ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ

УДК 616.618 (075.80)

ББК 52.5я.73

3-14

ЗАГАЛЬНА ПАТОМОРФОЛОГІЯ

Тестові завдання

Благодаров Володимир Миколайович

Рецензенти

Марковський В.Д. -завідувач кафедрою патологічної анатомії Харківського національного медичного університету, дійсний член інтернаціональної академії патології, професор

Ситнікова В.О. -завідувач кафедрою патоморфології Одеського медичного університету, професор

Романенко А.М.- завідувач лабораторії патоморфології НДІ урології НАМН України, академік НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член інтернаціональної академії патології, професор

Благодаров В.М.

Загальна патоморфологія: тестові завдання. Київ – 2012, ……. с.

ВN 966-7844-18-8

Тестовий контроль знань та практичних навичок студентів, представлений у даному виданні, є важливою частиною навчально-виховного процесу за умов інтеграції у загальноосвітній європейський простір. База представлених данних складає 3000 тестових завдань з різних питань загальної патоморфології і є доповненням до раніше опублікованих матеріалів (підручник, посібник) з курсу загальної патоморфології.

Книга призначена для студентів медичних вузів, біологічних факультетів університетів, лікарів-інтернів.

 

ІSВN 966-7844-18-8 ББК 52.5я.73

© Благодаров Володимир Миколайович

ПЕРЕДМОВА

За умов сучасного етапу викладання патологічної морфології на основі впровадженої кредитно-модульної системи навчання набувають особливого значення… Використання подібної форми засвоєння навчального матеріалу має особливе… Виходячи з зазначеного і маючи уже певний досвід роботи у цьому напрямку, колектив кафедри патоморфології узагальнив…

Професор В.М.Благодаров

Заслужений діяч науки і техніки України

Дійсний член Міжнародної академії патології (США)

ЗМІСТ

Дистрофія

Загальна характеристика

Благодаров В.М. ……………………………………………………………

Паренхіматозні дистрофії

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Данилішина М.В., Григорчук С.П. ….

Білкові дистрофії (диспротеїнози)

Гіаліново-крапельна дистрофія

Гідропічна дистрофія

Рогова дистрофія

Жирові дистрофії (ліпідози)

Вуглеводні дистрофії

- обумовлені порушенням обміну глікогену

- обумовлені порушенням обміну глікопротеїдів

Стромально-судинні дистрофії

Лагода Н.М., Рудницька О.Г., Діброва Ю.В., Письменна О.В. ……….

Білкові дистрофії диспротеїнози)

Мукоїдне набухання

Фібриноїдне набухання (фібриноїд)

Гіаліноз

Амілоїдоз

Жирові дистрофії (ліпідози)

- порушення обміну нейтральних жирів

- порушення обміну холестеріну та його ефірів

- вуглеводні дистрофії

Змішані дистрофії

Данилішина М.В.,Рудницька О.Г.,Лагода Н.М.,Черкасов Е.В…..….

Ендогенні пігментації

- порушення обміну гемоглобіногенних, протеїногенних та ліпідогенних пігментів

- порушення обміну нуклеопротеїдів

- мінеральні дистрофії (порушення обміну кальція, міді, калія, заліза, утворення каменів)

Некроз. Апоптоз. Загальна смерть.

Хомінська М.Б., Діброва В.А., Рудницька О.Г., Конончук М.А. ..……

Порушення крово- та лімфообігу

Загальна характеристика

Благодаров В.М. ………………………………………………………….

Порушення кровообігу (повнокрів’я, малокрів’я, кровотеча, плазморагія, стаз, шок)

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Данилішина М.В., Вербицький В.В. ….

Тромбоз, емболія, інфаркт

Рудницька О.Г., Вербицький В.В., Іванова М.Д. ………………………

Порушення лімфообігу та вмісту тканинної рідни

Запалення

Загальна характеристика

Благодаров В.М. ………………………………………………………….

Ексудативне запалення

Данилішина М.В., Лагода Н.М., Хомінська М.Б. ………………………

Етіологія, пато- та морфогенез запалення, термінологія

Продуктивне запалення

Рудницька О.Г., Черкасов Е.В., Данилішина М.В. …………………….

Етіологія, пато- та морфогенез запалення, термінологія

Імунопатологічні процеси

Реакція гіперчутливості

Аутоімунізація

Первинні та вторинні імунодефіцитні синдроми

Компенсаторно-пристосувальні процеси

Загальна характеристика

Благодаров В.М. …………………………………………………………

Регенерація

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Вербицький В.В.

Гіпертрофія

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Вербицький В.В.

Атрофія

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Вербицький В.В.

Пухлини

Загальна характеристика

Благодаров В.М.…………………………………………………………

Етіологія, морфо- та гістогенез пухлин

Рудницька О.Г., Балабай А.А.

Пухлинна прогресія

Рудницька О.Г., Балабай А.А.

Класифікація, будова та номенклатура пухлин

Рудницька О.Г., Балабай А.А.

Епітеліальні пухлини

Хомінська М.Б., Діброва В.А., Лагода С.В. …………………………

- доброякісні та злоякісні пухлини, морфогенез, морфологія

Мезенхімальні пухлини

Рудницька О.Г., Лагода Н.М., Данилішина М.В. …………………..

Пухлини з меланінутворюючої тканини

Пухлини центральної нервової системи

- оболонок мозку та периферійних нервів

 

 

ДИСТРОФІЯ

Існують клітинні та позаклітинні механізми регуляції трофіки клітини (тканини), які забезпечують її структурну організацію та виконаненя… Морфогенетичні механізми дистрофій представлені у вигляді інфільтрації,… Інфільтрація – є процес надлишкового проникнення продуктів порушеного обміну речовин у цитоплазму клітини або в…

ПАРЕНХІМАТОЗНІ ДИСТРОФІЇ

1.Функціональні групи субклітинних систем: 1. Аденілатциклазна 2. Трансформуючого типу

СТРОМАЛЬНО-СУДИННІ ДИСТРОФІЇ

1. Кардіоміоцитах 2. Стромі органів 3. Гепатоцитах

Остеобласти

5. Імунобласти   94.Компоненти внутрішньоклітинної стадії морфогенезу амілоїдозу:

ЗМІШАНІ ДИСТРОФІЇ

1. Порушення обміну речовин у паренхімі органів 2. Порушення обміну речовин у стромі органів 3. Порушення обміну білків і вуглеводів

НЕКРОЗ. АПОПТОЗ. ЗАГАЛЬНА СМЕРТЬ.

