Основна функція в довільній ОС – розділення простору зовнішньої пам’яті на іменовані ділянки – файли.
В UNIX файли є послідовностями байтів. Іноді до них звертаються як до текстових або двійкових але розрізняються вони лише вмістом (текстові файли можуть містити тільки значення, що можливі в коді ASCII), а не структурою, або методом доступу.
Файлова система UNIX ієрархічна, використовує багаторівневий метод зберігання файлів та створює ілюзію фізичного існування в рамках ОС.
В UNIX – каталоги – це файли, які може мати довільна програма. Але в них зберігається не вся інформація про файли, а тільки імена файлів і числа, що використовуються ядром для доступу до тонких структур.
Прихована частина файлової системи UNIX – це індексний дескриптор файлу. Існує по одному дескриптору на кожний файл і саме з ним працює файлова система. Індексний дескриптор описує розташування файла; його довжину; метод доступу до нього; числа створення, модифікації; ідентифікатор власника та інше. Звичайний користувач не працює з індексними дескрипторами.