Тема 1. Вступ до мікроекономіки.

Тема 1. Вступ до мікроекономіки.

 

 

Потреби людини (їжа, одяг, освіта, відпочинок тощо) + ∞

 

 

Праця, земля, капітал, товари, послуги, гроші, тощо. limit

 

Рисунок 1.1. Протиріччя "Потреби - ресурси"

ФАКТОРИ ВИРОБНИЦТВА

Фактори виробництва

 

 

Рисунок 1.2. Фактори виробництва

 

А У

 

100

 

х

0

50 100 150

 

Рисунок 1.3. Крива виробничих можливостей.

 

 

Ресурси Витрати Доходи Ресурси

Кінцеві Виручка Споживчі Кінцеві

товари витрати товари

Ринок кінцевих товарів і послуг

і послуги і послуги

 

 

Рисунок 1.4. Кругообіг товарів і грошей

 

 

Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача

                  …  

Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

   

Графік 3.2 Карта кривих байдужості.

 

Y

 

 

U1 U2 U3

X

Графік 3.3. Криві байдужості для повних субститутів (замінників)

Y

U3

U2

U1

X

Графік 3.4. Криві байдужості для повних доповнень

к-ть шкідливих к-ть робочих місць речовин U1 U0 U

Тема 4. Аналіз поведінки споживача

  Графік 4.1. Лінія „доход-споживання” – для нормальних товарів

Тема 5. Попит, пропозиція, їх взаємодія

 

P2

P3

P4

d3

d2

d1

 

 

Графік 5.2 Ринковий попит

 

 

Графік 5.3 Зсув кривої попиту внаслідок дії нецінових факторів попиту

 

 

 

 

 

Графік 5.4 Крива пропозиції.

 

 

Графік 5.5 Крива ринкової пропозиції

P S1 S S2

 

Q

 

Графік 5.6 Зсув кривої пропозиції внаслідок дії нецінових факторів пропозиції

 

D S

 

 

 

 

Графік 5.7 Модель встановлення рівноважної ціни.

Для лінійної функції попиту (Q ^D = а – b * P; b * P = a - Q D; P = a / b – 1 / b * Q ^D)

використовується формула:

;

∆Q, ∆P – це приріст (зміни) попиту і ціни.

Edp – еластичність попиту за ціною.

Q = (Q2 – Q1) / Q1; ΔP = (P2 – Р1) / Р1.

 

Оскільки еластичність на початку кривої попиту та в її кінці суттєво відрізняється – потрібно розрахувати еластичність для кожної точки кривої попиту, яка має вигляд:

Еdp = (ΔQ / Q) * (ΔР / Р)

 

ΔР{

 

ΔQ

Графік 5.8 Нееластичний попит

 

Графік 5.9 Одинично-еластичний попит

 

Δ P

 

ΔQ

Графік 5.10 Еластичний попит

 

 

 

 

 

Графік 5.11. Абсолютно еластичний попит

 

 

 

 

 

 

Графік 5.12. Абсолютно нееластичний попит

 

Еластичність попиту за доходом (E_dI) = (∆Q/Q) : (∆I/I);

 

∆I - це зміна доходу, яка визначається ∆I = І₂ – І₁

Еластичність пропозиції за ціною

 

 

 

 

 

Графік 5.13. Абсолютно нееластична пропозиція

Абсолютно еластична пропозиція відображується горизонтальною кривою пропозиції, Еsр = ∞.

 

 

 

 

 

 

Графік 5.14. Абсолютно еластична пропозиція

 

Еsр > 1, пропозиція еластична за ціною;

Еsр < 1 пропозиція нееластична за ціною.

 

 

 

 

Графік 5.15. Еластична пропозиція

 

 

 

 

 

Графік 5.16. Нееластична пропозиція

Тема 6: «Мікроекономічна модель підприємства»

ФІРМА
з вертикальною структурою	з горизонтальною структурою	конгломерат
володіє і управляє кількома підприємствами, кожне з яких здійснює свою специфічну, відмінну від інших стадію виробництва	володіє і управляє кількома підприємствами, які знаходяться на одній стадії виробництва, виконують подібні функції на ринку товарі та послуг	виробляє широкий асортимент різноманітних товарів і послуг, охоплює підприємства, які оперують у багатьох галузях і діють на багатьох ринках

 

Виробнича функція виглядає:

Q = f (L, K, Z)

Якщо змінним ресурсом є праця (L), то виробнича функція матиме вигляд: Q = f (L).

Середній продукт змінного фактора виробництвавизначається:АР = ТР / Q

Граничний продукт змінного фактора виробництвавизначається:МР = ∆ТР / ∆Q

Сукупні витративизначається:ТС = FC + VC

Середні витративизначається:AC = TC / Q

Граничні витративизначається:MC = ∆TC / ∆Q

Сукупна (валова) виручка визначається:TR = Р · Q

Середня виручка визначається:АR = TR / Q

Гранична виручка визначається:MR = ∆TR / ∆Q

Бухгалтерський прибуток визначається:БП = TR – ВС

Економічний прибутоквизначається:ЕП = TR – ТС

Нормальний прибутоквизначається:НП = БП - ЕП

Тема 7 : «Витрати і результати виробництва»

 

Побудова ізокванти в загальному вигляді базується на рівнянні виробничої функції:f ( L, K ) = const

Гранична норма технологічного заміщення одного ресурсу іншим, яка показує на скільки треба скоротити використання одного ресурсу, наприклад, капіталу для того, щоб збільшити використання іншого, праці, на одиницю за умови, що Q = const, визначається:

MRTS_KL = - (ΔL / ΔK) (7.1)

 

Тобто, кожну втрачену одиницю капіталу необхідно замінювати все більшою кількістю праці. Аналогічно, визначається гранична норма технологічної заміни праці капіталом:

MRTS_KL = - (ΔK / ΔL) (7.2) MRTS_KL = const

Якщо Δ K / ΔL = 1 / 2 це означає, що товари є повними замінниками

 

 

 

 

 

Q1 Q2

 

Графік 7.1. Лінійна ізокванта

 

 

Графік 7.2. Ізокванти з жорсткою доповнюваністю ресурсів

(тобто при фіксованому співвідношенні факторів виробництва) MRTS_KL = 0

 

 

R1 R2

Q2 R3

Q1 R4

 

Графік 7.3. Ламана ізокванта

 

 

Q2

Q1

 

 

Графік 7.4. Неперервна ізокванта

 

При заміщенні праці капіталом витрати праці знижуються на ΔL, а витрати капіталу збільшуються на ΔК так, щоб обсяг виробництва Q залишився незмінним. При цьому втрати виробництва від скорочення витрат праці складатимуть

ΔL · МР_L (7.3)

Щоб залишитися на тій самій ізокванті, необхідно отримати приріст виробництва на ΔК · МР_К (7.4)

Оскільки приріст обсягів виробництва від збільшення кількості використаного капіталу дорівнюватиме втраті через відмову від певної кількості використовуваної праці, то:

ΔL · МР_L = ΔК · МР_К (7.5)

В результаті перерахунку отримаємо:

MRTS_KL = - ΔL / ΔК = МР_К / МР_L (7.6)

 

 

 

 

 

Графік 7.5. Віддача від масштабу

Для функції Кобба-Дугласа можна визначити віддачу за обсягом як суму коефіцієнтів α і β:

1. Постійна віддача: α + β = 1, наприклад, функція буде мати вигляд:

Q = 5 · L ^0,6 ·К^0,4

2. Зростаюча віддача: α + β > 1, наприклад, функція буде мати вигляд

Q = 4 · L^0,5 · К^0,6

3. Спадна віддача: α + β < 1, наприклад, функція буде мати вигляд

Q =2 · L^0,2 · К^0,7

Показники ступеня α і β у виробничій функції Кобба-Дугласа – це значення еластичності випуску Q по витратах ресурсів L і К. Таким чином, збільшення на 1% витрат фактору К призводить до збільшення випуску на α %, а збільшення на 1% витрат фактору L – до збільшення випуску на β.

Графік 7.6 Спадна віддача змінного ресурсу при постійній віддачі від масштабу Графік

 

7.7 Спадна віддача змінного ресурсу при спадній віддачі від масштабу

Графік 7.8 Зростаюча віддача від масштабу в короткостроковому періоді

а) слабша за спадну продуктивність змінного ресурсу;

б) сильніша за спадну продуктивність змінного ресурсу

 

У процесі виробництва використовуються лише два змінних фактора: праця (L) та капітал (К) за відповідними цінами (Р_L і Р_К), то сукупні витрати (ТС; С(К, L)) можна визначити за формулою:

ТС = С(К, L) = Р_L · L + Р_К · К (7.7)

 

Для прикладу візьмемо такі дані: ТС₀ = 100, Р_L = 2, Р_К = 5

 

K

 

ТС / Рк 20

ТС = 100

 

L

ТС / Р_L 50

 

Графік 7.9 Ізокоста

 

К К

 

25

20

10 20

ТС = 100

ТС = 50

L L

25 50 50

(а) (б)

 

Графік 7.10 (а) Паралельний зсув ізокости при зменшенні вартості

(б) зміна нахилу ізокости при зменшенні ціни праці

(в) зміна нахилу ізокости при зменшенні ціни капіталу

 

К

 

 

 

 

L

Графік 7.11 Мінімізація сукупної вартості (ТС) виробництва фіксованого обсягу продукції Q = 10 або „Рівновага виробника”

 

умову рівноваги виробника або умову мінімізації вартості і має вигляд:

MRTS_LК = МР_L / МР_К = Р_L / Р_К (7.8)

або

МР_L / Р_L = МР_К / Р_К (7.9)

 

К

 

 

 

L

Графік 7.12 Шлях експансії у довгостроковому періоді

 

Функція вартості виробництва для короткострокового періоду має вигляд:

 

STC = FC + VC(Q) (7.10)

Середні постійні витрати визначаються: АFC = FC / Q (7.11)

2. Середні змінні витрати визначаються: АVC = VC / Q (7.12)

3. Середні сукупні витрати визначаються: АТС = ТС / Q (7.13)

4. Середні витративизначаються: АС = АFC + АVC (7.14)

5.Граничні витративизначаються:

МС = ΔТС / Δ Q (7.15)

або МС = Δ VС / Δ Q (7.16)

 

Графік 7.13 (а) Криві сукупної, змінної і фіксованої вартостей

(б) Криві середньої та граничної вартостей

 

 

 

Рисунок 7.14. Вартість у довгостроковому періоді

 

 

Рисунок 6.6. Варіанти конфігурації кривої LАТС

а) постійна віддача від масштабу виробництва;

б) зростаюча віддача; в) спадна віддача;

г) мінімально ефективний розмір фірми

 

Рисунок 7.16. Взаємодія кривих загальної вартості

довгострокового і короткострокового періоди

 

неоптимальний шлях росту

С₁ С₂ С₃ L

Рисунок 7.17. Оптимальний і неоптимальний шляхи росту

Тема 8 "Ринок досконало конкуренції"

 

Продавці	Покупці
Один	декілька	багато
Один	Двостороння монополія	Обмежена монополія	Монополія
Декілька	Обмежена монополія	Двостороння олігополія	Олігополія пропозиції
Багато	Монопсонія	Олігополія попиту	Досконала конкуренція

Таблиця 8.1. Типи ринкових ситуацій

 

 

Характерні риси	Модель ринку
Досконала конкуренція	Монополістич­на конкуренція	Олігополія	Монополія
Кількість фірм	Значна	Декілька десятків	Декілька	Одна
Тип продукту	Стандарти­зований	Диференці­йований	Складна стандартизована або дифе­ренційована	Унікально складна. Немає замінників
Контроль над ціною	Відсутній	У вузькому діапазоні	Обмежений взаємною залежністю. Значний при таємній змові	Значний
Умови входження в галузь	Дуже легкі, перешкоди відсутні	Порівняно легкі	Суттєві перешкоди	Блоковано
Нецінова конку­ренція	Якість	Якість. Асортимент	Якість. Асортимент. Сервіс	Відсутня
Приклади	Продукти сільського господарства	Сигарети, цукерки, одяг, взуття	Електропобу­това техніки, сталь, автомобілі, трактори	Гідротурбі­ни, електро­вози, атомні реактори, парові котли

Таблиця 8.2. Ринкові моделі та їх характерні риси

 

(а) ринок (б) Фірма

 

 

Графік 8.1.(а). Утворення ринкової ціни (Ре) на конкурентному ринку

(б). Попит (D) на продукцію конкурентної фірми

Для фірми ціноодержувача (прайстейкера) використовується рівність:

Р = AR = MR

 

 

 

 

 

 

 

Графік 8.2. Максимізація прибутку конкурентною фірмою

 

 

Графік 8.3. Максимізація прибутку конкурентною фірмою

 

(а) економічний прибуток

 

(б) нормальний прибуток

 

 

(в) економічні збитки

Графік 8.4. Можливі випадки прибутковості за діяльності фірми

в короткостроковому періоді

(а) економічний прибуток; (б) нормальний прибуток; (в) економічні збитки.

Умова не збитковості фірми досягається, якщо

Р = min АС

Втрати = ТС-ТR = FС + VС(Q) – Р · Q ≤ FС, VС(Q) ≤ Р · Q,абоР ≥ АVС

 

 

Графік 8.5. Пропозиція конкурентної фірми в короткостроковому періоді

(а) Випадок закриття в коротко­строковому періоді,

(б) Крива пропозиції S.

 

 

Графік 8.6. Надлишок виробника.

Умова довгострокової конкурентної рівноваги: Р = LАТСmіn = LМС

 

 

а) галузь

 

 

б) фірма

Рисунок 8.7. Встановлення довгострокової рівноваги

в умовах дос­коналої конкуренції: а) галузь; б) фірма

 

 

Тема 9 "Монопольний ринок"

 

D – попит;

MR – гранична виручка (доход);

Р – ціна;

Q – обсяг випуску продукції.

Графік 9.1 Криві попиту і граничної виручки монополіста

1. AR = Р • Q (9.1)

2. MR = R (Q + 1) – R (Q) (9.2)

 

де, Q – обсяг випуску продукції; R – доход (виручка).

 

Залежність між сукупною, граничною виручкою та еластичністю

   

MR – крива гран. доходу: будь-який

не вплине на рівень ціни Р0.    

Графік 10.2 Лідерство в цінах