Безпосереднім об'єктом цих злочинів є передбачене ст. 38 Конституції право громадян України брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. По суті це є правом громадян на вільне волевиявлення в сфері управління державними справами.
Диспозиції всіх злочинів цієї групи є бланкетними, а тому для більш глибокого аналізу їх складів слід звернутися до таких законів: «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 р.; «Про вибори народних депутатів України» від 24 вересня 1997 р.; «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 14 січня 1998 р.; «Про вибори президента України» від 5 березня 1999 р..
Злочини проти виборчих прав громадян посягають на відносини, врегульовані цими законами.
Перешкоджання здійсненню виборчого права (ст. 157).
1. Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень, поєднані з підкупом, обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин.
2. Ті самі діяння, поєднані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.
4. Втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом, вчинене шляхом незаконної вимоги чи вказівки з метою вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.
Суспільна небезпека злочинів, передбачених цією статтею, полягає у тому, що вони посягають на конституційні права громадян, пов'язані з їх волевиявленням через вибори та референдуми. До таких прав відносяться: право громадян України обирати або бути обраним до органів державної влади або органів місцевого самоврядування, право вимагати проведення референдуму та право голосу (участі) на референдумі. Крім того, такі злочини посягають на права громадян, реалізація яких забезпечує належну організацію підготовки та проведення виборів і референдумів, а саме: брати участь у виборчому процесі як його суб'єкта, в роботі виборчої комісії, комісії з референдуму, ініціативної групи референдуму як їх члена, а також бути офіційним спостерігачем на виборах.
Потерпілими від злочинів, передбачених ст. 157, можуть бути:
- громадяни, які мають право обирати чи бути обраними (виборці та кандидати на виборні посади в органах державної влади та органів місцевого самоврядування);
- громадяни, які мають право брати участь у референдумі;
- особи, діяльність яких відповідно до законодавства спрямована на забезпечення реалізації суб'єктивного права громадянина бути обраним до вказаних органів або на забезпечення участі у виборчому процесі, таких його суб'єктів як партії чи блоки партій (довірені особи кандидатів, офіційні представники партій (блоків), уповноважені особи (партій (блоків);
- члени виборчих комісій (Центральної виборчої комісії України, окружних (територіальних) та дільничних виборчих комісій);
- члени ініціативних груп референдуму; члени комісій з референдуму;
- офіційні спостерігачі (від партій (блоків)), кандидатів, громадських організацій, іноземних держав та міжнародних організацій).
Не можуть визнаватися потерпілими від цього злочину претенденти на виборні посади, вибори яких не регламентуються виборчим законодавством (наприклад, претенденти на посаду суддів Конституційного Суду України, членів Вищої ради юстиції України, Голови Верховної Ради України, його заступників та голів парламентських комітетів), а також особи, які вже обрані депутатами, Президентом України чи сільськими, селищними, міськими головами.
Об'єктивна сторона злочинів, передбачених цією статтею, може виражатись у формі:
1) перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача при виконанні ними своїх повноважень (частини 1 - 3 ст. 157);
2) втручання службової особи з використанням службового становища у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).
Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого виборчого права може виразитись, зокрема, у: безпідставній відмові в реєстрації кандидатом; невключенні громадянина до списків виборців за наявності для того підстав або виключенні громадянина із списків виборців за відсутності для того підстав; неправомірній відмові виборцеві у прийнятті і розгляді його заяви про включення його до списку виборців; примушуванні виборця поставити підпис у підписному листі на підтримку певного претендента в кандидати чи, навпаки, відмовитись у підписанні такого листа; примушуванні службовою особою підлеглих (наприклад, військовослужбовців строкової служби, курсантів) до голосування за конкретного кандидата; бездіяльності службової особи, яка, відповідно до свого службового становища, зобов'язана вжити заходів щодо забезпечення реалізації виборчих прав громадянина; примушуванні кандидата зняти свою кандидатуру з балотування чи зареєструватися кандидатом; створенні перепон щодо прибуття виборця на виборчу дільницю для голосування тощо.
Перешкоджання вільному здійсненню громадянином свого права брати участь у референдумі може полягати, зокрема, у: безпідставному невключенні громадянина до списку громадян, які мають право брати участь у референдумі, або виключенні з такого списку; невидачі громадянину, який включений до зазначеного списку, бюлетеня для голосування; примушуванні до участі або неучасті в голосуванні на референдумі тощо.
Закон передбачає шість конкретних способів вчинення цього злочину:
1) підкуп;
2) обман;
3) примушування;
4) застосування насильства;
5) знищення чи пошкодження майна;
6) погроза застосування насильства або знищення чи пошкодження майна.
Перші три з них утворюють простий склад злочину (ч. 1), інші три - кваліфікований (ч. 2).
Злочин вважається закінченим з моменту, коли відбулося фактичне перешкоджання здійсненню громадянином свого виборчого права або права брати участь у перешкоджання референдумі, перешкоджання діяльності іншого суб'єкта виборчого процесу, ініціативної групи референдуму, комісії з референдуму, члена виборчої комісії, члена ініціативної групи референдуму, члена комісії з референдуму або офіційного спостерігача (частини 1 - 3 ст. 157) або з моменту фактичного втручання у здійснення виборчою комісією чи комісією з референдуму їх повноважень, установлених законом (ч. 4 ст. 157).
З суб'єктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157, є мета - вплинути на рішення виборчої комісії чи комісії з референдуму.
Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157, загальний, а злочину, передбаченого ч. 4 ст. 157,- спеціальний (службова особа).
Членом виборчої комісії визнається особа, яка відповідно до виборчого законодавства включена до складу дільничної, територіальної, окружної чи Центральної виборчої комісії. Відповідного статусу особа набуває з моменту складення присяги члена такої комісії, а втрачає з моменту припинення повноважень члена комісії, у т. ч. дострокового. Під іншою службовою особою слід розуміти будь-яку іншу, крім члена виборчої комісії, службову особу.
Обов'язковою умовою кваліфікації цього злочину за ознакою вчинення його членом виборчої комісії чи іншою службовою особою є здійснення зазначеного перешкоджання такими особами з використанням влади або службового становища.
Якщо такі дії потягли за собою тяжкі наслідки, вчинені працівником правоохоронного органу або пов'язані з перевищенням влади чи службового становища, за кваліфікуючих обставин, вони потребують додаткової кваліфікації за статтями, що передбачають відповідальність за відповідні злочини у сфері службової діяльності (частини 2 або 3 статей 364, 365, 423, 424). У разі, коли перешкоджання службовою особою органу державної влади чи органу місцевого самоврядування здійсненню виборчого права одночасно створювало перепони законній діяльності об'єднань громадян, у т. ч. політичних партій або їх органів (наприклад, наданням привілеїв та сприянням певним політичним партіям, що беруть участь у виборчому процесі, і ущемленні прав інших), вчинене за наявності підстав слід додатково кваліфікувати за ст. 170.