1) паранекроз – зміни носять зворотній характер 2) некробіоз – зміни носять незворотній характер, в основі їх лежить… 3) смерть клітини – встановити цей термін сьогодні неможливо

НЕКРОЗ

 

1. Типи смерті клітин:

1. Муміфікація

2. Апоптоз

3. Набухання

4. Некроз

5. Фрагментація

 

2.Місцева смерть називається:

1. Дистрофією

2.Некрозом

3. Агонією

4. Кальцинозом

5. Антракозом

3.Некроз – це:

1. Загальна смерть

2. Посмертні зміни

3. Місцева смерть

4. Передсмертний стан

5. Передагональгий стан

4. Визначте поняття “некроз”:

1. Деструкція тканин після смерті

2. Порушений метаболізм в тканинах

3. Смерть всього органiзму

4. Підвищення активності ендонуклеаз

5. Змертвiння тканини в живому органiзмi

 

5.Причини некрозу:

1.Механічні

2. Фізичні

3. Первинні

4. Вторинні

5. Спадкові

6.Причини некрозу:

1. Первинні

2. Вторинні

3.Біологічні

4. Фізичні

5. Спадкові

7. Відповідь клітини на ураження залежить від:

1. Метаболічних потреб

2. Групи крові

3. Гормонального статусу

4. Пристосування до дії патогенного фактору

5. Статі індивіду

 

8. Фізичні агенти, що викликають ураження клітини:

1.Радіація

2. Дія лугів

3. Механічна травма

4. Дія кислот

5. Електричний струм

 

9.Вільні радикали в клітині викликають:

1. Ураження ДНК

2. Окислювальне перетворення білків

3. Апоптоз

4. Перекисне окислення ліпідів мембран

5. Збільшення синтезу АТФ

 

10. Зниження вмісту АТФ призводить до:

1. Збільшення рівня АМФ

2. Активації фосфорилази

3. Збільшення внутрішньоклітинного рН

4. Збільшення запасів глікогену

5. Підсилення анаеробного гліколізу

11. Найбільш важливі механізми ураження і смерті клітин:

1. Фагоцитоз

2.Порушення гомеостазу кальцію

3. Утворення вільних радикалів кисню

4. Втрата вибіркової проникності клітинної мембрани

5. Вичерпання запасів АТФ

 

12. Стадії морфогенезу некрозу:

1.Паранекроз

2.Апоптоз

3.Смерть клітини

4.Некробіоз

5.Аутоліз

 

13.Стадії розвитку некрозу:

1. Ініціальна

2. Склерозу

3. Інтерстиціальна

4. Зворотних змін

5. Некробіозу

14.Назвіть стадію некротичного процесу, що характеризується переважанням катаболічних реакцій над анаболічними:

1. Паранекроз

2. Некробіоз

3. Смерть клітини

4. Аутоліз

5. Фагоцитоз

 

15. Назвiть стадiї некрозу:

1. Плазмокоагуляцiя

2. Паранекроз

3. Некробiоз

4. Смерть клiтини

5. Лiзис

 

16. Визначте поняття “паранекроз”:

1. Одна iз стадiй гiалiнозу

2. Некробiоз, подовжений у часi

3. Подiбнi до дистрофічних, але оборотнi змiни

4. Аутолiтичне розплавлення тканин

5. Змертвiння тканини в живому органiзмi

 

17. Визначте поняття “некробіоз”:

1. Одна iз стадiй некрозу

2. Аутолiз

3. Оборотнi дистрофiчнi змiни

4. Необоротнi дистрофiчнi змiни

5. Патобiоз

 

18. Що таке “некролiз”?

1. Одна iз стадiй некрозу

2. Незворотнi дистрофiчнi процеси

3. Розкладання мертвого субстрату пiд дiєю гiдролiтичних ферментiв

4. Некробіоз, подовжений у часi

5. Смерть клiтини

 

19. Ультраструктури клітини, що забезпечують аутолiтичнi ферментативнi процеси в клiтинi:

1. Апарат Гольджi

2. Мiтохондрiї

3. Лiзосоми

4. Ендоплазматична сiтка

5. Мiкросоми

 

20. Ферменти, що беруть участь в аутолiзi ядер клiтини:

1. Кисла фосфатаза

2. ДНК-аза

3. Лужна фосфатаза

4. Цитохромоксидаза

5. Трансфераза

 

21.Морфологічні зміни ядра при некрозі:

1. Плазморексис

2. Каріопікноз

3. Плазмолізис

4. Каріолізис

5. Каріорексис

22.Морфологічні зміни цитоплазми при некрозі:

1. Еластоліз

2. Каріопікноз

3. Плазмолізис

4. Каріолізис

5. Каріорексис

23. Назвіть мікроскопічні ознаки некрозу:

1. Паранекроз

2. Аутоліз

3. Плазмокоагуляція

4. Плазморексис

5. Плазмолізис

 

24. Назвіть мікроскопічні ознаки некрозу:

1. Аутоліз

2. Каріопікноз, каріолізис

3. Каріокінез

4. Набряк мітохондрій

5. Плазмокоагуляція

 

25. Назвіть мікроскопічні ознаки некрозу:

1. Аутоліз

2. Некробіоз

3. Плазморексис

4. Каріолізис

5. Плазмолізис

 

26. Назвіть зміни строми органа при некрозі:

1. Ішемія

2. Гіаліноз

3. Амілоїдоз

4. Фібриноїдний некроз

5. Гемосидероз

 

27.Тканинний детрит – це:

1. Скупчення клітин

2. Волокнисті структури

3. Безструктурні зернисті маси

4. Гістіон

5. Паренхіма

28.Склад тканинного детриту:

1. Білкові зерна

2. Жирові зерна

3. Клітини

4. Волокна

5. Залишки ядер

29.Виберіть правильне визначення:

1. Гетеролізис – зміни тканин, що пов’язані з використанням фіксаторів для виготовлення гістологічних препаратів

2. Аутоліз – розплавлення тканин за допомогою внутрішньоклітинних ферментів

3. Фібриноїдний некроз – ішемічний некроз, що виникає при оклюзії судини фібриновими тромбами

4. Апоптоз – смерть клітини в результаті накопичення в ній білкових гранул

5. Некробіоз – стадія апоптозу

 

30.Для виявлення ранніх ознак некрозу використовують наступні гістохімічні реакції:

1. РАS-реакція

2. Реакція Шуенінова

3. Толуїдиновий синій

4. Реакція Браше

5. Реакція Фельгена

 

31. Який процес розвивається навколо некрозу в жировій тканині?

1. Атрофія ліпоцитів

2. Ішемія тканини

3. Демаркаційне запалення

4. Ангіоматоз

5. Звапнування

 

32. Надайте характеристику демаркаційної зони:

1. Зона ішемії із скупченням фібробластів

2. Скупчення лейкоцитів, повно кров’я судин

3. Скупчення еритроцитів

4. Спазм судин

5. Сполучнотканинна капсула

33.Види некрозу за біохімічними механізмами:

1.Колікваційний (вологий)

2. Гангрена

3. Прямий

4. Коагуляційний (сухий)

5. Непрямий

34.В основі розвитку вологого некрозу лежать процеси:

1. Розплавлення змертвілої тканини

2. Денатурації білків

3. Коагуляції білків

4. Утворення кіст

5. Гідратація

 

35.При вологому некрозі змертвілі ділянки:

1. Сухі

2. Розм'якшені

3. Ущільнені

4. Дрібнозерниста емульсія

5. Рідка непрозора маса

36.Розплавлення еластичних волокон називається:

1. Фібриноліз

2. Еластоліз

3. Еластофіброліз

4. Плазмоліз

5. Каріолізис

37.Гідролітичне розплавлення частини клітини називається:

1. Тотальний коагуляційний некроз

2. Фокальний коагуляційний некроз

3. Тотальний колікваційний некроз

4. Фокальний колікваційний некроз

5. Балонна дистрофія

 

38.Гідролітичне розплавлення усієї клітини називається:

1. Тотальний коагуляційний некроз

2. Фокальний коагуляційний некроз

3. Тотальний колікваційний некроз

4. Фокальний колікваційний некроз

5. Жирова дистрофія

39.Гідролітичне розплавлення усієї клітини називається:

1. Тотальний коагуляційний некроз

2. Фокальний коагуляційний некроз

3. Тотальний колікваційний некроз

4. Фокальний колікваційний некроз

5. Цитоліз

 

40.Вологий некроз виникає в тканинах:

1. Бідних на білки

2. Багатих на білки

3. Бідних на рідину

4. Багатих на рідину

5. Багатих на жири

41. Синонім фокального колікваційного некрозу клітини:

1. Жирова дистрофія

2. Апоптоз

3. Гіаліново-краплинна дистрофія

4. Паранекроз

5. Балонна дистрофія

 

42. Назвіть типову локалізацію колікваційного некрозу:

1. Кістки

2. Сполучна тканина

3. Головний мозок

4. Селезінка

5. Міокард

 

43. Характерний наслідок вологого некрозу в головному мозку:

1. Інкапсуляція

2. Петрифікація

3. Муміфікація

4. Осифікація

5. Кіста

 

44.В основі сухого некрозу лежать процеси:

1. Розплавлення змертвілої тканини

2. Денатурації білків

3. Коагуляції білків

4. Утворення кіст

5. Гідратації

45.При сухому некрозі змертвілі ділянки:

1. Глинисто-жовті

2. Червоні

3. Іржаво-коричневі

4. Сіро-жовті

5. Зеленуваті

46.При сухому некрозі змертвілі ділянки:

1. Сухі

2. Розм'якшені

3. Ущільнені

4. Дрібнозерниста емульсія

5. Рідка непрозора маса

47.Загибель частини клітини в результаті денатурації та коагуляції білків називається:

1. Тотальний коагуляційний некроз

2. Фокальний коагуляційний некроз

3. Тотальний колікваційний некроз

4. Фокальний колікваційний некроз

5. Рогова дистрофія

48. Загибель усієї клітини в результаті денатурації та коагуляції білків називається:

1. Тотальний коагуляційний некроз

2. Фокальний коагуляційний некроз

3. Тотальний колікваційний некроз

4. Фокальний колікваційний некроз

5. Зерниста дистрофія

49.Сухий некроз виникає в тканинах:

1. Бідних на білки

2. Багатих на білки

3. Бідних на рідину

4. Багатих на рідину

5. Багатих на жири

50. Розвиток як коагуляційного, так і колікваційного некрозу можливий у:

1. Нирках

2. М’яких тканинах кінцівок

3. Головному мозку

4. Міокарді

5. Легенях

 

51.Різновиди сухого некрозу:

1. Фібриноїдний

2. Трофо-невротичний

3. Восковидний

4. Сирнистий

5. Токсичний

52. Назвіть різновиди коагуляційного некрозу:

1. Секвестр

2. Казеозний

3. Колікваційний

4. Фібриноїдний

5. Восковидний

 

53.Захворювання, при яких розвивається фібриноїдний некроз:

1. Виразкова хвороба шлунка

2. Туберкульоз

3. Сифіліс

4. Гломерулонефрит

5. Проказа

54. Назвіть найбільш часту локалізацію фібриноїдного некрозу:

1. Скелетна мускулатура

2. Нервова тканина

3. Кісткова тканина

4. Стінка судини

5. Жирова тканина

 

55. Зміни, характерні для фібриноїдного некрозу:

1. Розпад волокон сполучної тканини

2. Трансформація вуглеводів

3. Зниження проникності судин

4. Екстрацелюлярний набряк

5. Переваскулярній набряк

 

56. Хвороби, що часто супроводжуються фібриноїдним некрозом:

1. Кишкові інфекції

2. Ревматоїдний артрит

3. Системний червоний вовчак

4. Лейкози

5. Кір

57.Захворювання, при яких розвивається сирнистий некроз:

1. Гіпертонічна хвороба

2. Туберкульоз

3. Сифіліс

4. Гломерулонефрит

5. Лепра

58.Захворювання, при яких розвивається сирнистий некроз:

1. Проказа

2. Черевний тиф

3. Висипний тиф

4. Лімфогранульоматоз

5. Туберкульоз

59. Який некроз розвивається при туберкульозі і сифілісі:

1. Волога гангрена

2. Восковидний

3. Коагуляційний, сирнистий

4. Коагуляційний, фібриноїдний

5. Ценкеровський

 

60. Назвіть хвороби, що супроводжуються казеозним некрозом:

1. Кишкові інфекції

2. Атеросклероз

3. Туберкульоз

4. Сифіліс

5. Гіпертонічна хвороба

 

61. Назвіть найбільш частий результат казеозного некрозу:

1. Петрифікація

2. Гіаліноз

3. Гнійне розплавлення

4. Кіста

5. Денатурація

 

62. При якому патологічному процесі можлива осифікація як сприятливий наслідок:

1. Казеозний некроз

2. Фібриноїдний некроз

3. Інфаркт

4. Восковидний некроз

5. Секвестр

 

63.Ценкеровський некроз це:

1. Фібриноїдний, судинний

2. Трофоневротичний, пролежні

3. Восковидний, токсичний

4. Сирнистий, токсичний

5. Токсичний, вологий

64.Захворювання, при яких розвивається восковидний некроз:

1. Проказа

2. Черевний тиф

3. Висипний тиф

4. Лімфогранульоматоз

5. Туберкульоз

65. Який різновид некрозу розвивається у прямих м’язах живота при гострих інфекційних захворюваннях:

1. Сирнистий

2. Колікваційний

3. Воскоподібний

4. Фібриноїдний

5. Казеозний

 

66.Кожен вид некрозу правильно віднесений до органів, для яких він типовий, окрім:

1. Восковидний некроз – м’язи передньої стінки живота

2. Коагуляційний некроз – серце, нирки

3. Казеозний некроз – різні органи

4. Фібриноїдний некроз – стінки судин

5. Колікваційний некроз – селезінка, легені

 

67.Етіологічні різновиди некрозу:

1. Травматичний

2. Прямий

3. Непрямий

4. Токсичний

5. Алергічний

68.Етіологічні різновиди некрозу:

1. Прямий

2. Непрямий

3. Токсичний

4. Судинний

5. Трофоневротичний

69. Вкажiть етіологічні види некрозу:

1. Токсичний

2. Аутолiтичний

3. Судинний

4. Травматичний

5. Пролежень

 

70. Вкажiть етіологічні види некрозу:

1. Судинний

2. Токсичний

3. Пролежень

4. Алергiчний

5. Трофоневротичний

 

71.Виберіть відповідну клінічну ситуацію для травматичного некрозу:

1. Осередки некрозу шкіри попереково-крижового відділу у хворого з переломом хребта

2. Гангрена ступні при відмороженні

3. Гангрена ступні при атеросклерозі

4. Некроз епітелію канальців нирки при отруєнні сулемою

5. Некроз епітелію канальців нирки при шоці

 

72.Виберіть відповідну клінічну ситуацію для токсичного некрозу:

1. Гангрена ступні при атеросклерозі

2. Гангрена ступні при відмороженні

3. Некроз епітелію канальців нирки при отруєнні сулемою

4. Осередок некрозу на шкірі попереково-крижового відділу у хворого з переломом хребта

5. Некроз епітелію канальців нирки при шоці

 

73.Виберіть відповідну клінічну ситуацію для трофоневротичного некрозу:

