Методичні вказівки ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Коефіцієнт вибуття основних фондів:

, (3.3)

де ОФ_виб - вартість основних фондів, що вибули протягом звітного року, тис. грн.;

ОФ _поч- вартість основних фондів на початок звітного року, тис. грн.;

Технічний стан основних виробничих фондів підприємства характеризують коефіцієнти зношення і придатності. Ці показники необхідно розрахувати на початок і на кінець звітного року, використовуючи формули:

коефіцієнт зношення основних фондів :

, (3.4)

де З – сума зносу основних фондів, тис. грн.;

ОФ_пер – первісна вартість основних фондів, тис. грн.

коефіцієнт придатності основних фондів:

, (3.5)

де ОФ_зал – залишкова вартість основних фондів, тис. грн.

Завдання 4. Виробнича програма підприємства: сутність, показники, чинники впливу.

У п. 4.1 необхідно розкрити сутність виробничої програми підприємства, й визначити систему показників обсягу виробництва, яка включає натуральні й вартісні показники.

На основі даних, наведених у додатку 4, необхідно провести розрахунок виробничої програми готельного підприємства за базовий і звітний роки в натуральному й вартісному вираженні.

Виробнича програма готельного підприємства виміряється кількістю наданих населенню ліжко-діб. Цей показник залежить від кількості номерів у готелі, їхньої місткості, рівня використання номерного фонду. Взаємозв'язок цих показників може бути відображений наступною формулою:

F = N*g * Д * К * α, (4.1)

де F - кількість наданих ліжко-діб;

N - кількість номерів у готелі;

g - середня місткість одного номера в готелі;

Д - кількість днів у звітному періоді;

К - коефіцієнт використання номерного фонду готелю.

α - коефіцієнт завантаження одного ліжко-місця.

Кількість ліжко-місць в господарстві визначається як добуток кількості номерів у господарстві й середної місткості одного номера у звітному періоді.

Кількість ліжко-діб в господарстві визначається як добуток кількості ліжко-місць у господарстві й кількості днів у звітному періоді.

Кількість ліжко-діб в експлуатації визначається як добуток кількості ліжко-діб в господарстві й коефіцієнта використання номерного фонду.

Кількість наданих ліжко-діб визначається як добуток ліжко-діб в експлуатації й коефіцієнта завантаження номерного фонду.

Доход від експлуатації готелю (D) визначають як добуток кількості наданих ліжко-діб і середнього тарифу однієї ліжко-доби (Ц):

D = F *Ц (4.2.)

Розрахунок виробничої програми готелю за базисний і звітний роки доцільно звести в табл.6.

Таблиця 6.- Виробнича програма готелю за базисний і звітний роки

Продовження табл. 6

У п. 4.2 необхідно виявити фактори, що впливають на виконання виробничої програми, й визначити їх абсолютний і відносний вплив на зміну виробничої програми готелю у звітному році.

Застосувавши до розрахункової формули (4.1) метод ланцюгових підстановок, можна визначити абсолютний і відносний вплив кожного з техніко-експлуатаційних факторів на зміну виробничої програми підприємства.

Абсолютний вплив факторів на зміну кількості наданих ліжко-діб визначають за формулами (4.3)-(4.8) (цифрою «0» позначений базисний показник, «1» - звітний, «∆» - абсолютний вплив окремого фактора):

- вплив зміни кількості місць у готелі:

∆F _N = (N₁-N₀) * g₀ * Д ₀* К ₀* α₀, (4.3)

- вплив зміни середньої місткості одного номера в готелі:

∆F _N = N₁ *(g₁ - g₀ )* Д ₀* К ₀* α₀, (4.4)

- вплив зміни кількості днів роботи за рік:

∆F_Д= N₁ * g₁ * (Д₁-Д₀) *К₀ * α ₀ (4.5)

- вплив зміни коефіцієнта використання номерного фонду готелю:

∆F_к=N₁*g₁ * Д₁ * (К₁-K₀) * α₀, (4.6)

- вплив зміни коефіцієнта завантаження одного ліжко-місця:

∆F _α =N₁ *g₁ * Д₁ *К₁ * (α ₁- α ₀) (4.7)

Сумарний абсолютний вплив факторів дорівнює загальній абсолютній зміні кількості наданих ліжко-діб (∆ F):

