуску повинна бути мінімальною.

Мережа системи водовідведення може бути запроектована з чавунних труб і фасонних частин (ГОСТ 6942-80*) або пластмасових (ГОСТ22689-77.

Діаметр стояка належить приймати по [5, табл.8], причому він повинен бути не менше діаметру поверхового відведення. Якщо до стояка підключається унітаз, діаметр стояка приймається рівним 100 мм.

Не допускається двостороннє приєднання відвідних труб від різних квартир, розташованих на одному поверсі, до одного стояка.

Відвідні трубопроводи прокладаються над підлогою з ухилом до стояків. Величина ухилу залежить від діаметру трубопроводу і приймається не менше 0,03 для труб діаметром 50 мм, 0,02 для труб діаметром 100 мм.

Діаметри відвідних трубопроводів від санітарних приладів приймаються по дод. 4, схеми компанування санітарних приладів дані в дод. 8 та 10.

Мережі побутової системи водовідведення повинні вентилюватися через стояки [5, п. 17.18], витяжна частина яких виводиться через крівлю будівлі на висоту, м:

від плоскої не експлуатованої крівлі 0,3

від скатної 0,5

від експлуатованої 3,0.

Для ліквідації засмічень на стояках передбачаються ревізії, які встановлюються на висоті 1,0 м від підлоги обов'язково на першому і верхньому поверхах. У житлових будівлях заввишки п'ять поверхів і не рідше, ніж через три поверхи [5, п.17.23].

 

5.2. Побудування аксонометричної схеми системи водовідведення.

 

Аксонометрична схема К1 водовідведення будинку наведена в додатку 16. Вона виконується у кабінетній проекції, з однаковим масштабом по всім координатам.

 

В результаті практичного заняття № 5 студент повинен протрасувати систему водовідведення будинку, завершуючи побудуванням аксонометричної схеми К1.

 

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 6

 

Розрахунок ПОБУТОВОЇ системи водовідведення К1

План заняття:

6.1. Розрахунок стояків

6.2. Розрахунок випусків.

 

6.1. Розрахунок стояків

Розрахунок стояків зводиться в табл. 6.1., 6.2.

Таблиця 6.1

Визначення розрахункових витрат стічних вод по стояках

№№ стояків N, шт Рtot N х Рtot a q о tot, л/с qtot=5a qоatot л/с   qos, л/с qs, л/с
Ст. К1-1                
Ст. К1-2                

 

Таблиця 6.2

Перевірка стояків на пропускну спроможність

№№ стояка Розрахункова витрата qs, л/с   Діаметр стояка, мм Діаметр поверхового відведення, мм Кут при'єднання поверхового відведення стояка, град. Максимальна пропускна спроможність стояка, л/с
Ст. К1-1          
Ст. К1-2          
             

 

Розрахункова максимальна витрата стічних вод qs, визначається по формулі, л/с:

а) при загальній максимальній секундній витраті води qo tot £ 8 л/с

qs = 5 qo tot α + qos, л/с;

б) у інших випадках

qs = qtot = 5 qo tot α, л/с,

де qos - витрата стоків від приладу з максимальним водовідведенням, приймається по дод. 4;

qotot - витрата води одним приладом приймається по дод.5.

Приклад розрахунку подано в табл. 6.3.

 

Таблиця 6.3

Приклад розрахунку каналізаційного стояка

№ стояків N qo tot, л/с ptot Nptot atot   qos ,л/с qs, л/с d cтояка, мм D верхового відведення, мм , мм Кут підۥєднання поверхового відведення стояка, град Макс. про- пускна спромож ність стояка, л/с
Ст. К1-3 0,3 0,0067 0,4824 0,668 1,6 1,002 3,2
Ст. К1-4 0,3 0,0067 0,0402 0,256 0,8 0,06 0,8

 

6.2. Розрахунок випусків.


Випуски служать для збору стічних вод від стояків і відведення їх за межі будівлі в дворову мережу.

