Реферат Курсовая Конспект
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» - Конспект, раздел Образование, Міністерство Освіти Та Науки України Східноукраїнський Національний...
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. В.ДАЛЯ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»
(для студентів всіх напрямків підготовки)
З А Т В Е Р Д Ж Е Н О
на засіданні кафедри
охорона праці та БЖД
Протокол № 2 від 20.10.2009
ЛУГАНСЬК СНУ ІМ. В. ДАЛЯ - 2010
УДК 628
Конспект лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» (для студентів всіх напрямків підготовки) / Укл.: В.М. Кожин, В.Є. Александров, І.В. Савченко – Луганськ, Східноукр. нац. ун-т ім. В.Даля, 2010 - 158 с.
У конспекті лекцій з дисципліни «Основи охорони праці» викладений матеріал з наступних тем: «Правові і організаційні питання охорони праці», «Оздоровлення повітряного середовища», «Освітлення промислових підприємств», «Небезпека ураження електричним струмом і заходи попередження електротравматизму», «Захист від виробничого шуму і вібрації», «Іонізуюче випромінювання», «Електромагнітні поля і електромагнітні випромінювання», «Безпека систем, що знаходяться під тиском», «Умови безпечної експлуатації машин і механізмів», «Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники», «Пожежна профілактика», наведений список рекомендованої літератури.
Укладачі: В.М. Кожин, доц.
В.Є. Александров, доц.
І.В. Савченко, ст. викл.
Відп. за випуск М.А. Пітельгузов, проф.
Рецензент Р.І. Рей, проф.
ЗМІСТ
1. Правові і організаційні питання охорони праці 6
1.1. Закон України «Про охорону праці». 6
1.2. Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці 7
1.3. Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням.. 7
1.4. Організація служби охорони праці на підприємстві 8
1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці. Види інструктажів. 8
1.6. Розслідування і облік нещасних випадків. 9
1.7. Аналіз причин виробничого травматизму. 37
1.8. Відповідальність за порушення законодавства про працю. Положення
про штрафи. 37
1.9. Фінансування охорони праці 38
1.10. Правила відшкодування власником підприємства збитку, спричиненого працівникові 38
2. Оздоровлення повітряного середовища. 40
2.1. Дія на організм людини шкідливих газів, пари і пилу. 40
2.2. ГДК шкідливих речовин в повітрі 40
2.3. Методи визначення шкідливостей в повітрі 40
2.4. Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами. 41
2.5. Метеоумови на виробництві 41
2.6. Природна вентиляція, принцип розрахунку. 41
2.7. Механічна вентиляція. 43
2.8. Місцева вентиляція. 45
2.9. Типи вентиляторів. 45
2.10. Способи визначення повітрообміну. 45
2.11. Вибір вентилятора для здійснення повітрообміну. 46
2.12. Засоби індивідуального захисту. 47
3. Освітлення промислових підприємств. 48
3.1. Основні світлотехнічні поняття і визначення. 48
3.2 Природне освітлення. 49
3.3. Розрахунок природного освітлення. 50
3.4. Штучне освітлення. Види освітлення. 52
3.5. Розрахунок штучного освітлення. Експлуатація освітлювальних установок. 54
4. Небезпека ушкодження електричним струмом і заходи попередження електротравматизму 57
4.1. Основні причини електротравматизму. 57
4.2. Дія електричного струму на організм людини. 57
4.3. Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження електричним струмом 58
4.4. Аналіз небезпеки ураження електричним струмом у різних електричних мережах 59
4.5. Крокова напруга. 62
4.6 Напруга дотикання. 63
4.7. Заходи попередження електротравматизму. 64
5. Захист від виробничого шуму і вібрації 69
5.1. Дія на організм людини. 69
5.2. Основні поняття і їх фізичні параметри. 71
5.3. Нормування шуму і вібрації 72
5.4. Вимірювання шуму і вібрації 73
5.5. Методи боротьби з шумом і вібрацією.. 73
5.6. Захист від дії ультразвуку, інфразвуку. 79
5.7. Захист від лазерних випромінювань. 80
6. Іонізуюче випромінювання. 82
6.1. Визначення та природа іонізуючого випромінювання. 82
6.2. Основні характеристики радіоактивного випромінювання. 84
6.3. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини. 85
6.4. Норми радіаційної безпеки. 87
6.5. Захист від радіаційного випромінювання. 88
