Сутність електронної комерції. Основні перспективні напрями, бізнес-моделі і класифікація електронної комерції

В загальному випадку електронна комерція передбачає:
- подання інформації про товари та послуги компанії;
- замовлення товарів чи послуг через мережу;
- он-лайн оплата замовлення.
Із поширенням електронної комерції у вживання все частіше почав входити термін "віртуальний". Так, магазини які продають товари через Інтернет - електронні магазини, або віртуальні.
Банківські послуги через мережу Інтернет назвали інтернет-банкінгом. А банки, створені за допомогою засобів інформаційної мережі (які не мають фізичних відділень для роботи з клієнтами, всі банківські операції відбуваються винятково через Інтернет) - віртуальними банками.
З’явились віртуальні брокерські контори, страхові компанії, біржі, рекламні агенції, проектні організації, університети та ін.
Використання терміну "віртуальний" в даному випадку означає, що та чи інша компанія "розміщена" в Інтернет, тобто у деякому віртуальному просторі.
На сьогоднішній день багато компаній використовують глобальні мережі значно ширше, ніж це передбачається електронною комерцією.
Так, на основі глобальних мереж будуються системи взаємодії з партнерами, постачальниками і клієнтами, і навіть організовують виробничі процеси. З’явилося більш широке поняття - "електронний бізнес".
Електронний бізнес (e-business) - будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків компанії з метою створення прибутку. Таким чином, якщо провести аналогії, "електронна комерція" відповідає процесам здійснення продажів товарів та послуг, а "електронний бізнес" - бізнесу взагалі.

Класифікація систем електронної комерції
Звичайно класифікацію систем електронної комерції здійснюють за об’єктами і суб’єктами, за місцем системи електронної комерції на підприємстві, за ступенем новини діяльності або за послугами, що надаються системою, за відношенням підпріємтсва до системи ЕК. Виділяють 4 основні групи суб’єктів електронної комерції:
– споживачі (С-consumer) — фізичні особи.
– бізнесові організації (В-business).
– державні органи (G-government, деколи A-administ¬ration).
– фінансові установи, що забезпечують розрахунки між іншими суб’єктами електронної комерції.
Відповідно до того, як здійснюється взаємодія суб’єктів, виділяють різні напрями електронної комерції (рис. 1):



Рис. 1.1. Напрями електронної комерції
За об’єктами і суб’єктами системи ЕК підрозділяються на:
– B2B (бізнес — бізнесу), B2G (бізнес — державі);
– B2C (бізнес — клієнту), C2C (клієнт-клієнту);
– G2B (держава — бізнесу).

Дані види ЕК, крім того, є сновними напрямами електронної комерції. Але при цьому існують ще різновиди:
– B2A (бізнес — адміністрації);
– A2B (адміністрація — бізнесу) — це відповідно рівно B2G і G2B.

B2B
Бізнес для бізнесу (business-to-business) — термін, що означає що-небудь, зв'язане або призначене для ділових відносин між корпоративними партнерами. Іншими словами, В2В - це відношення між виробниками, що пропонують бізнесменам свою продукцію/услуги оптом. А бізнесмени, у свою чергу, пропонують свою продукцію кінцевим покупцям (B2C). Звичайно мається на увазі B2B маркетинг, на відміну від B2C маркетингу, орієнтованого на роздрібний ринок, а також системи електронної комерції, в яких як суб'єкти процесів продажу і покупки виступають юридичні особи (підприємства, організації). Основна задача систем В2В — підвищення ефективності взаємодії компаній на ринку.
B2B системами називається апаратно-програмні комплекси, що дозволяють підтримувати бізнес-відносини між підприємствами перш за все у області збуту і матеріально-технічного обслуговування.
B2B системи можна розділити на наступні типи:
1) корпоративний сайт компанії призначений для спілкування з партнерами і контрагентами, містить інформацію про компанію, персонал, керівництво, продукцію, опис послуг.
2) on-line магазин призначений для збуту продукції, може бути вбудований в корпоративний сайт. Він дозволяє розміщувати замовлення, проводити електронні платежі, забезпечувати доставку.
3) служба закупівель постачання - шукає постачальників, одержує комерційні пропозиції, здійснює електронні платежі, контролює виконання замовлень.
4) інформаційний сайт призначений для розміщення інформації про галузь, що входять в неї компаній, параметрів стану ринку, галузевих стандартів.
5) брокерські сайти виконують роль посередників між покупцями і продавцями.
6) електронні торгові майданчики (ЕТМ) призначені для безпосередньої організації on-line діяльності фахівців, служби збуту і постачання. ЕТМ, як правило, виконується у вигляді окремого сайту, і на них створюються робочі місця для надання користувачу цілого ряду послуг.

B2G
B2G (business-to-government) — відносини між бізнесом і державою. Звичайно термін використовується для класифікації систем електронної комерції. Прикладом B2G-систем можуть служити системи електронних держзакупівель.

B2C
Business-To-Consumers (B2C, Бізнес для клієнтів) є однією з ланок в ланцюжку сучасних бізнес-процесів, і ця ланка будує бізнес-відносини наступного плану взаємодій: "Бізнес-клієнт".
B2C - це концепція побудови бізнес-процесів підприємства і комплекс інтернет-технологій і інструментів, що забезпечують підвищення прозорості підприємства і полегшують його взаємодію з клієнтами. Один з найпопулярніших інструментів B2C - інтернет-магазин.
B2C (Business-to-Consumer) - термін, що позначає комерційні взаємостосунки між організацією (Business) і приватним, так званим, "кінцевим" споживачем (Consumer). Часто використовується для опису діяльності, яку веде підприємство, тобто, в даному випадку, - продаж товарів і послуг безпосередньо призначених для кінцевого використовування. Разом з цим терміном існують і інші, що також позначають різні види відносин, як комерційного, так і некомерційного характеру, наприклад: B2B (Business-to-Business) - "взаємостосунки між комерційними організаціями", C2C (Customer-to-Customer) - "взаємостосунки між споживачами", B2G (Business-to-Government) - "взаємостосунки між організацією і урядом" і т.д. Ці терміни широко застосовуються в англомовному середовищі, як в теоретичних працях на тему ділового адміністрування, так і в повсякденному діловому спілкуванні.

C2C
C2C, «Споживач для Споживача» — форма електронної торгівлі, яка полягає в продажу товарів і послуг між споживачами. В даному випадку сайт виступає в ролі посередника між покупцем і продавцем. Як приклад можна привести www.molotok.ru — один з провідних російських аукціонів, де кожен охочий може продати або купити.

Згідно статистичним дослідженням у мережі сьогодні напрям B2B займає перше місце серед інших, з 70% від загальної кількості усіх правочинів, що здійснюються у Internet. Починаючи з великих корпорацій, таких, як Cisco Systems, прагнення збільшити обіг коштів через глобальну мережу у галузі business-to-business поступово розповсюджується й на дрібні фірми, котрі бажають поширити свою діяльність з меншими витратами часу і матеріальних ресурсів.
Але пересічним користувачам більш відомі компанії, що торгують в Internet товарами і послугами для кінцевих користувачів, тобто представники напряму В2С. Хрестоматійним прикладом тут може бути Amazon.com – найвідоміша у світі електронна крамниця з торгівлі книжками, компактами тощо.
Дуже перспективними вважаються напрями B2A і C2A. Держава є значним постачальником послуг для громадян і підприємств. Вони сплачують державі податки за комплекс певних послуг у сфері безпеки і суспільного порядку, освіти, охорони здоров’я тощо. Все більша кількість місцевих і центральних органів влади в різних країнах надає послуги своїм громадянам через Internet. Пілотним проектом для всього світу у цій галузі може слугувати державний портал Сінгапура eCitizen Centre, на який перенесено практично усе спілкування громадян з владою.