Горизонтальні ділянки мережі на випусках необхідно прокладати прямолінійно, встановлюючи прочищення в місцях поворотів, приєднань стояків. Відстані між прочищеннями приймаються по [5,табл.6].

При перетині випуском стін підвалу або будівлі необхідно передбачати заходи, аналогічні пристрою введення водопроводу.

Діаметр випуску повинен бути не менше діаметру найбільшого з приєднуваних до нього стояків.

Згідно вимогам [5,п.18.2], при ухилі випуску рівному не менше 0,02 трубопроводи системи водовідведення повинні перевірятимуться на виконання умови:

V> К.

Де: К = 0,5 — для трубопроводів з пластмасових і скляних труб;

К = 0,6 – для трубопроводів з інших матеріалів.

Розрахунок зводиться в табл.6.4. і 6.5.

У таблицях 2.1-2.4 прийняті наступні позначення:

N — загальне число приладів, приєднуваних до даного стояка (випуску), шт;

Рtot— загальна імовірність дії приладів системи водовідведення;

α - безрозмірна величина, визначувана по дод. 6 або по [5, прилож.4, табл.2] залежно від величини N x tot.

Приклад розрахунку – в табл. 6.6.

 

Таблиця 6.4. Визначення витрат і діаметрів випусків.

№№ випуску N, шт. Рtot N х Рtot α q otot л/с qtot=5a qotot , л/с   qos, л/с qs, л/с
Вип. К1-1                
Вип. К1-2                

 

Таблиця 6.5.

Перевірка випусків на пропускну спроможність.

№№ випуску qs, л/с d, мм Ухил выпуску i Наповнення h/d Середня швидкість V, м/с К
Вип. К1-1              
Вип. К1-2              

Значення V приймаються по дод.9.

Якщо при мінімальному ухилі швидкість руху рідини не менше 0,7 м/с, наповнення трубопроводів - не менше 0,3, то допускається цю умова не виконувати [5, п.18.2.] та приймати найменший ухил і = 0,02.

Таблиця 6.6

Приклад розрахунку випуску

№ вип. N q0tot, л/с ptot Nptot atot q0s, л/с qs, л/с d вип. мм i H/d K V,м/с
K1-1 0.3 0.0067 0.5226 0.694 1.6 2.64 0.045 0.35 0.6 1.1 0.65

 

В результаті практичного заняття № 6 студент повинен запроектувати систему побутової каналізації будинку.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 7

 

ПРОЕКТУВАННЯ внутриквартальної каналізіційної мережі.

План заняття.

7.1.Трасування внутриквартальної каналізаційної мережі К1.

7.2. Гідравлічний розрахунок внутриквартальної каналізаційної мережі К1.

7.2.1. Визначення розрахункових витат.

7.2.2. Визначення глибин закладання каналізаційних колекторів у колодязях.

 

7.1.Трасування внутриквартальної каналізаційної мережі К1.

 

На генплан кварталу наноситься внутриквартальна мережа. У основу трасування встановлений самотічний режим руху рідини від розрахункового (першого) колодязя до підключення до вуличного колектора. Мережа прокладається на відстані не менше 3,0 м від будівлі, відстань між колодязями не повинна перевищувати 35,0 м.

Перед приєднанням до вуличного колектора розміщують контрольний оглядовий колодязь, на відстані 10...15 м. Звично цей колодязь перепадний, оскільки вуличний колектора має велику глибину заставляння, ніж внутриквартальна мережа.

Мережа проектується з пластмасових (ГОСТ22689-77*) або керамічних (ГОСТ 286-82*), чи чавунних каналізаційних (ГОСТ 6942.80) труб. Згідно вимогам [7], діаметр внутриквартальної мережі приймається 150 мм для керамічних і чавунних та 160 мм - для пластмасових труб.

Приклад оформлення генплану приведений в дод. 11.

Колодязі на мережі позначаються КК1-№ і т.д. ( К1 – побутова система водовідведення, № – порядковий номер колодязів).