7. Електромагнітні поля та електромагнітні випромінювання. 91
7.1. Загальна характеристика електромагнітних випромінювань. 91
7.2. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування. 93
7.3. Захист від електромагнітних випромінювань. 95
7.4. Електромагнітні випромінювання комп'ютера. 96
7.5. Електромагнітні випромінювання портативних комп'ютерів. 98
7.6. Безпечні рівні випромінювань. 99
8. Безпека систем, що знаходяться під тиском.. 100
8.1 Посудини, що працюють під тиском.. 100
8.2. Додаткові вимоги до балонів. 102
8.3. Безпека експлуатації компресорного устаткування. 102
8.4. Парові і водонагрівальні котли. 103
9. Умови безпечної експлуатації машин і механізмів. 104
9.1. Поняття про небезпечну зону машин. 104
9.2. Колективні і індивідуальні засоби захисту. 104
9.3. Безпека експлуатації підйомно-транспортних машин. 106
10. Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі чинники. 107
10.1. Загальні відомості 107
10.2. Алкоголь і безпека праці 107
10.3. Монотонність. 108
10.4. Стомлення. 109
10.5. Робоча поза. 110
10.6. Сонливість. 110
10.7. Перевантаження емоційні і розумові 111
10.8. Стрес. 111
10.9. Гіподинамія. 112
10.10. Соціальний клімат і безпека, психологічна несумісність. 112
10.11. Перенапруження аналізаторів. 112
11. Пожежна профілактика. 114
11.1. Закон України «Про пожежну безпеку». 114
11.2. Загальні відомості про процес горіння. 116
11.3. Причини пожеж.. 118
11.4. Пожежна профілактика в машинобудуванні 119
11.5. Основні методи вогнегасіння. 120
11.6. Класифікація матеріалів, будівель і виробництв по пожежній безпеці 120
11.7. Протипожежні перешкоди в будівлях. 122
11.8. Евакуація людей з приміщення. 122
11.9. Вогнегасильні речовини. 122
11.10. Первинні засоби пожежогасінні 124
11.11. Пожежна сигналізація і зв'язок. 125
11.12. Автоматичні установки пожежогасіння. 126
11.13. Автоматичні пожежні сповіщувачі 128
11.14. Автоматичні системи придушення вибуху. 129
Список рекомендованої літератури. 130
Додатки. 132
Формування, зміст і завдання курсу з охорони праці
Російські й українські вчені внесли істотний вклад до справи охорони праці робітників. Перші наукові роботи в галузі техніки безпеки належать М.В. Ломоносову, який в 1742 р. опублікував роботу «Перші заснування металургії і рудних справ», де він піднімав питання гігієни і безпеки праці «гірничих людей». В 1901р. І.М. Сєченов написав роботу «Нарис робочих рухів людини», де теоретично обґрунтував 8-ми годинну тривалість робочого дня. Академік А.А. Скочинський в період 1938-60 рр. працював в галузі пожежо- і вибухопридушення у вугільній промисловості. Лауреат Нобелівської премії акад. М.М. Семенов розробив теорію вибуху і горіння. Великий російський учений М.Є. Жуковський розробив вихрову теорію, на основі якої конструюються вентилятори, що застосовуються в промислових вентиляційних установках. Роботи проф. І.С. Стекольникова в галузі захисту від блискавки. Учені інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона АН України розробили і впровадили у виробництво різноманітні способи електрозварювання із застосуванням промислових роботів і автоматичних пристосувань, що виключили дію шкідливих речовин, які при цьому виділяються.
В даний час питаннями охорони праці займаються НДІ охорони праці, кафедри вузів, галузеві лабораторії та ін.
Термін «охорона праці» вперше з'явився в Англії в 1821 р. і означав захист працівників від експлуатації з боку капіталістів. Згідно Закону України «Про охорону праці», охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Курс охорони праці складається з наступних основних розділів: основи трудового законодавства; основи техніки безпеки; виробнича санітарія і гігієна праці в промисловості; основи пожежної профілактики.
На жаль, повністю безпечних і нешкідливих виробництв не існує, тому завдання курсу полягає в тому, щоб дати наукові основи виявлення потенційних небезпек виробництва, викласти принципи розробки різноманітих технічних методів профілактики виробничого травматизму і, таким чином, звести до мінімальної вірогідності ураження або захворювання працюючого, з одночасним забезпеченням комфорту при максимальній продуктивності праці.
Розслідування і облік нещасних випадків
Порядок розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112 (далі - Порядок).
Прикінцеві положення
Посадові особи, які проводили розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне і об'єктивне їх розслідування та обґрунтованість прийнятих рішень.
Особи, які допустили порушення або не виконують вимоги цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.
ОЗДОРОВЛЕННЯ ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА
ГДК шкідливих речовин в повітрі
По ГОСТ 12.1.005-88 встановлені граничнодопустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин (мг/м³) в повітрі робочої зони виробничих приміщень.
ГДК – це концентрації, які при щоденній (окрім вихідних) 8 годинній роботі або при іншій тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) протягом всього робочого стажу не викликають захворювань або відхилень у стані здоров'я. ГДК шкідливих речовин є вихідною базою при проектуванні нових машин і механізмів, технологічних ліній, промислових споруд і підприємств, при розрахунках вентиляції, кондиціонерів, приладів контролю і систем сигналізації.
Методи визначення шкідливостей в повітрі
Для контролю вмісту шкідливих речовин в повітрі застосовуються наступні методи: лабораторні, експресні і автоматичні.
Лабораторні методи забезпечують високу точність, але вимагають високої кваліфікації і часу.
Експресні методи прості і оперативні, але не дуже точні. Здійснюються спеціальними приладами – газоаналізаторами – УГ-2, УГ-3, ГХ-4 і ін. Їх принцип роботи заснований на зміні довжини забарвлюваній частині індикаторного порошку.
Автоматичні методи здійснюються переносними або стаціонарними газоаналізаторами, які подають сигнал при досягненні певного рівня загазованості.
Для визначення запиленості повітря користуються фотоелектричним, ваговим і розрахунковим методами.
Заходи боротьби із забрудненістю повітря пилом, парами і газами
Заходи боротьби із забрудненістю повітря повинні вестися в наступних напрямках: видалення шкідливих речовин; поліпшення технологічних процесів; герметизація апаратури; заміна сухих виробництв мокрими; впровадження вентиляції; застосування спецодягу і індивідуальних засобів захисту; санітарно-технічна пропаганда і навчання безпечним методам роботи.
Метеоумови на виробництві
Мікроклімат виробничих приміщень нормується залежно від теплових характеристик виробничого приміщення, категорії робіт по тяжкості і періоду року. Основні нормативні документи, в яких наведені норми мікроклімату, - це санітарні норми ДСН 3.3.6.042-99. При нормуванні мікроклімату календарний рік підрозділяється на два періоди:
- холодний період – коли середньодобова температура на відкритому повітрі дорівнює +10°С та нижче;
- теплий період – коли середньодобова температура зовні приміщення вище +10°С.
Згідно ДСН 3.3.6.042-99 класифікація робіт по тяжкості розділяються на наступні категорії: Iа, IIа, IIб, III.
Вентиляція за допомогою дефлекторів.
Дефлектори (рис. 2.2.), це спеціальні насадки, що встановлюються на витяжних повітроводах і використовують енергію вітру. Вони застосовуються для видалення забрудненого або перегрітого повітря з приміщень невеликого об'єму, а також для місцевої вентиляції.
Рис. 2.2. Дефлектор
Засоби індивідуального захисту
Як індивідуальні засоби захисту застосовуються:
- для захисту тіла – спецодяг з льняних, брезентових, шерстяних, гумових тканин, спецвзуття, головні убори, рукавиці;
- для захисту органів дихання – фільтруючі і ізолюючі прилади (респіратори, протигази);
- для захисту органів зору – окуляри, від механічних пошкоджень, від теплових випромінювань при проведенні зварювальних робіт, від кислот і лугів – герметичні окуляри;
- для захисту шкіри обличча, шиї і рук при роботі з їдкими речовинами - мазі і пасти, які бувають гідрофільні (для захисту від жирів, масел, нафтопродуктів) і гідрофобні (для захисту від розчинів кислот, лугів, солей).
ОСВІТЛЕННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Зір основний «інформатор» людини, приблизно 90 % всіэъ інформації про зовнішній світ надходить в наш мозок через очі. Раціональне освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлення, сприяє підвищенню продуктивності праці і якості продукції, що випускається, знижує травматизм на виробництві.
Захисне занулення
Зануленням (рис. 4.12) називається навмисне електроз'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмопровідних частин, які можуть виявитися під напругою. Занулення застосовується в мережах напругою до 1000В з глухим заземленням нейтралі. В цьому випадку корпуси електроустаткування електрично з'єднуються з нульовим захисним дротом, що має значно менший опір, ніж заземлення. При однофазному замиканні на корпус буде коротке замикання, яке приведе до швидкого спрацьовування захисту і відключення пошкодженого устаткування. Струм короткого замикання має бути в 3 рази більшим за номінальний струм, тобто .>3.
Захисне вимикання
Захисне вимикання (рис. 4.13.) виконується як доповнення до захисного заземлення або замінює його. Перевага - миттєве (0,2с) автоматичне вимикання електроустаткування при появі на корпусі напруги, вищої за допустиму. Застосовується, коли обладнання заземлення викликає труднощі (скелястий грунт) або коли виконання його недоцільне (пересувні електроустановки).
Рис. 4.13. Схема захисного відключення.
Захист від переходу високої напруги в мережу низької.
Мережі напругою до 1000В, які зв'язані через трансформатор, мають бути захищені від можливої появи в них високої напруги. Цей захист здійснюється за допомогою пробивного запобіжника. Електрична схема захисту представлена на рис. 4.14. у нейтралі і на рис. 4.15. у фазі. Пробивні запобіжники складаються з 2-х металевих дисків, ізольованих один від одного слюдяною прокладкою певної товщини з отворами. Один диск з'єднується з нейтраллю чи фазою вторинної обмотки, а інший - із заземляючим пристроєм.
Рис. 4.14. Схема захисту під час переходу високої напруги в мережі низької в нейтраль | Рис. 4.15. Схема захисту під час переходу високої напруги в мережі низької у фазі |
ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Контакт з іонізуючим випромінюванням являє собою серйозну небезпеку для життя та здоров'я людини.
Однак при виконанні певних технічних та організаційних заходів цей вплив можна звести до безпечного.
Енергію частинок іонізуючого випромінювання вимірюють у позасистемних одиницях електрон-вольтах, еВ. 1 еВ = 1,6·10-19джоуля (Дж).
ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ПОЛЯ ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ВИПРОМІНЮВАННЯ
Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
Електромагнітні поля негативно впливають на організм людини, яка безпосередньо працює з джерелом випромінювання, а також на населення, яке проживає поблизу джерел випромінювання.
Встановлено, що переважна частина населення знаходиться в умовах підвищеної активності ЕМП. Можна вважати, що в діапазоні промислових частот (у тому числі 50 Гц) допустимо розглядати вплив на біологічний об'єкт електричної і магнітної складової поля роздільно (нарізно). В будь-якій точці ЕМП промислової частоти, енергія магнітної складової поля, яка поглинається тілом людини майже в 50 разів менша від енергії електричної складової цього поля, що поглинається тілом. Це дає змогу зробити висновок, що в діапазоні промислових частот дією магнітної складової поля на біологічний об'єкт можна знехтувати, а негативний вплив на організм зумовлений електричною складовою поля.
Ступінь впливу електромагнітних випромінювань на організм людини в цылому залежить від діапазону частот, тривалості опромінення, характеру опромінення, режиму опромінення, розмірів поверхні тіла, яке опромінюється, та індивідуальних особливостей організму.
У результаті дії ЕМП на людину можливі гострі та хронічні форми порушення фізіологічних функцій організму. Ці порушення виникають в результаті дії електричної складової ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного Мозку, серцево-судинної системи.
У більшості випадків такі зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотній характер, але в результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають при виключенні впливу та поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень та захворювань.
Отже, електромагнітне випромінювання як хвороботворний чинник слід розглядати на підставі клінічних та експериментальних матеріалів. Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників, можливосты адаптації.
Поряд із радіохвильовою хворобою (як специфічним результатом дії ЕМП) спостерігається збільшення загальних захворювань, а також захворювання органів дихання, травлення тощо. Це відбувається також і за дуже малої інтенсивності ЕМП, що незначно перевищує гігієнічні нормативи. Вірогідно, що причиною тут є порушення нервово-психічної діяльності як головної у керуванні всіма функціями організму.
У результаті дії на організм людини електромагнітних випромінювань в діапазоні 30 кГц - 300 МГц спостерігається: загальна слабкість, підвищена втомлювальність, сонливість, порушення сну, головний біль та біль в ділянці серця. З'являється роздратованість, втрачається увага, уповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані зміни на рівні клітин.
