Форми дієслова.

Форма дієслова	Як змінюється, приклади
1. Неозначена форма (інфінітив).	Незмінна форма: - доконаний вид (що зробити?): сказати; - недоконаний вид (що робити): казати.
2. Дійсний спосіб.	Дія. яка відбувається. Дієслова дійсного способу змінюються: 1. За часом:
1) минулий час (дія відбулася):казав, сказав
2) давноминулий час(дія після дії): пішов був (та й зупинився); казав був, сказав був
3) теперішній час (тільки недоконаний вид): кажу, пише, думає.
4) майбутній час. дія: - проста доконаного виду: скажу; - проста недоконаного виду: казатиму; - складена недоконаного виду: буду казати.
2. За особами або родами, числами у теперішньому і майбутньому часі:
Особа	Однина	Множина
І особа	я кажу	ми кажемо
ІІ особа	ти кажеш	ви кажете
ІІІ особа	він каже	вони кажуть
3. Умовний спосіб.	Дія бажана або можлива за певних умов: сказав би, прочитала б.
4. Наказовий спосіб.	Означає наказ, заклик, побажання: скажи, прочитай. Змінюється за особами і числами у теперішньому і майбутньому часі
Особа	Однина	Множина
І особа	-	пишім (о), киньмо
ІІ особа	пиши, кинь	пишіть, киньте
ІІІ особа	-
5. Форми на -но, -то.	Незмінна форма; у реченні виступає обставиною. Має питання що роблено?мито,писано; що зроблено?вимито, написано.
6. Безособові дієслова.	Змінюються за способами й часами, не змінюються за особами. родами й числами. Мають форму ІІІ особи однини або форму середнього роду і мають значення оцінки: - явищ природи: холоднішає, задощило; - стану людини: морозить, не хочеться; - ступінь наявності чогось: бракує, щастить, задовольняє., таланить.
7. Дієприслів- ники.	Утворюються від основи дієслова суфіксами -учи, -ючи, -ачи, -ячи(поєднують властивості дієслова й прислівника): що робивши? що зробивши? що роблячи? як? Змінюються за видом, часом:
Час	Доконаний вид	Недоконаний вид
Минулий	посидівши	сидівши
Теперішній	-	сидячи, сідаючи
Майбутній	-	-
8. Дієприк- метники.	Поєднують властивості дієслова й прикметника (який?).Змінюються за видами, часом, родами, числами, відмінками. Мають два стани: активний(суб’єкт сам формує власну ознаку: виконуюЧИЙ, процююЧИЙ) і пасивний (ознака об’єкта формується іншим суб’єктом: створеНИЙ, сформулЬОВАНИЙ).
Активний стан (теперішній час – закінчення -чий, (-а. -е):зростаючий, розмовляючий; минулий час - закінчення -лий (-а. –е): змарнілий, навислий, позеленілий).
Однина	Недоконаний вид, тепер. час	Доконаний вид, минулий час
Рід
Чол.	синіючий	посинілий
Жін.	синіюча	посиніла
Сер.	синіюче	посиніле
Множ.	синіючі	посинілі
Пасивний стан (минулий час – закінчення -ний (-а, -е): сіяний, дарований, виконаний; -тий (-а, -е):литий, митий, критий).
Число, рід	Минулий час
Однина	Недоконаний вид	Доконаний вид
Чолов.	писаний	написаний
Жіноч.	писана	написана
Середн.	писане	написане
Множина	писані	написані

Дієвідміни дієслів.

 

Однина	І дієвідміна (теперішній час) (дієслова з особовими заінченнями -у, -ю; -е, -є; -еш, -єш; -емо, -ємо; -ете, -єте; -уть, -ють)
1 особа	я пишУ	я думаЮ
2 особа	ти пишЕШ	ти думаЄШ
3 особа	він пишЕ	він думаЄ
Множина
1 особа	ми пишЕМО	ми думаЄМО
2 особа	ви пишЕТЕ	ви думаЄТЕ
3 особа	вони пишУТЬ	вони думаЮТЬ

 

До І дієвідміниналежать дієслова:

Правила	Приклади
1. З односкладовою інфінітивною частиною на -и-, -у-, які зберігаються при дієвідмінюванні, а також похідні від них:	жИти – живУТЬ, крИти - криЮТЬ, мИти – миЮТЬ, але: бИти – б’ю, вити (звивати) – в’ю, лИти – ллю, пИти – п’ю (кореневий и не зберігається).
2. З основою інфінітива на -а-, коли -а- при дієвідмінюванні зберігається:   та з основою на -я-:	зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, літАти - літаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;   зберігАти – зберігаЮТЬ, співАти – співаЮТЬ, мішАти – мішаЮТЬ, зацвітАти – зацвітаЮТЬ;
3. З основою інфінітива на -ува-, -юва-, які при дієвідмінюванні формах теперішнього та майбутнього дієслів доконаного виду втрачають компонент -ва-:	полЮВАти – полюЮТЬ, спотворЮВАти – спотворюЮТЬ, будУВАти – будуЮТЬ, горЮВАти – горЮТЬ.
!!! Від суфіксів -ува-, -юва- слід відрізняти суфікс -ва-, що зберігається в особових формах:	спіВАти – співаЮ, відчуВАти – відчуваЮ, але: куВАти – кую, пізнаВАти – пізнаю, ставВАти – стаю.
4. З основою інфнітива на -і-, що зберігається при дієвідмінюванні:	білІти – біліЮ, млІти – мліЮ, твердІти – твердІЮ, розумІти – розумІЮ.
5. З основою інфінітива на -оро-, -оло-:	кОЛОти – колЮ – колЮТЬ, поОЛОти – полЮ – полЮТЬ.
6. З основою інфінітива на -ну-:	крикНУти – крикнУ – крикнУТЬ, киНУти – кинУ – кинУТЬ.
7. З основою інфінітива на приголосний:	неСти – несУ – неУТЬ, плеСти – плетУ – плетУТЬ.
8. З основою на -ота-:	ґелґОТти – ґелґочУТЬ, муркОТАти – муркочУ.
9. Окремі дієслова:	жати – жнУ – жнУТЬ, хотіти – хочУ – хочУТЬ.
!!! Дієслова, у яких в інфінітиві перед кінцевим р основи виступає е, втрачають його як в особових формах, так і в наказовому способі:	завмЕРти – замРу –мрУть, тЕРти – тРу – тРуть – тРи, упЕРти – упРуть – упРи, але: дЕРти – дЕРу – дЕРи, жЕРти – жЕРу – жЕРи.