1. Некроз епітелію канальців нирки при отруєнні сулемою

2. Гангрена ступні при відмороженні

3. Гангрена ступні при атеросклерозі

4. Осередок некрозу шкіри попереково-крижового відділу у хворого з переломом хребта

5. Некроз епітелію канальців нирки при шоці

74.Патогенетичні різновиди некрозу:

1. Прямий

2. Непрямий

3. Токсичний

4. Судинний

5. Трофоневротичний

75. Назвіть види некрозу за механізмом дії етіологічного фактора:

1. Прямий

2. Гангрена

3. Секвестр

4. Непрямий

5. Інфаркт

 

76. Назвiть причини непрямого некрозу:

1. Дiя фiзичних факторiв

2. Тромбоз судини

3. Обтурацiя судини емболом

4. Стискання судини пухлиною

5. Реакцiя гiперчутливостi негайного типу

 

77.Непрямі некрози:

1. Травматичний

2. Трофоневротичний

3. Токсичний

4. Алергічний

5. Судинний

78. Вкажiть види непрямого некрозу:

1.Судинний

2. Токсичний

3. Травматичний

4. Алергiчний

5. Невротичний

 

79. Який некроз розвивається у сенсибілізованому організмі:

1. Судинний

2. Токсичний

3. Травматичний

4. Алергiчний

5. Трофоневротичний

 

80. Який вид некрозу розвивається при феномені Артюса:

1. Судинний

2. Токсичний

3. Травматичний

4. Алергiчний

5. Трофоневротичний

81.Прямі некрози:

1. Травматичний

2. Трофоневротиний

3. Токсичний

4. Алергічний

5. Судинний

82. Назвiть причини прямого некрозу:

1. Пошкодження нерва

2. Припинення кровопостачання

3. Дiя кислот, токсинiв

4. Сенсибілізація органiзму

5. Дія високих температур

 

83. Вкажiть види прямого некрозу:

1. Судинний

2. Токсичний

3. Травматичний

4. Алергiчний

5. Трофоневротичний

 

84. Вид некрозу, що розвивається пiд дiєю хімічних факторів:

1. Непрямий

2. Токсичний

3. Трофоневротичний

4. Травматичний

5. Судинний

 

85. Вид некрозу, що розвивається пiд дiєю низьких та високих температур:

1. Непрямий

2. Токсичний

3. Трофоневротичний

4. Травматичний

5. Судинний

 

86. Назвіть клініко-морфологічні форми некрозу:

1. Токсичний

2. Коагуляційний

3. Травматичний

4. Інфаркт

5. Секвестр

 

87. Назвіть клініко-морфологічні форми некрозу:

1. Алергічний

2.Гангрена

3. Колікваційний

4. Прямий

5. Інфаркт

88.Клінічні різновиди некрозу:

1. Прямий

2. Нейро-циркуляторний

3. Секвестр

4. Гангрена

5. Інфаркт

 

89. Вкажіть можливі клінічні форми некрозу в легенях:

1. Пролежень

2. Інфаркт

3. Секвестр

4. Волога гангрена

5. Суха гангрена

 

90. Назвіть різновиди некрозу, що часто розвиваються в кишечнику:

1. Інфаркт

2. Суха гангрена

3. Волога гангрена

4. Нома

5. Секвестр

 

91. Що таке гангрена?

1. Жировий некроз

2. Клініко-морфологічна форма некрозу

3. Судинний некроз

4. Некроз тканин, які контактують із зовнішнім середовищем

5. Некроз паренхіматозних органів

 

92. Назвіть найтиповіші причини гангрени кишки:

1. Гіпокоагуляція крові

2. Тромбоз мезентеріальних артерій

3. Тромбоемболії мезентеріальних артерій

4. Копро стаз

5. Спайки між петлями кишечника

 

93. Назвіть захворювання, при якому часто розвивається гангрена кишки:

1. Атеросклероз

2. Виразкова хвороба шлунка

3. Туберкульоз

4. Цукровий діабет

5. Панкреатит

 

94. Характеристика гангрени:

1. Некротизована тканина червоного кольору

2. Клініко-морфологічна форма некрозу

3. Сухі крихкі масси

4. Некроз тканин, які контактують із зовнішнім середовищем

5. Некротичні тканини чорного кольору

 

95.В яких органах можливий розвиток гангрени?

1. Легені

2. Головний мозок

3. Матка

4. Печінка

5. Кишечник

 

96. Назвіть види гангрени:

1. Суха

2. Токсична

3. Волога

4. Пролежень

5. Трофоневротична

97.Гангрена виникає при контакті тканин з:

1. Кров'ю

2. Лімфою

3. Навколишнім середовищем

4. Внутрішнім середовищем

5. Тканинною рідиною

98. Характеристика тканин при сухій гангрені:

1. Набряк, набрякання

2. Ущільнення, зморщування

3. Добре виражена демаркаційна лінія

4. Тканина щільна, чорно-бурого кольору

5. Демаркаційна лінія відсутня

 

99. Типова локалізація сухої гангрени:

1. Кінцівки

2. Кишечник

3. Серце

4. Селезінка

5. Легені

 

100.Колір змертвілих тканин при гангрені:

1. Жовтий

2. Зелений

3. Сірувато-бурий

4. Білий

5. Чорний

 

101. Речовина, що обумовлює колір гангренозних тканин:

1. Гемомеланін

2. Ліпофусцин

3. Соляно-кислий гематин

4. Сірчасте залізо

5. Гематоидин

 

102.В основі розвитку сухої гангрени лежить:

1. Аутофагія

2. Некропсія

3. Муміфікація

4. Міомаляція

5. Організація

103.При муміфікації тканини:

1. Вологі

2. Сухі

3. Щільні

4. Сіро-білого кольору

5. Чорного кольору

 

104.Вказати можливу локалізацію гангрени:

1. Серце

2. Нирки

3. Кишечник

4. Легені

5. Печінка

105.Можлива локалізація гангрени:

1. Передміхурова залоза

2. Кінцівки

3. Селезінка

4. Головний мозок

5. Легені

 

106. Гангрена розвивається в:

1. Печінці

2. Легенях

3. М’яких тканинах кінцівок

4. Головному мозку

5. Кишечнику

 

107. Різновиди гангрени:

1. Повітряна

2. Волога

3. Пролежень

4. Чорна

5. Суха

 

108.Різновиди гангрени:

1. Секвестр

2. Нома

3. Ценкерівський некроз

4. Марантичний некроз

5. Пролежні

109.Яка типова локалізація для сухої гангрени?

1. Серце

2. Кишечник

3. Кінцівки

4. Легені

5. Головний мозок

 

110.Локалізація сухої гангрени:

1. Кінцівки

2. Легені

3. Тонкий кишечник

4. Товстий кишечник

5. Шкіра

 

111.Виникненню вологої гангрени сприяють:

1. Венозний застій

2. Ішемія

3. Набряк

4. Лімфостаз

5. Дегідратація тканини

112. Який фактор визначає розвиток вологої гангрени:

1. Сенсибілізація організму

2. Наявність гнильних мікроорганізмів

3. Утворення нових судин

4. Ступінь дегідратації тканини

5. Ступінь гідратації тканини

 

113. Часта локалізація вологої гангрени:

1. Кишечник

2. Спинний мозок

3. Серце

4. Пупочний канатик

5. Печінка

 

114.Локалізація номи:

1. М’які тканини обличча

2. Слизова оболонка щік

3. М’які мозкові оболонки

4. Стегна та сідниці

5. Кисті та ступні

 

115. Назвіть гангрену м’яких тканин щік та промежини, що розвивається на шкірі у ослаблених корем дітей:

1. Секвестр

2.Нома

3. Суха гангрена

4. Анаеробна гангрена

5. Аеробна гангрена

 

116.Нома є різновидом:

1. Сухої гангрени

2. Вологої гангрени

3. Секвестру

4. Інфаркту

5. Фібриноїдного некрозу

117. Характеристика тканин при вологій гангрені:

1. Набряк, набрякання тканин

2. Демаркаційна лінія нечітка

3. Тканина щільна, чорного кольору

4. Тканина червоно-чорного кольору

5. Тканина дрябла, добре виражена демаркаційна лінія

 

118. Макроскопічна характеристика гангрени тонкого кишечника:

1. Серозна оболонка гладенька і блискуча

2. Серозна оболонка з нашаруванням фібрину

3. Стінка блідо-рожевого кольору

4. Стінка чорного кольору

 

119. Зміна серозної оболонки кишечника при гангрені:

1. Фібринозне запалення

2. Склероз

3. Гіаліноз

4. Гемосидероз

5. Відкладення гематоїдину

 

120.Виберіть положення, що НЕвірне для гангрени:

1. Гангрена – некроз тканин, що контактують із зовнішнім середовищем

2. Колір гангренозних тканин обумовлений накопиченням солянокислого гематину

3. Гангрена кишечника завжди волога

4. Гангрена кінцівки завжди волога

5. Гангрена кінцівки може бути сухою

 

121. Пролежень це:

1. Різновид гангрени

2. Посмертні зміни організму

3. Різновид дистрофії

4. Різновид порушення кровообігу

5. Алергічний некроз

 

122.Виберіть правильне визначення для пролежня:

1. Часто супроводжується розвитком свищів

2. Найбільш часта локалізація в легенях та головному мозку

3. Різновид гангрени

4. Часто буває при остеомієліті

5. Ділянка некрозу, що не піддалася аутолізу і склерозу

 

123.Пролежні є різновидом:

1. Фібриноїдного некрозу

2. Сирнистого некрозу

3. Гангрени

4. Секвестру

5. Інфаркту

124.За походженням пролежні є:

1. Травматичним некрозом

2. Токсичним некрозом

3. Алергічним некрозом

4. Трофоневротичним некрозом

5. Судинним некрозом

125.Пролежень – це змертвіння ділянки тіла в результаті:

1. Порушення іннервації

2. Гнильного розплавлення

3. Гідратації

4. Гнійного запалення

5. Порушення трофіки

126. Можливі причини ішемії органів і тканин:

1. Тромбоз вени

2. Тромбоз артерії

3. Серцево-судинна недостатність

4. Анемія

5. Гіпокоагуляція крові

 

127. Синонім судинного некрозу:

1. Інфаркт

2. Дистонічний

3. Алергічний

4. Гангрена

5. Секвестр

 

128. Інфаркт це:

1. Токсичний некроз

2. Алергічний некроз

3. Прямий некроз

4. Судинний некроз

5. Ішемічний некроз

 

129. Дайте визначення поняттю “інфаркт”

1. Травматичний некроз

2. Порушення обміну речовин у тканинах

3.Судинний некроз

4. Некроз органа, що контактує з зовнішнім середовищем

5. Прямий некроз

 

130. Причини судинного некрозу:

1. Артеріальне повнокров΄я

2. Анемія

3. Тромбоз судин

4. Тромбемболія

5. Спазм судини

 

131. Характеристики судинного некрозу:

1. Прямий, виникає під дією катехоламінів

2. Травматичний

3. Непрямий, може виникати внаслідок шунтування судин

4. Трофоневротичний

5. Алергічний

 

132. При яких захворюваннях часто зустрічається судинний некроз:

1. Туберкульоз

2. Атеросклероз

3. Грип

4. Анемія

5. Гіпертонічна хвороба

 

133. При яких захворюваннях часто зустрічається судинний некроз:

1. Туберкульоз

2. Атеросклероз

3. Сифіліс

4. Проказа

5. Гіпертонічна хвороба

 

134. Етіологічний синонім інфаркту:

1. Токсичний некроз

2. Алергічний некроз

3. Судинний некроз

4. Трофоневротичний некроз

5. Травматичний некроз

 

135. Часта локалізація інфаркту:

1. Нижні кінцівки

2. Серце

3. Жовчний міхур

4. Легені

5. Селезінка

 

136. В яких органах інфаркт розвивається за типом коагуляційного некрозу:

1. Кишечник

2. Головний мозок

3. Міокард

4. Нирки

5. Селезінка

 

137. В яких органах інфаркт розвивається за типом колікваційного некрозу:

1. Кишечник

2. Головний мозок

3. Міокард

4. Нирки

5. Селезінка

 

138. Вкажіть, в яких органах найчастіше виникає інфаркт у хворого з хронічною аневризмою серця:

1. Нирки

2. Легені

3. Головний мозок

4. Селезінка

5. Кишечник

 

139. Вкажіть, в яких органах найчастіше виникає інфаркт:

1. Міокард

2. Головний мозок

3. Легені

4. Нирки

5. Нижні кінцівки

 

140. Форму інфаркту в органах визначає:

1. Форма органа

2. Різновид тромбоембола

3. Ангіоархітектоніка органа

4. Функціональний стан органа

5. Реактивність організму

 

141. Назвіть види інфарктів:

1. Нома

2. Білий, червоний

3. Трикутний

4. Тромбоемболічний

5. Хронічний

 

142. Назвіть види інфарктів:

1. Ангіоспастичний

2. Внаслідок функціонального перенавантаження

3. Обтураційний

4. Білий з геморагічним вінчиком

5. У літніх людей

 

143. В яких органах зустрічається білий інфаркт:

1. Нирки

2. Легені

3. Селезінка

4. Міокард

5. Головний мозок

 

144. В яких органах найчастіше зустрічається червоний інфаркт:

1. Легені

2. Печінка

3. Селезінка

4. Міокард

5. Головний мозок

 

145. Органи в яких зустрічається білий інфаркт з геморагічним вінчиком:

1. Міокард

2. Селезінка

3. Легені

4. Шлунок

5. Нирка

 

146.Назвіть патологічний процес у міокарді, що розвивається внаслідок тромбозу коронарної артерії:

1. Колікваційний некроз

2. Інфаркт

3. Секвестр

4. Гангрена

5. Пролежень

 

147.Назвіть причину інфаркту міокарда:

1. Кулястий тромб лівого перелсердя

2. Тромб у верхній порожнистій вені

3. Тромб у коронарній артерії

4. Різке розширення коронарної артерії

5. Тривалий спазм коронарної артерії

 

148.Назвіть причину інфаркту міокарда:

1. Функціональне перенавантаження при недостатності коронарного кровообігу

2. Жирова дистрофія міокарда

3. Лімфостаз

4. Фібриляція шлуночків

5. Тромбоемболія

 

149.Захворювання на фоні яких часто зустрічається інфаркт міокарда:

1. Атеросклероз

2. Ревматизм

3. Кардіоміопатія

4. Анемія

5. Гіпертонічна хвороба

 

150. Назвіть причини інфаркту міокарда:

