рефераты конспекты курсовые дипломные лекции шпоры

Реферат Курсовая Конспект

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ - раздел Образование, Модуль І. Теоретичні Основи Аудит...

МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ

1. Міжнародні стан­дарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання… 2. Виноградова М.О. Аудит : навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни на КМСОНП для студентів…

Тема 1. Сутність і предмет аудиту

1. Суть і значення аудиту.

2. Історія розвитку аудиту, передумови виникнення в Україні.

3. Мета і завдання аудиту.

4. Види аудиту та їхні особливості.

5. Предмет і об’єкти аудиту.

6. Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю.

 

 

Суть і значення аудиту.

Становлення ринкової економіки і поява багатьох юридично відокремлених господарюючих суб'єктів, у яких перетинаються інтереси багатьох зацікавлених… Аудит — перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової… У Законі України "Про аудиторську діяльність", крім того, визначено правові засади організації і здійснення…

Історія розвитку аудиту, передумови виникнення в Україні.

Зрозуміло, що будь-який вид діяльності з'являється лише тоді, коли в суспільстві сформовані достатньо потреби на це. Завжди виникають певні… Історія виникнення аудиту також пов'язана з розвитком суспільних відносин, які… Спочатку, на ранніх стадіях розвитку суспільства та формування держави, виникло таке явище, як економічний контроль.…

Мета і завдання аудиту.

Завдання аудиту визначені в Законі України "Про аудиторську діяльність", де вказано, що аудиторська діяльність в Україні включає в себе… Головною метою аудиту можна назвати перевірку фінансової (бухгалтерської)… Метою аудиту фінансових звітів є висловлення думки аудитора у аудиторському висновку про те, чи відповідає звітність…

Види аудиту та їхні особливості.

 

Види аудиту і їх характеристика залежать від цілей, які переслідуються в процесі здійснення аудиторської перевірки.

Для того щоб розглянути види аудиту, необхідно їх класифікувати, тобто згрупувати за певними ознаками

Таблиця 1. Види аудиту

По відношенню до вимог законодавства розрізняють обов'язковий та ініціативний аудит. Аудит поширюється на всіх економічних суб'єктів, включаючи… Обов'язковий аудит регламентується державою. Законом України «Про аудиторську… В залежності від виду діяльності чи особливостей правового статусу суб’єкта господарювання розрізняють: банківський…

Предмет і об’єкти аудиту.

Предметом аудиту є господарська діяльність підприємства і інформація про цю діяльність, сформована в системі бухгалтерського обліку і поза його… При визначенні предмета аудиту слід виходити, передусім, з його характеру,… - ретроспективний характер (означає постійне звернення аудитора до минулих фактів, вивчення подій, що раніше…

Рис. 5.1. Класифікація об’єктів аудиторської діяльності

 

До об’єктів можна віднести й економічні процеси, матеріально-технічне постачання, виробництво, збут продукції, продуктивність праці, собівартість, прибуток тощо.

Є складні і прості об’єкти дослідження.

До простих належать об’єкти, які містять декілька елементів.

Наприклад, товарна продукція є простим об’єктом для контролю, але їй притаманні такі елементи: якість, асортимент, конкурентоспроможність на ринку, естетична привабливість тощо.

До складних належать об’єкти з невизначеною структурою, яка підлягає дослідженню. Наприклад, автоматизацію технологічного процесу відносять до складних об’єктів аудиту, на вході яких відомі затрати на впровадження, а на виході – вироблена продукція.

Суб'єктами аудиту виступають носії прав і обов'язків - фізичні особи і їх організації (аудиторські фірми), діючі відповідно до національного законодавства з метою здійснення незалежного контролю і оцінки свідчень про економічні факти і події для встановлення міри відповідності їх певним критеріям, а також надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.


 

Місце аудиту в системі фінансово-господарського контролю.

Контроль за своїм змістом включає перевірку економічних, соціальних, політичних, ідеологічних, науково-технічних та інших напрямів розвитку… Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональному використанню… Основними завданнями фінансово-господарського контролю є виявлення та профілактика порушень у технології р…

Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності та її інформаційне забезпечення

1. Управління аудиторською діяльністю в світі та в Україні.

2. Правове регулювання аудиторської діяльності, стандарти аудиту.

3. Інформаційне забезпечення аудиту.

4. Організація аудиторської діяльності в Україні, створення ауди­тор­ських фірм та їх класифікація. Реєстр аудиторських фірм і ауди­торів.

5. Сертифікація аудиторів та підвищення їх кваліфікації, органі­за­ція праці персоналу аудиторських фірм.

6. Професійна етика аудитора.

 

Управління аудиторською діяльністю в світі та в Україні.

  Головною міжнародною професійною організацією бухгалтерів і аудиторів є… МФБ забезпечує керівництво професійними бухгалтерами на між­на­родному рівні шляхом виконання таких завдань:

Комісія АПУ з сертифікації та освіти аудиторів

Комісія АПУ зі стандартів та практики аудиторської діяльності

Комісія АПУ з питань правового забезпечення аудиторської діяльності

Комісія АПУ з контролю якості та професійної етики

Комісія АПУ з зовнішніх зв’язків та інформаційного забезпечення аудиторської діяльності

Дисциплінарна комісія АПУ

 

14 лютого 1992 року було створеноСАУ,яка є професійним гро­мадським об’єднанням, що об’єднує на добровільних засадах чинних аудиторів. Мета його діяльності: об’єднати зусилля аудиторів для захисту їхніх законних прав та інтересів і сприяти розвитку ауди­тор­ської діяльності в Україні.

Метою діяльності САУ є розвиток та поширення професійної аудиторської діяльності на основі етичних засад незалежного аудиту в інтересах не тільки власників, але і Суспільства в цілому.

 

 

Правове регулювання аудиторської діяльності, стандарти аудиту.

  Аудиторська діяльність в Україні здійснюється відповідно до вели­кої кількості… 1) державні, галузеві та інші законодавчі акти (закони України, по­ложення, інструкції, методичні рекомендації тощо)…

Аудит, надання впевненості та супутні послуги

Інформаційне забезпечення аудиту.

 

Інформаційним забезпеченням аудиту є цілеспрямована робота зі збору інформації, її реєстрації, передачі, обробки, узагальнення, збе­рі­гання та пошуку суб’єктами контролю з метою використання для по­треб управління.

До вищезазначеного забезпечення можна віднести:

– матеріальні джерела (документальні та натуральні об’єкти);

– нематеріальні об’єкти (миттєві явища);

– абсолютно точна інформація (категорична);

– умовно точна інформація;

– орієнтовно точна інформація.

Інформацію, яку використовує аудит, можна класифікувати відпо­відно до джерел (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Класифікація інформації, яку використовує аудит, за джерелами

 

Організація аудиторської діяльності в Україні, створення ауди­тор­ських фірм та їх класифікація. Реєстр аудиторських фірм і ауди­торів.

Відповідно до законодавства України, аудиторська діяльність – це один з видів підприємницької діяльності, здійснювати яку (тобто бути її суб’єктами)… Проведення аудиту є обов'язковим для (ст.8): 1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих…

Стаття 5. Аудиторська фірма

Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є… Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

Рис. 4.1. Структура аудиторської фірми

 

 

Стаття 18. Права аудиторів і аудиторських фірм

Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищають соціальні та професійні права аудиторів,… Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають… 1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного…

Стаття 19. Обов'язки аудиторів і аудиторських фірм

1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог цього Закону, Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" та інших… ( Пункт 1 статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4711-VІ від… 2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги;

Стаття 20. Спеціальні вимоги

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що… 3) аудитором - членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

Стаття 11. Реєстр аудиторських фірм та аудиторів

Реєстр аудиторських фірм та аудиторів - база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально як фізичні особи - підприємці (далі - Реєстр).

Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою України.

Реєстр не рідше одного разу на рік публікується у фаховому виданні Аудиторської палати України.

Аудиторські фірми та аудитори, які зареєстровані як фізичні особи - підприємці, мають право на здійснення аудиторської діяльності лише після включення їх до Реєстру.

Включеним до Реєстру аудиторським фірмам та аудиторам, зазначеним у частині четвертій цієї статті, видається свідоцтво відповідного зразка.

За включення до Реєстру справляється плата в розмірі, встановленому Аудиторською палатою України.


 

Сертифікація аудиторів та підвищення їх кваліфікації, органі­за­ція праці персоналу аудиторських фірм.

Сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю) аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України. Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків,… Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають вищу економічну або юридичну освіту, документ про…

Професійна етика аудитора.

У зв’язку із затвердженням Аудиторською палатою України у 2003 році в якості національних стандартів аудиту Стандартів аудиту та етики Міжнародної… Нині є чинною редакція КЕПБ від 30 червня 2006 року, крім ви­зна­чених окремих… Загалом текст КЕПБ поділяється на три частини.

Зміст Кодексу етики професійних бухгалтерів МФБ

(з 30 червня 2006 р.)

№ статті Назва статті
Передмова
Частина А ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДЛЯ ВСІХ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ
Вступ та фундаментальні принципи
Чесність
Об’єктивність
Професійна компетентність та належна ретельність
Конфіденційність
Професійна поведінка
Частина Б ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДО ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ-ПРАКТИКІВ
Вступ
Професійне призначення
Конфлікт інтересів
Другий висновок
Гонорари та інші винагороди
Рекламування професійних послуг
Подарунки та заохочення
Зберігання активів клієнта
Об’єктивність – всі послуги
Незалежність – завдання з надання впевненості
Частина В ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДО ШТАТНИХ ПРОФЕСІЙНИХ БУХГАЛТЕРІВ
Вступ
Потенційні конфлікти
Підготовка та подання інформації
Достатня компетентність
Фінансові інтереси
Заохочення
Визначення
Дата набрання чинності

Тема 3. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання

1. Загальнонаукові та специфічні методи і прийоми аудиту.

2. Критерії оцінки аудитором фінансової звітності.

3. Методики проведення аудиту фінансової звітності та їхні складові.

4. Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках.

5. Використання комп’ютерних технологій в аудиті.

 

 

Загальнонаукові та специфічні методи і прийоми аудиту.

Метою аудиту фінансової звітності є формування думки про її відповідність (у всіх істотних аспектах) застосованій концептуальній основі цієї… Метод аудиторської діяльності сформувався в системі прикладних економічних… Метод (від гр. methodos - дослідження) – прийом дослідження, який визначає підхід до об’єктів, що досліджуються, тобто…

Рис. 1.1. Класифікація методів аудиту

 

Традиційно методи аудиту як способи дослідження дій і подій у системі суб'єкта господарювання з метою підтвердження наданої ним фінансової інформації поділяють на 3 групи:

І – загальнонаукові методи;

ІІ – методи інших наук;

ІІІ - спеціальні прийоми.

 

До загальнонаукових методів відносять:

- аналіз і синтез,

- індукцію і дедукцію,

- аналогію і моделювання,

- абстрагування і конкретизацію,

- системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз тощо.

 

Перелік методів інших наук включає:

- аналіз,

- бухгалтерський облік,

- математичну статистику,

- теорію ймовірностей,

- математичне програмування тощо.

 

Проте перелік наук, методи яких використовуються в аудиті останнім часом, невпинно зростає. До них також відносять теорію аргументації, формальну логіку, семантичну теорію виводу, теорію концептуального моделювання, алгебру і алгебраїчну теорію, теорію ігор, теорію систем і системного аналізу; функціональний, факторний та регресійний аналіз, теорію випадкових процесів, економічну теорію, фінанси, теорію управління складними системами, управління економічними процесами, інформаційні технології, теоретичні і прикладні основи організації обчислювальних процесів та інші.

Таким чином, методи суміжних з аудитом наук можливі для використання під час аудиту. Ці науки можна згрупувати за напрямком їх використання: для опису евристичних підходів до організації аудиту; для опису наукових основ аудиту; для опису сфери виробництва; для створення економіко-правової бази аудиту; для створення управлінських основ аудиту; для опису прикладних основ аудиту

Узагальнення підходів українських вчених дозволяє виділити такі групи прийомів аудиту: органолептичні, розрахунково-аналітичні, документальні, узагальнення і реалізації результатів контролю.

Для прийняття рішення слід розглянути суть кожного з прийомів. Отже, до органолептичних прийомів відносяться:

- інвентаризація,

- контрольні заміри робіт,

- вибіркові і суцільні спостереження,

- технологічний та хіміко-технологічний контроль,

- експертизи,

- службове розслідування,

- експеримент.

Зміст кожного з цих термінів такий.

Інвентаризація — перевірка об'єктів контролю в натурі органолептичним способом (перевірка наявності і стану об'єктів визначається оглядом, підрахунками, зважуванням, обмірюванням).

Контрольні заміри робіт — прийом фактичного контролю, що застосовується при проведенні фактичного контролю обсягів виробництва, робіт і послуг.

Спостереження — прийом контролю якісних характеристик господарського процесу чи фактичного стану об'єктів, які вивчають.

Технологічний контроль — прийом контролю інженерної і технічної підготовки виробництва, а також якості продукції, яку випускають.

Хіміко-технологічний контроль — прийом контролю якості сировини і матеріалів, які використовуються у виробництві продукції, а також якісних характеристик виробів.

Експертизи різних видів — прийоми експертних оцінок, що застосовуються технологічними, судово-бухгалтерськими та іншими експертизами при дослідженні спеціальних питань, пов'язаних з аудиторським контролем.

Службове розслідування — сукупність прийомів перевірки додержання посадовими особами, а також робітниками і службовцями нормативно-правових актів, що регулюють виробничі відносини у різних ланках народного господарства.

Експеримент — науково поставлений дослід відповідно до мети аудиторського контролю для перевірки результатів процесів, які плануються або вже виконані.

До розрахунково-аналітичних прийомів відносять:

- економічний аналіз,

- статистичні розрахунки,

-економіко-математичні методи.

Економічний аналіз — система прийомів аудиту, призначена розкриттю причинних зв'язків, що зумовлюють результати явищ і процесів.

Статистичні розрахунки — прийоми одержання таких величин і якісних характеристик, яких немає безпосередньо в економічній інформації підконтрольного підприємства.

Економіко-математичні прийоми застосовуються в аудиторському контролі при визначенні впливу факторів на результати господарських процесів.

Документальними прийомами вважаються:

-інформаційне моделювання,

- дослідження документів,

- камеральні перевірки,

- нормативно-правові регулювання.

Інформаційне моделювання — це інформаційна сукупність, яка представляє контролюючий об'єкт у вигляді моделі.

Дослідження документів — прийоми документального контролю достовірності, доцільності, ефективності господарських операцій, відповідності їх законодавчим та нормативно-правовим актам, що регулюють процес розширеного суспільного виробництва.

Камеральні перевірки — прийом документального контролю проектно-кошторисної документації.

Нормативио-правове регулювання — система прийомів, що використовуються в аудиті для виявлення порушень нормативних і правових актів у процесі господарських і фінансових операцій.

Узагальнення і реалізація результатів контролю — cукупність прийомів синтезування результатів контролю і прийняття рішень щодо усунення виявлених недоліків у фінансово-господарській діяльності підприємства і запобігання їм у майбутньому.

До таких прийомів відносять:

- групування недоліків,

-документування результатів проміжного контролю,

- слідчо-юридичне обґрунтування,

- систематизований виклад недоліків у акті аудиту,

- прийняття рішень за результатами аудиту,

- контроль за виконанням прийнятих рішень.

 

Таким чином, робимо висновок, що найзагальнішим поняттям серед «процедура», «метод» та «прийом» є «процедура», поняття, яке встановлює послідовність реалізації методичних прийомів аудиту. Процедури слід розглядати за тими функціями, які вони виконують у процесі аудиту, та за його етапами. Процедури безпосередньо пов’язані з організацією процессу аудиту.

Методи аудиту слід поділяти на загальнонаукові, інших наук та спеціальні. Реалізація будь-якого методу, в тому числі і методу аудиту фінансової звітності, здійснюється за допомогою певних прийомів.

Класифікація прийомів аудиту може проводитися за різними ознаками – обсягом аудиту (суцільний, вибірковий), етапами аудиту, способом збору інформації (документальні і фактичні або органолептичні) і т.д.


 

Критерії оцінки аудитором фінансової звітності.

  За допомогою різних методичних прийомів оцінюється стан ресурсів, чинність… Звідси, змістом усіх без винятку аудиторських операцій є оцінка, тобто правильне сприйняття суттєвих сторін об'єктів…

Критерії оцінки достовірності фінансової звітності

 

Методики проведення аудиту фінансової звітності та їхні складові.

Необхідно розрізняти поняття методу та методики, оскільки ос­таннє більш широке й визначає саме сукупність методів, технічних прийомів, інструментів… Методика – це повний та послідовний набір правил та процедур щодо обраного… Єдиної методики щодо проведення аудиту не існує.

Використання методики перевірки оборотів і залишків на рахунках.

Частково цьому питанню присвячений окремий МСА 510 «Перше завдання: залишки на початок періоду». Метою названого МСА є встановлення стандартів і надання реко­мендацій щодо… Поради цього МСА слід враховувати і в тих випадках, коли ауди­тор дізнається про непередбачені обставини та…

Використання комп’ютерних технологій в аудиті.

  В умовах широкого впровадження комп'ютерної техніки і спеціалі- зованного… Комп'ютерні системи здійснюють вплив практично на весь ауди­торський процес, що найбільш чутливо під час виконання…

Тема 4. Аудиторський ризик і оцінювання системи внутрішнього контролю

1. Поняття суттєвості в аудиті та методика її оцінювання.

2. Сутність аудиторського ризику.

3. Складові аудиторського ризику та методика його визначення.

4. Види перекручень в обліку та звітності.

5. Шахрайство та помилка: сутність і причини виникнення.

6. Вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю.

 

 

Поняття суттєвості в аудиті та методика її оцінювання.

Суттєвість - одно з важливих понять в аудиті, яке припускає, що аудитор не повинен, не може і ніколи не перевіряє усієї діяльно­сті підприємства чи… У "Концептуальній основі фінансової звітності" поняття… Суттєвість залежить від величини суми статті або значущості помилки, допущеної за певних обставин у зв'язку з…

Рис 1.1. Взаємозв'язок між викривленнями, які містять фінансові звіти, та суттєвістю

Концепція оцінки суттєвості базується на тому, що викривлення, які можуть містити фінансові звіти, за своїм характером можуть бути кількісними та якісними. Наприклад, якщо значення показника собівартості реалізованої продукції у Звіті про фінансові результати відхиляється від облікових даних на певну величину, то в такому випадку мова буде йти про кількісну оцінку суттєвості відхилення.

Прикладами якісних викривлень є недостатній чи невідповідний опис облікової політики, коли є ймовірність того, що користувач фінансових звітів буде введений в оману таким описом, а також ненадання інформації про порушення нормативних вимог, коли є ймовірність того, що наступне застосування нормативних обмежень суттєво знизить операційні можливості. Припустимо, що підприємство в обліковій політиці прийняло застосування податкового методу нарахування амортизації. Можливість застосування такого методу передбачається діючими в Україні стандартами. Разом з тим відомо, що основні фонди, які використовуються ним, знаходяться під значним впливом факторів морального зносу (наприклад, комп'ютерна техніка). Отже, незважаючи на те, що амортизація основних засобів буде нараховуватись у відповідності до прийнятої облікової політики і начебто перекручень показники звітності не містять, оцінка нарахованої амортизації не буде відповідати реальному характеру використання відповідної групи активів. Відомо, що в таких випадках більш доречним буде застосування прискорених методів нарахування амортизації.

Якісні викривлення у фінансових звітах можуть виникати, як було зазначено вище, і в наслідок неповного подання чи розкриття інформації. Припустимо, що 68% дебіторської заборгованості покупців відноситься до одного підприємства. Це означає, що у випадку його неплатоспроможності може значно погіршитися фінансова стабільність підприємства-постачальника. Отже, цей факт обов'язково повинен бути розкритим у примітках до балансу. Якщо це не буде зроблено, то користувач може зробити неправильний висновок щодо реальної платоспроможності підприємства-постачальника.

Зрозуміло, що будь-яке якісне викривлення у поданні інформації у фінансових звітах матиме в результаті наслідок, який можна оцінити кількісно.

Поняття суттєвості застосовується не тільки в аудиторській практиці. Відомо, що стандартами бухгалтерського обліку встановлюється обов'язковість визначення суттєвості в обліковій політиці кожного підприємства. Міністерством фінансів України було розроблено методичні рекомендації щодо визначення основних елементів облікової політики, які розкривають порядок оцінки суттєвості в процесі складання фінансової звітності підприємств.

Для кількісної оцінки суттєвості в обліковій політиці використовується таке поняття, як поріг суттєвості. Поріг суттєвості - абсолютна або відносна величина, яка є кількісною ознакою суттєвості облікової інформації.

Застосування критеріїв суттєвості до підприємства в цілому передбачає можливість використання спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності підприємством, обсяги діяльності якого нижчі від встановленого порога суттєвості. Поріг суттєвості для застосування спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності визначається законодавством.

Суттєвість окремих господарських операцій та об'єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для визначення суттєвості окремих об'єктів обліку, що відносяться до активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається величина у 5 відсотків від підсумку відповідно всіх активів, усіх зобов'язань і власного капіталу.

Для визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості рекомендується величина, що дорівнює 2 відсоткам чистого прибутку (збитку) підприємства.

Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку може прийматися величина, що дорівнює 1 відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів обліку від їх справедливої вартості.

Для неприбуткових організацій порогом суттєвості окремих видів доходів, витрат і відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку рекомендується величина, що складає 0,5 відсотка від суми надходжень на провадження статутної діяльності.

Порогом суттєвості для визначення оренди фінансовою строк оренди приймається за величиною, що становить 75 відсотків строку корисного використання об'єкта оренди.

Для розкриття інформації про сегменти порогом суттєвості для визначення звітного сегмента приймається величина у 10 відсотків відповідно чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента, або активів усіх сегментів підприємства.

Для визначення подібних активів різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків.

Для інших господарських операцій та об'єктів обліку поріг суттєвості доцільно визначати у межах 1 — 10 відсотків з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об'єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порога суттєвості.

Застосування суттєвості для наведення статей у фінансовій звітності здійснюється, якщо форми фінансової звітності не встановлені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або іншими нормативно-правовими актами.

Кожну суттєву статтю слід наводити у фінансовій звітності окремо, а несуттєві статті об'єднувати зі статтями, подібними за характером або функціями. Суттєвість статті визначається її величиною і характером, що розглядається разом. Окремі, однакові за характером об'єкти бухгалтерського обліку, доцільно об'єднувати в одну статтю, навіть якщо величина кожного виду об'єктів є суттєвою.

Статті, які мають суттєву величину і відрізняються за характером або функціями, слід подавати окремо. Зокрема, не можна об'єднувати такі статті фінансової звітності:

- монетарні та немонетарні;

- поточні та непоточні;

- операційні та неопераційні;

- відсоткові та невідсоткові.

Стаття, яка не є суттєвою для окремого подання її у фінансовому звіті, може бути достатньо суттєвою для окремого розкриття її в примітках до фінансової звітності.

При визначенні суттєвості окремих статей за поріг суттєвості може прийматися частка відповідної статті у базовому показнику. За базовий показник рекомендується використовувати:

для статей балансу - суму власного капіталу та підсумок відповідного класу активів або зобов'язань;

для статей звіту про фінансові результати - суму прибутку (збитку) від операційної діяльності або суму доходу або витрат за звітний період;

для статей звіту про рух грошових коштів — чистий рух грошових коштів (надходження або видаток) відповідно від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності за звітний період.

Отже, аудитор повинен дослідити облікову політику підприємства і проаналізувати підходи, які використовуються для оцінки суттєвості в процесі складання фінансових звітів, щоб мати підґрунтя для формування власної оцінки значення суттєвої помилки.

У процесі проведення перевірки можуть встановлюватися викривлення, які відповідають порівняно невеликим сумам, проте в сукупності можуть суттєво вплинути на фінансові звіти. Наприклад, помилка в процедурі, проведеній наприкінці місяця, може свідчити про потенційне суттєве викривлення, яке виникне, якщо така помилка повторюватиметься кожного місяця. Отже, в процесі оцінки того, чи вважається викривлення суттєвим чи ні завжди треба враховувати сумарний (кумулятивний) результат усіх установлених викривлень. Вважається, що викривлення є суттєвим, якщо воно змінює фінансовий результат на протилежний.

Аудитор розглядає суттєвість і на рівні фінансових звітів в цілому, і щодо сальдо окремих рахунків, класів операцій та інформації, що розкривається. На суттєвість можуть впливати законодавчі й нормативні вимоги, а також фактори, що стосуються сальдо окремих рахунків фінансових звітів і взаємозв'язків між ними. У результаті можна отримати різні рівні суттєвості залежно від досліджуваного аспекту фінансових звітів.

Складність процесу оцінки суттєвості встановлених викривлень полягає в тому, що встановлені в процесі аудиту викривлення пов'язані зі значенням окремих показників чи змістом інформації, а висновок аудитор повинен зробити для всієї звітності в цілому.

Загальна сукупність можливих підходів, за допомогою яких можна вирішити цю проблему, поділяють на дві групи.

Перша група. Методики цієї групи базуються на тому, що спочатку визначається загальний розмір невідповідності (загальна суттєвість), яка допускається в цілому для всієї звітності з наступним розподілом її між конкретними статтями звітності - визначається індивідуальна суттєвість. Умовно такий підхід оцінки суттєвості можна назвати дедуктивним.

Друга група. Спочатку визначається суттєвість окремих статей звітності, а потім загальний розмір суттєвості, а потім для мети перевірки. Умовно такий підхід оцінки суттєвості можна назвати індуктивним.

Як було зазначено вище, кількісне значення суттєвості може визначатися за допомогою абсолютних і відносних показників.

Абсолютні показники застосовуються досить рідко тому, що не можливо встановити одне значення у грошовому виразі, як універсально попередню оцінку суттєвості для всіх показників звітності і всіх клієнтів аудиторської фірми. Тому серед кількісних підходів до оцінки суттєвості найбільше поширення набуло застосування відносних показників. В теорії аудиту можна зустріти спеціальний термін "межа суттєвості". Цей термін означає відсоток, на який допускається відхилення у значенні показників (як правило, базисних) фінансової звітності Базисні показники - це показники, які дають найбільшу узагальнювану характеристику результатів діяльності підприємства.

Отже, межа суттєвості може бути встановлена щодо показників бухгалтерського балансу, або щодо показників звіту про фінансові результати.

Гранична сума суттєвої помилки (абсолютне значення суттєвості), яка використовується аудитором для перевірки конкретного комплекту фінансових звітів, розраховується як відсоток від загальної суми визначеного для відповідного підприємства базового показника. Це можуть бути: активи або підсумок оборотних активів, або підсумок власних оборотних активів, або акціонерний капітал.

Наприклад: для підприємств фондомістких може бути використаний підсумок необоротних активів; для торговельних підприємств - підсумок оборотних активів.

Відносно базового показника розраховується загальна суттєвість, яка застосовується по відношенню до усієї звітності в цілому. Так як базовий показник, як правило, складається із підсумку інших показників звітності, то загальна суттєвість розкладається на індивідуальні.

Наприклад: базовим показником було вибрано підсумок балансу, до якого встановлена загальна сума суттєвості 25000 грн. Ця загальна суттєвість розкладається на індивідуальні по окремих показниках: нематеріальні активи, основні засоби, запаси, дебіторська заборгованість і т.д.

Якщо базовий показник для розрахунку суттєвості вибирається відносно звіту про фінансові результати, то ним може бути: доход від реалізації, прибуток до оподаткування від звичайної діяльності, чистий прибуток.

Міжнародна практика розрахунку граничної суми суттєвості встановлює залежність між можливим значенням базового показника в грошовому вимірі та межею суттєвості у відсотках до цього значення. Так, наприклад, деякі аудиторські фірми Великобританії використовують спеціальні таблиці для розрахунку суми допустимої помилки залежно від значення базового показника звітності (див. табл. 1.1) [16].

Таблиця 1.1

Розрахунок граничних сум суттєвості в аудиторській практиці Великобританії

Можливе значення базисного показника (тис. фунтів) Межа суттєвості, % Гранична сума суттєвості; (тис. фунтів)
0-25 0-1,25
25-50 1,25-2
50-100 2-3
100-500 3-10
500-2000 1,5 10-30
2000-5000 30-50
5000-10000 0,75 50-75
Понад 10000 0,5 Понад 75

 

Критерії суттєвості, які наводяться в економічній літературі, уза­гальнено в у табл. 1.2.

 

Таблиця 1.2

Приклади критеріїв суттєвості, що наводяться в економічній літературі

Способи розрахунку рівня суттєвості в аудиті залежать від виду компанії – чи вона є публічною, чи непублічною. Так, для публічних компаній, акції яких обертаються на ринку цін­них паперів,… – 2 % оборотних активів або статутного капіталу;

Сутність аудиторського ризику.

Під ризиком взагалі слід розуміти можливу небезпеку втрат, зу­мовлених специфікою тих чи інших явищ природи і видів діяльності людського… Як економічна категорія ризик являє собою подію, яка може ста­тися або не… Ризики, як правило поділяють на динамічний та статистичний (рис. 1.20).

Складові аудиторського ризику та методика його визначення.

Дуже важливим фактором є методика визначення розміру ауди­торського ризику. Єдиної такої методики поки що немає, відсутні навіть науково… Ймовірність того, що висновок про відсутність помилки в кожній зі статей… – від організації та ведення бухгалтерського обліку на підпри­ємстві, що перевіряється;

Незвичайні операції -господарські операції, платежі, які, на думку аудитора, є зайвими, недоречними або надмірними за певних обставин.

Узагальнюючи викладене вище, можна констатувати, що позиції з 3-ї по 6-ту є різновидами шахрайства.


Шахрайство та помилка: сутність і причини виникнення.

Під час аудиторської перевірки можливо встановлення невідповідності між показниками звітності та реальним станом активів і зобов'язань або інше… Викривлення у фінансових звітах можуть бути викликані ша­храйством або… Різниця між шахрайством і помилкою полягає в тому, що ауди­торові необхідно впевнитися, навмисно чи ненавмисно…

Відповідальність управлінського персоналу за запобігання

Та виявлення випадків шахрайства та помилок

Термін "помилка" означає ненавмисне викривлення у фінансовій звітності, включаючи пропуск суми або розкриття, наприклад: • помилку при збиранні або обробці даних, на основі яких готуються фінансові… • неправильне облікове твердження, зроблене внаслідок пропуску або неправильної інтерпретації фактів.

Вивчення та оцінювання системи внутрішнього контролю.

 

Пригадаємо, що згідно з класифікацією фінансово-господарського контролю за суб’єктами (див. питання 6 теми 1), внутрішній контроль є контролем власника і поділяється на дві великі групи:

– внутрішньосистемний контроль;

– внутрішньогосподарський контроль.

Визначення внутрішнього контролю подано у МСА 315 «Розу­мін­ня суб’єкта господарювання і його середовища та оцінка ризиків суттє­вих викривлень».

Економічні джерела виділяють декілька класифікацій внут­рішньо­го контролю (табл. 6.1):

Таблиця 6.1

Класифікації внутрішнього контролю

Практичний досвід аудиторських фірм свідчить, що перед почат­ком проведення перевірки аудиторові необхідно оцінити такі складові системи… – організаційна система; – система документації та інформації;

Тема 5. Планування аудиту

1. Процес аудиту та його стадії (етапи).

2. Необхідність планування аудиторської діяльності та критерії ви­бо­ру клієнтів.

3. Процедура замовлення аудиту (аудиторських послуг).

4. Види планів аудиторської фірми, їхнє значення і використання.

5. Методика розробки програми проведення аудиту.

 

 

Процес аудиту та його стадії (етапи).

Стадії аудиторського процесу: 1- Організаційна стадія включає в себе вибір об'єкта аудиту і… Вибір об'єкта аудиту полягає у встановленні першочерговості об'єкта перевірки, тобто підприємства, яке в плані…

І. Організаційна (початкова, підготовча) стадія.

Діяльність у межах цієї стадії також можна розподілити на три складові:

1. Вибір клієнта і об’єкта аудиту.

2. Організаційна підготовка:

– отримується Лист-замовлення (Лист-пропозиція) від клієнта;

– клієнт приймається або відхиляється;

– надсилається Лист-зобов’язання (Лист-згода);

– складається Договір на проведення аудиту;

– формується бригада (підбирається окремий аудитор);

– видається Наказ (розпорядження) керівника аудиторської фірми;

– видається Завдання на перевірку(на виконання аудиторської роботи).

3. Методична підготовка:

– одержання відомостей про діяльність клієнта;

– попередня аналітична перевірка;

– перевірка системи внутрішнього контролю;

– попередня оцінка ризику;

– розробка загального плану перевірки клієнта;

– складання планівперевірки за конкретнимиоб’єктами;

– розробка відповідних процедур тестування;

– розробка незалежних аудиторських процедур;

– складання програмаудиту.

ІІ. Дослідна (основна, методична) стадія.

Відповідні процедури аудитуна цій стадії:

1) проведення загального тестування;

2) завершальна оцінка внутрішнього контролю;

3) корегування планів аудиту;

4) проведення незалежних тестів господарських операцій;

5) проведення аналітичних процедур;

6) проведення тестів по оборотах бухгалтерських рахунків;

7) визначення післябалансових перевірочних процедур;

8) оцінка і узагальнення отриманих результатів;

9) отримання інформації з інших джерел;

10) корегування програм аудиту.

ІІІ. Завершальна (результативна) стадія.

На цій стадії необхідно:

1) згрупувати виявлені недоліки;

2) скласти накопичувальні відомості про порушення, аналітичні таблиці, розрахунки, графіки;

3) узагальнити та відобразити результати перевірки в ауди­тор­сько­му звіті та висновку;

4) обговорити результати аудиту з найвищим управлінським пер­со­налом клієнта;

5) розробити проект профілактичних та попереджувальних дій;

6) прийняти рішення за результатами аудиту і здійснити контроль за їх виконанням (ці дії виконуються тільки з боку клієнта).

 

 


 

Необхідність планування аудиторської діяльності та критерії ви­бо­ру клієнтів.

  Аудитор повинен планувати свою перевірку з трьох причин: 1) це дасть йому можливість одержати достатню кількість інформації про стан справ клієнта. Одержання необхідної…

Мета планування

Метою планування аудиту є концентрація уваги аудитора на найважливіших напрямах аудиту, виявленні проблем, які слід перевірити якнайдетальніше. Планування допомагає аудитору належним чином організувати свою роботу та здійснювати нагляд за роботою асистентів, які беруть участь у перевірці, а також координувати роботу інших аудиторів та фахівців інших професій.

Документальне оформлення

Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом.

Фактори, які впливають на формування загального плану

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз наступних питань. Розуміння аудитором бізнесу клієнта: ♦ головних факторів, які мають вплив на діяльність підприємства;

Процедура замовлення аудиту (аудиторських послуг).

 

Всі ділові відносини так або інакше пов'язані з ризиком, і відносини між аудиторською фірмою та підприємством-клієнтом не складають виключення. Рішенню про проведення можливої перевірки передує так званий переддоговірний (підготовчий) етап, мета якого зводиться до відповіді на єдине, але, можливо, найголовніше питання: проводити або не проводити аудит у даного клієнта.

Незаперечним є факт того, що до моменту укладання договору на проведення аудиту чи виконання інших послуг, між замовником і аудитором відбуваються певні переговори. Однак такі стосунки між сторонами в процесі укладання договору на аудит дещо відрізняються від загальної господарської практики двома умовами:

1) самостійністю замовника і виконавця аудиту. Взаємовідносини між аудитором та замовником повинні відповідати всім аспектам того, що аудит - це, перш за все, незалежна перевірка. Саме тому статтею 17 Закону України "Про аудиторську діяльність" визначається, що замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми).

2) відсутністю загальноприйнятих маркетингових дій із залучення клієнта. У даному випадку замовник повинен першим виявити свою волю та бажання отримати аудиторські послуги у конкретній аудиторській фірмі, оскільки нормами Кодексу професійної етики бухгалтерів аудиторам не дозволяється здійснювати саморекламу або рекламу у формі, що свідчить про прагнення розширити коло замовників.

Процес вибору замовником майбутньої аудиторської фірми є дуже важливим для того, щоб створити передумови саме для дотримання етичних принципів незалежності аудиту. Практика вибору замовником аудиторської фірми в Україні має такі форми:

- керівництво підприємства, як правило, головний бухгалтер чи фінансовий директор, звертаються до аудитора (аудиторської фірми) з проханням про проведення аудиту;

- власник (чи його представник), або наглядова рада звертаються до аудитора (аудиторської фірми) з проханням про проведення аудиту,

- підприємство оголошує тендер (конкурс) на укладання договору на проведення аудиту, після чого аудитор (аудиторська фірма) затверджується на зборах засновників чи на наглядовій раді.

Зрозуміло, що порядок вибору аудиторської фірми замовником визначається внутрішніми процедурами підприємства. Такі процедури можуть прямо встановлюватись окремими положеннями статуту. В окремих випадках порядок вибору аудитора визначається спеціальними нормативними документами, наприклад, у випадках проведення аудиту державних підприємств або підприємств, де є державна частка, вибираються у відповідності до встановлених нормативно-правових актів (див. Додаток Д.2).

Аналіз існуючих форм вибору замовником аудиторських фірм свідчить, що найбільше поширення в Україні має перша форма. Головним недоліком її є те, що керівництво, яке є відповідальним за результати господарської діяльності підприємства і яке склало та підписало фінансову звітність, об'єктивно має зацікавленість в отриманні позитивних наслідків аудиторської перевірки фінансової звітності. Саме за таких обставин, аудитор повинен дуже ретельно виконувати всі вимоги Кодексу професійної етики бухгалтерів, щоб усунути обставини загрози незалежності аудитора.

Друга форма вибору замовником аудиторської фірми є, так би мовити, перехідною. У цьому випадку в процесі вибору бере участь колективний наглядовий орган, що дозволяє створити умови прозорості й уникнути впливу можливих факторів, що створюють загрозу незалежності аудитору.

Третя форма вибору замовником аудиторської фірми відповідає найбільш прогресивним та цивілізованим взаємовідносинам, які складаються в тому випадку, коли з боку всіх потенціальних користувачів фінансових звітів і, насамперед, власників, є повне розуміння необхідності проведення незалежного економічного контролю - аудиту.

Результатом вибору є переддоговірний лист, який є офіційним зверненням майбутнього замовника до аудитора (аудиторської фірми). Необхідність складання такого листа не встановлюється жодним МСА та не міститься у нормах закону України "Про аудиторську діяльність". Проте отримання аудитором переддоговірного листа є дуже доречним, тому що він виступає доказом самостійного волевиявлення замовника аудиторської фірми, а також відбиває розуміння керівництвом підприємства завдань майбутньої аудиторської перевірки.

Переддоговірний лист повинен містити інформацію про обсяг фінансової звітності (термін часу, за який вона складена), бажані терміни початку та завершення перевірки.

Після отримання переддоговірного листа аудитор розглядає можливість укладання договору з замовником.

Взаємовідносини між замовником та аудитором на переддоговірному етапі слід розглядати у 2-х ситуаціях:

- клієнт вперше звертається до аудиторської фірми. В такому випадку перед укладанням договору аудитор повинен: по-перше, з'ясувати причини, з яких розірвано договірні відносини з попереднім аудитором

у відповідності до вимог Кодексу етики професійних бухгалтерів, а, по-друге, визначити, чи існують обставини, які можуть створювати умови загрози незалежності (як з позицій Кодексу так і з позицій вимог статі 20 "Спеціальні вимоги" закону України "Про аудиторську діяльність"). Крім того, необхідно зібрати інформацію стосовно отримання попереднього розуміння підприємства та його середовища, яка б дозволила попередньо оцінити ризик суттєвих викривлень у фінансовій звітності. Після цього аудитор повинен прийняти рішення щодо можливості укладання договору;

- клієнт, який звертається до аудиторської фірми, має намір продовжити дію раніше укладеного договору або поновити відносини шляхом укладання нового договору. У цьому випадку, аудитор проводить процедури, які направлені на актуалізацію раніше отриманої інформації про клієнта, а саме: аудитору необхідно з'ясувати, чи не виникли протягом останнього року обставини, які можуть створювати умови для загрози незалежності. Крім того, уточнюється оцінка ризику суттєвих викривлень стосовно нового періоду перевірки, після чого визначаються новий обсяг та вартість робіт.

Алгоритм, за яким аудитор приймає рішення про можливість укладання договору представлено на рис. 4.1.

Головний зміст дій, які виконуються аудитором, пов'язані з тим, щоб: 1) ідентифікувати та проаналізувати всі суттєві обставини, що можуть становити загрози для фундаментальних етичних принципів, на підставі чого аудитор повинен оцінити, чи зможе він вжити застережні заходи, необхідні для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. В протилежному випадку він повинен відмовитись від пропозиції на укладання договору.

2) Отримати попередні знання про господарську діяльність майбутнього клієнта з метою:

- визначення того, чи є достатній рівень компетентності фахівців аудиторської фірми для надання якісних послуг,

- проведення попередньої оцінки ризиків суттєвих викривлень у фінансовій звітності майбутнього клієнта,

- оцінки платоспроможності майбутнього клієнта.

Отже, перший комплекс дій, які виконуються аудитором, - це дії, направлені на ідентифікацію та аналіз усіх суттєвих обставин, що можуть становити загрози для фундаментальних етичних принципів.

Кодексом етики професійних бухгалтерів прийнято таку класифікацію обставин, які можуть поставити під загрозу дотримання фундаментальних принципів. Вони представлені такими категоріями:

- загроза власного інтересу;

- загроза власної оцінки;

- загроза захисту;

- загроза особистих стосунків;

- загроза тиску.

Зміст цих загроз може полягати у наступному: Загрозу власного інтересу для аудитора можуть становити:

- фінансовий інтерес, коли аудитор або аудиторська фірма є співвласником підприємства, яке перевіряється, або є співвласником разом з майбутнім клієнтом іншого підприємства;

- надмірна залежність від гонорарів, що їх сплачує клієнт. Тобто коли один клієнт надає замовлення для аудиторської фірми, що є основним джерелом доходів такої аудиторської фірми;

- наявність тісних ділових стосунків з клієнтом;

- страх втратити клієнта;

- розгляд клієнта як можливого роботодавця;

- платежі, що залежать від результатів роботи, яка буде виконуватись аудитором;

- позика, отримана від майбутнього клієнта.

Загрозу власної оцінки для аудитора можуть становити:

- виявлення значної помилки під час повторної оцінки роботи аудитора, коли аудитор отримує завдання на проведення аудиту фінансової звітності, для якої раніше вже був наданий аудиторський висновок іншим аудитором;

- складання висновку щодо роботи фінансових систем після участі в їх розробці чи впровадженні, коли, наприклад, аудиторська фірма бере участь у впровадженні комп'ютерної системи;

- підготовка вихідних даних, що використовуються для отримання даних, які становлять собою предмет завдання, коли, наприклад, аудитор безпосередньо бере участь у підготовці фінансової звітності, за якою потім необхідно зробити висновок;

- аудитор або донедавна був директором чи посадовою особою майбутнього клієнта і був відповідальним за повноту і достовірність інформації, щодо якої необхідно надати висновок;

- аудитор є або донедавна був працівником клієнта та обіймає або обіймав посаду, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- надання клієнтові послуги, яка безпосередньо впливає на предмет завдання, щодо якого необхідно зробити висновок.

Загрозу захисту для аудитора можуть становити:

• володіння акціями підприємства, яке зареєстроване на біржі,

як Його засновника, коли це підприємство є клієнтом з аудиту

фінансової звітності;

- захист інтересів клієнта в ході судового процесу або у суперечці з третіми сторонами"

Загрозу особистих стосунків для аудитора можуть становити та-обставини:

" аудитор, який буде брати участь у перевірці, має близькі або найближчі сімейні стосунки з директором або з посадовою особою клієнта;

- аудитор, який буде брати участь у перевірці, мас близькі або найближчі сімейні стосунки з працівником клієнта, який обіймає посаду, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- колишній партнер аудиторської фірми є директором або посадовою особою чи працівником клієнта на посаді, що дозволяє безпосередньо та суттєво впливати на предмет завдання;

- отримання подарунків або преференцій від клієнта крім випадків, коли їх цінність є, вочевидь, незначною;

- довготривале співробітництво старшого персоналу з клієнтом з надання впевненості.

Загрозу тиску для аудитора можуть становити:

- погрози звільнення з завдання або заміни клієнтом;

- погрози судових позовів;

- тиск з метою неприпустимого зменшення обсягу роботи для зменшення розміру гонорару.

Аудитор або аудиторська фірма можуть зіткнутися з тим, що конкретні обставини створюють особливі загрози недотримання одного чи кількох з фундаментальних принципів. Такі особливі загрози неможливо віднести до будь-якої категорії. Аудитор або аудиторська фірма повинні як в ділових, так і в професійних стосунках завжди бути напоготові до виникнення таких обставин та загроз.

Застережні заходи, що можуть усунути або зменшити загрози до прийнятного рівня, поділяються на дві категорії (див. рис. 4.3):

перша категорія: застережні заходи, створені професійними організаціями, законодавчими чи регуляторними органами;

друга категорія: застережні заходи, що існують у робітничому середовищі.

- професійний або регулярний моніторинг і процедури дисциплінарного характеру;

- зовнішня перевірка звітів, декларацій, листування або інформації, підготовленої аудитором, який юридично уповноважений третьою стороною.

Застережні заходи другої категорії, залежать від конкретних обставин, наслідком яких є відповідний зміст загрози. Як було вже зазначено вище, такі застережні заходи включають як заходи, що поширюються на всю аудиторську фірму, так і заходи, що стосуються конкретної перевірки.

Застережні заходи, що поширюються на всю фірму, можуть включати:

- наголос на важливості дотримання фундаментальних принципів, що робиться керівництвом фірми;

- наголос на очікуванні керівництвом аудиторської фірми, що співробітники фірми будуть діяти в інтересах громадськості;

- політику та процедури контролю якості виконання завдання, які застосовує аудиторська фірма;

- задокументовану політику щодо виявлення загроз недотримання фундаментальна принципів, оцінки важливості цих загроз, визначення та застосування застережних заходів для усунення або зменшення загроз, окрім тих, що є явно незначними до прийнятного рівня.