∆ F = ∆F_N + ∆F_g + ∆F_Д + ∆F_к +∆F _α (4.8)

Відносний вплив факторів на зміну кількості наданих ліжко-діб (знаком «δ» позначено відносний вплив окремого фактора):

δF_N= (∆F_N : F_o) * 100% (4.9)

δF_g= (∆F_g : F_o) * 100% (4.10)

δF_Д = (∆F_Д : F_о) * 100% (4.11)

δF_к = (∆F_к : F_о) * 100% (4.12)

δF _α = (∆F _α : F_о) * 100% (4.13)

Сумарний відносний вплив всіх факторів дорівнює загальній відносній зміні кількості наданих ліжко-діб (δF):

δF = δF_N + δF_g + δF_Д +δF_к + δF _α (4.14)

Аналогічно проведеним розрахункам самостійно визначити вплив наданих ліжко-діб (F) і середнього тарифу однієї ліжко-доби (Ц) на розмір доходу від експлуатації готелю (D).

Після проведених розрахунків зробити висновки.

Завдання 5. Витрати, результати й ефективність діяльності підприємства

У п.5.1 необхідно визначити сутність витрат підприємства, класифікувати їх за різними ознаками й визначити структуру витрат за економічними елементами в базовому і звітному роках. Розрахунок звести в табл. 7.

Таблиця 7 - Аналіз структури витрат підприємства

Продовження табл. 7

У п 5.2 розрахунково-графічної роботи необхідно провести розрахунок критичного обсягу продукції підприємства (точки беззбитковості). Точка беззбитковості - рівень обсягу продажу протягом досліджуваного періоду, при якому виручка від реалізації продукції (чистий дохід) співпадає з витратами виробництва, а прибуток відповідно дорівнює нулю.

Розрахунок точки беззбитковості, побудований на підставі розподілу витрат на змінні та постійні. Визначення обсягу постійних та змінних витрат підприємства необхідно розрахувати у табл.8 і 9.

Таблиця 8 - Обсяг і структура постійних витрат у звітному році

Таблиця 9 - Обсяг і структура змінних витрат у звітному році

Після розподілу витрат на постійні й змінні необхідно визначити точку беззбитковості за формулою

, (5.1)

де Q _КР. - критичний обсяг послуг, ліжко-діб;

С^. – постійні витрати на весь обсяг продукції (послуг), грн.;

ц – ціна одиниці продукції (послуг), грн.;

v – змінні витрати на одиницю продукції (послуг), грн.

У п. 5.2 також необхідно розрахувати зміну критичного обсягу продукції (послуг) в плановому році, якщо за інших рівних умов:

а) середній тариф однієї койко-доби збільшився на 10% у порівнянні зі звітним роком;

б) постійні витрати підприємства зменшилися на 5% у порівнянні зі звітним роком;

На підставі проведених розрахунків, подати графічний спосіб визначення точки беззбитковості у плановому та звітному роках та зробити відповідні висновки.

У п.5.3 на основі розрахунків, виконаних в попередніх розділах розрахунково-графічної роботи й використовуючи дані додатка 6, необхідно сформувати основні фінансово-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства (табл. 10).

Таблиця 10 - Основні фінансово-економічні показники виробничо-господарської виробничо-господарської діяльності підприємства

Продовження табл. 10

На підставі проведених розрахунків, у базисному й звітному роках зробити відповідні висновки.

Завдання 6 Оцінка фінансового стану підприємства

У п.6.1. необхідно визначити сутність поняття «фінансовий стан підприємства», розглянути основні завдання, інформаційну базу та існуючі методи аналізу фінансового стану підприємства. Значну увагу слід приділити системі показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.

У п. 6.2 на основі даних, наведених у додатку 1, необхідно згрупувати активи підприємства відповідно до рівня їх ліквідності та пасиви відповідно до строку їх погашення та визначити рівень ліквідності балансу підприємства, визначити рівень ліквідності підприємства.

