Реферат Курсовая Конспект
Регіональне лісівництво Методичні вказівки до виконання курсової роботи Для студентів спеціальності 30401 – «Лісове господарство» - раздел Образование, Міністерство Аграрної Політики України ...
|
Міністерство аграрної політики України
Харківський національний аграрний університет
імені В.В. Докучаєва
Регіональне лісівництво
Методичні вказівки
до виконання курсової роботи
Для студентів спеціальності 30401 –
«Лісове господарство»
Харків – 2008
Вступ
Україна – малолісна держава, середня лісистість якої становить 15,6%. Але цей показник має досить нерівномірний характер. Наприклад, найбільшу лісистість мають Закарпатська (51%), Івано-Франківська (41%), Рівненська (37%) та Житомирська (33%) області. Значна частина лісів розташована у Волинській (31%), Чернівецькій (28%), Львівській (28%), Київській (22%), Чернігівській (20,5%), Сумській (17%) областях. Меншу лісистість мають Черкаська (15%), Тернопільська (13%), Вінницька (12,5%), Хмельницька (12,3%), Харківська (12%) області та Крим (11,5%). Найменшу площу лісів мають Запорізька (4%) та Миколаївська (4%) області.[1]
Різні природні, в першу чергу, кліматичні умови, поряд з геоморфологічними особливостями районів, зумовлюють своєрідний для кожного району склад, продуктивність та типологічну структуру лісостанів. Біологічне різноманіття лісів України досить велике. Наприклад, присутність деревних і чагарникових порід складає близько 160, а лісоутворюючих – 30 видів. У рівнинних районах України налічується 82 типи лісу, в Карпатах 78, в гірському районі Криму 97.[2] Під керівництвом професора Д.В.Воробйова було виконано лісівничо-типологічне районування лісів України і виділено вісім лісівничо-типологічних областей.
Для кожної лісотипологічної області, району, сектора характерні своєрідний макрокомплекс лісорослинних умов, спектр типів лісу та різні за продуктивністю деревостани. Лісотипологічні комплекси зі встановленими для них переважаючими типами лісу зумовлюють вибір напрямку ведення лісового господарства. Раціональне ведення лісового господарства можливе тільки за умови правильного вирішення питання угрупування типів лісу. Близькі за своєю природою типи лісу, що об’єднуються в господарські групи, вимагають проведення конкретних лісогосподарських заходів та прийняття відповідних лісівничо-технологічних рішень.
Виконання курсової роботи з регіонального лісівництва передбачає закріплення та використання знань з лісотипологічного районування лісів та аналіз типологічної структури різних регіонів і куточків України. У ході цієї роботи студенти визначають макрокомплекси місцезростань, які є характерними для лісівничо-типологічних областей, районів, секторів. Завершальним етапом роботи є розробка лісогосподарських заходів для конкретних господарств, розташованих у різних лісорослинних зонах і типологічних областях, а також визначення лісівничо-технологічних схем, які відповідають цим заходам.
СХЕМА РОЗМІЩЕННЯ МАТЕРІАЛУ В КУРСОВІЙ РОБОТІ
Вступ. У вступній частині необхідно стисло описати регіональні особливості лісів України та відмінні риси систем ведення лісового господарства в різних лісотипологічних областях.
Розділ 1. Дослідна частина. Дослідна частина роботи присвячена виконанню розрахунків лісокліматичних показників, аналізу лісового фонду держлісгоспів, вивченню типологічного потенціалу лісів, формуванню макрокомплексів та впровадженню угрупувань типів лісу.
Розділ 2. Проектна частина.Присвячується обґрунтуванню та безпосередньому проектуванню систем лісогосподарських заходів з урахуванням особливостей регіону.
Розділ 3. Аналітична частина. На підставі даних, отриманих у розділі 2 наводиться порівняльний аналіз систем ведення лісового господарства регіонів.
Розділ 1. Загальна характеристика регіонів дослідження.
Характеристика природних та економічних умов лісогосподарських підприємств різних регіонів
У цьому розділі потрібно дати природну та економічну характеристику районів розміщення лісогосподарських підприємств.
Обов’язково треба вказати назву підприємств та їх підпорядкованість одне одному у такому порядку: лісництво – лісгосп – обласне управління. Також необхідно навести відповідну інформацію згідно з варіантом роботи (табл. 1).
