При такому розподілі кожному файлу відводиться одна неперервна ділянка зовнішньої пам’яті. Користувач завчасно вказує розмір ділянки, необхідної для розміщення створюваного файла. Якщо потрібної за розміром неперервної вільної області нема, файл створити не можливо.
Позитивним в такому розподілі є те, що послідовні логічні записи розміщуються, як правило, фізично поруч. Це підвищує швидкість доступу.
Каталоги файлів у системах із зв’язаним розподілом розміщаються досить просто. Для кожного файлу необхідно зберігати тільки початкову адресу та довжину файла.
Зв’язаний розподіл має і певні недоліки. Коли файли знищуються, простір, який вони займають, повертається в список вільних ресурсів. Цей простір надається для розміщення нових файлів, які повинні за розміром відповідати вільним ділянкам. Таким чином, сусідні вільні області зовнішньої пам’яті необхідно об’єднувати, може бути періодичне ущільнення пам’яті, для того, щоб створювались великі вільні ділянки для розміщення нових файлів. При умові, коли розміри файлів з часом міняються, зв’язаний розподіл може бути нераціональним.