МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ з дисципліни: «Інженерна графіка»

Утворене плоске креслення з осями проекцій ОХ, ОY₁, ОY₃, ОZ та побудованими проекціями А₁ ,А₂ , А₃ точки А називається комплексним кресленням точки А.

Координатний спосіб.З фронтальної проекції А₂ проводять горизонтальну лінію зв'язку. Вимірюють відстань від А₁ до осі ОХ і відкладають цей відрізок на лінії зв'язку праворуч від точки А₂. Отримують профільну проекцію А₃.

Спосіб з використанням постійної прямої креслення. З фронтальної проекції А₂ проводять горизонтальну лінію зв'язку. З горизонтальної проекції А₁ проводять горизонтальну лінію зв'язку до перетину в точці А₀ з постійною прямою К, тобто з бісектрисою кута Y₁ОY₃. Проводять з А₀ вертикальну пряму до перетину з горизонтальною лінією, проведеною з точки А₂. Отримують профільну проекцію А₃.

Питання для самоконтролю

1. Під яким кутом до осі Y1 проходить постійна пряма креслення?

а) 75°;

б) 45°;

в) 30°.

2. При якому способі побудови третьої проекції точки за двома відомими, використовують циркуль?

а) координатний;

б) спосіб з використанням постійної прямої креслення;

в) проекційний.

3. Яка проекція виходить, якщо крапку сходу променів (центр проекцій) подумки перенести нескінченність?

а) аксонометрична проекція;

б) центральна проекція;

в) прямокутні (ортогональні) проекції.

4. Під яким кутом розташовані осі при комплексному кресленні?

а) 120°;

б) 90°;

в) 100°.

5. Як утворюється комплексне креслення?

6. Скільки існує способів побудови третьої проекції точки за двома відомими?

Література: 1, с. 52-54

2.2.2. Методи проекціювання прямої та площини

План

1. Три проекції відрізка прямої. Розташування прямої відносно площин проекцій

2. Проекціювання площини. Положення площини відносно площин проекцій.

Терміни:

Пряма не паралельна і не перпендикулярна до жодної площини проекцій. Така пряма називається прямою загального (довільного) положення. Вона нахилена до всіх трьох площин проекцій під гострими кутами. Слід зауважити, що жодна з проекцій такої прямої не дорівнює довжині цієї прямої в просторі.

Прямі, паралельні або перпендикулярні до площин проекцій, називаються прямими окремого (особливого, часткового) положення.

Пряма, паралельна площині проекцій, називається прямою рівня, а перпендикулярна до площини проекцій — проекційною.

Прямі рівня поділяються на:

а) горизонтальні прямі, паралельніП₁. Фронтальна проекція такої прямої паралельна осі ОХ, профільна — осі ОY. На горизонтальну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину;

б) фронтальні прямі, паралельні П₂. Горизонтальна проекція такої прямої паралельна осі ОХ, профільна — осі ОZ. На фронтальну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину;

в) профільні прямі, паралельні П₃. Горизонтальна проекція прямої паралельна осі ОY, фронтальна — осі ОZ; на профільну площину проекцій пряма проекціюється у справжню величину.

Проекційні прямі поділяються на:

а) горизонтально-проекційні, що перпендикулярні до горизонтальної площини проекцій. Горизонтальна проекція такої прямої вироджується в точку. На П₂ і П₃ пряма проекціюється у справжню величину.

б) фронтально-проекційні, що перпендикулярні до фронтальної площини проекцій. Фронтальна проекція такої прямої вироджується в точку. На П₁ і П₃ пряма проекціюється у справжню величину.

в) профільно-проекційні, що перпендикулярні до профільної площини проекцій. Профільна проекція такої прямої вироджується в точку. На П₁ і П₂ пряма проекціюється у справжню величину.

Слід площини — це пряма, по якій площина перетинає площину проекцій. Сліди позначаються так: h°— горизонтальний; f°— фронтальний; р°— профільний.

За розташуванням у просторі розрізняють площини загального (довільного) та особливого (часткового, окремого) положення.

Площина, не перпендикулярна і не паралельна до жодної площини проекцій, називається площиною загального положення (рис. 15, а-е).

Площини особливого положення поділяються на площини рівня та проекційні.

Площина рівня паралельна одній (перпендикулярна до двох інших) площині проекцій. Розрізняють три види площин рівня:

а) горизонтальну, паралельну горизонтальній площині проекцій П₁. Якщо така площина задана плоскою фігурою (або плоска фігура лежить у такій площині), то на П₁ ця фігура проекціюється у справжню величину (рис. 16). На дві інші площини проекцій площина проекціюється відрізками прямих; ці відрізки називаються слідами-проекціями площини;

б) фронтальну, паралельну фронтальній площині проекцій П₂. Якщо така площина задана плоскою фігурою, то на П₂ ця фігура проекціюється у справжню величину, а на інші — відрізками прямих (слідами-проекціями)

в) профільну, паралельну профільній площині проекцій П₃. Якщо така площина задана плоскою фігурою, то на П₃ вона проекціюється у справжню величину, а на інші — відрізками прямих.

Проекційною називається площина, перпендикулярна до однієї з площин проекцій. Розрізняють три види проекційних площин:

а) горизонтально-проекційну, перпендикулярну до горизонтальної площини проекцій. Горизонтальна проекція такої площини — відрізок (слід-проекція);

б) фронтально-проекційну, перпендикулярну до фронтальної площини проекцій. Фронтальна проекція площини — відрізок;

в) профільно-проекційну, перпендикулярну до профільної площини проекцій. Профільна проекція площини — відрізок.

Питання для самоконтролю

1.Яка пряма називається прямою загального положення:

а) паралельна горизонтальній площині;

б) перпендикулярна фронтальній площині;

в) не паралельна і не перпендикулярна до жодної площини.

2. Як називається пряма, перпендикулярна до площини П3?

а) профільно-проекційна;

б) фронтально-проекційна;

в) горизонтально-проекційна.

3. При якому способі побудови третьої проекції точки за двома відомими, використовують циркуль?

а) координатний;

б) спосіб з використанням постійної прямої креслення;

в) проекційний.

4. Як утворюється комплексне креслення?

5. Що таке пряма довільного (загального) положення?

6. Які площини називаються площинами рівня; проекційними площинами?

Література: 1, с. 54 — 60.

2.2.3. Переріз геометричних тіл площинами

Пірамідою називається багатогранник, одна грань якого (основа) — багатокутник, а бічні грані — трикутники, що мають спільну точку — вершину піраміди.

Ребра піраміди, як і ребра призми, поділяються на бічні й ребра основи.

Піраміда називається правильною, якщо в її основі лежить правильний багатокутник і висота проходить через центр основи. Бічні грані правильної піраміди — рівнобедрені трикутники.

Циліндром називається тіло, обмежене циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами (основами). Бічну поверхню циліндра отримують обертанням відрізка твірної навколо осі, паралельної цьому відрізку. Відстань між площинами основ називається висотою. Циліндри поділяються на прямі, коли твірні перпендикулярні до основ, і похилі.

Конусом називається тіло, обмежене конічною бічною поверхнею і площиною, що перерізає всі його твірні. Бічну поверхню конуса отримують при обертанні відрізка твірної навколо осі, яка перетинає твірну в кожному своєму положенні. Перпендикуляр, опущений з вершини на площину основи, називається висотою конуса. Конуси поділяються на прямі й похилі. Прямим коловим називається конус, в основі якого лежить коло, а висота проходить через центр основи.

Залежно від напрямку січної площини в перерізі прямого колового конуса можна отримати такі фігури:

1. коло, якщо січна площина паралельна основі конуса;

2. трикутник, якщо січна площина проходить через вершину конуса;

3. еліпс, якщо січна площина нахилена до осі під кутом, більшим від кута нахилу твірної до осі;

4. параболу, якщо січна площина паралельна твірній конуса, тобто нахилена до осі конуса під кутом, більшим від кута нахилу твірної до осі, і не проходить через вершину конуса;

5. гіперболу, якщо січна площина паралельна двом твірним конуса, тобто нахилена до осі під кутом, меншим від кута нахилу твірної до осі, і не проходить через вершину або паралельна осі.

Як би не була розташована січна площина, вона завжди перерізає кулю по колу, яке проекціюється у вигляді відрізка прямої, у вигляді еліпса або у вигляді кола залежно від положення січної площини щодо площини проекцій.

Питання для самоконтролю

1. Що називається багатокутником, що утворений перетинанням призматичної поверхні двома паралельними площинами?

а) циліндр;

б) конус;

в) призма;

г) піраміда.

2. Що являє собою геометричне тіло, обмежене бічною конічною поверхнею й площиною підстави, що перетинає всі його утворююче?

а) піраміда;

б) призма;

в) сфера;

г) конус.

3. Багатогранник, дві грані (основи) якого – рівні багатокутники з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані в загальному випадку – паралелограми це:

а) призма;

б) конус;

в) куля.

4. Тіло, обмежене циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами (основами) називається:

а) конус;

б) призма;

в) циліндр.

5. Яку фігуру отримаємо якщо січна площина проходить через вершину конуса?

6. Як буде виглядати фронтальна проекція правильної піраміди, якщо в основі розташовано правильний шестикутник (горизонтально)?

Література: 1, с. 67 — 76.

2.3. Машинобудівельні креслення

2.3.1. Загальні правила виконання креслень

План

1. Вироби і їх складові частини.

2. Види і комплектність конструкційних документів.

3. Розташування виглядів на кресленнях.

Терміни:

Виробом називається предмет або набір предметів виробництва, які виготовляються на підприємстві.

Вирізняють такі види виробів галузей промисловості під час виконання конструкторської документації.

