Стаття 159. Порушення таємниці голосування

1. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі, -

2. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або комісії з референдуму чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища.

Об'єктом злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Принцип таємності голосування забезпечує громадянину повну свободу волевиявлення під час голосування. Його реалізація спрямована на те, щоб виключити будь-якій сторонній особі контроль за волевиявленням громадян (виборців). Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).

Об'єктивна сторона злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на розголошення відомостей про зміст волевиявлення (голосування) громадянина на виборах або референдумі.

Розголошення змісту волевиявлення громадянина на виборах чи референдумі означає, що особа, якій став відомий зміст такого волевиявлення, ознайомлює з ним сторонніх осіб або своєю поведінкою створює умови, які надають стороннім особам можливість ознайомитися зі змістом волевиявлення громадянина.

Способи розголошення змісту волевиявлення громадянина можуть бути різними і на кваліфікацію вчиненого за ст. 159 не впливають: повідомлення в розмовах з іншими особами, оприлюднення в ЗМІ, демонстрація бюлетеня, який заповнив конкретний громадянин, демонстрація відеозапису чи фотознімку заповнення громадянином бюлетеня тощо.

Винний або інші особи можуть вчиняти певні дії, спрямовані на протиправне отримання відомостей про зміст волевиявлення конкретного громадянина на виборах чи референдумі.

Склад злочину, передбаченого ст. 159, утворює також розголошення змісту голосування, про який особа довідалася випадково. Натомість не містить складу цього злочину розголошення відомостей про зміст волевиявлення громадянина, про який цей громадянин сам добровільно повідомив того, хто його розголосив, чи інших осіб, оскільки у даному разі таємниця голосування спеціально розкрита самим суб'єктом голосування - виборчі закони та закон про референдуми не містять заборони щодо розголошення змісту голосування особою, яка здійснила голосування на виборах чи референдумі. Однак це не стосується випадків, коли особа довідалася про вибір (зміст голосування) конкретного виборця у результаті надання йому у встановленому законом порядку допомоги при заповненні виборчого бюлетеня. Виборчий закон передбачає, що виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця для заповнення виборчого бюлетеня в кабіні для таємного голосування. Якщо останній, надаючи таку допомогу, довідався про зміст волевиявлення виборця із зазначеними фізичними вадами і розголосив їх, його дії утворюють склад порушення таємниці голосування. Це також не стосується випадків повідомлення громадянином про зміст здійсненого ним голосування особам, які проводять так званий екзит-пол, оскільки, по-перше, повідомлення про зміст свого голосування громадянин здійснює з ініціативи сторонніх осіб, по-друге, таке повідомлення має чітко визначене призначення і може бути використане лише для узагальненого показника (в абсолютних цифрах чи відсотках) результатів голосування.

Злочин вважається закінченим з моменту розголошення таємниці голосування.

Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом: винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування, і бажає вчинити такі дії.

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його:

1) членом виборчої комісії або комісії з референдуму;

2) іншою службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 2 ст. 159).

Стаття 159-1. Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку)

1. Надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку), з порушенням встановленого законом порядку, шляхом передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками, або оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів -

2. Умисне використання у великому розмірі фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) кандидатом, його уповноваженим представником, довіреною особою кандидата чи уповноваженою особою з порушенням встановленого законом порядку -

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені за попередньою змовою групою осіб, -

Примітка. Великим розміром у цій статті визнається розмір суми грошей, вартість майна чи вигод майнового характеру, що перевищує 400 мінімальних розмірів заробітної плати.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є встановлений законом порядок фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яким забезпечується рівність виборчого права. Відповідно до Конституції та виборчих законів України вибори є рівними: громадяни України беруть участь у виборах на рівних засадах. Рівність прав і можливостей участі у виборчому процесі (рівність пасивного виборчого права) забезпечується, зокрема, забороною використання для фінансування виборчої кампанії у передбаченому законом порядку інших коштів, крім коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, виділених на підготовку та проведення виборів, та коштів виборчих фондів відповідних суб'єктів виборчого процесу.

Предметом цього злочину є фінансова (матеріальна) підтримка, яка може мати вигляд грошових коштів, матеріальних цінностей (оргтехніки, комп'ютерів, меблів, палаток для здійснення передвиборної агітації тощо), послуг з виготовлення та поширення агітаційних матеріалів. Агітаційні матеріали можуть бути спрямовані на спонукання виборців голосувати як за, так і проти певного кандидата, партії (блоку). До таких матеріалів відносяться, зокрема: виборчі листівки, плакати, інші друковані видання та носії зовнішньої реклами, в яких/на яких розміщено матеріали передвиборної агітації, відеофільми, аудіо- та відеокліпи з політичною рекламою тощо.

Об'єктивна сторона порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) може виражатись у двох формах:

1) надання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 1 ст. 1591);

2) використання незаконної фінансової (матеріальної) підтримки у здійсненні виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ч. 2 ст. 1591).

Надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку) утворює склад цього злочину, якщо вона здійснюється з порушенням встановленого законом порядку в один із способів, вказаних у ч. 1 ст. 1591, а саме шляхом:

1) передачі грошових коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками;

2) виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду чи оплачених з виборчого фонду за необґрунтовано заниженими розцінками;

3) оплати виготовлення чи поширення таких матеріалів.

Суб'єкт злочину, передбаченого ч. 1 ст. 1591, - загальний, а злочину, передбаченого ч. 2 цієї статті,- спеціальний (кандидат, уповноважений представник кандидата, довірена особа кандидата, уповноважена особа). Порядок набуття та втрати статусу цих осіб визначається виборчим законодавством.

З суб'єктивної сторони злочин може бути вчинений лише з прямим умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є відповідна спрямованість надання фінансової (матеріальної) підтримки - для здійснення виборчої кампанії кандидату, політичній партії (блоку).

Кваліфікуючою ознакою злочину є його вчинення за попередньою змовою групою осіб. Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 та коментар до неї.

Порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку), яке тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 1591, слід відмежовувати від такого адміністративного правопорушення, як порушення порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, передбаченого ст. 21215 КУАП. Останнє полягає у порушенні порядку надання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення виборчої кампанії, якщо у зазначених діях відсутній склад злочину. Таким чином, вказане адміністративне правопорушення може мати місце лише у разі, по-перше, коли воно вчинене у формі надання фінансової (матеріальної) підтримки, по-друге, коли така підтримка надається не у великому розмірі, по-третє, коли відсутні інші ознаки складу злочину, передбаченого ст. 1591.