Американський соціолог Райт Міллс писав:
«...Люди звичайно не визначають свої тривоги в термінах історичної зміни або інституціональних протиріч. Індивідам звичайно властиво насолоджуватися благополуччям і не пов'язувати його зі зльотами й падіннями суспільства, у якому вони живуть. Рідко осягаючи складну залежність між формами свого власного життя й ходом світової історії, вони не віддають звіт у тім, як подібна залежність визначає соціальні перевтілення, які їм доводиться переживати, а також яку історію творять вони, мимоволі виявившись її учасниками. У них відсутнє якість мислення, необхідне для розсуду взаємозв'язку людини й суспільства, біографії й історії, себе й світу.
Це саме та якість, до знаходження якого прагнуть журналісти й викладачі, представники мистецтва й суспільні діячі, учені й видавці і яку може бути названо соціологічною уявою.
Соціологічна уява дозволяє її носію розуміти широкий історичний контекст у термінах його значення для внутрішнього життя й зовнішньої кар'єри самих різних індивідів. Воно доставляє йому можливість представити, у наслідок яких причин індивіди в плутанині своїх повсякденних переживань бачать себе в суспільстві в зовсім помилковому світлі.
…Соціологічна уява виявляється саме тим, завдяки чому люди сподіваються осягнути те, що відбувається у світі й зрозуміти, що ж трапляється в кожній крапці перетинання біографії й історії.
Імовірно найбільш істотним розходженням, з яким має справа соціологічна уява, виявляється розходження між «сугубо особистими турботами» і «загальними проблемами соціальної структури». Воно являє собою інструмент соціологічної уяви ...
Турботи пов'язані з особливостями індивіда й виникають у колі безпосередніх контактів з іншими; вони обумовлені індивідуально, а також вузьким простором соціального життя, про яке кожний обізнаний безпосередньо й особисто. Відповідно артикуляція турбот і звільнення від них перебуває в компетенції індивіда як біографічної єдності й обумовлено його найближчим оточенням – соціальним утворенням, відкритим його особистому досвіду, а в деякому сенсі і його спонтанній активності. Турбота річ приватна: погроза нависає над цінностями, яким прихильний індивід.
Проблеми мають відношення до того, що явно перевершує таке локальне середовище існування індивіда й виходить за коло його внутрішнього життя. Вони пов'язані з об'єднанням подібних локальних просторів в інститути історично даного суспільства в цілому, з різноманіттям шляхів, по яких розмаїтість життєвих мирів взаємно накладає й сплітається, формуючи масивну структуру соціального й історичного життя. Проблема річ суспільна: погроза нависає над цінностями, яким піддані всі разом».
Підготуйте письмову роботу на тему «Моя соціальна автобіографія». Ціль роботи – вивчити взаємодії людини й суспільства, особистої біографії й ходу світової історії, довідатися, які соціальні фактори впливають на Ваше життя.
Інструкції до роботи:
ü Згадайте, що залишилося в пам'яті Вашого покоління, які події Ви віднесете до особистих турбот, а які – до суспільно значущих проблем. Складіть список тих і інших, проаналізуйте, які фактори із другого списку вплинули особисто на Вас, Ваших батьків і близьких.
ü Визначте, у чому виявився цей вплив: погіршилося (покращилося) матеріальне становище родини, соціальний стан батьків, змінилися світогляд, відношення до життя, моральні ідеали й т.д.
ü Оціните, наскільки глибоко Ви й Ваш близькі переживали суспільні потрясіння й кризи, як реагували на них.
ü Вирішите, чи збігаються Ваші особисті способи подолання з тим, як це робили знайомі Вам люди. Інакше кажучи, наскільки типовою була Ваша поведінка.
Завдання 4.
В соціології, як науці, що досліджує поведінку людей, застосовуються наступні методи збору емпіричного матеріалу: а) опитування, б) спостереження, в) аналіз документів, г) експеримент. У деяких випадках досить одного з них, в інших – для одержання достовірної й повної інформації необхідно використати декілька методів паралельно. Які методи дослідження будуть потрібні, для того щоб визначити:
1) чисельність і основні демографічні характеристики (стать, вік, сімейний стан) населення України;
2) готовність людей голосувати на майбутніх виборах президента країни (підуть вони або не підуть на виборчу дільницю);
3) співвідношення попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці в Харківській області;
4) особливості поведінки й способи взаємодії шахтарів під час страйку;
5) швидкість і канали поширення чуток в організації (наприклад, трудовому або навчальному колективі).
Завдання 5.
Наведені нижче судження можуть належати економістові, психологові або соціологові. Визначите кому саме вони належать (напроти кожного із суджень поставте букви Е, П або С). Для цього вам необхідно знати, який предмет цих наук і що саме вони вивчають.
1. У студентській групі виділився явний лідер.
2. Ціни на продукти харчування за рік виросли на 20%.
3. Протягом одного дня в суспільстві відбувається біля одного мільярда колективних дій – соціальних актів.
4. Зменшення зайнятості «блакитних комірців» було збалансовано збільшенням числа робочих місць у сфері послуг.
5. Емоційний стрес виникає в ситуаціях небезпеки, образи, сорому, загрози й т.д.
6. Корінна відмінність людської праці від інстинктивної поведінки тварин полягає в тому, що людина може представити очікуваний результат діяльності за допомогою фантазії.
7. Спалахи закоханості в більшій мірі властиві молодим людям.
8. Послуга з надання кредиту повинна бути оплачена.
9. Те, що може заслужити похвалу в одній первинній групі, викличе лише глузування або навіть суворе покарання в іншій.
10. Соціальний статус визначає стиль і спосіб життя людей.
Завдання 6.
Відомо, що в розвитку соціології в нашій країні в 30-і – 60-і роки була перерва: припинилися дослідження, соціологія трактувалася як буржуазна лженаука. Поясните причини такої перерви. Чому потім, аж до середини 90-х років, розвиток вітчизняної соціології носив обмежений характер? Перелічить проблеми й труднощі, з якими зіштовхується сучасна українська соціологія.
Завдання 7.
Американський соціолог Э. Шилз виділяє три типи взаємин соціології й влади. Перший тип (маніпулятивний) – характеризується співпрацею із владою: соціологічне знання використовується для керування суспільними процесами й маніпуляції поведінкою людей. Другий (критичний) – має місце, коли соціологи відмовляються від співробітництва із владою, займають незалежну, аналітичну позицію до політики влади. Третій (єднальний) тип орієнтації укладається в пошуку згоди, консенсусу між владою, групами й особистостями.
Як Ви вважаєте, до якого типу можна віднести відносини між владою й українськими соціологами? Якої орієнтації стосовно влади варто дотримуватися соціологам?
Завдання 8.
Відомий соціолог П. Штомпка писав: «Більшість теорій повинні залишатися на цьому середньому рівні узагальнення...тому, що саме тут повинні бути знайдені найбільш плідні з погляду пояснення й передбачення подій гіпотези. Саме тут повинні бути отримані відповіді на самі земні, що не терплять зволікань практичні людські турботи. Дозволю собі привести метафору: тому, хто хоче проїхати з Мадрида в Барселону, навряд чи порадять скористатися картою світу або Європи замість докладного плану району або обох міст».
Визначите, про які соціологічні теорії мова йде в даному фрагменті. Для рішення яких практичних проблем можуть використовуватися дані, отримані на названому рівні (наприклад, військової соціології, соціології сім’ї, соціології освіти)?