Залежно від наявності чи відсутності складових вироби поділяються на:

1) не специфіковані (деталі), що не мають частин;

2) специфіковані (складальні одиниці, комплекси, комплекти), що містять дві частини й більше.

Деталь — виріб, виготовлений із однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій. Наприклад, металевий важіль, вилитий корпус, дротяна пружина.

Складальною одиницею називають виріб, частини якого з'єднуються між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями (згвинчуванням, зварюванням, клепанням і т. ін.). Наприклад, верстат, вентиль, кран.

Існують такі види креслень:

креслення деталі, що містить її зображення та інші дані, потрібні для її виготовлення і контролю;

складальне креслення, що містить зображення складальної одиниці, дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю;

креслення загального вигляду, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його частин і пояснює принцип роботи виробу;

теоретичне креслення, що визначає геометричну форму виробу і координати розташування складових частин;

габаритне креслення, що містить контурне (спрощене) зображення виробу з габаритними, встановлювальними і приєднувальними розмірами;

монтажне креслення, що містить контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, потрібні для його встановлення (монтажу) на місці застосування;

схема, на якій показані у вигляді умовних зображень або позначень частини виробу і зв'язки між ними.

Існує низька текстових документів. Нижче перелічені деякі з них:

специфікація;

відомість специфікацій — документ, що містить перелік специфікацій частин виробу, де зазначається їх кількість і куди вони входять;

відомість технічного проекту — документ, що містить перелік документів, які увійшли до технічного проекту;

пояснювальна записка — документ, що містить опис пристрою і принципу дії виробу, який розробляється, а також обґрунтування прийнятих під час його розроблення технічних і техніко-економічних рішень.

Найважнішими з шести площин є фронтальна 1, горизонтальна 2 і профільна 3. За допомогою цих площин на кресленні можна передати без спотворення розміри предмета в трьох основних напрямках, а саме — висоту, довжину і ширину.

Виглядом називають зображення повернутої до спостерігача видимої поверхні предмета. На вигляді інколи показують штриховими лініями (коли це потрібно) невидимі контури предмета.

Кожний із шести основних виглядів має назву, залежно від того, на яку площину проекцій його спроекційовано (рис. 6): фронтальна площина 1 — вид спереду (головний); горизонтальна площина 2 — вид зверху; профільна площина 3 — вид зліва; площина 4 — вигляд справа; площина 5 — вид знизу; площина 6 — вид ззаду. Основні види розташовують на полі креслення за правилами проекційного зв'язку, тобто вигляд зверху міститься під головним, вигляд зліва — праворуч від головного і т.д.

Зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета називається

місцевим виглядом

Якщо якусь частину предмета неможливо показати без спотворення форм і розмірів, застосовують додаткові види, що утворюються на площинах, не паралельних основним площинам проекцій. Додатковий вид має бути позначений на кресленні великою літерою, а біля пов'язаного з додатковим виглядом зображення предмета слід поставити стрілку, яка вказує напрям погляду, з відповідним літерним позначенням.

Питання для самоконтролю

1. Як називається документ, на якому показані у вигляді умовних зображень або складові частини виробу й зв'язки між ними?

а) габаритне креслення;

б) схема;

в) креслення деталі;

г) складальне креслення.

2. Як називаються зображення окремої обмеженої частини поверхні

предмета?

а) основні види;

б) місцеві види;

в) додаткові види.

3. На профільній площині проекцій П3 зображується:

а) вигляд знизу;

б) вигляд спереду ( головний);

в) вигляд зліва.

4. Що називається виглядом?

Література: 1, с. 87 — 89.

2.3.2. Зображення: розрізи, перерізи

План

1. Розрізи і перерізи.

2. Умовності та спрощення. Виносні елементи.

Терміни:

Розрізом називається таке зображення, на якому деталь умовно розрізана січною площиною, причому частина деталі, що розташована перед січною площиною, умовно усунута, а зображена та частина деталі, що міститься в січній площині та поза нею. При цьому лінії невидимого контуру стануть видимими і зображатимуть не штриховими, а суцільними основними лініями. суцільними основними лініями. Місце розрізу матеріалу деталі покривають штрихуванням, що унаочнює зображення й полегшує читання креслень. Місця, де січна площина проходить по порожнинах, не покривають штрихуванням.

Залежно від кількості січних площин розрізи бувають прості — при одній січній площині та складні — при кількох січних площинах.

Залежно від положення січної площини щодо горизонтальної площини проекцій розрізи поділяються на вертикальні (фронтальні та профільні) і горизонтальні.

На складальному кресленні виробу нано­сять:

1. Габаритні розміри, які характеризують висоту, довжину і ширину виробу або його найбільший діаметр. Якщо якийсь із цих роз­мірів змінний унаслідок переміщення рухо­мих деталей механізму, то на кресленні по­казують розміри граничних положень рухо­мих частин.