Якнайменша глибина заставляння трубопроводів (м) визначається з умови:

Hзак = h пром – 0,3 ³ 0,7 + d

де: h пром – глибина проникнення в ґрунт нульової температури, м;

d – діаметр труби, м.

Якнайменша початкова глибина заставляння за умов експлуатації мережі повинна бути 0,85 м. Колодязі виконуються із збірних залізобетонних елементів, діаметр колодязів 1000 мм. Колодязі перекриваються легкими люками, діаметром 700 мм.

7.2. Гідравлічний розрахунок внутриквартальної каналізаційної мережі К1.

 

7.2.1. Визначення розрахункових витрат.

 

Розрахункові витрати на ділянках мережі визначаються по раніше приведених формулах, аналогічно табл.6.1., 6.3. і зводяться в табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Визначення розрахункових витрат внутриквартальної мережі.

 

№ ділянки N, шт. л/с л/с л/с
КК1-1-КК1-2    
КК1-2-КК1-3    

Таблиця 7.2.

Приклад визначення витрат внутриквартакльной каналізаційної мережі.

 

№ ділянки N, шт л/с л/с л/с  
 
 
 
КК1-1-КК1-2 0,2 0,01519 2,431 1,616 1,6 3,216  
КК1-2-КК1-3 0,2 0,01519 2,431 1,616 1,6 3,216  

 

7.2.2. Визначення глибин закладення каналізаційних колекторів у колодязях.

 

Мета гідравлічного розрахунку – визначити, ухили трубопроводів, розрахункові відмітки лотків і рівнів води на ділянках мережі, глибини закладення колодязів.

Гідравлічний розрахунок виконується в табличній формі.

Перед початком гідравлічного розрахунку необхідно визначити значення ухилів землі на розрахункових ділянках:

іЗ = ;

де: ZЗ1,.З2 – відмітки землі у відповідних точках на розрахунковій ділянці; l1-2 – довжина розрахункової ділянки, м

Якщо ухил землі на розрахунковій ділянці менше за мінімальний (для труби d =150 мм мінімальний ухил рівний 0,007 [7]) необхідно прийняти ухил трубопроводу (iТР) рівний мінімальному, якщо більше, то ухил трубопроводу повинен бути рівний ухилу землі або найближчому табличному значенню.

Знаючи розрахункову витрату стічних вод на ділянці (qS), ухил трубопроводу (iТР) по [9] або дод. №9 визначають швидкість (V) і наповнення (h/d). На рис. 7.1. дана схема визначення розрахункових відміток.

Величина шару води в трубі на ділянці 1-2 рівна, м:

h=(h/d))d;

де: d- діаметр внутриквартальної мережі, м.

Падіння на ділянці рівне, м:

hПАД = iТРl1-2.

Відмітка лотка в першій точці рівна:

ZЛ1 = ZЗ1- hЗАК,

де: ZЗ1- відмітка землі в першій точці, hЗАК – прийнята початкова глибина закладення мережі.

За початкову глибину приймається більше з набутих значень:

hпр-0,3 (м) або 0,7+d (м).

Глибина промерзання ґрунту (hпр ) приведена в завданні.

Відмітка лотка в другій точці рівна:

ZЛ2 = ZЛ1 - hПАД.

Відмітка рівня води в трубі на розрахунковій ділянці у відповідній точці визначається по формулі, м:

ZВ1,2 = ZЛ1,2 + h,

де: h- величина шару води в трубі.

Глибина закладення другої точки рівна:

hЗАК2 = ZЗ2 - ZЛ2

Рис. 7.1. Схема для визначення розрахункових відміток.

 

Розрахункові значення глибин закладення наступних колодязів не повинні бути менше, ніж прийняте значення для першого колодязя.

Для розрахунку відміток наступної ділянки необхідно визначити як з'єднуються трубопроводи в суміжній точці: для ділянки 2-3 такою точкою є точка 2. Якщо при рівних значеннях діаметрів наповнення на подальшій ділянці більше, ніж на попередньому, то з'єднання виконується зрівнюванням відміток води в суміжній точці і розрахунок продовжується по приведеній послідовності (рис.7.2. а).