Ліквідність активу – це здатність активу перетворюватися в грошові кошти в максимально короткий термін часу та без втрати їх ринкової вартості. Відповідно всі активи можна поділити на 4 групи:

А1 – абсолютно ліквідні активи – грошові кошти підприємства та поточні фінансові інвестиції;

А2 – активи, що швидко реалізуються – дебіторська заборгованість, готова продукція, векселі одержані;

А3 – активи, що повільно реалізуються – виробничі запаси (за мінусом готової продукції), інші оборотні активи, витрати майбутніх періодів (в частині оборотних активів);

А4 – активи, що важко реалізуються – необоротні активи, витрати майбутніх періодів (в частині необоротних активів).

Ліквідність балансу – це ступінь покриття боргових зобов’язань підприємства його активами, строк перетворення яких в грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов’язань. Для визначення ліквідності балансу відповідні активи потрібно порівняти з відповідними групами пасивів, складові елементи яких визначаються терміном їх погашення:

П1 – найбільш термінові пасиви – поточні зобов’язання за розрахунками, інші поточні зобов’язання;

П2 – короткострокові пасиви – короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, векселі видані, товарна кредиторська заборгованість;

П3 – довгострокові пасиви – довгострокові зобов’язання та забезпечення наступних виплат;

П4 – постійні пасиви – власний капітал, доходи майбутніх періодів.

Слід зазначити, що дане групування є достатньо умовним і елементи груп можуть бути змінені, виходячи з реальних умов функціонування підприємства.

Так, баланс підприємства вважається абсолютно ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1;

А2 ≥ П2;

А3 ≥ П3;

А4 ≤ П4. (6.1)

Невиконання будь-якої з перших нерівностей свідчить про те, що ліквідність балансу не є абсолютною.

Аналіз ліквідності балансу підприємства доцільно звести в табл.11.

Таблиця 11 - Аналіз ліквідності балансу підприємства

Ліквідність підприємства – здатність підприємства перетворювати свої активи в грошові кошти для покриття зобов’язань.

Аналіз ліквідності здійснюється шляхом розрахунку наступних показників:

ü коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує здатність підприємства покрити свої поточні зобов’язання за допомогою готових засобів платежу. Його рекомендоване значення становить 0,2-0,3.

ü коефіцієнт поточної ліквідності характеризує здатність підприємства покрити свої поточні зобов’язання за швидколіквідних активів. Його рекомендоване значення становить 0,7-0,8.

ü коефіцієнт загальної ліквідності характеризує здатність підприємства покрити свої поточні зобов’язання за допомогою ліквідних активів. Його рекомендоване значення становить більше 2.

ü чистий оборотний капітал (розмір власних оборотних коштів) розраховується як перевищення оборотних активів підприємства над його поточними зобов’язаннями.

Наявність чистого оборотного капіталу означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності. Оптимальна сума чистого оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності підприємства, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, тривалості обороту матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства.

Аналіз показників ліквідності підприємства необхідно звести в табл.12.

Таблиця 12 - Показники ліквідності підприємства

Значення даних показників аналізується в динаміці, а також порівнюється з їх нормативними значеннями. При цьому слід підкреслити, що остаточний висновок щодо рівня ліквідності підприємства здійснюють, узагальнюючи відповідність значень коефіцієнтів їх нормативним значенням та реальний стан справ на об’єкті дослідження.

У п. 6.3 необхідно визначити тип та рівень фінансової стійкості підприємства.

Фінансова стійкість – це здатність підприємства за рахунок наявних фінансових ресурсів виконувати свої зобов’язання, забезпечувати безперебійну діяльність та створювати умови для розширеного відтворення.

Аналіз фінансової стійкості здійснюється на основі абсолютних і відносних показників.

За допомогою абсолютних показників визначається тип (клас) фінансової стійкості. Виділяють чотири типи (класи) фінансової стійкості:

1 тип (клас) – абсолютна фінансова стійкість – коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси і витрати;

2 тип – нормальний фінансовий стан – коли запаси і витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3 тип – нестійкий фінансовий стан – коли запаси і витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4 тип – кризовий фінансовий стан – коли запаси і витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси і витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

Визначення типу фінансової стійкості підприємства слід провести в табл.13.

Таблиця 13 - Розрахунок узагальнюючих показників фінансової стійкості підприємства

Продовження табл. 13

За допомогою розрахованих показників визначається трикомпонентний тип фінансової стійкості підприємства:

. (6.6)

Розрахунки наведених показників дають можливість класифікувати підприємство за ступенем його фінансової стійкості. Можливо чотири типи ситуації:

1) якщо S ={1,1,1}, то підприємство має абсолютну фінансову стійкість.