При систематичній дії ЕМП високої та надвисокої частоти на організм людини спостерігається підвищення кров'яного тиску, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів). ЕМП викликають зміну поляризації молекул та атомів, які є складовою частиною клітин, в результаті чого виникає небезпечне нагрівання. Надмірне тепло може нанести шкоду як окремим органам, так і всьому організму людини. Професійні захворювання виникають у працівників при тривалому та інтенсивному опроміненні.
Вплив випромінювань надвисокої частоти (НВЧ) на організм людини привертає увагу великої кількості дослідників і відображається у численних наукових доповідях і публікаціях. В одній із них наведено відомості про клінічні прояви дії НВЧ залежно від інтенсивності опромінення. При інтенсивності близько 20 мкВт/см2 спостерігається зменшення частоти пульсу, зниження артеріального тиску, тобто явна реакція на опромінення. Вона сильніша й може навіть виражатися у підвищенні температури шкіри в осіб, які раніше потрапляли під дію опромінення.
Із ростом інтенсивності відбуваються електрокардіографічні зміни, при хронічному впливі - тенденція до гіпотонії, до змін у нервовій системі. Потім спостерігається прискорення пульсу, коливання об'єму крові.
При інтенсивності 6 мВт/см2 помічені зміни у статевих залозах,у складі крові, помутніння кришталика. Далі - зміни у здатності крові зсідатися, умовно-рефлекторній діяльності, вплив на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім - підвищення кров'яного тиску, розрив капілярів і крововиливи у легені та печінку.
Випромінювання інтенсивністю до 100 мВт/см2 викликають стійку гіпотонію, стійкі зміни серцево-судинної системи, двосторонню катаракту. Подальше опромінення помітно впливає на тканини, викликає больові відчуття. Якщо інтенсивність перевищує 1 Вт/см2, це спричинює дуже швидку втрату зору, що є одним із серйознихефектів дії НВЧ на організм людини. На більш низьких частотах такі ефекти не відбуваються, і тому їх треба вважати специфічними для НВЧ діапазону. Ступінь ушкодження залежить, в основному, від інтенсивності та тривалості опромінення.
Гостре НВЧ опромінення викликає відразу сльозотечу, роздратованість, звуження зіниці. Після короткого (1-2 доби) прихованого періоду спостерігається погіршення зору, що посилюється під час повторного опромінення і свідчить про кумулятивний характер пошкоджень. Спостереження за людьми доводять існування механізму відновлення ушкоджених клітин, що вимагає тривалого часу (10-20 діб). Зі зростанням часу та інтенсивності впливу ушкодження набувають незворотного характеру.
У разі прямого впливу на око випромінювання відбувається ушкодження рогівки. Але серед усіх тканин ока найбільшу чутливість в діапазоні 1 ...10 ГГц має кришталик. Сильне ушкодження кришталика зумовлене тепловим впливом НВЧ (при щільності понад 100 мВт/см2). За малої інтенсивності помутніння спостерігаються тільки у задній ділянці, за великої - по всьому об'єму кришталика.
Катароутворення пояснюється не тільки тепловою дією, воно залежить також від ряду інших не повністю встановлених чинників. Значну роль може відігравати концентрація поля у середовищах з окремими діелектричними властивостями та об'ємні резонансні ефекти.
На початку 60-х років у науково-технічній літературі з'явилися перші відомості про те, що люди, опромінені імпульсом НВЧ коливань, можуть постійно чути якийсь звук. Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебет, цвірінчання чи дзюркіт у певній точці всередині чи ззаду голови. Це явище викликало інтерес вчених, які розпочали систематичні дослідження на людях та тваринах. Під час дослідів люди повідомляли про свої відчуття.
Для попередження професійних захворювань, які виникають в результаті тривалої дії електромагнітних випромінювань, встановлені гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань. Відповідно до ГОСТ 12.1.006-84 "ССБТ. Електромагнітне поле радіочастот. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю" наведені у табл. 7.2.
Таблиця 7.2.
Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля
радіочастотного діапазону
Діапазон частот, Гц | Допустимі рівні напруженості електромагнітного поля | Допустима поверхнева щільність потоку енергії, Вт/м2 | |
за електричною складовою (Е), В/м | за магнітною складовою (Н), А/м | ||
60 кГц до 3 МГц | -_ | ||
3 МГц до 30 МГц | -_ | -_ | |
30 МГц до 50 МГц | 0,3 | -_ | |
50 МГц до 300 МГц | -_ | - | |
300 МГц до 300 ГГц | - | - |
Рівні ЕМП необхідно контролювати не рідше 1 разу на рік. Якщо вводиться в дію новий об'єкт або здійснюється реконструкція старих об'єктів, то заміри рівня електромагнітних випромінювань проводяться перед введенням їх в експлуатацію.
Обов'язки підприємств по забезпеченню пожежної безпеки
Керівництво підприємства зобов'язане:
– розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;
– розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, які діють в межах підприємства;
– організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки;
– зберігати в справному стані протипожежне обладнання;
– проводити службові розслідування випадків пожеж.
Пожежна охорона поділяється на:
– державну;
– відомчу;
– сільську;
– добровільну.
Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві і реконструкції об'єктів виробничого і іншого призначення
1. Забороняється будівництво, реконструкція об'єктів виробничого призначення, впровадження нових технологій, випуск пожежонебезпечної продукції без попередньої експертизи проектної документації на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.
2. Введення в експлуатацію нових і реконструйованих виробництв, житлових і інших об'єктів, впровадження нової технології, оренда будь-яких приміщень без дозволу органів державного пожежного нагляду забороняється.
3. Машини, механізми, устаткування і інше впровадження у виробництво повинні мати сертифікат, що засвідчує безпеку їх використання і видається в установленому порядку.
4. Знову створені підприємства починають свою діяльність після одержання на це дозволу в органах Держпожнагляду.
5. Забороняється застосовувати в будівництві і виробництві матеріали і речовини, на які немає даних з пожежної безпеки.
Права і обов'язки особового складу державної пожежної охорони.
Особи начальницького складу державної пожежної охорони є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма посадовими особами і громадянами.
Ніхто не має права, за винятком уповноважених посадових осіб, втручатися в законну діяльність працівника державної пожежної охорони.
Посадові особи державної пожежної охорони зобов'язані:
– запобігати і присікати правопорушення в галузі пожежної безпеки;
– брати участь у вдосконаленні і впровадженні нової техніки пожежного захисту;
– зберігати в таємниці державну і комерційну інформацію, яка стає їм відомою у зв'язку з виконанням службових обов'язків.
Особовий склад державної пожежної охорони під час виконання службових обов'язків має право безкоштовно користуватися всіма видами громадського транспорту (окрім таксі).
Соціальний захист працівників державної пожежної охорони
Особовий склад державної пожежної охорони користується пільгами при розподілі житла, встановленні телефонів, влаштування дітей до дитячих дошкільних заклвдів.
Житлова площа надається в першочерговому порядку.
Особовому складу державної пожежної охорони і членам їх сімей надається 50% знижка при оплаті житлової площі, комунальних послуг, а також палива.
Особи рядового і начальницького складу державної пожежної охорони підлягають обов'язковому державному особистому страхуванню на суму десятирічного грошового постачання по останній посаді, яку вони займали.
Перелік матеріалів, що додаються
Голова комісії _______________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Члени комісії _______________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Додаток 3 до Порядку
Форма Н-1
ЗАТВЕРДЖУЮ _________________________________________
(посада роботодавця або керівника,
який призначив комісію)
______________ __________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
____ ______________ 20__ р.
М.П.
АКТ N ___
АКТ N ___
ЖУРНАЛ
ПОВІДОМЛЕННЯ
Про наслідки нещасного випадку, що стався
Р.
з _________________________________________________________________________________________
(професія (посада), прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
(акт форми Н-1 (НПВ) про нещасний випадок від ___ ________ 20__ р. N __).
1. Діагноз згідно з листком непрацездатності або довідкою
лікувально-профілактичного закладу _____________________________________ .
_____________________________________________________
_____________________________________________________
2. Найменування лікувально-профілактичного закладу, що встановив діагноз
___________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________
3. Наслідок нещасного випадку ____________________________________________________________
(потерпілий одужав, переведений на легшу роботу,
установлено інвалідність I, II, III групи, помер)
4. Тривалість виконання потерпілим легшої роботи,
робочих днів _____________________________________ .
5. Звільнено (згідно з листком непрацездатності) від роботи
з ___ __________ 20__ р. по ___ ____________ 20__ р.,
тривалість тимчасової непрацездатності, робочих днів
___________________________________________________________________________ .
________________
________________
________________
6. Витрати підприємства, зумовлені нещасним випадком (усього), гривень
___________________________________________________________________________ .
у тому числі за рахунок коштів
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків та професійного
захворювання (далі - Фонд) _____________________________________ .
