1. Стан споживчої рівноваги полягає у тому, що сукупна корисність товару Х дорівнює сукупній корисності товару У.
2. Якщо гранична корисність блага зменшується, то зменшується й сукупна корисність.
3. Всі точки на кривій байдужості означають однаковий рівень доходу споживача.
4. Чим далі крива байдужості знаходиться від початку координат, тим меншу корисність вона відображає.
5. При збільшенні доходу споживача бюджетна лінія зменшується вправо.
6. При зниженні ціни одного з двох товарів бюджетна лінія зміщується вправо, при цьому кут її нахилу залишається без змін.
7. Споживач максимізує корисність, якщо його бюджетна лінія перетинає криву байдужості.
8. Аналіз споживчого вибору за кривою байдужості виходить з припущення, що корисності благ можна кількісно виміряти.
9. Якщо ви придбали більше одиниць якого-небудь товару, то ваша гранична корисність зростає.
10. Якщо гранична корисність зменшується, то і сукупна корисність неухильно зменшується.
11. Чим більше значення граничної норми заміщення, тим більше взаємодоповненість благ у споживанні.
12. Рівновага, за якої споживач обмежується одним товаром, називається внутрішньою рівновагою.
13. U = f (Q1, Q2,…,Qn) – це функція граничної корисності.
14. Споживач діє згідно з аксіомою транзитивності, якщо він може завжди сказати, що надає перевагу одному з двох споживчих наборів.
15. Корисність не може бути від’ємною.
16. Карта кривих байдужості єдинна для усіх споживачів.