Якщо при рівні значеннях діаметрів, наповнення на подальшій ділянці менше, ніж на попередньому, то з'єднання виконується зрівнюванням відміток лотка і розрахунок продовжується по приведеній послідовності (рис.7.2. б).

 

 

Рис. 7.2. Схема з'єднання ділянок: а) по рівню води; б) по лотку.

 

Слідує також урахувати, що для труби діаметром 150 мм максимальне розрахункове наповнення рівні 0,6d, а швидкість руху стічних вод при цьому повинна бути не менше 0,7 м/с. [7, п.2.34]. Розрахунки поміщуємо в табл. 7.2.

Приклад розрахунку внутриквартальної каналізації поданий в табл. 7.3.

В результаті практичного заняття № 7 студент повинен вміти запроектувати побутову систему внутриквартальної каналізації.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 8.

ПОБУДУВАННЯ ПОДОВЖНЬОГО ПРОФІЛЮ ВНУТРИКВАРТАЛЬНОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ.

 

Після виконання розрахунків викреслюють подовжній профіль, на якому указують відмітки поверхні землі, лотків труб, відстані між колодязями, глибину, матеріал і діаметр труб. Приклад виконання профілю приведений в дод.11.

В результаті практичного заняття № 8 студент повинен вміти побудувати подовжній каналізаційний профіль внутриквартальної каналізації.

 

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 9

СКЛАДАННЯ СПЕЦИФІКАЦІЇ ОБЛАДНАННЯ

 

Після нанесення на схеми комунікацій всіх позначень, визначених в розрахунках, можна скласти «специфікацію матеріалів та обладнання», яка завершує технічну частину проекту. Специфікація повинна складатися на усі запроектовані системи, якщо не буде інших вказівок (наприклад, на одну секцію будинку)

Приклад складеної специфікації подано в додатку 19.

В результаті практичного заняття № 9 студент повинен вміти специфікацію матеріалів та обладнання для запроектованих систем водопостачання та водовідведення житлового будинку.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Водоснабжение и канализация: Учебник для вузов / В.С. Кедров, П.П. Пальгунов, М.А. Сомов. – М.: Стройиздат, 1984.-288 с.

2. Внутренние санитарно-технические устройства. Ч.2. Водопровод и канализация / Ю.Н. Староверов, Л.И. Друскин, И.Б. Покровская и др. - М.: Стройиздат,1990.-247с.

3. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація: Підручник. - “Кондор”, 2003-288 с.

4. Карелин Я.А. и др. Таблицы для гидравлического расчета канализационных сетей из пластмассовых труб круглого сечения: Справ. пособие. - М.: Стройиздат, 1986.-56 с.

5. СНиП 2.04.01-85*. Внутренний водопровод и канализация зданий /Госстрой СССР.- М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986.-56 с.

6. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водопроводных труб: Справ. пособие. – М.: Стройиздат,1995.-176 с.

7. СНиП 2.04.03 – 85. Канализация. Наружные сети и сооружения / Госстрой СССР.- М.: ЦИПТ Госстроя СССР , 1986.-72 с.

8. Методичні вказівки до виконання курсового проекту “Водопостачання і водовідведення житлової будівлі” (для спеціальностей 6.070800 “Екологія” і 6.092100 “Промислове і цивільне будівництво”, «Технологія будівельних конструкцій», »Автомобільні дороги і аеродроми» всіх форм навчання./ Полетаєва Т. М., Синєжук І. Б., Зайченко Л.Г., Майстренко О.В., Жібоєдов О. В.- - Макіївка: ДНАБА, 2006г. -92 с..

 


Додаток 1. Таблиці розрахунку внутриквартальної каналізаційної мережі.

Таблиця 7.3.Відомість гідравлічного розрахунку внутриквартальної мережі. № ділянки   Довжина l, м Витрата qs,…   Таблиця 7.4. Приклад гідравлічного розрахунку каналізаційної мережі. № ділянки Розрахункова витрата…

Додаток 2. ПОЧАТКОВІ ДАНІ ДЛЯ ПРОЕКТУВАННЯ.