у тому числі: _____________________________________ .
1) сума відшкодування витрат згідно
з листком непрацездатності, всього _____________________________________ .
у тому числі за рахунок коштів Фонду _____________________________________ .
2) сума витрат
на поховання потерпілого, всього _____________________________________ .
у тому числі за рахунок коштів Фонду _____________________________________ .
3) сума відшкодування потерпілому у разі його переведення
на легшу роботу, всього _____________________________________ .
у тому числі за рахунок коштів Фонду _____________________________________ .
4) сума штрафів, що сплачена посадовими особами
підприємства за порушення вимог законодавства про
охорону праці, пов'язані з нещасним випадком, у
тому числі його приховання _____________________________________ .
5) вартість зіпсованого у зв'язку з нещасним
випадком (аварією) устатковання, інструменту,
зруйнованих будівель, споруд _____________________________________ .
6) інші витрати _____________________________________ .
у тому числі за рахунок коштів Фонду _____________________________________ .
Роботодавець _____________ __________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Головний бухгалтер _____________ __________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
М.П.
Додаток 8 до Порядку
Форма Н-9
ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
___________________________________________________________________________________________
(найменування територіального органу Держнаглядохоронпраці)
___________________________________________________________________________________________
(назва державної інспекції)
_______________________________________ ____________________
(місце складення припису) (дата)
ПРИПИС N_________
___________________________________________________________________________________________
(кому - посада, підприємство, ініціали та прізвище)
Мною _____________________________________________________________________________________
(посада, ініціали та прізвище)
на підставі вивчення і перевірки матеріалів щодо нещасного випадку
з _________________________________________________________________________________________,
(професія (посада), прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
що стався _____ ________________ 20__ р. о ____ год. ________ хв.,
встановлено:
1) нещасний випадок з _______________________________________________________________________
(ініціали та прізвище)
стався _____________________________________________________________________________________
(стислий опис місця події із зазначенням небезпечних
та шкідливих виробничих факторів)
2) обставини, за яких стався нещасний випадок __________________________________________________
(послідовність подій, дії потерпілого та
___________________________________________________________________________________________
інших осіб, причетних до нещасного випадку)
3) причини нещасного випадку _______________________________________________________________
(основні технічні, організаційні і психофізіологічні причини
нещасного випадку)
4) порушення вимог законодавства про охорону праці, що призвели до
нещасного випадку _________________________________________________________________________
(закони та інші нормативно-правові акти про охорону праці,
вимоги яких порушені, із зазначенням статей, розділів, пунктів тощо)
5) посадові особи і працівники, у тому числі потерпілий або стороння особа, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці і дії чи бездіяльність яких призвели до нещасного випадку ___________________________________________________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові, професія (посада), місце роботи,
закони та інші нормативно-правові акти про охорону праці, вимоги
яких порушені, із зазначенням статей, пунктів тощо)
З урахуванням порушень вимог законодавства про охорону праці вважаю цей нещасний випадок таким, що ________________________________________________________________________________________
(пов'язаний (не пов'язаний) з виконанням трудових (посадових) обов'язків)
На підставі статей 22 і 39 Закону України "Про охорону праці" пропоную: ___________________________________________________________________________________________
(провести повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку, визнати нещасний випадок
пов'язаним (не пов'язаним) з виробництвом і скласти акт форми Н-1 (НПВ),
затвердити (переглянути) акт форми Н-5 або акт форми Н-1 (НПВ))
_________________ ______________ ___________________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
(Відбиток печатки місцевого органу державного нагляду за охороною праці або особистий штамп посадової особи)
Припис одержав _____ __________ 20__ р.
_________________ ______________ ___________________________
(посада) (підпис) (ініціали та прізвище)
Додаток 9 до Порядку
ПОВІДОМЛЕННЯ
ПРОТОКОЛ
огляду місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
Р. о ___ год. ___ хв.
з _________________________________________________________________________________________
(професія (посада), прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
на ________________________________________________________________________________________
(найменування підприємства та органу, до сфери управління якого належить підприємство)
Комісія у складі голови комісії _________________ _______________________________
(ініціали та прізвище) (посада, місце роботи)
членів комісії ______________________ ______________________________
(ініціали та прізвище) (посада, місце роботи)
______________________ ______________________________
______________________ ______________________________
у період з _____ год. ____ хв. ______ _____________ 20__ р.
