ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

 

Анемометр (від грецького анемос - вітер, і метрео - вимірювання) - вимірювальний прилад, призначений для визначення швидкості направлених повітряних і газових потоків.

Швидкість повітря є важливим параметром стану атмосфери і однією з головних характеристик повітряного потоку, яку необхідно враховувати під час проектування, монтажу, наладки і контролю систем вентиляції і кондиціонування. Як основний засіб вимірювання швидкості руху повітря застосовуються анемометри, що розрізняються між собою як за принципом дії, так і за технічними характеристиками.

Анемометр, як вимірювальний прилад, складається з трьох основних частин:

- приймальний пристрій (чутливий елемент анемометра, первинний перетворювач анемометра);

- вторинний перетворювач (механічний, пневматичний або електронний блок анемометра);

- відліковий пристрій (покажчик стрілки, шкала, індикатор, дисплей анемометра).

 

 

 

 

Рисунок 1 - Різні конструкції анемометрів

 

За принципом дії чутливих елементів анемометри підрозділяються на групи:

• загальмовані або дінамометричні анемометри;
• анемометри, що обертаються (чашкові, гвинтові, крильчаті) анемометри;
• анемометри поплавців;
• теплові анемометри (термоанемометри);
• вихрові анемометри;
• ультразвукові анемометри (акустичні);
• оптичні анемометри (лазерні, доплеровські).

Вимірювання швидкостей повітряних потоків проводиться: у робочій зоні і на робочих місцях, у припливних струменях, у відкритих робочих отворах укриттів, повітроприймальних і повітророзподільних пристроях, у повітропроводах, а також у транспортних, монтажних отворах і аераційних ліхтарях. Анемометри слід використовувати в діапазонах:

- 0,2 - 5 м/с - крильчаті або термоелектроанемометри;

- більше 5 м/с - чашкові анемометри.