Реферат на тему: Інтерферони 1. Загальна характеристика інтерферонів

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Біологічний факультет

 

Реферат на тему: «Інтерферони»

 

 

Виконала

студентка V курсу

Тиміцька Х. І.

Перевірила

доц.Бродяк І. В.

 

 

Львів 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………3

1. Загальна характеристика інтерферонів…………………………………..4

2. Історія відкриття інтерферонів…………………………………………...5

3. Класифікація інтерферонів………………………………………………..7

4. Рецептори інтерферонів і шляхи передачі сигналів…………………….8

4.1. IFN-α/β рецептор……………………………………………………8

4.2. IFN-γ рецептор………………………………………………………9

4.3. IFN-λ рецептор…………………………………………………….10

5. Механізм дії інтерферонів……………………………………………….11

6. Побічні ефекти використання інтерферонів……………………………13

ВИСНОВКИ………………………………………………………………….14

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...15

 

 

ВСТУП

Система інтерферону є найважливішим чинником неспецифічної резистентності. Поряд із специфічним імунітетом вона забезпечує захист організму від множини несприятливих впливів. Доведено можливість використання цього препарату для профілактики і лікування ряду вірусних захворювань. Система інтерферону здійснює в організмі контрольно-регуляторні функції, спрямовані на зберігання клітинного гомеостазу. Найважливішими з цих функцій є антивірусна, імуномодуляторна і радіопротективна.

Інтерферон є універсальним чинником неспецифічної резистентності й утворюється всіма клітинами організму практично відразу ж після проникнення вірусів. Найбільш активними продуцентами інтерферону є лімфоцити і макрофаги. При більшості вірусних інфекцій встановлена ​​чітка кореляція між рівнем інтерферону і вагою захворювання. Як правило, кількість інтерферону помітно знижується при важкому перебігу хвороби і зростає при доброякісному. У зв'язку з цим використання готових препаратів інтерферону або стимуляції синтезу власного інтерферону за допомогою індукторів є дуже перспективними методами профілактики і терапії вірусних інфекцій.

 

Загальна характеристика інтерферонів

Особливістю інтерферону є те, що він проявляє активність лише в організмах, з яких він був виділений, тобто є видовим фактором. Молекулярна маса…  

Історія відкриття інтерферонів

Трапляється, що відкриття космічної значущості народжуються як побічні гілки інших наукових вишукувань (які, у свою чергу, можуть закінчуватися… Інтерференція - явище поширене, і зустрічається воно не тільки в живій… До середини минулого століття термін «інтерференція» прижився і серед вірусологів. Спочатку було помічено, а потім і…

Класифікація інтерферонів

IFNs І типу (зв’язуються з рецептором IFNs І типу): IFNα, β, δ, ε, κ, і ω. IFNs ІІ типу (зв’язуються з рецептором IFNs ІІ типу): IFNγ. IFNs ІІІ типу (використовується специфічний IFNλ рецептор): IFNλ.

Рецептори інтерферонів і шляхи передачі сигналів

IFN-α/β рецептор

  Рис.3. Будова IFN-α/β рецептора.

IFN-γ рецептор

Рис.5.Будова IFN-γ рецептора.  

IFN-λ рецептор

Обидві субодиниці мають позаклітинну частину, утворену 2 фібронектин-ІІІ-подібними повторами. Внутрішньоклітинна частина IFN-λR1 містить 270 а.… на поверхні клітини у «готовому» вигляді чи стає активним після зв’язування…  

Механізм дії інтерферонів

  Рис.9. Механізм дії інтерферонів.

Побічні ефекти використання інтерферонів

У більшості випадків побічні ефекти виникають при парентеральному застосуванні. Проте їх розвиток можливий і від свічок, мазей або інших…

ВИСНОВКИ

Інтерферони виробляються клітинами організму в якості захисної реакції на віруси. Вони грають важливу роль модуляторів імунної відповіді.

Інтерферон був названий за його здатність перешкоджати проліферації вірусу. Різні форми інтерферону швидко синтезуються організмом і є важливим захистом від вірусів. Інтерферони також захищають від бактеріальних і паразитарних інфекцій, гальмують поділ клітин, а також сприяють або перешкоджають диференціюванню клітин. Вони виробляються клітинами всіх хребетних тварин і, можливо, деяких безхребетних.

Інтерферони класифіковані як цитокіни, малі білки, що задіяні у міжклітинній сигналізації. Інтерферони виробляються клітинами у відповідь на стимуляцію вірусом або іншими чужорідними речовини, але вони безпосередньо не пригнічують розмноження вірусу. Інтерферони також виконують імунорегуляторні функції, інгібують активацію В-лімфоцитів (В-клітин), підвищують активність Т-лімфоцитів (Т-клітин), а також збільшують клітинно-руйнуючу здатність природних клітин-кілерів.

Три форми інтерферону-альфа (α), бета (β) і гамма (γ) буливідкрито. Ці інтерферони були розділені на два типи: тип I включає в себе альфа-і бета-форми і тип II складається з гамма-форму. Цей поділ грунтується на типах клітин, які виробляють інтерферон і функціональній характеристиці даного білка. Інтерферони типу I можуть бути синтезовані практично будь-якими клітинами при стимуляції їх вірусом, їх основною функцією є індукція стійкості вірусу в клітинах. Тип II інтерферон виробляється тільки природними клітинами-кілерами і Т-лімфоцитами, його основною метою є сигналізування імунної системи реагувати на інфекційні агенти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Platanias, L. C. (May 2005). "Mechanisms of type-I- and type-II-interferon-mediated signalling". Nature reviews. Immunology 5 (5): 375–386.

2. Sen GC (2001). "Viruses and interferons". Annu. Rev. Microbiol. 55: 255–81.

3. Uzé G, Schreiber G, Piehler J, Pellegrini S (2007). "The receptor of the type I interferon family". Curr. Top. Microbiol. Immunol. 316: 71–95.

4. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология. Пер. с англ. – М.:Мир,2000. – 592с., ил.

5. Інтернет-джерела.