Хлор широко використовується для обеззаражування води від бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів. Його використання привело до того, що такі хвороби як холера і тиф, які легко розповсюджуються через заражену воду, сьогодні практично не зустрічаються у розвитих держа-вах.
Хлор – це один із хімічних елементів, газоподібна речо-вина, якого є сильним агентом окислення, а також сильно-діючою отруйною речовиною. Є декілька проблем, які стосуються наявності хлору у питній воді.
По-перше, це проблема якості води. Якщо в ній над-мірна кількість хлору, то він придає їй неприємний запах і смак.
По-друге, це захворювання, які може викликати хлор. Показано, що люди, які п’ють хлоровану воду мають ризик виникнення раку сечового пухиря більше на 21% і ризик виникнення раку прямої кишки на 38% більше, ніж ті, які п’ють воду з невеликим вмістом хлору.
У третіх, дія хлорзаміщених метану. Ці сполуки вини-кають у питній воді під дією хлору, коли в ній є нешкід-ливі домішки, у тому числі і легкі органічні сполуки. Дія хлорзаміщених метану також приводить до виникнення онкологічних захворювань.
Рівень остаточного хлору у питній воді після обеззара-жування реґламентується ( вільний 0,3-0,5 мг/л, пов’яза-ний 0,8-1,2 мг/л). Значна кількість хлору у питній воді може бути виявлена органолептически (за допомогою наших органів почуттів). Однак у невеликих кількостях визначити наявність хлору дуже важко.
Найбільш ефективний спосіб пониження кількості хло-ру у питній воді – це використання фільтрів з активованим вугіллям, який значно понижує його концентрацію, або фільтрів, які мають комплексний набір різних фільтрую-чих матеріалів, у тому числі і активоване вугілля, що підвищує показники фільтру.