Гуморальна регуляція — це різновид біологічної регуляції, при якому інформація передається за допомогою біологічно активних хімічних речовин, які розносяться по організму кров'ю або лімфою, а також шляхом дифузії у міжклітинній рідині.
Гуморальна регуляція відрізняється від нервової. Так, носієм інформації при гуморальній регуляції є хімічна речовина, при нервовій — нервовий сигнал. Передача гуморальної регуляції здійснюється течією крові, лімфи, шляхом дифузії, нервова — надходить нервовими волокнами. Гуморальний сигнал поширюється повільніше (з течією крові капіляром зі швидкістю 0,05 мм/с), ніж нервовий (швидкість нервової передачі складає 130 м/с). Гуморальний сигнал не має такого точного адресата (працює за принципом «усім, усім, усім»), як нервовий (наприклад, нервовий імпульс передається скорочувальному м'язу пальця). Але ця різниця не суттєва, позаяк клітини мають різну чутливість до хімічних речовин. Тому хімічні речовини діють на чітко визначені клітини, тобто на ті, які здатні сприймати цю інформацію. Клітини, які володіють такою високою чутливістю до будь-якого гуморального чинника, називаються клітинами-мішенями.
Серед гуморальних чинників виділяють речовини з вужчим спектром дії, тобто спрямованою дією на обмежену кількість клітин-мішеней (наприклад, окситоцин), і ширшим (наприклад, адреналін), для яких є значна кількість клітин-мішеней.
Гуморальна регуляція використовується для забезпечення реакцій, які не потребують високої швидкості і точності виконання.
Гуморальна регуляція, як і нервова, завжди виконується
замкнутим контуром регуляції, в якому всі його елементи пов'язані між собою каналами (мал. 106).
Що стосується елемента контура приладу, який стежить (СП), то в контурі гуморальної регуляції як самостійна структура він відсутній. Функцію цієї ланки виконує, як правило, інкреторна клітина.
Гуморальні речовини, які потрапляють у кров або лімфу, дифундують у міжклітинну рідину і швидко руйнуються. У зв'язку з цим дія їх може поширюватися лише на близько розташовані клітини-органи, тобто їх вплив має місцевий характер. На противагу місцевій дії дистантнии вплив гуморальних речовин поширюється на клітини-мішені на відстані.