БУДОВА І ПРИНЦИП ДІЇ ЧАШКОВОГО І КРИЛЬЧАТОГО АНЕМОМЕТРІВ

а) б)

а) чашковий анемометр; б) крильчатий анемометр

Рисунок 2 – Анемометри

Анемометр складається з крильчатки, укріпленої на вертикальній осі, корпуса, в якому розміщений лічильник оборотів. На циферблаті лічильника є три шкали, що показують тисячі, сотні і одиниці обертів.

Для формування напряму руху потоку і захисту від механічної дії крильчатка крильчатого анемометра розташовується всередині циліндричного кільця. Чашки чашкового анемометра виконані у вигляді півсфер, що забезпечує обертання крильчатки тільки в один бік, незалежно від напряму потоку (рис. 3).

Захист чашок від механічних пошкоджень забезпечується металевими дугами.

Рисунок 3 - Схема обертання крильчатки чашкового анемометра

Лічильник обертів умикається і вимикається спеціальним важелем. Для вимірювання швидкості потоку на висоті чашковий анемометр кріпиться до дерев'яного утримувача за допомогою гвинта на корпусі анемометра. При цьому до важеля кріпляться нитки, протягнуті через обмежувальні кільця.

Залежність між числом обертів осі і швидкістю руху газів установлюється під час тарирування анемометрів і подана в вигляді графіка, що додається до анемометра.

У процесі вимірювань крильчатий анемометр повинен установлюватися так, щоб вісь крильчатки співпадала з напрямом потоку і свідчення лічильника збільшувалися (обертання крильчатки за годинниковою стрілкою). Чашковий анемометр установлюється так, щоб вісь крильчатки була перпендикулярна напряму потоку.

Швидкість повітря в отворах слід вимірювати шляхом повільного (близько 5 - 10 см/с) зигзагоподібного переміщення анемометра по площині отвору (рис. 4).

Під час вимірювання швидкості повітря, що проходить через калорифери або фільтри, їх площі розбиваються на квадрати. Швидкості повітря вимірюються в центрах цих квадратів. Середня швидкість потоку розраховується як середнє арифметичне набутих значень.

Рисунок 4 - Схема вимірювання швидкості газу за допомогою анемометра

У процесі вимірювань не допускається затуляти собою живий перетин отвору. З цією метою, а також під час вимірювань у важкодоступних місцях, анемометри кріплять до дерев'яного утримувача необхідної довжини.

Вимірювання швидкості повітря слід проводити не менше трьох разів. Якщо розбіжність результатів вимірювань перевищує 5%, то слід провести додаткові виміри.

Під час вимірювань швидкостей повітря у вузьких щілинах і отворах місцевих відсмоктувань обичайка анемометра повинна примикати до кромок щілини, а сам анемометр повинен переміщуватися уздовж щілини. Величина швидкості, одержана в результаті вимірювання анемометром, повинна умножатися на поправочний коефіцієнт, наведений у табл. 1, залежно від типу приладу і висоти щілястого отвору.

Під час вимірювання швидкостей повітря термоелектроанемометрами в сильно пульсуючих потоках відбір свідчення слід проводити не менше 20 с. у кожній точці, фіксуючи максимальне значення за шкалою приладу.

Анемометри потребують правильного та обережного ставлення. Їх легко вивести з ладу, особливо, якщо газовий потік є агресивним, містить багато пилу, характеризується підвищеною температурою та вологістю.

Таблиця 1 - Поправочний коефіцієнт до свідчень анемометра для вимірювання швидкості всмоктування в щілястих отворах