  Примітка: 1. Проектовані будівлі житлові, з підвальною частиною. Кількість… 2.Грунтові води неагресивні до бетону.

Уніфікована санітарно-технічна кабіна роздільного типу

Уніфікована санітарно-технічна кабіна без ванн (розріз)   Уніфікована санітарно-технічна кабіна суміщеного типу (план)

.


ДОДАТОК 11. Схеми трасування мереж водовідведення в санітарних вузлах різного типу

 

ДОДАТОК 12.Виписка з таблиць для гідравлічного розрахунку

Водопроводу з Сталевих труб

  , л/с V, м/с 1000 i V, м/с 1000 …    

– Конец работы –

Используемые теги: методичні, вказівки, ПОБУДУВАННЯ, системи, внутрішнього, холодного, водопроводу, житлового, будинку0.124

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ: ПОБУДУВАННЯ системи внутрішнього холодного водопроводу житлового будинку

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи на тему: «Водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку»
Державний вищий навчальний заклад... Криворізький національний університет... Кафедра теплогазоводопостачання водовідведення і вентиляції...

Лекция 1. Тема: Операционная система. Определение. Уровни операционной системы. Функции операционных систем. 1. Понятие операционной системы
Понятие операционной системы... Причиной появления операционных систем была необходимость создания удобных в... Операционная система ОС это программное обеспечение которое реализует связь между прикладными программами и...

ТЕЛЕКОММУНИКАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ. СИГНАЛЫ И КАНАЛЫ ЭЛЕКТРИЧЕСКОЙ СВЯЗИ. СИСТЕМЫ СВЯЗИ С ЧАСТОТНЫМ РАЗДЕЛЕНИЕМ КАНАЛОВ. ЦИФРОВЫЕ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ
Лабораторные работы часа... Практические занятия часа... Всего аудиторных занятий часов...

Экспертные системы. Классификация экспертных систем. Разработка простейшей экспертной системы
Глава 2. Структура систем, основанных на знаниях. 1. Категории пользователей экспертных систем. 2.2. Подсистема приобретения знаний. 3. База… ЭС выдают советы, проводят анализ, дают консультации, ставят диагноз. Практическое применение ЭС на предприятиях способствует эффективности работы и повышению квалификации специалистов.

Методичні вказівки та завдання для самостійної підготовки студентів для складання модульного контролю МК1 у тестовій формі з використанням системи «Прометей» з дисципліни «Опір матеріалів»
Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту... Мені академіка В Лазаряна... Методичні вказівки та завдання для самостійної підготовки студентів для складання модульного контролю МК у тестовій...

Методичні вказівки з курсу Автоматизація проектування комп’ютерних систем
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ... ІНЖЕНЕРНО ТЕХНІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ... КАФЕДРА КОМП ЮТЕРНИХ СИСТЕМ ТА МЕРЕЖ...

Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личнсть и место социальных систем
В центре данного исследования стоит разработка теоретической схемы. Систематическое рассмотрение ее эмпирического использования будет предпринято… Основные положения системы координат действия подробно излагались ранее, и… При помощи ее анализируются структура и процессы систем, состоящих из отношений таких элементов к их ситуациям,…

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни «Системи керування енергоспоживанням тягових електроприводів» для студентів спеціальності 7.050702 «Електричний транспорт»
Кафедра систем промислового електроспоживання та електричного транспорту... МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни... ЗМІСТ...

Непротиворечивая система аксиом называется независимой, если никакая из аксиом этой системы не является следствием других аксиом этой системы
При аксиоматическом построении теории по существу все утверж дения выводятся путем доказательства из аксиом Поэтому к системе аксиом предъявляются... Система аксиом называется непротиворечивой если из нее нельзя логически... Если система аксиом не обладает этим свойством она не может быть пригодной для обоснования научной теории...

0.034
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам