Перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 КК), його відмінність від зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК).

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наяв­ності трьох спеціальних ознак в їх сукупності:

1)використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби;

2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб;

3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам
окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридич­них осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочи­ну, передбаченого ст. 364.

Таким чином, з об'єктивної сторони цей злочин може мати такі форми:

1) зловжи­вання владою або

2) зловживання службовим становищем, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи гро­мадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.

Під зловживанням владою слід розуміти умисне використання службовою особою, яка має владні повноваження, всупереч інтересам служби своїх прав щодо пред'яв­лення вимог, а також прийняття рішень, обов'язкових для виконання іншими фізични­ми чи юридичними особами. Зловживати владою може як представник влади, так і службова особа, яка виконує організаційно-розпорядчі обов'язки, оскільки остання та­кож має владні повноваження, що розповсюджуються на підпорядкованих їй осіб.

Зловживання службовим становищем - це будь-яке умисне використання служ­бовою особою всупереч інтересам служби своїх прав і можливостей, пов'язаних з її посадою. У цілому зловживання службовим становищем - це більш широке поняття, воно охоплює зловживання владою, оскільки використовувати всупереч інтересам слу­жби службова особа може і владні права та можливості, якщо вона ними наділена.

Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа.

З суб'єктивної сторони цей злочин є умисним.

Перевищення влади або службових повноважень

З об'єктивної сторони злочин може вчинятися у формі:

1) перевищення влади або

2) перевищення службових повноважень, які заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадськимінтересам, або інтересам юридичних осіб.

Злочинний характер дій службової особи при перевищенні влади або службових повноважень виражається у тому, що службова особа вчиняє те чи інше діяння по слу­жбі, яке не входить до її компетенції (вона виходить за межі наданих їй повноважень, діє у незаконний спосіб (незаконними методами)). Саме в цьому полягає принципова відмінність цього злочину від зловживання владою або службовими повноваженнями, при якому службова особа в межах її повноважень, визначених законом, використовує їх всупереч інтересам служби. На відміну від загального складу зловживання владою або службовим становищем (ст. 364)перевищення влади або службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності. Його об'єктивну сторону характеризує лише вчи­нення службовою особою дії.

Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка, маючи владні повно­важення стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходить за межі цих повноважень.

Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має влад­них функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функ­цій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих.

Перевищення влади або службових повноважень утворює склад злочину, передба­ченого ст. 365, лише у випадку вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй законом прав і повноважень. Явний вихід службової особи за межі на­даних .їй повноважень слід розуміти як відкритий, очевидний, зрозумілий для всіх, у т. ч. для винного, безсумнівний, відвертий. Для того, щоб визначити, чи мало місце пере­вищення службовою особою влади або службових повноважень, необхідно з'ясувати компетенцію цієї службової особи і порівняти її із вчиненими діями.

Повноваження, за межі яких виходить службова особа при їх перевищенні, повинні бути передбачені відповідним нормативно-правовим актом: законом, декретом, указом, постановою, статутом, положенням, інструкцією, правилами тощо. Якщо з'ясується, що службова особа діяла в межах своїх службових повноважень, її дії не можуть бути кваліфіковані за ст. 365. За наявності підстав вони можуть бути розцінені як зловжи­вання владою або службовим становищем (ст. 364).

Можливі випадки, коли службова особа, хоча й виходить за межі наданих їй повно­важень, робить це у зв'язку з надзвичайними обставинами, коли затягування часу для одержання спеціального дозволу потягло б тяжкі наслідки. Якщо дії такої службової особи в умовах надзвичайних обставин нормативно-правовими актами не врегульовані, вчинене необхідно розглядати з урахуванням положень про крайню необхідність або виправданий ризик (див. статті 39 і 42).

Для застосування ст. 365 необхідно, щоб дії винної службової особи були зумовлені її службовим становищем і перебували у зв'язку із службовими повноваженнями щодо потерпілого. За відсутності такого зв'язку дії винного підлягають кваліфікації за стат­тями КК, що передбачають відповідальність за злочини проти життя та здоров'я особи, власності, громадського порядку та моральності тощо.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є заподіяння істотної шкоди. Про поняття цієї ознаки див. п. З примітки до ст. 364. Момент закінчення злочину, передбаченого ст. 365, пов'язується з настанням істотної шкоди.

Суб'єктом перевищення влади або службових повноважень може бути лише службова особа.

З суб'єктивної сторони розглядуваний злочин характеризується умисною фор­мою вини.

Кваліфікованими видами злочину є:

1) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось насильством;

2) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї;

3)перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось болісними і такими, що ображають
особисту гідність потерпілого, діями (ч. 2 ст. 365).