Таблиця 1
Загальна характеристика підприємств
№ пор. | Варіант | Область | Лісництво | Площа, га | Лісистість, % |
Характеристика лісового фонду підприємств лісового господарства
Характеристика лісового фонду лісництв, на базі яких проводиться проектування, наводиться в текстовому виді із залученням необхідного цифрового матеріалу. Перш за все наводять дані щодо розподілу загальної площі лісгоспу на лісову та нелісову. Коротко характеризують ці види земель лісового фонду.
Провести розділ площі лісництв (вказаних у варіантах) за представленими типами лісу в межах цих лісництв.
Загальна характеристика лісорослинних умов регіонів дослідження.
Характеристика кліматичних умов районів, що досліджуються.
Опис кліматичних умов району розташування лісництв описується згідно матеріалів лісовпорядкування або інших літературних джерел. В характеристиці наводяться данні багаторічних метеорологічних спостережень за температурою, кількістю опадів впродовж року. На основі отриманих данних будується кліматодіаграма за Вальтером. За допомогою відповідного графіку розкривають особливості кліматичних ресурсів та їх сезонну динаміку. При побудові діаграми особливу увагу звертають на посушливі періоди та їх впливи на формування типів лісу і продуктивність насаджень.
Характеристика грунтів районів дослідження.
Опис грунтів проводять на основі атласу грунтів України або іншої довідникової літератури.
1.2.3. Опис гідрологічних умов регіонів дослідження.
У відповідному підрозділі представити перелік водотоків досліджуваних лісгоспів з зазначенням їх назви та підпорядкованості один одному в межах певних річкових систем. Підрозділ виконується на підставі географічних та фізичних карт або атласів.
Визначення таксонів лісотипологічного районування
№ п/п | Лісгосп | Лісництво | Т0 | R, мм | W | А0 | Лісотипологічні | |
область | район | |||||||
Для регіону розташування лісництва встановлють лісотипологічну область, район та сектор. При цьому використовують також допоміжні дані, що наведені в додатках 3, 4, 5, 6.
Визначення макрокомплексів місцезростань і комплексів типів лісу
За даними розподілу вкритої лісовою рослинністю площ за типами лісу (за матеріалами лісовпорядкування отриманих у вигляді завдання) одержують фігуру типологічного макрокомплексу і порівнюють її з фігурою визначеної лісотипологічної області (дод. 8).
На схемі зображають зональний та господарсько цінний тип лісу, дають їх характеристику та вказують особливості поширення. Приклад побудови фігури макрокомплексу місцезростань і комплексів типів лісу наведено в дод. 9. При побудові екограм її зональних кліматів і комплексу місцезростань слід користуватися «Методикой лесотипологических исследований» (1967). На завершення роботи необхідно виконати порівняльний аналіз формування типологічного макрокомплексу різних лісотипологічних областей.
Визначення типологічного потенціалу в межах установленої господарської групи
Визначення потенціалу типів лісу починають із заповнення табл. 1.6.1, де наводять дані про насадження усіх типів, які визначені в межах домінуючої групи за отриманим варіантом.
Таксаційна характеристика лісових ділянок групи типів лісу________
_____________________ лісництва ___________________________ лісгоспу
Заповнюючи табл. 1.6.1 необхідно звернути увагу на правильність визначення та написання назв типів лісу.
Виконання завдання з курсової роботи з застосуванням ПК.
1. Згідно індивідуального завдання відкриваємо файл лісгоспу в програмі «Exel 2007»/
2. Використовуючи закладку «Данные» включаємо фільтр, для цього необхідно встановити курсор на першу ячейку першої колонки (А1) та натиснути кнопку «Фильтр»
3. Вибираємо необхідне лісництво, для цього в фільтрі знімаємо позначки з тих лісництв які не входять до завдання.
4. В колонці «Ярус» необхідно залишити лише 1 ярус.
5. В колонці «№ породи» залишаємо лише 1 породу (пункти 4-5 проводяться аналогічно пункту 3)
6. Для колонки «Площадь» встановлюємо загальну суму площ. Для цього необхідно перенести курсор на чисту ячейку у відповідній колонці, встановивши курсор в закладці «Формулы» натиснути двічі кнопку «Автосумма». Отримана величина є площею всього лісництва.
7. В колонці «ТЛУ» вибираємо едатоп та визначаємо його площу. Таким чином визначаємо площу кожного з представлених едатопів.
8. В колонці «Тип лісу» вибираємо необхідний тип лісу та визначаємо його площу. Аналогічно визначаємо площу інших представлених типів лісу.
9. Визначивши домінуючий (переважаючий) тип лісу
10. Після проведених операцій залишаються ті квартали, які відносяться до конкретного едатопу та типу лісу.
11. Знімаємо позначки з фільтрів «Ярус» та «№ породы», отримуємо повну таксаційну характеристику необхідних кварталів.
12. Створюємо новий документ – робоча назва «Завдання», на перший робочий листок переноситься база даних степових умов, на другий - лісостепові, третій - Полісся. В подальшому робота проводитиметься лише з даним файлом.
Розподіл насаджень за віковими групами
На основі даних табл. 1.6.1 за тією ж формою складають табл. 1.6.2, в якій наводять розподіл насаджень за десятирічними групами віку. Слід пам’ятати, що ця таблиця виконується для кожного типу лісу, які присутні в кожній господарчій групі варіанта.
Розподіл насаджень за класами віку в межах типу лісу ___
_________________ лісництва
Для проведення поділу деревостанів за класами віку необхідно, встановити фільтр на графи «№ породы» та «Ярус» - залишається 1 ярус та головна порода. Встановивши курсор в графу «Возраст» проводимо сортировку з меншого до більшого (А - Я). Для цього необхідно натиснути відповідну кнопку в закладці «Данные». Кожний клас віку обмежується трьома чистими ячейками. Для цього натискаємо на числове значення ячейки, натискаємо праву кнопку миші та вибираємо пункт вставити. Необхідно встановити загальну площу кожного класу віку деревостану (данні заносяться у першу вільну строчку у відповідному стовпчику. Аналогічно проводимо поділ деревостанів за віковими групами в інших лісництвах. Таблиці зберігаються окремо, файл називають 1-6-2.
В кожному класі віку вибирається одне краще насадження, яке буде відігравати роль еталону. За типологічний еталон приймається корінний деревостан високої повноти (> 0,8) і максимальної продуктивності в межах насаджень певного класу віку. Показники еталонних ділянок (див. табл. 1.6.2) виділяють червоним кольором.
За отриманими даними встановлюють середні таксаційні показники за віковими групами. Обчислюються показники – вік, діаметр, висота, повнота, бонітет, запас на 1 га, площа.
Для цього після граф «Возраст», «Диаметр», «Высота», «Полнота», «Бонитет», «Запас на 1 га» - вставляемо чисті колонки з назвами відповідно «Розрахунковий вік», «Розрахунковий діаметр» і тд. Встановлюючи курсор в першу чисту ячейку в колонці «Розрахунковий діаметр» натискаємо = потім переміщуєш курсор у відповідну ячейку графи «Диаметр», ставимо знак * (помножити), переводимо курсор у відповідну ячейку колонки «Площадь». Проводимо аналогічні операції з всіма розрахунковими показниками. Встановлюємо суму для розрахункових показників. Проводимо безпосередньо розрахунок відповідного таксаційного показника, для цього необхідно поділити суму показників помножених на площу на загальну площу відповідного класу віку. Для цього встановлюємо курсор наприклад, у графу «Розрахунковий діаметр» нижче сумми, натискаємо = (дорівнює), вказуємо ячейку з сумою показників множених на площу, ставимо позначку / (ділити) та вказуємо ячейку суми площ класу віку. Розрахунок проводимо для всіх трьох лісництв.
Отриманні данні заносяться у таблицю:
1.6.3. Зведена відомість середніх таксаційних показників досліджуваних деревостанів | |||||||||
Лісництво | Клас віку | Вік, р | Діаметр, см | Висота, м | Повнота | Запас на га, м3 | Площа, га | Бонітет | Тип лісу |
В таблицю 1.6.4 заносяться данні щодо таксаційних показників місцевих еталоних насаджень, середніх таксаційних показників деревостанів та відповідних показників еталонних насаджень за Туркевичем.
1.6.4. Порівняльні таксаційні показники насаджень за класами віку
Показники | Площа, га | Вік, років | Висота, м | Діаметр, см | Бонітет | Повнота | Запас на 1 га, м3 | Приріст м3 | Загальний запас групи, м3 |
1-10 років | |||||||||
Модальні | |||||||||
Еталони місцеві | |||||||||
Еталони за Туркевичем |
Середній приріст розраховується шляхом ділення загального запасу конкретної вікової групи на її встановлений середній вік.
Визначення фактичної та потенційної продуктивності насаджень
Для визначення типологічного потенціалу заданого типу лісу складають табл. 1.6.5, в яку заносять з табл. 1.6.4 середні таксаційні показники насаджень в розрізі класів віку та дані еталонних ділянок.
Необхідно проаналізувати та зробити висновок щодо рівня використання типологічного потенціалу в межах зазначених типів лісу різних регіонів України.
Висновки до розділу
Вказати різницю у основних кліматичних показниках різних лісорослинних зон України. Зробити висновки щодо вікової структури насаджень досліджуваних лісництв, ступеня використання типологічного потенціалу деревостанами в заданих типам лісу, порівняти ступінь використання типологічногопотенціалу деревостанами в різних лісо рослинних зонах України, вказати причини незадовільного стану насаджень. На підставі виконаного аналізу запропонують заходи, які направлені на відтворення корінних деревостанів, та підвищення їх продуктивності. Висновки та пропозиції супроводжують відповідними ілюстраціями ( графіками, схемами та діаграмами).
Розділ 2. Проектна частина
Проектування рубок головного користування.
Обґрунтувати необхідність проведення рубок головного користування в межах отриманих по завданню лісництв. Коротко описати мету та завдання рубок головного користування, класифікацію рубок головного користування.
Згідно встановлених «Правил рубок головного користування в рівнинних лісах України» в межах кожного лісництва, враховуючи їх регіональне розташування, запроектувати рубки головного користування відповідної системи та виду.
Проектування рубок головного користування здійснюють для всіх ділянок стиглого лісу, які характерні для заданого варіанта.
На основі таблиці 1.6.1. формується відомість насаджень призначених під рубки головного користування.
Відомість насаджень призначених в рубку головного користування.
У відповідну відомість заносять деревостани у віці стиглості або перестійні.
До загальної таблиці, добавляється дві колонки «Система рубок» та «Вид рубки», які заповнюються згідно існуючим «Правилам рубок головного користування в рівнинних лісах України» та іншої нормативної документації.
Розрахунок лісосік для суцільних рубок головного користування.
Розрахунок лісосіки за площею:
де Scт, Sпер – площі (відповідно) стиглих і перестійних лісів;
t – тривалість класу віку;
за запасом:
де Мст та Мпер – запаси стиглих і перестійних насаджень;
t – тривалість класу віку.
Розрахунок лісосіки за стиглістю дає змогу оцінити користування спілим лісом протягом одного класу віку. Це односторонній показник, оскільки він не враховує пристигаючих деревостанів, які за 10–20 років повинні перейти у групу стиглих насаджень.
Розрахунок лісосік при поступових і групово-вибіркових рубках
При поступових та групово-вибіркових рубках розрахунок і встановлення лісосіки має певні особливості. Це обумовлено тим, що за один прийом з деревостану вирубується тільки частина запасу насадження. Тому розрахункову лісосіку визначають, у першу чергу, за масою. Відповідно лісосіку за площею обчислюють як частку розрахункової лісосіки за масою і середнього запасу деревини, що вирубується на 1 га насаджень.
Поступові рубки
Лісосіка рівномірного користування. При поступових рубках лісосіку рівномірного користування розраховують за формулою:
де M1 – маса деревини, що запланована до вибірки з 1 га насаджень в перший прийом рубки;
U – вік рубки (вік насадження в якому розпочинається рубка);
∑ S – площа насаджень, що призначенні в перший прийом проведення рубки.
Після виконання розрахунків по лісосіках для суцільних поступових і групово-поступових рубок одержані дані заносяться в табл. 2.2.3.
Розрахункові лісосіки для суцільних, поступових, групово-вибіркових рубок
№ пор. | Система рубок | Вид рубки | Площа щорічної лісосіки, га | Запас щорічної лісосіки, м3 |
Суцільні | ||||
Поступові | ||||
Вибіркові |
Встановлений розмір річної лісосіки є підставою для визначення насаджень, призначених в рубку на перший рік, які відображаються в табл. 2.2.4. В рубки призначаються квартали які за площею та масою підлеглою вирубу відповідають встановленому розміру річної лісосіки.
Лісосічний фонд на поточний рік.
В таблицю заносять лише ті таксаційні виділи та квартали, які призначенні для проведення в них рубок головного користування на поточний (майбутній) рік. Таблиця зберігається під назвою 2-2-4.
На кожну з запропонованих до проведення рубки головного користування складається технологічна карта. Окремо описуються основні організаційно технічні елементи лісосік запропонованих видів рубок головного користування.
Додатки
Додаток 1
Місяці
Рис. 2. Кліматодіаграма Скипаївського навчально-дослідного лісгоспу (умовні позначення: d – середньорічна температура повітря; е –середньорічна кількість опадів; i – абсолютний максимум температур; g – абсолютний мінімум температур; l – крива середньомісячних температур; к – крива середньомісячної кількості опадів; т – відносно засушливий період; q – місяці з середньою температурою нижче 0°С; r –місяці з абсолютним мінімумом нижче 0°С (можливість появи основних весняних і ранніх осінніх заморозків); S – термін безморозного періоду (за даними З.Г. Образцовой, 1989).
Додаток 2
Додаток 3
ВИТЯГ З ПРАВИЛ
Рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок
Про особливості призначення суцільних санітарних
Та лісовідновних рубок
Суцільні санітарні рубки належать до санітарно-оздоровчих заходів, їх проводять у насадженнях, пошкоджених унаслідок стихійних явищ і техногенних впливів, а також в осередках хвороб масового розмноження шкідників.
Лісовідновні рубки належать до заходів, направлених на підвищення продуктивності і поліпшення якісного складу лісів і проводяться в насадженнях, у т.ч. санітарно благополучних, що втратили захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, якщо іншими лісівничими заходами, включаючи суцільні санітарні рубки, не можна досягти зазначеної мети.
Максимальні значення повнот, при яких можуть призначатися такі рубки, наведені в таблиці (без урахування дерев, що підлягають вибірковій санітарній рубці):
Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу
35. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків і хвороб лісу плануються та здійснюються лісокористувачами на підставі вимог і рекомендацій Мінлісгоспу.
Санітарні вимоги до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі
ВИТЯГ З ПРАВИЛ
Рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства та інших рубок
Про особливості призначення суцільних санітарних
Та лісовідновних рубок
Суцільні санітарні рубки належать до санітарно-оздоровчих заходів, їх проводять у насадженнях, пошкоджених унаслідок стихійних явищ і техногенних впливів, а також в осередках хвороб масового розмноження шкідників.
Лісовідновні рубки належать до заходів, направлених на підвищення продуктивності і поліпшення якісного складу лісів і проводяться в насадженнях, у т.ч. санітарно благополучних, що втратили захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, якщо іншими лісівничими заходами, включаючи суцільні санітарні рубки, не можна досягти зазначеної мети.
Максимальні значення повнот, при яких можуть призначатися такі рубки, наведені в таблиці (без урахування дерев, що підлягають вибірковій санітарній рубці):
Запобігання виникненню та поширенню осередків шкідників і хвороб лісу
35. Спеціальні роботи щодо запобігання виникненню та поширенню осередків і хвороб лісу плануються та здійснюються лісокористувачами на підставі вимог і рекомендацій Мінлісгоспу.
Санітарні вимоги до підсочки дерев (насаджень) та заготівлі
– Конец работы –
Используемые теги: Регіональне, лісівництво, методичні, вказівки, виконання, курсової, роботи, студентів, спеціальності, Лісове, гос, арство0.148
Если Вам нужно дополнительный материал на эту тему, или Вы не нашли то, что искали, рекомендуем воспользоваться поиском по нашей базе работ: Регіональне лісівництво Методичні вказівки до виконання курсової роботи Для студентів спеціальності 30401 – «Лісове господарство»
Если этот материал оказался полезным для Вас, Вы можете сохранить его на свою страничку в социальных сетях:
Твитнуть |
Новости и инфо для студентов