Білет №24
1. Державні видатки — це вид фінансових відносин, пов’язаних із безперервним цільовим використанням грошових коштів. Держава та органи місцевого самоврядування використовують для покриття необхідних витрат грошові кошти, що мобілізуються до централізованих фондів — державного та місцевих бюджетів.
Загалом, видатки держави можна класифікувати залежно від:
1) необхідності фінансування на відповідний проміжок часу: на поточні видатки та видатки розвитку;
2) поділу бюджетів на загальний та спеціальний фонди: на видатки, пов’язані з фінансуванням діючих установ, навчальних закладів, соціальних програм та на видатки, пов’язані з окремими спеціальними заходами та програмами;
3) місця в суспільному виробництві: видатки на розвиток матеріальної та нематеріальної сфери;
4) суспільного призначення: видатки на економічний розвиток, соціально-культурні заходи, науку та освіту, зовнішньоекономічну діяльність, погашення державного боргу;
5) цільового призначення: видатки на заробітну плату, господарські витрати, ремонт;
6) форми власності суб’єктів, які здійснюють публічні витрати: на державні видатки та муніципальні;
7) джерел фінансування: на централізовані та децентралізовані видатки.
2. Неподаткові доходи є частиною доходів держави (державних доходів). Відомо багато визначень поняття державні доходи, проте загалом усі вони зводяться до того, що під державними доходами розуміють сукупність різних видів грошових надходжень до фондів держави, які використовуються нею для здійснення її завдань і функцій.
Митні платежі бувають двох видів: державне мито і мито, що стягується митницями на кордоні держави.Державне мито являє собою плату, що стягується за вчинення юридичне значущих дій уповноваженими на те компетентними органами в інтересах юридичних і фізичних осіб та видачу їм відповідних документів, що мають правове значення.
Ставки державного мита визначаються декількома методами: у відсотках (до ціни договору, вартості майна, позову і т.ін.); в твердих сумах: а) в абсолютних грошових сумах; б) в сумах, обчислених у відповідних частинах до офіційно встановлених величин (мінімальна заробітна плата, неоподатковуваний мінімум заробітної плати). Мито вид митного платежу, що стягується з товарів, які переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, вивозяться або слідують транзитом). Поряд із чисто фіскальними, мито виконує як стимулюючу, так і захисну функції. Захисна функція мита припускає формування бар’єрів, що перешкоджають проникненню на територію держави товарів, більш конкурентоздатних по відношенню до національних, або просто тих, в яких не зацікавлена держава.