2. Монтажні розміри, які потрібні для пра­вильного поєднання між собою деталей, роз­міщених у виробі у безпосередньому зв'яз­ку.

3. Установлювальні розміри, що визнача­ють величину елементів, за якими виріб уста­новлюють на місце його монтажу або при­єднують до іншого виробу.

4. Експлуатаційні розміри, які показують деякі розрахункові та конструктивні характе­ристики виробу.

Розміри окремих деталей або їх елемен­тів на складальному кресленні не простав­ляють.

Специфікація – документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту, потрібний для виготовлення конструкційних документів і для запускання виробу у виробництво.

На кожну складальну одиницю виконують специфікацію на окремих аркушах формату А4.Основний напис специфікації відрізняється від основного напису креслення і виконується згідно з ГОСТ 2.104 – 68.

Питання для самоконтролю

1. Як називається документ, що містить зображення складальної одиниці й інші дані, необхідні для її складання (виготовлення) і контролю?

а) креслення загального виду;

б) габаритне креслення;

в) креслення деталі;

г) складальне креслення.

2. Що являє собою набір креслярських інструментів у спеціальному футлярі?

а) готовальня;

б) креслярські прилади;

в) креслярські косинці;

г) лекала.

3. Що таке складальне креслення?

4. Які види розмірів складального креслення ви знаєте?

5. Що розуміють під поняттям «специфікація»?

Література: 1, с. 212 — 226.

2.4.2. Послідовність виконання, деталювання складального креслення. Умовності та спрощення

План

1. Деталювання складальних креслень. Розташування виглядів на кресленнях.

2. Умовності та спрощення

Терміни:

Деталюваннямназивається виконання ро­бочих креслень деталей виробу (складаль­ної одиниці) за складальним кресленням.

Процес деталювання складального крес­лення виконують за такими етапами:

1. Вивчають складальну одиницю, прочи­тавши її креслення.

2. Визначають деталі, креслення яких тре­ба виконати. Деталювання починають із про­стих за формою деталей.

1. Знаходять і аналізують зображення при­значеної для деталювання деталі, яка міс­титься на кресленні, визначають її головне зображення, кількість і склад потрібних зо­бражень. Слід нагадати, що кількість зобра­жень має бути мінімальна, але достатня для повного уявлення про форму і розміри деталі. Кількість і склад зображень деталі на робочо­му кресленні можуть і не відповідати зобра­женням на кресленні складальної одиниці.

2. Обирають масштаб зображень. При де талюванні не обов'язково дотримуватися од­ного і того ж масштабу для всіх деталей. Дрібні деталі, а також складної форми, зо­бражають у більшому масштабі.

3. Обирають потрібний формат аркуша па­перу для виконання креслення, наносять ра­мку й основний напис.

4. Виконують зображення деталі. На кре­сленні деталі зображують і ті її елементи, які на складальному кресленні не показують, або показують спрощено, наприклад, фаски, галтелі. Розміри цих конструктивних елемен­тів визначають не за складальним креслен­ням, а за відповідними стандартами на ці елементи.

5. Наносять на кресленні розміри, позна­чення шорсткості поверхонь та інші дані.

6.Перевіряють креслення й остаточно його оформляють.

Розміри фасок вибирають залежно від кута фаски: для кутів 45°; 60° — 0,5; 0,7; 0,8; 1,0; 1,2; 1,5; 1,8; 2,0; 2,5; 3,5; 4,0; 4,5; 5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 15,0; для кутів 30° — 2,0; 2,5; 3,0; 4,0; 5,0; 6,0; 7,0; 8,0; 9,0; 10,0; 15,0.

Значення конусностей вибирають із ряду нормальних конусностей: 1:3; 1:5; 1:7; 1:8; 1:10; 1:12; 1:15; 1:20; 1:30; 1:50; 1:100; 1:200.

Питання для самоконтролю

1. Як називається величина, що характеризує нахил прямої лінії, щодо

іншій прямій?

а) похил;

б) не усічений конус;

в) конусність.

2. Як називається відношення діаметра конуса до його висоти?

а) конусність;

б) похил;

в) не усічений конус.

3. Що розуміють під поняттям: деталювання.

4. В якому порядку виконують деталювання?

Схема структурна - схема, яка визначає основні функціональні частини виробу, їх призначення та взаємозв'язки.

Схеми структурні розробляють при проектуванні виробів (установок) на стадіях, що передують розробці схем інших типів, і користуються ними для загального ознайомлення з виробом (установкою).

Схема функціональна - схема яка роз'яснює певні процеси, що протікають в окремих функціональних колах виробу (установки) або у виробі (установці) в цілому.

Схемами функціональними користуються для вивчення принципів роботи виробів (установок), а також при їх наладці, контролі та ремонті.

Схема принципова (повна) - схема, що визначає повний склад елементів і зв'язків між ними і, як правило, дає детальне уявлення про принципи роботи виробу (установки).

Принциповими схемами користуються для вивчення принципів роботи виробів (установок), а також при їх наладці, контролі та ремонті. Вони служать підставою для розробки інших конструкторських документів, наприклад, схем з'єднань (монтажних) і креслень.

Схема з'єднань (монтажна) - схема, що показує з'єднання складових частин виробу (установки) і що визначає проводи, джгути, кабелі або трубопроводи, якими здійснюються ці сполуки, а також місця їх приєднань і введення (роз'єми, плати, зажими і т.п.).

Схемами з'єднань (монтажними) користуються при розробці інших конструкторських документів, в першу чергу, креслень, що визначають прокладку і способи кріплення проводів, джгутів, кабелів або трубопроводів у виробі (установці), а також для здійснення приєднань і при контролі, експлуатації та ремонті виробів ( установок).

Схема підключення - схема, що показує зовнішні підключення виробу.

Схема підключення користуються при розробці інших конструкторських документів, а також для здійснення підключень виробів і при їх експлуатації.

Схема загальна - схема, яка визначає складові частини комплексу і з'єднання їх між собою на місці експлуатації.

Схемами загальними користуються при ознайомленні з комплексами, а також при їх контролі та експлуатації. Схему загальну на складальну одиницю допускається розробляти при необхідності.

Схема розташування - схема, що визначає відносне розташування складових частин виробу (установки), а при необхідності, також джгутів, проводів, кабелів, трубопроводів і т.п.

Схемами розташування користуються при розробці інших конструкторських документів, а також при експлуатації та ремонті виробів (установок).

Схема об'єднана - схема, коли на одному конструкторському документі виконують схеми двох або декількох типів, випущених на один виріб (установку).

При виконанні схем, застосовують такі графічні позначення:

1) умовні графічні позначення, встановлені в стандартах Єдиної системи конструкторської документації, а також побудовані на їх основі;

2) прямокутники;

3) спрощені зовнішні обриси (у тому числі аксонометричні).

Розміри умовних графічних позначень, а також товщини їх ліній повинні бути однаковими на всіх схемах для даного виробу (установки).

1. Всі розміри графічних позначень допускається пропорційно змінювати.

2. Умовні графічні позначення елементів, які використовуються як складові частини позначень інших елементів (пристроїв), допускається зображувати зменшеними в порівнянні з іншими елементами (наприклад, резистор в ромбічної антені, клапани в розділової панелі).

Схеми виконують без дотримання масштабу, дійсне просторове розташування складових частин виробу (установки) не враховують або враховують наближено.

Питання для самоконтролю

1. Креслення на яких зображуються машини, механізми, їх вузли та деталі

називаються

а) гірничі;

б) електро- та радіотехнічні;

в) машинобудівельні.

2. Як називається документ, на якому показані у вигляді умовних зображень

або складові частини виробу й зв'язки між ними?

а) габаритне креслення;

б) схема;

в) креслення деталі;

г) складальне креслення.

3. Як називають креслення на яких зображуються електричні та радіоелектронні схеми приборів?

а) інженерно-будівельні;

б) гірничі;

в) електро- та радіотехнічні.

4. Які бувають види схем окрім електричних?

Література: 2, с. 437 — 446.

Читання та виконання електричних схем

Питання для самоконтролю

1. Як читається електрична схема?

2. Яка послідовність виконання електричних схем?

Література: 2, с. 446 — 448.

2.5.3. Конструктивні малюнки розподільчих пристроїв

План

1. Види розподільчих пристроїв.

2. Приклади конструкційних малюнків розподільчих пристроїв.

Терміни:

ВРП - Відкритий Розподільчий Пристрій. Електричний пристрій призначений для розподілу електроенергії в якого основне обладнання електричне обладнання ( вимикачі, роз'єднувачі, збірні шини та інше) змонтоване на Відкритому просторі. Пристрої керування релейного захисту і автоматики знаходяться в закритому приміщені.

ЗРП - Закритий Розподільчий Пристрій. Електричний пристрій призначений для розподілу електроенергії в якого основне обладнання електричне обладнання ( вимикачі, роз'єднувачі, збірні шини та інше) змонтоване в закритих приміщеннях а також пристрої керування релейного захисту і автоматики. ЗРП бувають різних класів напруг (в Україні)- 0,4кВ(звичайна мережа 220/330В) 6кВ, 10кВ, 35кВ, 110кВ, 150кВ, 220кВ.

КРП - Комплектний Розподільчий Пристрій. Електричний пристрій призначений для розподілу електроенергії в якого основне обладнання електричне обладнання ( вимикачі, роз'єднувачі, збірні шини та інше) складається з комплектних заводських комірок як правило монтується в закритих приміщеннях хоча є і наружного виконання це комірки типу КРПН (КРП наружного виконання). КРП бувають різних класів напруг (в Україні)- 0,4кВ(звичайна мережа 220/330В) 6кВ, 10кВ, 35кВ.

КРПЕ - Комплектний Розподільчий Пристрій Елегазовий. Електричний пристрій призначений для розподілу електроенергії в якого основне обладнання електричне обладнання ( вимикачі, роз'єднувачі, збірні шини та інше) знаходяться в герметичних об’ємах заповнених елегазом (SF6 - фторит сірки, не горючий газ два рази важчий за повітря в звичайних у мовах при температурі менше 20 С зріджується по фізичним характеристикам схожий на газ в балонах і запальничках) складається з комплектних заводських комірок як правило монтується в закритих приміщеннях хоча є і наружного виконання. КРПЕ бувають різних класів напруг від 6 кВ до 750кВ.

Питання для самоконтролю

1. Які розміри проставляють при зображенні на кресленнях розподільчих пристроїв?

2. Які існують види розподільчих пристроїв ?

Література: 3, стор71-81.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРАСНОДОНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

РОЗГЛЯНУТО ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні циклової комісії Заступник директора з

електротехнічних дисциплін навчальної роботи

протокол №____від_______ ________О.Л. Кузьміна

Голова комісії Шутурма А.С

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни: «Інженерна графіка»

завдання до домашньої контрольної роботи №1

спеціальності 5.05070103 “ Електропостачання ”

Вимоги для виконання контрольної

Студенти, вивчивши теоретичні основи предмету виконують домашню контрольну роботу №1. Контрольна робота на аркушах креслярської бумаги олівцем або за допомогою графічного редактора КОМПАС та роздруковується.

Два аркуша виконуються на форматі А4 (210 х 297) та три аркуші на форматі А3 (297 х420) за індивідуальним варіантом завдання.

Перелік аркушів:

Аркуш 1 – «Шрифти та лінії» (формат А4)

Аркуш 2 – «Проекції прямої» (формат А3)

Аркуш 3 – «Побудова третього виду по двом заданим з виконанням необхідних розрізів» (формат А3)

Аркуш 4 – «Кріпильні вироби» (формат А3)

Аркуш 5 – «З'єднання деталей болтом» (формат А4)

Аркуші оформлюються рамкою та основним написом за зразком (аркуш 1, 5 – дивись Рисунок 1; аркуші 2, 3, 4 – дивись Рисунок 2.

Рисунок 1

Рисунок 2

Таблиця 1

1 2

34

56

7 8

9 10

Рисунок 3 – зразок завдання 1

Рисунок 4 – Зразок виконання завдання 2

Таблиця 1

Рисунок 5 – Зразок виконання завдання 3

Рисунок 7 – Зразок виконання завдання 5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КРАСНОДОНСЬКИЙ ПРОМИСЛОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

РОЗГЛЯНУТО ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні циклової комісії Заступник директора з

електротехнічних дисциплін навчальної роботи

протокол №____від_______ ________О.Л. Кузьміна

Голова комісії Шутурма А.С

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з дисципліни: «Інженерна графіка»

завдання до домашньої контрольної роботи № 2

спеціальності 5.05070103 “ Електропостачання ”

Вимоги для виконання контрольної

Студенти, вивчивши теоретичні основи предмету виконують домашню контрольну роботу № 2. Контрольна робота на аркушах креслярської бумаги олівцем або за допомогою графічного редактора КОМПАС та роздруковується.

Один аркуш виконується на форматі А2 (420 х 594), один аркуш на форматі А4 (210 х 297) та два аркуші на форматі А3 (297 х420) за індивідуальним варіантом завдання.

Перелік аркушів:

Аркуш 1 – «Види, розрізи, аксонометрія» (формат А3)

Аркуш 2 – «З'єднання деталей» (формат А3)

Аркуш 3 – «Машинобудівельні креслення» (формат А2)

Аркуш 4 – «Виконання електричної схеми» (формат А4)

Аркуші оформлюються рамкою та основним написом на українській мові.

Аркуш 1 – Завдання 1

У креслярсько-графічному редакторі KOMPAS-3D виконати креслення, що містить необхідні види, розрізи і перетини, використовуючи необхідні геометричні примітиви і команди організації прив'язок, а також розставити необхідні розміри, технічні позначення, технічні вимоги та заповнити основний напис креслення. Зразок виконання креслення деталі представлений на рисунку 1. Виконане зображення представити у роздрукованому вигляді. Варіант для виконання обрати згідно шифру.

Рисунок 1 – Зразок виконання завдання 1

Аркуш 2 – Завдання 2

З'єднання деталей за допомогою різі

Мета завдання:

· вивчення команд, призначених для редагування зображення засобами КОМПАС-3D V13;

· виконання робочого креслення.

Для виконання завдання потрібно :

1. Зобразити деталь А та деталь Б окремо, проставити розміри за допомогою панелі інструментів – Розміри

2. Зобразити деталь А, угвинчену в деталь Б.

3. Варіанти завдання взяти з таблиці 1

Виконуючи робочі креслення деталей, слід уважно стежити за узгодженням розмірів спряжених частин окремих деталей. Без цього неможливо забезпечити складання виробу. Наприклад, на складальному кресленні узгодженими повинні бути номінальні розміри зовнішньої циліндричної поверхні клапана і внутрішньої ци­ліндричної поверхні штуцера тощо.

На робочому кресленні деталі треба відобразити й ті елементи, які на складальному кресленні або зовсім не показані, або зображені спрощено, умовно чи схематично. Наприклад, на складальному кресленні клапана різьбовий отвір М12 показаний без фаски, а на робочому кресленні корпуса (р фаску зображено. До робочого креслення пружини додано діаграму механічної характеристики її, а також таблицю параметрів, чого, звичайно, немає на складальному кресленні, і т. п.

Деякі елементи деталей при зображенні на робочому кресленні слід показувати трохи в іншому вигляді, ніж на складальному. Наприклад, глухі різьбові отвори для шпильок та гвинтів на складальному кресленні показують спрощено — з різьбою, нарізаною до кінця отвору. На робочих кресленнях ці отвори слід показувати з урахуванням величини недорізу (ГОСТ 10549—63). На складальному кресленні не показують зазор між діаметром прохідного отвору {діаметром болта, гвинта чи шпильки. На робочому кресленні цей розмір показують з урахуванням складання (грубе чи точне) відповідно до ГОСТ 885—64 і деяке інше.

Таблиця 1

7, 22

8, 25

Рисунок 1 – Зразок виконання з'єднання двох деталей

Аркуш 3 – Завдання 3

Машинобудівельне креслення

Виконання геометричних побудов з використанням команд редагування. Використання менеджера бібліотек при отриманні однотипних зображень креслень

Мета завдання:

· вивчення команд, призначених для редагування зображення засобами КОМПАС-3D V13;

· використання менеджера Бібліотек для отримання зображень стандартних кріпильних виробів;

· виконання документа специфікація.

Команди редагування зображень в КОМПАС-3D V13

КОМПАС-3D надає користувачеві різноманітні можливості редагування об'єктів.

- Найбільш прості і часто використовувані прийоми редагування - переміщення і копіювання об'єктів, зрушення характерних точок - можна виконувати за допомогою миші

- Зміна та копіювання властивостей об'єктів здійснюються за допомогою вікна Властивості.

- Дії з об'єктами, такі як видалення частини об'єкта, перетворення об'єктів, копіювання по сітці і т.д., виконуються за допомогою спеціальних команд.

Команди редагування геометричних об'єктів згруповані в меню Редактор, а кнопки для виклику команд - на панелі Редагування (рис. 1).

Рисунок 1- Зміст панелі Редагування

Перед викликом команд зсуву, повороту, масштабування, перетворення симетрії і копіювання потрібно виділити об'єкти, що беруть участь в операції.

Крім того, подвійним клацанням миші по об'єкту запускається процес редагування параметрів цього об'єкта. На Панелі властивостей з'являється той же набір керуючих елементів, що і при створенні об'єкта. Ви можете відредагувати параметри об'єкту: змінити будь-які його властивості і характеристики.

Іноді буває потрібно відредагувати тільки текст, що входить до складу об'єкта - розмірного напису, текст фігурної дужки, текст позначення шорсткості і т.п. У таких випадках зручно відразу викликати діалог введення написи, без запуску процесу редагування об'єкта. Для цього слід двічі клацнути мишею на самій написи (а не на лініях або точках, що складають об'єкт).

Об'єкти можуть копіюватися як разом з атрибутами і властивостями, так і без них.

Такі властивості об'єктів, як шар, поточний стиль лінії, стиль тексту і т.п., можна копіювати між об'єктами, тобто переносити з одного об'єкта на інший.

Панель інструментів Редагування включає наступний набір кнопок:

Зсув - зрушує виділені об'єкти креслення або фрагмента;

Поворот - повертає виділені об'єкти креслення або фрагмента;

Масштабування - виконує масштабування виділених об'єктів креслення або фрагментів;

Симетрія - виконує симетричне відображення виділених об'єктів креслення відносно прямої. Необхідно вказати положення першої, а потім другої точок осі симетрії;

Копіювання - копіює виділені об'єкти креслення або фрагмента;

Деформація зсувом - виконує деформацію зрушенням об'єктів креслення або фрагмента;

Усікти криву - видаляє частину об'єкту, обмежену точками перетину його з іншими об'єктами;

Подовження об'єкта походить від тієї його кінцевої точки, ближче до якої знаходився курсор при виборі об'єкта, до найближчої точки перетину з іншим об'єктом (в тому числі у складі макроелементів і вставок).

Розбити криву - розбиває об'єкт, в будь-якій точці на дві частини;

Очистити область - видаляє всі об'єкти, що знаходяться всередині або зовні від деякої межі;

Видалення фасок і заокруглень - видаляє відрізок або дугу, що з'єднують кінці двох інших об'єктів

Перетворити в NURBS - перетворить геометричний об'єкт або текст, написаний шрифтом trueType, в NURBS-криву для подальшого гнучкого редагування об'єкту переміщенням його характерних точок.

Використання менеджера бібліотек

КОМПАС - 3D V13 надає можливість використання бібліотек однотипних елементів. Наприклад, для зображення з'єднання болтом

необхідно:

1. Вказати кнопку - Менеджер бібліотек панелі стандартна, а потім вказати розділи Приклади бібліотек - Бібліотека конструктивних елементів - Кріпильний елемент - БШГ М12x38.

2. Вставити зображення з'єднання болтом на вільне поле креслення.

3. Для редагування зображення з'єднання болтом необхідно на Панелі властивостей вибрати режим - Розсипати або клацнути по зображенню з'єднання болтом (при цьому зображення виділяється зеленим кольором), натиснути праву кнопку миші і в контекстному меню вибрати опцію Зруйнувати.

4. Клацнути два рази по зображенню з'єднання болтом. Після цього з'являється вікно завдання параметрів болтового з'єднання.

У вікні необхідно задати необхідний діаметр різьби і висоту пакета, т. е сумарну товщину двох з'єднувальних пластин. У вікні, відповідним вибором кнопок Болт, Гайка і Шайба, можна задавати зображення різних болтів, гайок і шайб. Для цього потрібно вибрати відповідні стандарти. Можна також отримувати спрощене або конструктивне зображення і різні види з'єднання.

5. Вставити зображення з'єднання болтом в потрібні місця складального креслення c різним кутом вставки.

План виконання завдання

1. Створити новий документ Креслення. Вибрати формат А3 з основним написом уздовж короткої сторони.

2. Зобразити четверту частину корпусних деталі (рис. 2а).

3. Виконати зображення фаски (рис. 2б). Для цього клацнути по кнопці - Фаска. Задати в Панелі властивостей довжину фаски. Обрати відрізки, між якими будується фаска.

4. Побудувати симетричні зображення чверті (рис. 2в), а потім половини корпусних деталі (рис. 2г). Для цього клацнути попіктограмі і задати дві точки, що знаходяться на осі сполучення(точки р1 і р2). Для відображення половини корпусних деталівказати точки р3 і р4 на осі відображення.

5. Виконати зображення штрихування. Для цього в Панелі властивостей

задати кут нахилу і відстань між лініями штрихування. Вказатизамкнуті контури, що підлягають штрихування.

6. Вставити з бібліотеки стандартних графічних об'єктів зображення з'єднання болтом (див. п.2). У вікні Болт Гайка Шайба задати діаметр і висоту пакета.

7. Зобразити пластину в розрізі з кутом штрихування (-45 °)(рис. 2д).

8. Вставити зображення болтом у відповідні місця складального креслення c різним кутом вставки (рис. 2е). Для вставки зображень з'єднання болтом використовувати команди редагування креслення: - Зсув, - Поворот, - Копіювання.

9. Виконати вид зверху (рис. 3). вставити зображенняболтового з'єднання на вигляді зверху, використовуючи установки у вікніБолт Гайка Шайба - кнопку Вид зверху;

10. Проставити номери позицій, нанести розміри на кресленні. Клацнути по кнопці - Позначення для виклику сторінки Позначення. Клацнути по кнопці - Позначення позицій. задати початковуточку виноски. В Панелі властивостей клацнути по піктограмі Параметри. Задати опцію Без стрілки. Клацнути по кнопці – Створити об'єкт в Панелі властивостей.

11. Відкрити новий документ - креслення. Встановити тип документа Специфікація. Для цього необхідно вказати елементи падаючого меню і вкладок Сервіс -Параметри -Параметри аркуша -Оформлення.

Клацнути по кнопці - Вибрати у вікні, Параметри. Вибрати тип документа Специфікація. Перший лист. ГОСТ 2.106 - 96. Ф1.

12. Заповнити специфікацію.

13. Варіанти завдання для виконання завдання 3 в таблиці 1

Таблиця 1

а б

в г

д

е

Рис. 2. Послідовність виконання завдання 3

Рис. 3. Приклад виконання завдання 3

Рис. 4. Приклад виконання специфікації

Аркуш 4 – Завдання 4

На аркуші 4 виконується креслення електричної схеми.

Мета завдання: вивчення особливостей виконання схематичних

Креслень та ознайомлення з умовними позначеннями.

Накреслити схеми в КОМПАСі з позначеннями всіх її елементів

Завдання 1; 16; 26

Завдання 2; 19; 28

Завдання 3; 11; 24

Завдання 4; 18; 23

Завдання 5; 12; 27

Завдання 6; 13; 22

Завдання 7; 20; 29

Завдання 8; 14; 25

Завдання 9; 17; 21

Завдання 10;15; 30

Список використаних джерел