За місцем системи ЕК на підпріємтсві вони підрозділяються на наступні:
– система ЕК, як елемент у кожному підрозділу підпріємтсва;
– система ЕК, як окремий підрозділ підпріємтсва;
– система ЕК, як філіал або дочірня компанія;
– система ЕК, як послуга сторонних організацій (аутсорсинг).

За ступенем новини діяльності або за послугами, що надаються системою ЕК підрозділяються:
– повністю новий, не існувавшій раніше вид діяльності;
– новий вид діяльности;
– реорганізований попередній вид діяльності;
– попередній вид діяльності з використанням нових, додаткових можливостей систем ЕК.

За відношенням підпріємтсва до системи ЕК:
– система ЕК як основний засіб ведення бізнесу;
– система ЕК як нове явище, як доповнення до попередніх форм ведення бізнесу;
– система ЕК як результат реінжінірінга існуючих способів і методів ведення бізнесу.

Електронний бізнес можна умовно розмежувати на дві великі сфери – інформатизацію зовнішніх взаємовідносин компанії й автоматизацію її бізнес-процесів, починаючи з закупівлі необхідних матеріалів, завершуючи дистрибуцією готових виробів. До інформатизації взаємовідносин можна віднести моделі електронної комерційної взаємодії бізнес-установ з кінцевими споживачами усіх різновидів, в тому числі, з державою, і між собою (табл. 1).

Таблиця 1.

В матеріалах Європейської Комісії в ESPRIT (www.cordis.lu/esprit/home.html) наводяться визначення і опис одинадцяти моделей електронної комерції. Серед них:
– електронна крамниця;
– електронний каталог-довідник;
– електронний аукціон;
– електронний торговельний центр;
– віртуальне співтовариство;
– віртуальний центр розробки;
– інформаційний брокер;
– провайдер бізнес-операцій;
– інтегратор бізнес-операцій тощо.

Розглянемо детальніше властивості тих моделей E-commerce, які насамперед використовують саме Internet-технології. Електронна крамниця — це завжди Internet-крамниця, тобто спеціалізований Web-сайт, що належить фірмі-виробнику або торговій фірмі і призначений для просування товарів на ринок, збільшення обсягу продажів, приваблення нових покупців. Звичайно на таких сайтах є можливість вибрати товари, оформити замовлення і зробити оплату через мережу. Є також додаткова можливість оформити документи в режимі “online” для проведення оплати звичайним образом і відслідкувати доставку.
Електронний довідник-каталог — спеціалізований Web-сайт для проведення тендерів серед постачальників. Зазвичай реалізується у вигляді каталогу-довідника, з допомогою якого клієнт може зробити вибір постачальників товарів для проведення подальших переговорів з ними.
Відбір робиться, виходячи з характеристик товарів, цін, умов постачання, номенклатури або будь-яких інших специфічних умов. Електронні довідники-каталоги застосовуються компаніями для полегшення участі в тендерах, для просування своєї торгової марки і зниження витрат по маркетингу.
Електронний аукціон цілком відображає процедуру торгів по лотах на звичайному аукціоні. “Господар” такої Web-системи заробляє на відсотках від трансакцій, а також на продажах програмного забезпечення для участі в торгах. Вдалий приклад такого Internet-аукціону – www.ebay.com.
Електронний торговельний центр (E-mall, електронний мол) уявляє собою Web-сайт, що містить безліч електронних крамниць і каталогів, об'єднаних загальним місцем розташування, інколи - під відомою маркою, які спільно використовують додаткові функції, наприклад, систему проведення захищених платіжних транcакцій.
Інші моделі електронної комерції (за класифікацією Європейської Комісії в ESPRIT) пов'язані з інтенсифікацією обміну інформацією і процесами спільного виробництва.
Переваги електронної комерції у порівнянні з традиційними видами ділової активності достатньо значні. Використання нових електронних форм комунікації дозволяє істотно знизити витрати на організацію і підтримку всієї інфраструктури бізнесу.
Можливості E-комерції дозволяють також перепроектувати стратегію ведення бізнесу. Фундаментальне переосмислення і радикальна зміна бізнес-процесів може помітно покращити такі найважливіші характеристики, як витрати, якість, сервіс і швидкість обслуговування.
Впровадження E-комерції, можливо, стане саме тим економічним важелем, який зможе змінити ідеологію, засоби і принципи традиційного бізнесу. Розвиток потенціалу електронної комерції призведе до створення нових ринкових моделей і відносин. Сплав сучасних обчислювальних і комунікаційних технологій вивертає світ, в якому ми живемо, “навиворіт”. Змінюється усе: форми людського спілкування, суспільні інституції зміни йдуть "вглиб" масиву сукупного людського досвіду, осягаючи простір "структур повсякденності".
Що ж отримує бізнесмен, який підключився до Internet і вирішив стати активним учасником, гравцем на полі віртуального бізнесу? Неперевершене знаряддя для проведення маркетингу і здійснення продажів; найкращу на сьогодні систему комунікацій, яка дозволяє встановлювати і підтримувати постійний зв'язок з будь-яким абонентом у світі (за умови його підключення до мережі); можливість підвищення рівня обслуговування клієнтів; найпотужніший інструмент управління; корисне джерело інформації для наукових і практичних розробок.
Internet забезпечує отримання і аналіз реакції споживачів на будь-які дії компанії, причому миттєво. У бізнесменів і їх менеджерів є можливість отримання від відвідувачів Web-сайту компанії докладної і різноманітної “зворотної” інформації.
У мережі є можливість цільової розсилки електронних повідомлень різним клієнтам, які зареєструвалися на комерційному сайті. Але взагалі зловживати цим не треба - можна викликати хвилю електронних листів обурених непотрібною інформацією користувачів Internet.
Можна вибрати електронні інформаційні видання, певні Web-вузли, які відвідуються потрібною аудиторією, і розташувати на них свою рекламу. Це надасть можливість здійснити цільове охоплення певної аудиторії.
Можна відкрити свою власну електронну крамницю для безпосередніх продажів в мережі. Але слід пам'ятати, що за статистикою 70-80% крамниць, які відкриваються, є збитковими і незабаром після відкриття ганебно закриваються. Тому є низка причин, і однією з головних є непрофесійність розробників такої крамниці.
Маркетингові дослідження в Internet по охопленню аудиторії, швидкості обробки результатів, повноті інформації, яка надається, не мають аналогів. Багато керівників західних компаній вважають, що підключатися до Internet доцільно хоча б заради цих досліджень.
До послуг бізнесменів – найпотужніші комунікації Internet. В лічені хвилини електронні листи доходять до адресата у будь-якій точці світу.

Переваги і недоліки електронної комерції надано у табл. 3.

Таблиця 3.

  1. Розвиток електронної комерції на Україні.
    Все ще невисокий рівень проникнення Інтернету і комп'ютерів в сім'ї позначаються на розвитку Uanet в цілому і онлайн-торгівлі – зокрема. Хоча продажі в Мережі тієї ж комп'ютерної техніки, електроніки і ПЗ щорічно ростуть на 40–50%, на цей сектор як і раніше доводиться менше 10% всього збуту такої продукції в країні.
    Згідно різним оцінкам в столиці сьогодні працює близько 200 онлайн-вітрин, що пропонують ИТ-товари (портативну техніку, комплектуючі, ПЗ і т. п.), а їх сумарне число в регіонах і того менше. Крупними продавцями можна рахувати лише 20–25 інтернет-магазинів, що мають свій офіс, склад і декілька десятків постійних співробітників. Інші – по суті, приватні особи, що нерідко працюють з дому, а деколи навіть одноосібно.
    Примітно, що всі торговці мають свою спеціалізацію, хай навіть достатньо широку (наприклад, споживацькі ІТ-товари), а майданчиків з великим різноплановим асортиментом (від ноутбуків до книг, від CD до одягу) на зразок всесвітньо відомого Amazon.com у нас поки немає. Як вважають експерти – з вже вказаної вище причини малого попиту.
    Найбільшою популярністю, за даними постачальників, в інтернет-магазинах користуються цифрові фотоапарати (особливо дзеркальні), стільникові телефони, ноутбуки і інша портативна електроніка. Варто також відзначити, що все частіше українці придбавають їх в онлайні не через привабливішу ціну, ніж в офлайнових магазинах, а зважаючи на зручність дистанційної покупки. Часто такі споживачі вже зупинили свій вибір на конкретному товарі і витрачати час на поїздку в звичний магазин не бажають.
    За оцінками експертів, продажі електроніки через інтернет-магазини на Україні за рік виросли в рази. Причому, наприклад, по об'ємах збуту ноутбуків і цифрової фототехніки деякі інтернет-магазини вже наблизилися до крупних супермаркетів побутової електроніки.
    Вивчаючі ІТ-ринок аналітичні агентства не володіють точною інформацією про об'єми реалізації комп'ютерної техніки, електроніки і ПО через Інтернет. Оцінки самих учасників сильно різняться – від 150 до 300 млн. дол., але всі вони сходяться на думці, що популярність покупок в онлайні росте як мінімум на 50% в рік. Стимулюють цей процес і продажі ПК в приватний сектор, і зростання кількості широкосмугових підключень, зокрема в невеликих містах, і рекламні кампанії самих інтернет-магазинів, принаймні, тих з них, які відносяться до цього бізнесу як до основного.
    Сьогодні однією з найактуальніших проблем інтернет-бізнесу на Україні є демпінг. Контролювати цінову політику в даній сфері – достатньо важка задача, але без активних дій онлайн-магазини не будуть навіть середнеприбутковим. Низькі доходи зараз не дозволяють утриматися на плаву багатьом гравцям, внаслідок чого страждають споживачі, яким стає нікуди звертатися по гарантії і сервісу.
    Скількох же коштує створення і підтримка інтернет-магазина? На розробку онлайн-вітрини (веб-сайта) сьогодні потрібно не менше 10 тис. дол., магазини ж, що працюють не перший рік, оцінюють свої витрати на це в рази більше, оскільки, як показує їх практика, постійно доводиться щось міняти і допрацьовувати. Звичайно, можна скористатися готовими рішеннями, у тому числі і безкоштовними, проте їх настройка і подальша підтримка – річ теж не дешева. Крім того, необхідно домовитися і автоматизувати обробку платіжних банківських карт і електронних грошей, а на ПЗ для роботи з складом, обробки прайс-листів, ведення бухгалтерії потрібно буде витратити мінімум парі тис. дол.
    Крім перерахованого, будь-який інтернет-магазин вимушений інвестувати в маркетинг і інтернет-рекламу для залучення клієнтів. Найефективніші методи – контекстні оголошення і розміщення в прайс-листах онлайна, таких як hotline.ua. Мінімальний поріг витрат на це – 2–3 тис. дол. щомісячно, але для повноцінної конкуренції потрібно близько 10 тис.
    Кажучи про організацію роботи, важливо розуміти, що ніякий нормально працюючий інтернет-магазин сьогодні не може обходитися без офісу, а у деяких гравців він навіть не один. Є також власні склади і служба логістики. Остання є, по суті, одним з ключових підрозділів, оскільки саме терміни і час доставки критичні для клієнтів – транспортні затори в місті лише збільшуються, витрати на бензин і зарплати кур'єрів також ростуть. До слова, кадрова проблема стоїть досить гостро, співробітників в крупних містах знайти дуже складно, а просто піший кур'єр в Києві вимагає $400–500 в місяць (з власним транспортом – набагато більше). Тому кожен магазин прагне оптимізувати розробку маршрутів руху, для чого, до слова, деколи доводиться виділяти додатковий персонал.

    Популярні українські інтернет-магазини электроники*
    1 Rozetka.ua
    2 Mobitrade.ua
    3 Sokol.ua
    4 Matrix.ua
    5 Allo.ua
    6 Foto.ua
    7 Foxtrot.com.ua
    8 Fotomag.com.ua
    9 Kpiservice.com.ua
    10 Rix.com.ua