Основні функції ГРП(ГРУ), ШРП з регулятором РДНК-400

 

5.1 Загальні відомості

Газорегуляторними пунктами (установками) (ГРП, ГРУ) називається комплекс технологічного устаткування і пристроїв, призначений для пониження вхідного тиску газу до заданого рівня і підтримки його на виході постійним.

Залежно від розміщення устаткування газорегуляторні пункти підрозділяються на декілька типів:

– газорегуляторний пункт шафовий (ГРПШ) — устаткування розміщується в шафі з матеріалів, що не згорають;

– газорегуляторна установка (ГРУ) — устаткування змонтоване на рамі і розміщується в приміщенні, в якому розташована газовикористовуюча установка, або в приміщенні, сполученому з ним відкритим отвором;

– пункт газорегуляторний блоковий (ПГБ) — устаткування змонтоване в одному або декількох будівлях контейнерного типу;

– стаціонарний газорегуляторний пункт (ГРП) — устаткування розміщується в спеціально для цього призначених будівлях, приміщеннях або на відкритих майданчиках.

5.2 Класифікація

Газорегуляторні пункти і установки можна класифікувати таким чином:

а) по числу виходів:

– шафи і установки з одним виходом;

– шафи і установки з двома виходами.

б) за технологічними схемами:

– з однією лінією редукування (домові);

– з однією лінією редукування і байпасом;

– з основною і резервною лінією редукування;

– з двома лініями редукування;

–з двома лініями редукування і байпасом (двома байпасами).

У свою чергу, шафи і установки з двома лініями редукування за схемою установки регуляторів підрозділяються на:

– шафи і установки з послідовною установкою регуляторів;

– шафи і установки з паралельною установкою регуляторів.

По забезпечуваному вихідному тиску підрозділяються на:

– шафи і установки, що підтримують на виходах однаковий тиск;

– шафи і установки, що підтримують на виходах різний тиск.

Шафи і установки, що підтримують на виходах однаковий тиск, можуть мати однакову і різну пропускну спроможність обох ліній.

Шафи з різною пропускною спроможністю застосовуються для управління сезонними режимами газопостачання (зима/літо).

Стаціонарний газорегуляторний пункт (ГРП)

Рис.5.1- Стаціонарний газорегуляторний пункт (ГРП)

1, 3 — скидні свічки; 2 — настроювальна свічка; 4 — газопровід газопостачання котла для обігріву приміщення ГРП; 5, 9, 10, 22 — засувки; 6 — байпас; 7, 13 — пружинні манометри; 8, 15 — крани пробкові; 11 — імпульсна трука; 12 — імпульсна трубка для ПЗК; 14 — запобіжний скидний клапан; 16 — u-образній рідинний манометр; 17 — кран пробковий на манометр; 18 — імпульсний газопровід на регулятор; 19 — регулятор тиску газу; 20 — запобіжний запорний клапан; 21 — фільтр газовий; 23 — газопровід від фільтру для зливу конденсату.

 

5.3 Типи регуляторів тиску

У системах газорозподілу найбільш поширені наступні типи регуляторів тиску (по вигляду навантаження):

а) регулятори прямої дії з пружинним і пружинним для важеля навантаженнями

б) регулятори непрямої дії з командним приладом (пілотом).

Принципова схема регулятора першої групи наведена на рис. 5.2 а). До них можна віднести регуляторів РДГД-20 і РДСЬК-50 в яких зусилля робочої мембрани передається безпосередньо на клапан, що знаходиться на штоку і закріплений в центрі мембрани. В цілях розвантаження клапана від впливу вхідного тиску використовується додаткова розвантажувальна мембрана.

Рис 5.2 а) --Регулятор з односідельним клапаном і розвантажувальною мембраною:

1 — робоча мембрана; 2 — пружина налаштування; 3 — розвантажувальна мембрана; 4 — робочий клапан

 

Друга група – безпілотні регулятори типу РД-32М, РД-50М, РДНК-400

Для них характерна наявність системи важеля передачі зусилля від робочої мембрани на регулюючий клапан. За рахунок відмінності в довжинах плечей колінчастого важеля зменшується сила дії вхідного тиску на клапан регулятора. Зусилля мембранного приводу на клапан при цьому збільшується, що забезпечує вище ущільнююче зусилля на клапан. Для РД-32М співвідношення плечей важеля дорівнює 6.

Рис 5.2 б) - Регулятор з передачею важеля

1 — регулюючий клапан; 2 — робоча мембрана; 3 — настроювальна пружина; 4 — колінчастий важіль;

 

В порівнянні з пружинними регуляторами прямої дії, пілотні мають наступні переваги:

- можливість забезпечення досить широких інтервалів вихідного регульованого тиску 0,01–0,06 МПа і 0,06–0,6 МПа;

- забезпечення досить великої пропускної спроможності;

- можливість у ряді випадків перенастроювання регуляторів на робочі параметри без припинення подачі газу до споживачів.

Рис. 5.2 в) -Регулятор з пілотом

1 — мембрана; 2 — пілот (регулятор управління); 3 — шток; 4 — клапан; 5 — сідло; 6, 7, 8 — регульовані дроселі; 9, 10 — імпульсні трубопроводи; 11 — регулювальна пружина пілота; 12 — мембрана пілота; 13 — клапан пілота; 14 — сідло; 15 — поворотна пружина.;

 

5.4 Особливості регуляторів

В безпілотних регуляторах першої і другої груп органом налаштування регульованого вихідного тиску є настроювальна пружина, що впливає на робочу мембрану.

Обмежені розміри пружини і мембрани визначають наступні особливості: вузький діапазон вихідного регульованого тиску, величина якого визначається параметрами настроювальної пружини; «похилу» витратну характеристику.

Це означає, що із збільшенням витрати газу через регулятор від 0 до 100 % вихідний тиск в певному співвідношенні для кожного типу регулятора зменшується; пропускна спроможність цих регуляторів невелика.