до _____ год. ____ хв. ______ _____________ 20__ р.
оглянула місце, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія):
___________________________________________________________________________________________
Голова комісії _______________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Члени комісії _______________ ____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Додаток 11 до Порядку
___________________________
(найменування підприємства)
ЕСКІЗ
місця, де стався (сталася) нещасний випадок (аварія)
ПРОТОКОЛ
опитування потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб,
причетних до нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
Р. о ____ год. ____ хв.
з _________________________________________________________________________________________
(професія (посада), прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
(або) ______________________________________________________________________________________
(категорія і характер аварії)
Прізвище,
ім'я та по батькові опитуваної особи ___________________________________________________________
Професія (посада) ___________________________________________________________________________
Місце проживання __________________________________________________________________________
Про випадок (аварію) розповів:
(У довільній формі викладається розповідь про подію, що розслідується. Після запису відомих опитуваному фактів особою, яка проводить опитування, ставляться запитання для уточнення.)
Запитання: _________________________________________________________________________________
Відповідь: _________________________________________________________________________________
Протокол прочитав (ла), записано з моїх слів правильно
_______________ _____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
Опитування провів
і протокол склав ____________________________ _________ ______________________
(посада особи, яка проводить опитування) (підпис) (ініціали та прізвище)
_________________
(дата опитування)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
потерпілого (потерпілих), свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку (аварії),
Що стався (сталася) ___ ________ 20__ р. о ___ год. ____ хв.
з _________________________________________________________________________________________
(професія (посада), прізвище, ім'я та по батькові потерпілого)
(або) ______________________________________________________________________________________
(категорія і характер аварії)
_____________________________________________________
(прізвище, ім'я та по батькові особи, що дає пояснення,
її професія (посада), місце роботи)
Місце проживання _______________________________________
_______________________________________________________
(У довільній формі дається пояснення відомих фактів, пов'язаних з подією, висловлюється думка щодо її обставин і причин. Зазначаються посадові особи, дії чи бездіяльність яких стали основною або супутньою причиною нещасного випадку (аварії), а також висловлюються пропозиції щодо запобігання подібним подіям.)
____________ ______________________ _____________________________
(підпис) (ініціали та прізвище) (дата подання пояснювальної записки)
Додаток 13 до Порядку
ПРОЦЕДУРА
АКТ
ЖУРНАЛ
обліку професійних захворювань (отруєнь)
Розпочато ___ ________ 20__ р. Закінчено ___ __________ 20__ р.
№ з/п | Прізвище, і’мя та по батькові хворого | Стать | Вік (повних років) | Найменування підприємства | Найменування органу, до сфери управління якого належить підприємство | Найменування цеху, дільниці | Стаж роботи | |
загальний | В умовах дії шкід ливих виробничих факторів | |||||||
Найменування професії | Найменування шкідливих факторів (згідно з гігієнічною класифікацією), які сприяли виникненню професійного захворювання (отруєння) | Вид професійного захворювання (отруєння): гостре або хронічне | Діагноз | Захворювання встановлено | ||
основний | супутний | під час медично го огляду | лікувально-профілак тичним закладом | |||
Назва спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, що встановив остаточний діагноз | Наслідки професійного захворювання | |||||
тимчасова втрата працездатності | тимчасове переведення на іншу роботу | спроможний працювати за своєю професією | стійка втрата працездатності | група інвалідності | смерть | |
Додаток 17 до Порядку
ВІДОМОСТІ
Щодо матеріальних втрат, заподіяних аварією, що сталася
ЖУРНАЛ
Реєстрації аварій
на ________________________________________________________________________________________
(найменування підприємства)
№ з/п | Дата і час настання аварії | Категорія і характер аварії | Причини і стислий опис обставин аварії | Економічні втрати від аварії (тис. гривень) | Тривалість простою об’єкта аварії до введення в експлуатацію, годин (діб) | Заходи, запропоновані комісією з розслідування причин аварії | Відмітка про виконання заходів |
ПЕРЕЛІК
Обставин, за яких настає страховий випадок
Державного соціального страхування громадян
– Конец работы –
Используемые теги: Конспект, лекцій, дисципліни, основи, охор, праці0.079
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ»
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов