Реферат Курсовая Конспект
Теоретична частина - раздел Образование, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ Серед Факторів Зовнішнього Середовища, Що Впливають На Організм Людини В Проц...
|
Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм людини в процесі праці, світло займає одне з перших місць, оскільки 90% всієї інформації про довкілля людина одержує через органи зору.
При поганому освітленні людина швидко втомлюється, працює менш продуктивно, зростає потенціальна небезпека помилкових дій і нещасних випадків. До 5% виробничих травм можна пояснити недостатнім освітленням,, а в 20% воно сприяло виникненню травм. Погане освітлення може призвести до професійних захворювань органів зору.
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників відносяться: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість.
До основних якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об’єктом і фоном, видимість.
Для створення сприятливих умов зорової роботи виробниче освітлення повинно відповідати наступним вимогам:
5.створювати на робочій поверхні освітленість, що відповідає характеру зорової роботи і не є нижчою за встановлені норми;
6.не повинно чинити засліплюючої дії як від самих джерел освітлення, так і від інших предметів, що знаходяться в полі зору;
7.забезпечити достатню рівномірність та постійність рівня освітленості у виробничих приміщеннях, щоб уникнути частої переадаптації органів зору;
8.не створювати на робочій поверхні різких та глибоких тіней (особливо рухомих);
9.повинен бути достатній для розрізнення деталей контраст поверхонь, що освітлюються;
10. не створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів (шум, ураження струмом, пожежо- та вибухонебезпеки, теплові випромінювання, тощо);
11. повинно бути надійним і простим в експлуатації, економічним та естетичним.
Залежно від джерел світла виробниче освітлення може бути: природним, штучним та суміщеним (рис.1), при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.
Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване, при якому поєднуються верхнє та бокове освітлення.
Штучне освітлення може бути загальним та комбінованим. Загальне освітлення поділяється на: загальне рівномірне і загальне локалізоване.
Комбіноване освітлення складається із загального та місцевого.
|
Рис. 1. Класифікація видів виробничого освітлення
За функціональним призначенням штучне освітлення поділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове.
Природне освітлення, як правило, передбачається у всіх приміщеннях з постійним перебуванням людей. Для нормування та розрахунку природного освітлення приміщень використовують відносний показник – коефіцієнт природного освітлення (КПО). Нормовані значення КПО визначаються відповідно до СНиП П-4-79.
Штучне освітлення передбачається у всіх виробничих та побутових приміщеннях для компенсації нестачі природного світла та для освітлення приміщень у темний період доби.
Величина штучної освітленості (абсолютне її значення) нормується залежно від характеристики зорової роботи, тобто найменшого лінійного розміру об’єкта розпізнавання, контрасту між об’єктом розпізнавання і фоном, типу системи освітлення і джерел світла.
В СНиП П-4-79 приведено вісім розрядів зорової роботи. Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк, а найменша – 30 лк.
В якості джерел штучного освітлення використовують лампи розжарювання та газорозрядні лампи.
Лампи розжарювання відносяться до теплових джерел світла. Поряд з деякими перевагами їм притаманні і суттєві недоліки: низька світлова віддача, малий термін експлуатації, висока температура нагрівання, що робить їх пожежонебезпечними.
Газорозрядні лампи випромінюють світло оптичного діапазону спектру внаслідок електричного розряду в середовищі інертних газів і парів металів та явища люмінесценції.
Основною перевагою газорозрядних ламп є їх економічність.
Газорозрядні лампи бувають низького та високого тиску. Газорозрядні лампи низького тиску, що називаються люмінесцентними, застосовуються для освітлення приміщень (виробничих і побутових).
Газорозрядні лампи високого тиску застосовуються в умовах, коли необхідна висока світлова віддача, компактність джерел світла і стійкість до умов зовнішнього середовища. Найчастіше використовують металогалогенні, дугові ртутні та натрієві лампи.
До основних характеристик джерел штучного освітлення відносять: напругу живлення, В; потужність лампи, Вт; світловий потік, лм; світлову віддачу, лм/Вт; термін експлуатації, год.; спектральний склад світла.
Одним з основних питань проектування штучного освітлення виробничого приміщення є вибір світильника.
Від правильного вирішення цього питання залежить не лише якість та економічність, але й надійність та безпека роботи освітлювальної установки.
Світильник – це світловий прилад, що складається із джерела світла (лампи) та освітлювальної арматури.
Основними світлотехнічними характеристиками світильників є: світлорозподілення, крива сили світла, коефіцієнт корисної дії, захисний кут.
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), точковий та питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі.
Світловий потік ламп визначають за формулою:
де - нормована освітленість, лк;
- площа освітлюваного приміщення, м2;
- коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (= 1,3 – для ламп розжарювання; 1,5 – для газорозрядних ламп);
- коефіцієнт нерівномірності освітлення (= 1,1¸1,15);
- кількість світильників;
- кількість ламп в світильнику;
- коефіцієнт використання світлового потоку.
Коефіцієнт визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі.
Показник і знаходиться за формулою:
і =
де і - довжина і ширина приміщення, м;
- висота світильника над робочою поверхнею, м.
Визначивши світловий потік лампи в світильнику , за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин.
Метод питомої потужності застосовують лише при наближених розрахунках.
Приклад виконання завдання
Завдання:
Розрахувати систему загального рівномірного освітлення для виробничого приміщення.
а) з лампами розжарювання, встановленими в світильники (по 1 шт. в світильник);
б) з люмінесцентними лампами, встановленими по 2 шт. в світильник.
Визначити загальну потужність електроенергії для живлення систем освітлення з лампами розжарювання і з люмінесцентними лампами.
Визначити економію енергії в квт-год. за рік за рахунок використання люмінесцентних ламп.
Вихідні дані:
12. довжина приміщення ;
13. ширина приміщення ;
14. нормована освітленість ;
15. коефіцієнт відбиття:
стелі %
стін %;
16. тип світильника з лампами розжарювання – “універсаль”;
17. висота підвісу світильників над робочою поверхнею (однакова для всіх варіантів);
18. режим роботи освітлювальної установки за рік – 260 робочих днів, по 10 годин на день, всього:
260´10=2600 годин/рік, (однаково для всіх варіантів).
– Конец работы –
Эта тема принадлежит разделу:
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ... УНІВЕРСИТЕТ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ... До друку і в світ дозволяю...
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Теоретична частина
Если этот материал оказался полезным ля Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов