Модель Курно - це варіант дуополії, який полягає в тому, що на ринку діють тільки дві фірми і кожна фірма вважає ціну й обсяг виробництва конкурента незмінними, а потім приймає своє рішення. Кожен з двох продавців допускає, що його конкурент завжди утримуватиме свій випуск стабільним. У моделі передбачається, що продавці не дізнаються про свої помилки. Фактично ж, ці припущення продавців про реакцію конкурента очевидно зміняться, коли вони довідаються про свої попередні помилки.
Дуополія (лат. duo – два і гр. p?les – продавець) – ринок, контрольований двома продавцями певного товару чи послуги, не пов'язаними між собою домовленостями про ціни, ринки збуту, пільги тощо.
Дуополія – найпростіший вид олігополії. Трапляється рідко, переважно існує як проміжний (перехідний) стан до: 1) численнішої олігополії (уряди за допомогою антимонопольної політики намагаються забезпечити існування в кожній галузі не менше 5-6 виробників), 2) "лідерства в цінах", коли виробники досягають мовчазної згоди щодо цін, 3) таємної картельної угоди, про можливість створення якої, навіть за більшої кількості олігополістів, застерігають західні економісти.
Дуополія існує й тоді, коли один із учасників угоди відмовляється від неї і починає боротьбу за поліпшення своїх позицій або усунення суперника з ринку.
Вперше спробу створити теорію олігополії зробив французький математик, філософ і економіст Антуан Огюстен Курноще в 1838 р. Проте його книга, в якій викладалася ця теорія, залишилася непоміченою сучасниками. У 1863 р. він випустив нову роботу "Принципи теорії багатства", де виклав старі положення своєї теорії, але без математичних доказів. Лише в 70-і рр.. XIX ст. послідовники почали розвивати його ідеї.