1. Тромбоз коронарної артерії

2. Тромбоз коронарної вени

3. Тромбоемболія здухвинних артерій

4. Тромбоемболія коронарної артерії

5. Спазм коронарної артерії

 

151. Вкажіть зміни мітохондрій, які виявляються на ранніх стадіях некрозу в міокарді:

1. Вакуолізація

2. Розпад крист

3. Гіперплазія мітохондрій

4. Гіпертрофія мітохондрій

5. Випадання кальцію на кристах

 

152.В основі гістохімічної реакціії для виявлення ранніх ознак некрозу в міокарді лежать:

1. Зникнення глікогену у кардіоміоцитах

2. Зникнення ліпідів у кардіоміцитах

3. Появі жирових включень у кардіоміцитах

4. Зникнення протеїну з кардіоміоцитів

5. Появі білкових зерен у кардіоміцитах

 

153. Гістохімічна реакція, яка застосовується для виявлення ранніх ознак некрозу в міокарді:

1. Судан III

2. Толуїдиновий синій

3. ШИК-реакція

4. Реакція Шуенінова

5. Ван Гізон

 

154. Макроскопічна характеристика інфаркту міокарда:

1. Щільної консистенції

2. Тістуватої консистенції

3. Білий з червоним вінчиком

4. Неправильної форми

5. Трикутної форми

 

155. Назвіть стадії інфаркту міокарда:

1. Дистрофічна

2. Організація

3. Зворотна

4. Гіпоксична

5. Некротична

 

156. Назвіть стадію інфаркту міокарда:

1. Дистрофічна

2. Аутолітична

3. Запальна

4. Організація

5. Метаболічна

 

157. Перерахуйте зони, що спостерігаються при мікроскопічному дослідженні інфаркту міокарда:

1. Зона повнокров΄я

2. Демаркаційна зона

3. Збережений міокард

4. Зона набряку

5. Зона некрозу

 

158. Один з клінічних критеріїв інфаркту міокарда – підвищення в сироватці крові рівня:

1. Трансаміназ

2. Лужної фосфатази

3. Лактатдегідрогенази

4. Креатинінфосфокінази

5. Тромбокінази

 

159.Підвищення рівня сироваткової креатинінфосфокінази (КФК) виявляється при некрозі:

1. Гладких м’язів

2. Головного мозку

3. Нирок

4. Підшлункової залози

5. Серця

 

160.Рівень сироваткової креатинінфосфокінази підвищується при некрозі:

1. Міокарда

2. Нирок

3. Поперечно-посмугованих м’язів

4. Головного мозку

5. Підшлункової залози

 

161.Що характерно для ішемічної дистрофії міокарда:

1. Лізис цитоплазми кардіоміоцитів

2. Зникнення глікогену з цитоплазми

3. Телурит калію не зафарбовує ушкоджену тканину у чорний колір

4. Каріолізис

5. Відсутність окисно-відновних ферментів

 

162.Виберіть положення, що справедливе для інфаркту міокарда:

1. Типові зміни мікроскопічно виявляються через 8 годин і представлені каріолізисом та каріорексисом

2. Макроскопічно діагностується через 2 години після оклюзії коронарної артерії

3. 3-5 денний інфаркт на розтині світло-сірого кольору і твердої консистенції

4. Перикардит частіше виникає при трансмуральному, ніж при субендокардіальному та інтрамуральному інфарктах

5. Лейкоцитарна інфільтрація найбільш виражена на 10-ту добу після оклюзії коронарної артерії

 

163.Перерахуйте смертельні ускладнення інфаркту міокарда:

1. Розрив серця, гемотампонада

2. Венозне повно кров’я легень

3. Організація

4. Утворення хронічної аневризми

5. Перикардит

 

164. Сприятливий наслідок інфаркту:

1. Септичний лізис

2. Міомаляція

3. Кардіосклероз

4. Волохате серце

5. Гіпертрофія міокарда

 

165. Сприятливий наслідок інфаркту:

1. Організація

2. Гнійне розплавлення

3. Атрофія органів

4. Інкапсуляція

5. Септичний аутоліз

 

166. Ураження церебральних артерій, які можуть призвести до розвитку ішемічного інфаркту:

1. Тромбоз

2. Мікроаневризма

3. Гіаліноз

4. Васкуліт

5. Фібриноїдний некроз

 

167.Дайте характеристику інфаркту головного мозку:

1. Білий з геморрагічним вінчиком

2. Має трикутну форму

3. Має неправильну форму

4. У випадку сприятливого наслідку – утворює рубці

5. Осередок білого розм’якшення

 

168. Сприятливий наслідок інфаркту, що розвивається за типом колікваційного некрозу:

1. Гнійне розплавлення

2. Осифікація

3. Васкуляризація

4. Кіста

5. Звапнування

 

169. Червоний інфаркт розвивається в результаті:

1. Тромбозу портальної вени

2. Тромбозу коронарних артерій

3. Емболії гілок мезентеріальної артерії

4. Емболії гілок легеневої артерії

5. Емболії церебральних артерій

 

170. Назвіть причини інфаркту легені:

1. Розрив легеневих вен

2. Тромбоз дрібних легеневих артерій

3. Тромбоз стовбура легеневої артерії

4. Тромбемболія дрібних гілок легеневої артерії

5. Тромбоемболія стовбура легеневої артерії

 

171. Що є необхідним фоном для розвитку інфаркту легені:

1. Артеріальна гіперемія

2. Хронічне венозне повнокров΄я

3. Пневмонія

4. Пневмосклероз

5. Ателектаз легень

 

172. Назвіть макроскопічні ознаки інфаркту легені:

1. Темно-червоний колір

2. Часто буває у верхівках легень

3. Неправильної форми

4. Кам’янистої консистенції

5. Конусоподібної форми

 

173. Які зміни можна знайти на плеврі над інфарктом легені:

1. Гіаліноз

2. Амілоїдоз

3. Мукоїдне набухання

4. Фібринозні нашарування

5. Тромби

 

174. Чим відмежована зона інфаркту легені від збереженої тканини:

1. Зоною набряку, крововиливу

2. Зоною демаркаційного запалення

3. Зоною некрозу, повнокров΄я

4. Зоною розростання сполучної тканини

5. Лімфо-макрофагальним інфільтратом

 

175. Вкажіть несприятливий наслідок інфаркту легені:

1. Септичний лізис

2. Тромбемболічне ускладнення

3. Склероз

4. Гнійне розплавлення

5. Амілоїдоз

 

176. Сприятливі наслідки інфаркту легені:

1. Організація

2. Асептичний лізис

3. Утворення кісти

4. Утворення абсцесу

5. Плеврит

 

177. Макроскопічний вигляд інфаркту селезінки:

1. Трикутний, червоний, щільний

2. Трикутний, тістуватий, сірий

3. Округлий, щільний, білий

4. Трикутний, щільний, білий

5. На капсулі нитки фібрину

 

178. Дайте макроскопічну характеристику інфаркту селезінки:

1. Неправильної форми

2. На капсулі - фибринозні нашарування

3. Трикутної форми

4. Білий

5. Червоний

 

179. Стан капсули селезінки в місці інфаркту:

1. Склерозована

2. Гіаліноз (“глазурована”)

3. Блискуча

4. Гладка поверхня

5. Фібринозне запалення

 

180. Характерні морфологічні прояви некрозу фолікулів селезінки при інфекційних захворюваннях (сепсис, черевний тиф):

1. Каріорексис

2. Плазморексис

3. Плазмолізис

4. Плазмо коагуляція

5. Каріолізис

 

181. Дайте макроскопічну характеристику інфаркту нирки:

1. Червоний

2. Білий з геморагічним вінчиком

3. Неправильної форми

4. Білий

5. Конусоподібної форми

 

182. Мікроскопічні зміни при інфаркті нирок:

1. Некроз клубочків

2. Некроз канальців, судин

3. Клубочки збережені, канальці некротизовані

4. Некроз клубочків, канальці збережені

5. Некроз тільки проксимальних і дистальних канальців

 

183. Які відділи нефрона некротизуються при некротичному нефрозі:

1. Клубочки

2. Епітелій збірних трубок

3. Епітелій прямих канальців

4. Епітелій проксимальних канальців

5. Епітелій дистальних канальців

 

184. Найбільш характерні прояви некрозу епітелію проксимальних і дистальних канальців нирок:

1. Каріопікноз, плазмолізис

2. Каріорексис, плазмолізис

3. Каріолізис, плазморексис

4. Плазмокоагуляція, каріопікноз

5. Каріорексис, плазморексис

 

185. Назвіть основні етіологічні чинники некрозу епітелію проксимальних і дистальних канальців нирки (некротичного нефрозу):

1. Токсичні речовини

2. Тромбоз ниркової вени

3. Шок

4. Тромбоз ниркової артерії

5. Тромбоемболія ниркової артерії

 

186. Які зміни в нирках розвинуться при отруєнні етиленгліколем:

1. Тромбоз ниркової артерії

2. Некроз епітелію прямих канальців

3. Некроз клубочків

4. Інфаркт

5. Некроз епітелію проксимальних і дистальних канальців

 

187. Клінічний прояв некрозу епітелію канальців нирки:

1. Анурія

2. Гостра ниркова недостатність

3. Гематурія

4. Протеїнурія

5. Циліндрурія

 

188. Секвестр це:

1. Різновид гангрени

2. Просякнута кров’ю ділянка некрозу

3. Різновид звапнування

4. Ділянка некрозу, що не підлягає аутолізу і склерозу

5. Клініко-морфологічна форма некрозу

 

189. Різновид некрозу, що часто розвивається у кістках:

1. Пролежень

2. Гангрена

3. Інфаркт

4. Секвестр

5. Нома

 

190. Вкажіть типову локалізацію секвестру:

1. Міокард

2. Легені

3. Кістки

4. Головний мозок

5. М’язи

191.Типова локалізація для секвестру:

1. Кістки

2. Кишечник

3. Серце

4. Легені

5. Головний мозок

 

192.Усі види некрозу охарактеризовані вірно, окрім:

1. Казеозний некроз – різновид коагуляційного некрозу, що виникає при туберкульозі

2. Коагуляційний некроз супроводжується затвердінням і зневодненням тканини

3. Колікваційний некроз – ферментативне розплавлення і розм’якшення тканин

4. Секвестр – ішемічний некроз

5. Гангрена – некроз тканин, що контактують із зовнішнім середовищем, завжди чорного кольору

 

193.Наслідки некрозу:

1. Відновлення пошкодженої тканини

2. Організація

3. Інфаркт

4. Формування кісти

5. Пролежень

194.Наслідки некрозу:

1. Інфаркт

2. Пролежень

3. Інкапсуляція

4. Петрифікація

5. Мутиляція

195. Сприятливі наслідки некрозу:

1. Організація

2. Осифікація

3. Нагноєння

4. Інкапсуляція

5. Утворення кісти

6. Петрифікація

 

196. Сприятливі наслідки некрозу:

1. Організація

2. Петрифікація

3. Осифікація

4. Інкапсуляція

5. Гнійне розплавлення

 

197. Несприятливий наслідкок некрозу:

1. Гнійне розплавлення

2. Осифікація

3. Організація

4. Інкапсуляція

5. Утворення кісти

 

198.Вологий некроз завершується:

1. Відновленням попередньої структури

2. Осифікацією

3. Інфарктом

4. Формуванням кісти

5. Пролежнем

199. Характерні наслідки сухого некрозу:

1. Тромбоз

2. Кіста

3. Рубцювання

4. Петрифікація

5. Інкапсуляція

 

200.Заміщення ділянки некрозу сполучною тканиною називається:

1. Організацією

2. Формуванням кісти

3. Інкапсуляцією

4. Петрифікацією

5. Мутиляцією

201.Утворення на місці некрозу порожнини, оточеної оболонкою, називається:

1. Організацією

2. Формуванням кісти

3. Інкапсуляцією

4. Петрифікацією

5. Мутиляцією

202.Відокремлення ділянки некрозу сполучною тканиною називається:

1. Організацією

2. Формуванням кісти

3. Інкапсуляцією

4. Петрифікацією

5. Мутиляцією

203.Відкладення солей вапна у сухій змертвілій масі називається:

1. Організацією

2. Формуванням кісти

3. Інкапсуляцією

4. Петрифікацією

5. Мутиляцією

204.Самостійне відторгнення змертвілих частин тіла називається:

1. Організацією

2. Формуванням кісти

3. Інкапсуляцією

4. Петрифікацією

5. Мутиляцією

205.Апоптоз – це:

1. Смерть клітини внаслідок ушкодження

2. Запрограмована смерть клітини

3. Аутоліз

4. Диспротеїноз

5. Ліпідоз

206. Апоптоз зазвичай охоплює:

1. Групи клітин

2. Великі ділянки паренхіми

3. Окремі клітини

4. Великі ділянки строми

5. Синцитій

 

207. Головні морфологічні ознаки апоптозу:

1. Набухання клітини

2. Збереження цілісності органел

3. Конденсація ядерного гетерохроматину

4. Зморщування клітини

5. Дисперсія ядерного гетерохроматину

 

208.Внаслідок запрограмованої смерті клітини утворюються:

1. Тканинний детрит

2. Тільця Меллорі

3. Гематини

4. Апоптозні тільця

5. Тільця Бабеша-Негрі

209. Компоненти апоптозних тілець:

1. Щільно розміщені органели

2. Ядро з ядерцем

3. Конденсований фрагмент хроматину

4. Ліпідні вакуолі

5. Гігантські мітохондрії

 

210.Перетворення хроматину при апоптозі:

1. Конденсація

2. Лізис

3. Фрагментація

4. Дисперсія

5. Мутація

 

211.Апоптозні тільця:

1. Фагоцитуються макрофагами

2. Фагоцитуються нейтрофілами

3. Зазнають аутолізу

4. Зазнають гнійного розплавлення

5. Фагоцитуються сусідніми клітинами

212. Клітини, що фагоцитують апоптозні тільця:

1. Лімфоцити

2. Стромальні клітини

3. Фібробласти

4. Паренхіматозні клітини

5. Макрофаги

 

213.Різновиди термінальних станів організму:

1. Агонія

2. Аритмія

3. Параліч сфінктерів

4. Клінічна смерть

5. Судоми

214.Різновиди термінальних станів організму:

1. Передагональний стан

2. Зупинка дихання

3. Термінальна пауза

4. Гіпокінезія

5. Гіпотермія

215.Різновиди загальної смерті:

1. Природна

2. Насильницька

3. Некроз

4. Від хвороб

5. Апоптоз

216.Смерть внаслідок фізіологічного зношування організму:

1. Природна

2. Насильницька

3. Некроз

4. Від хвороб

5. Апоптоз

217.Смерть внаслідок убивства або самогубства:

1. Природна

2. Насильницька

3. Некроз

4. Від хвороб

5. Апоптоз

218.Різновиди загальної смерті залежно від розвитку зворотних або незворотних змін в організмі:

1. Природна

2. Клінічна

3. Від хвороб

4. Біологічна

5. Насильницька

219.Абсолютні ознаки загальної смерті:

1. Охолодження тіла

2. Зупинка дихання

3. Зупинка серцевої діяльності

4. Трупні плями

5. Арефлексія

 

220.Абсолютні ознаки біологічної смерті:

1. Трупне розкладання

2. Пролежні

3. Гіпертермія

4. Трупне задубіння

5. Трупне висихання

221.Ознаки смерті та посмертні зміни:

1. Агонія

2. Шок

3. Перерозподіл крові

4. Трупні плями

5. Трупне розкладання

 

222.Трупне задубіння виникає у:

1. Шкірі

2. Нервах

3. М'язах

4. Слизових оболонках

5. Судинах

223.Трупне задубіння обумовлене змінами у:

1. Шкірі

2. Нервових закінченнях

3. М’язах

4. Слизових оболонках

5. Судинах

224.Трупне задубіння обумовлене накопиченням у м'язах після смерті:

1. АТФ

2. Альбуміну

3. Молочної кислоти

4. Крові

5. Лімфи

225.Трупне задубіння розпочинається з м’язів:

1. Шиї

2. Тулуба

3. Верхніх кінцівок

4. Нижніх кінцівок

5. Обличчя

226.Трупне задубіння спочатку зникає у м’язах:

1. Шиї

2. Тулуба

3. Верхніх кінцівок

4. Нижніх кінцівок

5. Обличчя

227.Трупне задубіння швидко виникає при:

1. Отруєнні стрихніном

2. У дітей і людей похилого віку

3. У виснажених і померлих від сепсису

4. Смерті від правця

5. Добре розвиненій мускулатурі

 

228.Трупне задубіння погано виражене при:

1. Отруєнні стрихніном

2. У дітей

3. У виснажених і померлих від сепсису

4. Смерті від правця

5. Добре розвиненій мускулатурі

229.Трупне задубіння не виникає:

1. При отруєнні стрихніном

2. У дітей

3. У виснажених і померлих від сепсису

4. При смерті від правця

5. У недоношених плодів

 

230.Трупне задубіння виникає після смерті через:

1. 1 годину

2. 2-5 годин

3. 6-10 годин

4. 2-3 доби

5. 4-7 діб

231.Тривалість трупного задубіння:

1. 1 година

2. 2-5 годин

3. 6-10 годин

4. 2-3 доби

5. 4-7 діб

232.Помутніння рогівки у трупа пов’язано з:

1. Охолодженням

2. Задубінням

3. Висиханням

4. Перерозподілом крові

5. Розкладанням трупа

233.У трупа кров’ю переповнюються:

1. Вени

2. Артерії

3. Ліві відділи серця

4. Праві відділи серця

5. Аорта

234.Морфологія посмертного згустка:

1. Гладка блискуча поверхня

2. Нерівна тьмяна поверхня

3. Еластична консистенція

4. Фіксований до інтими судини

5. Сухий, крихкий

235.Морфологія посмертного згустка:

1. Волога поверхня

2. Блискуча поверхня

3. Суха поверхня

4. Тьмяна поверхня

5. Щільна консистенція

236.Морфологія посмертного сгустка:

1. Еластична консистенція

2. Крихкий

3. Вільно розташований у просвіті судини

4. Прикріплений до стінки судини

5. “Тягнеться”

 

 

ПОРУШЕННЯ КРОВО- ТА ЛІМФООБІГУ.

- порушення кровонаповнення у вигляді артеріального та венозного повнокрів’я, малокрів’я та шок; - порушення проникності стінок судин (кровотеча, крововиливи, плазморагія); … - зміни реологічних властивостей крові (стаз, тромбоз, емболія, інфаркт).

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 1.

1. Джерело кроворозподілу 2. Джерело лімфозбору 3. Насосна

ПОРУШЕННЯ КРОВООБІГУ 2

1. Передстаз 2. Стаз 3. Сладж-феномен

ЗАПАЛЕННЯ.

Такими факторами можуть бути біологічні (мікроорганізми, токсичні імунні комплекси, антитіла), фізичні (електричний струкм, радіація) та хімічні… Існують три стадії запалення: альтерація, ексудація та проліферація. Стадія… Розрізняють плазменні та клітинні медіатори. До перших відносять калікреїн-кінінову систему, систему комплемента,…

Імунопатологічні процеси.

Зміни, які при цьому виникають, є досить різноманітними і відображають здатність організму протиставити дії патогенного агента (агресивного… Вони проявляють у вигляді різноманітних реакцій: гіперчутливості уповільненого… А.І.Стуков (1981) розрізняє дві стадії імунного запалення:

ЕКСУДАТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ

1. У сполучній тканині 2. Стінці судин 3. У відповідь на пошкодження

ПРОДУКТИВНЕ ЗАПАЛЕННЯ

1. Запалення, що характеризується вираженим пошкодженням тканин 2. Запалення, що характеризується утворенням гнійного ексудату 3. Запалення, що характеризується утворенням фібринозного ексудату

КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ.

З загальнобіологічних позицій поняття пристосування є таким, що об’єднує в собі всі прояви процесів життєдіяльності організму завдяки яким… Компенсація є одним із проявів пристосування, зустрічається тільки за умов… Регенерація є процес відновлення пошкодженої структури органу або тканини. Цей процес спостерігається в нормі…

КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСТОСУВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

1. Компенсаторно-пристосувальні процеси: 1. Запалення 2. Регенерація

ПУХЛИНИ.

Пухлини виникають в результаті дії на організм різноманітних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища (канцерогенів), а також вірусів. У… Патогенез пухлин має декілька стадій: а) зміни в геномі соматичної клітини; б) активація клітинних онкогенів та супресія антионкогенів; в) пухлинна…

ПУХЛИНИ. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Перехід одного виду тканини в інший 2. Нестримне розмноження клітин, що втрачають здатність до диференціювання 3. Розмноження клітин, що супроводжується посиленням функції органа

ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ

1.Основний принцип морфологічної класифікації пухлин з епітелію: 1. Поширеність 2. Гістогенез

ЕПІТЕЛІАЛЬНІ Органоспецифічні пухлини

1. Шлунок 2. Печінка 3. Нирки

МЕЗЕХІМАЛЬНІ ПУХЛИНИ

1. Сполучна 2. Епітеліальна 3. Нервова

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Це означає, що будь-яка інформація щодо навчального матеріалу, подана у вигляді тестового контролю, з залученням сучасних комп’ютерних технологій в… Використані в роботі ситуаційні завдання адаптовані і находяться у повній…  

ЛІТЕРАТУРА

2. Благодаров В.М., Рудницька О.Г., Вербицький В.В. та інш. Спеціальна патоморфологія. – Київ, Атлант, 2010. – 360 с. 3. Пальцев М.А. Тестовые задания по патологии. – М., Русский врач, 2007, 391… 4. Пальцев М.А., Аничков Н.М. Патологическая анатомия. – М., Медицина, 2001, т.І. – 526 с.