2) якщо S ={0,1,1},то підприємство має нормальну фінансову стійкість.

3) якщо S ={0,0,1}, то підприємство характеризується нестійким фінансовим станом.

4) якщо S ={0,0,0}, то підприємство має кризове фінансове положення.

Далі необхідно розрахувати відносні показники фінансової стійкості до яких слід віднести:

ü коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) характеризує питому частку власного капіталу у загальному обсязі капіталу. Його оптимальне значення більше 0,5.

ü коефіцієнт концентрації позикового капіталу характеризує питому частку позикового капіталу у загальному обсязі капіталу. Його оптимальне значення менше 0,5.

ü коефіцієнт фінансової залежності характеризує пропорції, в яких співвідносятся між собою позиковий і власний капітали підприємства. Коефіцієнт не повинен перевищувати 1.

ü коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) – характеризує у скільки разів власний капітал підприємства перевищує його позиковий капітал. Коефіцієнт має перевищувати 1.

ü коефіцієнт маневреності характеризує частку власного капіталу підприємства, що використовується для фінансування його оборотних активів. Нормативне значення показника – від 0,4 до 06.

ü коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами показує, яка частка власних оборотних коштів підприємства вкладена в оборотний капітал. Його оптимальне значення більше 0,5.

ü коефіцієнт забезпеченості запасів показує, яка частка матеріальних оборотних коштів фінансується за рахунок власного оборотного капіталу. Його оптимальне значення більше 0,8.

Розрахунок відносних показників фінансової стійкості слід надати в таблиці 14.

Таблиця 14 - Показники фінансової стійкості підприємства

Значення показників фінансової стійкості підприємства також аналізується в динаміці, а також порівнюється з їх нормативними значеннями. При цьому слід підкреслити, що остаточний висновок щодо рівня фінансової незалежності підприємства здійснюють, узагальнюючи відповідність значень коефіцієнтів їх нормативним значенням та реальний стан справ на об’єкті дослідження.

У п. 6.4 на основі даних, розрахованих у попередніх завданнях, необхідно оцінити ділову активність підприємства.

Аналіз ділової активності включає розрахунок наступних показників.

ü коефіцієнт оборотності активів відображає швидкість обороту сукупного капіталу підприємства, тобто показує, скільки разів за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна одиниця активів:

ü коефіцієнт оборотності власного капіталу характеризує швидкість обороту вкладеного власного капіталу підприємства:

ü коефіцієнт оборотності оборотних активів визначає кількість оборотів, яку здійснюють оборотні активи протягом звітного періоду:

ü тривалість обороту оборотних активів характеризується кількістю днів, протягом яких оборотні засоби проходять усі стадії одного кругообігу:

ü коефіцієнт оборотності виробничих запасів відображає число оборотів товарно-матеріальних запасів підприємства за аналізований період:

ü тривалість обороту виробничих запасів характеризується кількістю днів, протягом яких виробничі запаси проходять усі стадії одного кругообігу:

ü коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, кількість оборотів дебіторської заборгованості:

ü середній термін погашення дебіторської заборгованості:

ü коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує скільки потрібно оборотів для оплати виставлених рахунків. Зростання коефіцієнта означає збільшення швидкості оплати заборгованості підприємства, зниження – ріст покупок у кредит.

ü середній термін оплати кредиторської заборгованості:

ü операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг та розраховується як сума тривалості обороту засобів в розрахунках та тривалості обороту виробничих запасів:

ü фінансовий цикл представляє собою період повного обороту коштів, інвестованих в оборотні активи, починаючи з моменту погашення кредиторської заборгованості за отриману сировину, матеріали й напівфабрикати та закінчуючи оплаченою дебіторською заборгованістю за поставлену готову продукцію.

Таблиця 9 - Показники ділової активності підприємства

В процесі аналізу даних показників слід брати до уваги сферу діяльності та галузь економіки, в якій працює дане підприємство. При цьому позитивним моментом зміни показників є зростання коефіцієнтів обертання відповідних статей та зменшення строків їх оборотності.