Застережні заходи щодо конкретної аудиторської перевірки можуть включати:

- залучення додаткового аудитора для перевірки виконаної роботи в тому випадку, коли, наприклад, необхідно зробити висновок стосовно фінансової звітності, у складанні якої брав участь інший працівник аудиторської фірми;

- звернення до незалежної третьої сторони, наприклад, до колег, які входять до Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України (ФПБАУ) або до колег зі спілки аудиторів України (САУ);

- обговорення питань етики з найвищим управлінським персоналом клієнта;

Рис. 4.3. Заходи для зниження загроз для фундаментальних етичних принципів

Заходи першої категорії, зокрема можуть включати:

- вимоги до освіти, професійної підготовки та досвіду для набуття статусу професіонала. Так, в Україні, у відповідності до статті 10 Закону України "Про аудиторську діяльність", сертифікат аудитора може отримати претендент, який має вищу економічну або юридичну освіту, документ про здобуття якої визнається в Україні, необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора;

- вимоги до постійного вдосконалення професійних знань. Аудиторською палатою України встановлено вимоги продовження дії сертифіката аудитора, відповідно до яких воно можливо лише за умови проходження щорічної професійної перепідготовки.

■ нормативні акти щодо управління корпораціями;

■ професійні стандарти;

- розкриття найвищому управлінському персоналові клієнта характеру послуг, що надаються, та гонорарів;

- залучення іншої фірми для виконання або повторного виконання частини завдання;

- ротацію керівного персоналу групи з надання впевненості.

Треба зазначити, що Законом України "Про аудиторську діяльність" також визначаються спеціальні вимоги (стаття 20 "Спеціальні вимоги"), яких повинен дотримуватись аудитор (аудиторська фірма) в процесі прийняття завдання на проведення аудиту від майбутнього клієнта. Такі вимоги, на відміну від положень Кодексу етики професійних бухгалтерів, носять заборонний характер.

Зокрема, у відповідності до статі 20 "Спеціальні вимоги" Закону України "Про аудиторську діяльність" забороняється проведення аудиту:

1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;

2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;

3) аудитором - членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

4) аудитором - працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;

5) аудитором - працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;

6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;

7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Також статтею 20 визначено, що членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися в практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.

У тому випадку, коли майбутній клієнт вперше звертається з пере-дцоговірним листом до аудиторської фірми, додатково необхідно з'ясувати обставини, за яких майбутній клієнт прийняв рішення про зміну аудитора..

Кодекс етики професійних бухгалтерів визначає, що перед прийняттям нового клієнта аудитор повинен розглянути питання, чи не створить таке прийняття загроз недотримання фундаментальних принципів. Потенційні загрози чесності або професійній поведінці можуть викликатись, наприклад, сумнівними питаннями, пов'язаними з клієнтом (щодо його власників, управління або діяльності).

До пов'язаних з клієнтом питань, які (якщо про них відомо) можуть поставити під загрозу дотримання фундаментальних принципів), належать, наприклад, участь клієнта в незаконній діяльності (як-то легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом), нечесність або практика підготовки сумнівних фінансових звітів.

Аудиторові необхідно оцінювати важливість будь-якої загрози і розглянути можливі застережні заходи для усунення або зменшення відповідних загроз до прийнятного рівня.

У випадках, коли зменшення загроз до прийнятного рівня неможливе, аудитор повинен відмовитися від пропозиції клієнта на проведення перевірки.

Всі рішення щодо прийняття пропозиції майбутнього клієнта повинні переглядатися при переукладанні договорів з тим же самим клієнтом у майбутньому.

Обставини, за яких клієнт приймає рішення про зміну аудиторської фірми (аудитора) можуть бути різними. Наприклад,

- попередня аудиторська фірма достатньо довгий час (більше 1С років підряд) проводить аудит фінансової звітності підприємства, що потребує її ротації,

- вартість послуг попередньої аудиторської фірми високий, і керівництво підприємства хоче зменшити витрати на щорічний аудит,

- попередня аудиторська фірма видала негативний аудиторський висновок, з яким керівництво підприємства не погоджується,

- підприємство не розрахувалося з попередньою аудиторською фірмою і знаходиться в процесі судового, або іншого врегулювання конфлікту,

- керівництво підприємства внаслідок виникнення нових обставин діяльності приховати від аудитора можливий вплив їх наслідків, що, у свою чергу, вже відомо діючому аудитору (аудиторській фірмі),

- керівництво підприємства має сумніви щодо якості проведення аудиту діючим аудитором, у зв'язку з чим і має намір його заміни.

Зрозуміло, що практика взаємовідносин між клієнтами та аудиторськими фірмами може мати більш ширший перелік обставин, за яких відбувається зміна аудиторів (аудиторських фірм).

Першу інформацію про причини заміни аудиторської фірми необхідно отримати безпосередньо від самого майбутнього клієнта. Бажано, щоб у переддоговірному листі клієнт назвав аудиторську фірму, яка раніше проводила аудит фінансової звітності підприємства, та виклала зміст обставин, за яких проводиться його заміна.

Кодексом етики професійних бухгалтерів передбачається необхідність безпосереднього спілкування з теперішнім (діючим) аудитором для встановлення фактів та обставин, що криються за запропонованою зміною. Це дає можливість майбутньому аудиторові (аудиторській фірмі) прийняти рішення щодо доцільності прийняття завдання. Так, наприклад, очевидні підстави для заміни, які подаються клієнтом, можуть не повністю об'єктивно відображати всі факти або вказувати на розбіжності в думках з теперішнім бухгалтером, що, у свою чергу може вплинути на прийняття рішення щодо можливості укладання договору.

Теперішній (або діючий) аудитор - аудитор, який проводив перевірку фінансової звітності за попередній період, повинен дотримуватися правил конфіденційності. Межі, в яких аудитор може обговорювати справи клієнта із майбутнім аудитором, залежать від того, чи:

а) отримано на це дозвіл клієнта; або

б) існують юридичні чи етичні вимоги стосовно таких обговорень та розкриття.

За відсутності конкретних вказівок клієнта теперішній аудитор звичайно не повинен з власної ініціативи ділитися інформацією щодо справ клієнта.

Другий комплекс дій процесу прийняття рішення про можливість укладання договору з клієнтом, які представлені (рис. 4.1), пов'язані з отриманням попередніх знань про господарську діяльність майбутнього клієнта.

Основні вимоги щодо інформації, якою повинен володіти аудитор з метою розуміння підприємства та його середовища, викладено в МСА 315 "Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень". Зрозуміло, що формування комплексу такої інформації здійснюється постійно на всіх етапах процесу аудиту, й є основою для формування постійних файлів клієнта.

Розуміння аудитором господарської діяльності підприємства та його середовища складається з розуміння наступних аспектів:

а) галузь, нормативна база та інші зовнішні фактори, в тому числі належна концептуальна основа фінансової звітності, яка використовувалась при формуванні фінансової звітності;

б) характер господарської діяльності підприємства, в тому числі вибір і застосування облікової політики;

в) цілі, стратегія та відповідні ризики бізнесу, які можуть призвести до суттєвих викривлень у фінансових звітах;

ґ) оцінка та огляд результатів фінансової діяльності підприємства;

г) внутрішній контроль.

До джерел інформації, з яких можна отримати знання щодо галузі бізнесу клієнта та специфіки його діяльності, можна віднести:

• попередній досвід роботи з цим або іншими підприємствами у відповідній галузі;

• спілкування з працівниками підприємства (наприклад, директорами і провідними спеціалістами);

• спілкування з внутрішніми аудиторами й огляд звітів внутрішніх аудиторів;

• спілкування з іншими аудиторами, юристами та іншими консультантами, які надавали послуги цьому або іншому підприємству в цій галузі;

• спілкування з компетентними особами, які не працюють на цьому підприємстві (наприклад, галузевими економістами, представниками регулювальних органів галузі, замовниками, постачальниками, конкурентами);

* публікації, що стосуються галузі (наприклад, офіційна статистика; оглядові матеріали, статті, професійні журнали; звіти, підготовлені банками й дилерами, що мають справу з операціями з цінними паперами; фінансові газети);

• законодавство та нормативні акти, які суттєво впливають на діяльність підприємства;

• відвідування адміністративних будівель і виробничих приміщень суб'єкта господарювання підприємства;

* документи, підготовлені підприємством (наприклад, протоколи засідань; матеріали, що надсилалися акціонерам або подавалися органам регулювання; рекламні матеріали; фінансові звіти за попередні роки; бюджети; внутрішні звіти управлінського персоналу; проміжні фінансові звіти; інструкції з політики управління; інструкції щодо систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю; план рахунків; посадові інструкції; плани маркетингу та продажів).

Аудитор повинен мати знання специфіки функціонування відповідної галузі, умови, які їй властиві, зокрема, конкурентне середовище, стосунки між постачальниками та споживачами і стан технологічного розвитку; регуляторне середовище, в тому числі: особливості формування показників фінансової звітності, положення спеціальних законів, які регулюють господарську діяльність підприємств галузі, вимоги щодо охорони довкілля, які впливають на дану галузь в цілому і на підприємство, зокрема, інші зовнішні фактори, як-то: загальні економічні умови.

Важливою інформацією для аудитора є знання характеру діяльності підприємства. Характер діяльності підприємства визначається формою власності та управління, видами здійснених або запланованих ним інвестицій, організаційної структури і способу фінансування цього підприємства. Розуміння характеру діяльності підприємства дозволяє аудитору зрозуміти зміст господарських операцій, залишки на рахунках і розкриття інформації, яке можна очікувати у фінансових звітах.

Підприємство може мати складну організаційну структуру з дочірніми підприємствами та іншими підрозділами з різним місцем розташування. У таких випадках, окрім труднощів, пов'язаних з технологією складання фінансової звітності, можуть виникати інші питання, наприклад, розрахунок гудвілу за сегментами бізнесу; оцінка інвестицій у спільні підприємства, дочірні підприємства або ж тих, що обліковуються за методом участі в капіталі.

Розуміння форми власності та стосунків між власниками та іншими особами або суб'єктами господарювання також є важливим для виявлення операцій зі зв'язаними сторонами та перевірки належності їх відображення в обліку. Факт існування операцій з пов'язаними сторонами може значно збільшувати обсяг та вартість аудиту.

При першому ознайомленні з майбутнім клієнтом обов'язковим є отримання знань про облікову політику підприємства. Зрозуміло, що докладний її аналіз буде проводитися на етапі здійснення аудиторських процедур після укладання договору на аудит. Проте протягом проведення переддоговірного етапу знання основних положень облікової політики підприємства дозволяє аудитору більше отримати якіснішого розуміння підприємства.

Кожне підприємство здійснює свою господарську діяльність в умовах, які формують його зовнішнє і внутрішнє середовище. Для врахування впливу цих умов управлінський персонал підприємства визначає стратегію функціонування підприємства. Розуміння аудитором стратегії та цілей функціонування підприємства на етапі прийняття рішення про укладання договору дозволяє отримати інформацію, за допомогою якої можна зробити перші висновки про надійність майбутнього клієнта, його ділову репутацію та можливість його подальшого функціонування.

Жодне прийняття завдання на проведення аудиту не здійснюється без попередньої оцінки та огляду результатів фінансової діяльності підприємства та попереднього вивчення внутрішнього контролю підприємства.

Отже, комплекс отриманих попередніх знань про особливості функціонування підприємства формує інформаційну основу для:

- визначення того, чи є достатній рівень компетентності фахівців аудиторської фірми для надання якісних послуг,

- проведення попередньої оцінки ризиків суттєвих викривлень у фінансовій звітності майбутнього клієнта,

- оцінки платоспроможності майбутнього клієнта.

У будь-якому випадку аудитор повинен приймати рішення про можливість укладання договору лише тоді, коли він зможе забезпечити виконання принципу компетентності.

Загроза власного інтересу професійній компетентності та належній ретельності виникає тоді, коли аудиторська фірма, не має (або не може отримати) достатньої компетентності для проведення аудиту відповідного клієнта. Наприклад, до аудиторської фірми звернулось акціонерне товариство, яке займається сільськогосподарською діяльністю. Відомо, що формування інформації у фінансовій звітності сільськогосподарських підприємств має свої галузеві особливості, які суттєво відрізняються від звичайного промислового або торговельного підприємства. Саме за таких обставин компетентність може бути забезпечена лише фахівцями-аудиторами, які мають практичний досвід роботи, пов'язаний зі сільськогосподарськими підприємствами.

Отже, аудитор повинен оцінити важливість ідентифікованих загроз та, якщо вони є іншими ніж явно незначними, застосувати застережні заходи, необхідні для їх усунення або зменшення до прийнятного рівня. Подібними застережними заходами можуть бути:

- отримання відповідного розуміння характеру бізнесу клієнта, складності його діяльності конкретних вимог завдання, а також мети, характеру та обсягу робіт, що їх необхідно виконати;

- отримання знання відповідної галузі або предмета; наявність або отримання досвіду застосування відповідних нормативних вимог або вимог щодо звітності;

- призначення достатньої кількості аудиторів та інших фахівців аудиторської фірми, що має необхідну компетентність;

- залучення, в разі потреби, експертів;

- погодження реальних часових меж для виконання завдання;

- дотримання стандартів політики та процедур контролю якості, які розроблені в аудиторській фірмі для надання достатньої впевненості, що конкретне завдання може бути прийнятим лише тоді, коли його можна виконати компетентно.

Укладання листа-зобов'язання. Після проведення попереднього обстеження клієнта аудитор приймає рішення про можливість укладання договору на проведення аудиту чи виконання іншого завдання з надання впевненості.

У відповідності до МСА 210 "Умови завдань з аудиторської перевірки" аудитор і замовник повинні погодити умови завдання. Погоджені умови необхідно задокументувати в листі-зобов'язанні або в будь-якій іншій формі договору, яка є зручною.

Лист-зобов'язання документує і підтверджує прийняття призначення аудитором, мети та обсягу аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед замовником і форму будь-яких звітів та висновків.

Форма і зміст листів-зобов'язань про проведення аудиторської перевірки для різних замовників можуть відрізнятися, але в них обов'язково зазначаються:

- мета аудиторської перевірки фінансових звітів;

- відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

- обсяг аудиторської перевірки, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення або норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;

- форма будь-яких звітів і висновків або інший спосіб повідомлення результатів завдання;

- той факт, що у зв'язку з тестовим характером аудиторської перевірки та іншими властивими аудиторській перевірці обмеженнями поряд з обмеженнями, властивими будь-якій системі бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, існує неминучий ризик того, що навіть деякі суттєві викривлення можуть залишитися невиявленими;

- вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що запитується у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки.

Аудитор може також вказати в листі:

- заходи, які передбачається провести у зв'язку з плануванням аудиторської перевірки;

- перелік інформації, яку має надати підприємство (письмові підтвердження, пояснення та ін.) у зв'язку з аудиторською перевіркою; додатково можуть встановлюватися терміни подання такої інформації;

- прохання про підтвердження замовником умов завдання шляхом підтвердження отримання ним листа-зобов'язання;

- перелік листів або звітів і висновків, які аудитор передбачає видати замовнику в процесі аудиту та після його завершення;

- порядок обчислення вартості аудиторської перевірки та форму розрахунків.

Враховуючи знання, отримані знання про особливості діяльності підприємства, а також те, що проведення аудиту фінансової звітності завжди обмежується певними часовими межами (наприклад, датою проведення зборів акціонерів або датою офіційного оприлюднення фінансової звітності), доречно у листі зобов'язанні визначити ще й наступні питання, які повинні знайти своє відображення в умовах майбутнього договору:

- домовленість про залучення інших аудиторів та експертів під час здійснення окремих процедур майбутньої аудиторської перевірки;

- домовленість про залучення внутрішніх аудиторів, а також інших працівників замовника;

- координування роботи з попереднім аудитором у разі, якщо аудитор вперше працює з замовником;

- будь-яке обмеження відповідальності аудитора там, де це можливо;

- посилання на будь-які подальші угоди між аудитором та замовником.

Приклад листа-зобов'язання про проведення аудиторської перевірки наводиться в Додатку до теми.

Проведення переговорів. У загальній аудиторській практиці існують три досить поширені підходи до переговорного процесу:

а) м'який,

б) жорсткий,

в) принциповий (компромісний).

М'який підхід означає, що одна зі сторін готова піти на серйозні поступки заради досягнення угоди.

Перевагою такого підходу є висока ймовірність досягнення угоди, а недоліки зводяться до того, що ця сторона почуває себе обмеженою в правах, що не сприяє міцності угоди.

Жорсткий підхід припускає, що та зі сторін, яка більш наполегливо домагається прийняття власної редакції угоди, отримує найбільш вигідні умови.

У такому разі зростає ймовірність, що сторони не досягнуть угоди. Крім того, аудиторська фірма, досягнувши однобічних переваг, завжди повинна пам'ятати, що відносини з клієнтом у цьому разі побудовані не на міцному фундаменті, а це означає, що представники замовника будуть упереджено ставитися до аудиторів.

Принциповий (компромісний) підхід означає, що обидві сторони прагнуть знайти взаємну вигоду там, де це можливо, а якщо їхні інтереси не збігаються, то намагаються досягнути такого результату, що був би обґрунтований нормами, які не залежать від бажання сторін.

Перевага надається саме такому підходу, бо він забезпечує найбільш високу ефективність переговорного процесу.

Таблиця 4.1.

Порівняння переваг та недоліків основних підходів до переговорного процесу

Підхід Переваги Недоліки
М'який Висока ймовірність досягнення угоди Обмеженість волевиявлення однієї зі сторін, можливість розірвання угоди
Жорсткий Максимальне задоволення вимог аудитора Упередженість управлінського персоналу клієнта
Компромісний Досягнення взаємної виголи Мінімізовані

У процесі проведення переговорів керівник аудиторської фірми інформує клієнта про тарифи та принципи оплати послуг аудитора. Якщо клієнт виявляє зацікавленість до послуг, які надає аудитор, то бажано організувати відповідну презентацію.

Якщо клієнт звертається до аудиторської фірми вперше, то перелічені питання обговорюються досить детально.

Якщо клієнт уже обслуговувався аудитором, то переговори ведуться стосовно тих завдань та умов, щодо яких сторони схильні до змін або які відбулися у період з минулої перевірки у бізнесі клієнта та послугах аудитора.

При дуже суттєвих змінах бізнесу клієнта, наприклад, при зміні галузевої належності організації та її організаційно-управлінської структури, схема переговорів та ж, що і для нового клієнта, за винятком обговорення таких питань, як розуміння цілей та завдань аудиту, історія утворення організації тощо, що складають так званий постійний файл клієнта.

Завершивши переговори з клієнтом та оформивши їх листом-зобов'язанням, аудитор повинен розпочати попереднє планування роботи.

Саме попереднє, оскільки планування в аудиті - це не одноразове рішення, а постійний процес, що на практиці розтягується на весь час роботи аудитора з клієнтом. Результатом попереднього планування є визначення обсягу та вартості робіт, що буде зафіксовано у майбутньому договорі.

Аудиторські послуги надаються згідно з договором на проведення аудиту, укладанню якого передують такі процедури.

Для здійснення аудиту на підприємстві аудитор (аудиторська фірма) повинна отримати від замовника письмове звернення у вигляді "Листа-замовлення" (рис. 2.2.).

Відповідно до МСА 210 "Умови домовленостей про аудиторську перевірку" в інтересах замовника і виконавця аудита доцільно, щоб аудитор до початку аудиту надіслав Лист - зобов'язання.

Таким чином, аудитор чи аудиторська фірма вивчає "Лист-замовлення" і при погодженні надсилає "Лист - зобов'язання", де, крім згоди на проведення аудиту, може вказати на речі, щодо яких вважає за необхідне домовитись до укладання договору на проведення аудиту (наприклад, межі відповідальності, розцінки тощо). Наданню цього листа може . передувати етап обстеження, якщо це необхідно виконавцеві даних послуг.

 

Рис. 2.2. Процедура замовлення аудиторських послуг

 

 

Лист-зобов'язання може мати довільну форму, але в ньому мають бути передбачені такі моменти:

1) мета аудиторської перевірки;

2) відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;

3) обсяг аудиторської перевірки;

4) інформація про ризик не виявлення;

5) форма подання звіту перевірки;

6) методи перевірки;

7) місце і строки проведення аудиту тощо.

Після обміну інформацією на підставі цих двох листів (Листа-замовлення і Листа-зобов'язання) між замовником і виконавцем укладається договір на проведення аудиту (додаток 8) відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (рис. 2.1). Цей договір є документом, який підтверджує домовленість сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків щодо надання (отримання) аудиторських послуг.

Договір на проведення аудиту містить такі обов'язкові розділи:

1) предмет договору;

2) зобов'язання сторін;

3) порядок здавання та прийому робіт;

4) термін виконання робіт;

5) оплата робіт і послуг;

6) відповідальність сторін;

7) особливі умови;

8) реквізити сторін.

Укладання даного Договору є підставою для проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг.

Строк виконання робіт може регламентуватися Календарним пла­ном виконання робіт (надання послуг) (Додаток АБ), а розмір та по­рядок виплати винагороди за роботу – Протоколом узгодження до­го­вірної ціни (Додаток АВ) та іншими документами.

З досвіду діяльності вітчизняних та іноземних аудиторських фірм (аудиторів) можливо виділити такі види договорів:

– на аудит (проведення аудиту);

– на експрес-перевірку;

– на надання консультаційних послуг;

– на бухгалтерське обслуговування;

– на одноразову консультацію;

– на абонентське обслуговування тощо.

 


 

Види планів аудиторської фірми, їх значення і використання.

Системи планування, які діють у цілком передбачуваному середовищі, називають детермінованими. Природно, що в цих умовах не тільки можливе, а й… За межами фірми у взаємовідносинах із клієнтами діє ступінь невизначеності… ♦ Стратегічний план — довгостроковий план на 5-15 років, у якому формуються основні цілі фірми на перспективу,…

План обсягу аудиторських послуг

Серед аудиторських послуг, за даними АПУ, 21% має аудит звітності. Ця робота може плануватися в період з 1 лютого до 30 березня залежно від… Для складання плану обсягів аудиторських послуг для постійних клієнтів… Робота аудиторської фірми зумовлена бажаною можливістю отримувати нові замовлення і нових клієнтів. Маючи план роботи…

План проведення аудиту

За період 01.01.2008–31.12.2008, або за 2008 рік У термін з 01.11.2009 по 30.11.2009 № з/п Заплановані види… Підписи сторін, печатки, дата

План проведення аудиту

Загальних документів і власного капіталу

За період 01.01.2008–31.12.2008, або за 2008 рік У термін з 01.11.2009 по 04.11.2009 № з/п Завдання … Підписи сторін:

Методика розробки програми проведення аудиту.

Програма аудиту - це документ, що містить перелік завдань у визначеній послідовності їх виконання, за допомогою яких отримуються достатні та надійні… Для розробки програм можна використовувати стандартні аудиторські програми або… Разом з тим неможливо розробити універсальні програми перевірки, бо немає повністю схожих підприємств, навіть якщо…

Програма проведення аудиту

Загальних документів і власного капіталу

За період 01.01.2008–31.12.2008, або за 2008 рік У термін з 01.11.2008 по 04.11.2008 № з/п Завдання і…  

Тема 6. Аудиторські докази та робочі документи аудитора

1. Аудиторські докази, їх види та вимоги до них.

2. Прийоми та процедури отримання аудиторських доказів, їх види.

3. Аудиторська документація, її функції та класифікація.

4. Порядок використання та збереження аудиторської документації.

 

 

Аудиторські докази, їх види та вимоги до них.

Одним із ключових питань, які регулюють міжнародні стандарти аудиту, є питання обґрунтованості аудиторської думки. Законом України "Про… Спеціальним стандартом, що визначає поняття аудиторських доказів, їх види,… Окрім МСА 500, цілий ряд інших стандартів встановлюють додаткові вимоги щодо процедур отримання аудиторських доказів.…

Поняття про аудиторські докази, їх види

МАС 500 "Аудиторські докази" дає таке визначення: "Аудиторські докази" - це вся інформація, яку використовує аудитор… - фінансових звітів,

Прийоми та процедури отримання аудиторських доказів, їх види.

Аудиторські процедури– конкретні дії аудитора щодо виконання визначених завдань перевірки. Загальні дії, а також характер, час та обсяг наступних аудиторських процедур –… Аудиторські процедури або їхні поєднання здійснюються залежно від ситуації, в якій аудитор їх застосовує. Вони…

Аудиторська документація, її функції та класифікація.

  Аудит, здійснений аудиторською фірмою або приватним підпри­ємцем-аудитором,… Основним чинником, пов’язаним з вимогами, визначеннями та за­стосуванням робочої документації аудитора, на сьогодні є…

Класифікація робочих документів аудитора

Із поданих у табл. 6.1 класифікацій РД більш детально зупинимося тільки на двох останніх.

За результатами аудиту

Необхідно зауважити: аудитор може використовувати тільки ко­пії (ксерокопії) бухгалтерської та іншої документації клієнта, ви­лу­чати оригінали він… Підсумкова робоча документація складається з: – аудиторського звіту;

Порядок використання та збереження аудиторської документації.

Метою складання робочих документів (РД) аудитора є: – підтвердження відповідності дій МСА; – підтвердження відповідності процедур складеній програмі пере­вірки;

– Конец работы –

Используемые теги: Модуль, Теоретичні, основи, аудиту0.067

Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: МОДУЛЬ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ

Что будем делать с полученным материалом:

Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:

Еще рефераты, курсовые, дипломные работы на эту тему:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ навчальної дисципліни АУДИТ Теоретичні та організаційні основи аудиту
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ... КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ навчальної дисципліни АУДИТ...

Конспект лекцій Змістовий модуль 1. Психологія і педагогіка як наука про людину, її світ і діяльність. Лекція 1 Тема І. Теоретичні основи психології та педагогіки
Змістовий модуль Психологія і педагогіка як наука про людину її світ і діяльність... Лекція...

Модуль 1. ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ОБ ОКРУЖАЮЩЕЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ Тема 1. Основы концепций представления детерминированной физической картины мира
Модуль ЕСТЕСТВЕННОНАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ ОБ ОКРУЖАЮЩЕЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ... Тема Основы концепций представления детерминированной физической картины... Из наблюдений установлять теорию через теорию исправлять наблюдения есть лучший способ к изысканию правды...

Модуль 1. ПРИРОДНИЧОНАУКОВІ ОСНОВИ УЯВЛЕНЬ ПРО НАВКОЛИШНЮ ДІЙСНІСТЬ Тема 1. Основи концепцій представлення детермінованої фізичної картини макросвіту
Тема Основи концепцій представлення детермінованої фізичної картини макросвіту... Лабораторная работа... Дослідження моделей геометричних і динамічних уявлень про об єкти...

З ДИСЦИПЛІНИ “УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ”. Змістовий модуль I. Теоретичні основи управління персоналом КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ... З ДИСЦИПЛІНИ... УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ для бакалаврів...

Основы планирования. Теоретические основы управления проектами. Основы планирования. Планирование проекта в MS Project 7
Использованная литература В В Богданов Управление проектами в Microsoft Project Учебный курс Санкт Петербург Питер г...

Змістовний модуль 2 Модуль ТЕМА: ОТОГЕННІ ВHУТРIШHЬОЧЕРЕПHI УСКЛАДHЕHHЯ
Змістовний модуль... ПрактичнЕ ЗАНЯТТЯ... ТЕМА ОТОГЕННІ ВHУТРIШHЬОЧЕРЕПHI УСКЛАДHЕHHЯ Теоретичні питання для позааудиторного самостійного...

Учебный МОДУЛЬ № 1 Основы Маркетинга
Государственное образовательное учреждение высшего профессионального образования... Санкт Петербургский государственный морской технический университет... СПбГМТУ...

Модуль. Елементарні основи психогенетики. 1. Класичні закони Менделя 1-3-й закони
При кодоминировании в отличие от неполного доминирования у гетерозигот признаки проявляются одновременно смешанно Типичный пример... Закон расщепления второй закон Менделя при скрещивании двух гетерозиготных... Скрещиванием организмов двух чистых линий различающихся по проявлениям одного изучаемого признака за которые...

Змістовний модуль 3 МОДУЛЬ ТЕМА: ТРАВМИ ЛОР ОРГАНІВ. СТОРОHНI ТIЛА
МОДУЛЬ... Змістовний модуль... ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ...

0.033
Хотите получать на электронную почту самые свежие новости?
Education Insider Sample
Подпишитесь на Нашу рассылку
Наша политика приватности обеспечивает 100% безопасность и анонимность Ваших E-Mail
Реклама
Соответствующий теме материал
  • Похожее
  • По категориям
  • По работам